Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №485/111/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/111/26

Провадження № 2/485/195/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі суду м.Снігурівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області, третя особа: Бериславська державна нотаріальна контора Херсонської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

В січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Снігурівської міської ради Миколаївської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його сестра ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, із земельної ділянки загальною площею 5,4 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Снігурівської міської ради Миколаївської області (раніше - Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області).

За життя, 20 лютого 2009 року, ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла позивачу вказану вище земельну ділянку.

З метою оформлення спадкових прав 22 січня 2021 року звернувся до Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області з заявою про прийняття спадщини, на підставі якої заведено спадкову справу.

З 09 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року Бериславська територіальна громада була тимчасово окупованою Російською Федерацією, з 01 травня 2023 року знаходиться на території активних бойових дій, у зв"язку з чим позивач позбавлений можливості завершити процедуру спадкування у нотаріальній конторі за місцем заведення спадкової справи.

У грудні 2025 року звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Грудницької І.М. для оформлення спадкових прав в порядку завершення спадкування після смерті ОСОБА_2 , на що отримав роз"яснення про неможливість вчинення нотаріальної дії за відсутності необхідних документів. Нотаріус встановила, що у спадковому реєстрі наявна інформація про існування ще декількох заповітів від імені ОСОБА_2 , складених нею пізніше, ознайомитися із змістом яких неможливо у зв"язку із знищенням внаслідок бойових дій, та рекомендувала звернутися до суду.

Посилаючись на те, що він прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 у строк встановлений законом, даних про скасування заповіту на ім"я позивача спадковий реєстр не містить, відмова в оформленні спадщини суперечить волі спадкодавця та порушує його права, неможливість формлення спадщини обгрунтована обставинами, які є наслідком бойових дій та від нього не залежать, просить визнати за ним право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує /вх.№3638/26-вх.від 17.04.2026 р/.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд справи у відсутність відповідача, проти задоволення позовних вимог не заперечують /вх.№ЕП-760/26-вх.від 10.03.2026/.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов до таких висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Бузулук, Російська Федерація, Оренбурська область, померла ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 17 серпня 2021 року /а.с.5/.

20 лютого 2009 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області Козловською Т.Г., зареєстрований у реєстрі за №04, яким заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,4 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області /а.с.6/.

Факт належності ОСОБА_2 земельної ділянки площею 5,40 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, підтверджується копією державного акту на право вланості на земельну ділянку серії ЯЖ №866016 /а.с.8/.

Оригінали свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , заповіту та державного акту на землю знаходяться у ОСОБА_1 .

За даними довідки №846 від 28 вересня 2021 року, виданої Червономаяцьким старостинським округом Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_2 з 15 вересня 1986 року і по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.7/.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена 22 грудня 2021 року Бериславською державною нотаріальною конторою, номер справи 261/2021, номер у Спадковому реєстрі 68902732, що підтвержено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 82846158 /а.с.9/.

Як вбачається з листа від 09 лютого 2026 року та листа від 18 березня 2026 року, Одеським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України, на запит суду, повідомлено, що приміщення Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області, розташоване за адресою: Херсонська область, Бериславський район, м.Берислав, вул.Центральна, буд.265, яке відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 №376, включено до переліку територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. У зв"язку з небезпечною ситуацією в місті Берислав, спричиненою запровадженням воєнного стану в Україні та активними бойовими діями у місті, виконання обов"язків завідувача Бериславської держнотконтори на іншу державну нотаріальну контору не покладалося, а документи нотаріального діловодства та архіву до Державного нотаріального архіву Херсонської області не передавалися (а.с.29-30, 60-61).

Відповідно до п.21 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

Згідно з п.п.2.11 п.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв.Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (далі -Порядок), якщо спадщина відкрилася на окремих територіях України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територіях, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі (далі - окремі території України), та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але неможливо продовжити провадження внаслідок її знищення або відсутності доступу до місця її зберігання у зв`язку з тимчасовою окупацією чи веденням активних бойових дій, будь-який (будь-яка) приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), до якого (якої) звернувся спадкоємець, другий з подружжя (колишній з подружжя), продовжує провадження такої спадкової справи на підставі відповідної заяви спадкоємця, другого з подружжя (колишнього з подружжя). При прийнятті заяви нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність зареєстрованої спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Відповідно до п.4.17. Порядку у разі звернення спадкоємця з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину для завершення спадкування щодо спадщини, яка була відкрита на окремих територіях України, та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але неможливо продовжити провадження внаслідок її знищення або відсутності доступу до місця її зберігання у зв`язку з тимчасовою окупацією чи веденням активних бойових дій, приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), до якого (якої) звернувся спадкоємець, має перевірити факти, передбачені законом, та витребувати необхідні документи. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

При оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє в його прийомі (п.5.1 Порядку).

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 №376, місто Берислав з 01 травня 2023 року включено до переліку територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

За зверненням ОСОБА_1 щодо оформлення спадкових прав в порядку завершення спадкування приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькою І.М. листом від 21 січня 2026 року йому роз"яснено, що згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), сформованої нею 08 грудня 2025 року за №83526307 у спадковому реєстрі міститься інфоромація про реєстрацію ще кількох заповітів від імені ОСОБА_2 , які були складені після складання та посвідчення заповіту на користь позивача: заповіт, посвідчений секретарем Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області 21 серпня 2014 року за реєстровим №30; заповіт, посвідчений секретарем Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області 26 лютого 2015 року за реєстровим №4; заповіт, посвідчений секретарем Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області 08 серпня 2016 року за реєстровим №93; заповіт, посвідчений секретарем Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області 11 квітня 2018 року за реєстровим №35; заповіт, посвідчений секретарем Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області 05 жовтня 2018 року за реєстровим №1/2. На запит нотаріуса про надання копій вказаних вище запровітів до Новорайської сільської ради Бериславсього району Херсонської області надійшла відповідь від Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про те, що документи Червономаяцької сільської ради Бериславського району Херсонської області знищені, надати копії вказаних вище заповітів неможливо оскільки вони, як і інші документи, зникли під час окупації. Відповідно ознайоимитися зі змістом цих заповітів немає можливості та немає можливості встановити чи не був скасований заповіт, складений на позивача, іншим заповітом. Враховуючи вищевикладене нотаріус рекомендував ОСОБА_1 звернутися до суду (а.с.10).

На підтвердження зазначених нотаріусом обставин неможливості ознайомитися із змістом наступних заповітів, позивач надав суду лист Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 11 грудня 2025 року, відповідно до якого с.Червоний Маяк Бериславського району Херсонської області знаходиться в зоні активних бойових дій, адміністративна будівля Червономаяцької сільської ради зруйнована внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Всі документи, які зберігалися в архіві Червономаяцької сільської ради знищені. Надати затребувані посвідчені копії заповітів від імені ОСОБА_2 не має можливості. Заповіт, посвідчений секретарем Новорайської сільської ради, Бериславського району Херсонської області від 05 жовтня 2018 року не знайдено, зник у період окупації Новорайської СТГ в 2022 році, надати копію не має можливості (а.с.15).

Наявність заповіту ОСОБА_2 , посвідченого 20 лютого 2009 року, Червономаяцькою сільською радою Бериславського району Херсонської області, номер в реєстрі нотаріальних дій: 04, номер у спадковому реєстрі: 4447374 та наступних заповітів ОСОБА_2 підтверджена даними інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), сформованої 08 грудня 2025 року за №83526307. Стан всіх наявних заповітів: чинний /а.с.11-13/.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав номер 461580379 від 26 січня 2026 року, земельна ділянка кадастровий номер: 4825783700:01:000:0067, площею 5.3999, на праві власності належить ОСОБА_2 , право оренди земельної ділянки зареєстровано за ТОВ СГВК "Агро-Флагман" /а.с.16-17/.

06 листопада 2020 року ОСОБА_2 у м.Бузулук Оренбурської області, Росія, посвідчила довіреність, якою уповноважила ОСОБА_1 розпоряджатися належною їй земельною ділянкою (паєм), передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області; довіреність видана строком на три роки /а.с.19/.

Оціночна вартість земельної ділянки станом на 08 грудня 2025 року -76 056,46 грн., що підтверджено довідкою про оціночну вартість об"єкта нерухомості, за формою додатка 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділу ІІІ), унікальний реєстраційний номер 201-20251208-0010887804 /а.с.20/.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_1 суду показав, що є рідним братом ОСОБА_2 , яка за життя повідомляла йому, що залишить після своєї смерті земельну ділянку на території Павлівської сільської ради йому та надала заповіт. У 2020 році ОСОБА_2 виїхала у Росію, до доньки, де і померла у 2021 році. Свою волю ОСОБА_2 не змінила, оскільки у 2020 році видала йому довіреність на право розпорядження заповідальною земельною ділянкою. Стверджує, що лише він подав заяву про прийняття спадщини після смерті сестри. У сестри є повнолітня донька ОСОБА_4 , яка народилася та проживає у Росії та з якою втрачено зв"язок після повномаштабного вторгнення Росії на територію України. Це племінниця передала йому свідоцтво про смерть своєї матері для оформлення документів. Сестра повідомляла, що земельну ділянку він має переоформити на себе, однак частину грошей буде передавати племінниці. У ОСОБА_2 є інше майно, яке вона могла заповісти наступними заповітами доньці та іншим особам, про що зазначала. Інших близьких родичів на території України, крім нього, сестра не мала.

На підтвердження родинних відносин з ОСОБА_2 позивач надав суду копії свідоцтва про своє народження серії НОМЕР_2 , із зазначенням даних про батьків: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_6 ; витяг з Державного ресєтру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № витягу 00033766252 від 19 листопада 2021 року на підтвердження дошлюбного прізвища матері позивача - ОСОБА_7 ; свідоцтво про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_3 , у якому батьком зазначено ОСОБА_9 , матір"ю ОСОБА_10 ; свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 на підтвердження зміни прізвища ОСОБА_8 на ОСОБА_11 (у актовому записі ОСОБА_12 , дата народження чоловіка 1936 рік).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України).

У ст. 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право дієздатної фізичної особи на заповіт, як і будь-яке суб`єктивне цивільне право, здійснюється нею вільно, на власний розсуд (ч.1 ст.12 та ст.1234 ЦК України).

Юридична природа заповіту ґрунтується на його законодавчому визначенні як особистого розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч.ч.1,2 ст. 1223 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Подібні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 03 січня 2025 року у справі № 754/7860/22 (провадження № 61-13339св24).

Відповідно до ст.57 Закону України "Про нотаріат", нотаріус, завідуючий державним нотаріальним архівом, посадова особа органу місцевого самоврядування при одержанні заяви про скасування чи зміну заповіту, а також при наявності нового заповіту, який скасовує чи змінює раніше складений заповіт, роблять про це відмітку на примірнику заповіту, що зберігається в державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса, в державному нотаріальному архіві чи у виконавчому комітеті органу місцевого самоврядування, та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій і забезпечують державну реєстрацію нового заповіту, змін до заповіту, скасування заповіту у Спадковому реєстрі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Справжність підпису на заяві про скасування чи зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідчена.

Нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, яким в ході посвідчення заповіту стало відомо про наявність раніше складеного заповіту, повідомляють про вчинену нотаріальну дію державний нотаріальний архів чи нотаріуса, виконавчий комітет органу місцевого самоврядування, де зберігається примірник раніше посвідченого заповіту. Викладене стосується і державного нотаріуса, який одержав на зберігання заповіт, посвідчений однією із посадових осіб, перелічених у статті 40 цього Закону.

У ч.3 ст. 12, ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 81 постанови від 18 березня 2020 року у цивільній справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформулювала висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

На підтвердження доводів щодо успадкування за заповітом спірної земельної ділянки позивач надав суду оригінал належним чином посвідченого заповіту, який значиться чинним у Спадковому реєстрі, зміст наступних заповітів встановити неможливо з причин, за які позивач не відповідає. Недоведено наявність інших спадкоємців на зазначену у заповіті на ім"я позивача земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Позивач у встановленому порядку звернувся до нотаріуса для прийняття спадщини за заповітом. Спадкодавець за життя надавала довіреність позивачу на розпорядження земельною ділянкою, що свідчить про спрямування її волі щодо залишення позивачу земельної ділянки й після своєї смерті. Показання позивача підтверджуються письмовими доказами. У інший спосіб оформити спадщину позивач позбавлений можливості. За таких обставин, судом не встановлено підстав для відмови позивачу у задоволенні позову.

Керуючись ст.4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 5,4 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Снігурівської міської ради Миколаївської області (раніше - Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області), що належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №866016, виданого 22 червня 2009 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя І.А.Квєтка

Дата складення повного судового рішення 17.04.2026.