Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №400/336/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 400/336/26

Провадження № 2-а/484/32/26

Рішення

іменем України

20.04.2026 року м.Первомайськ

Первомайській міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Максютенко О.А., при секретарі Завірюха В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

встановив

13.01.2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

25.02.2026 року до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області на підставі ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 року надійшла ухвала про передачу адміністративної справи до іншого суду.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В мобільному додатку «Резерв+», 03.09.2025 року позивача було внесено до переліку порушників військового обліку із зазначенням «Порушення правил військового обліку» та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з причин «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК», що автоматично є підставою для відкриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.210 або 210-1 КУпАП.

Про відкриття адміністративного правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення за ст.2010-1 КУпАП йому не повідомлялось.

Після виявлення інформації про можливе адміністративне провадження та розшук у «Резерв+» позивач 04.12.2025 року направив до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про закриття справи про адміністративне правопорушення, однак у передбачений законом строк відповідач заяву не розглянув та не надав відповіді позивачу. Просив визнати протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді заяви позивача від 04.12.2025 року про закриття справи про адміністративне правопорушення та ненаданні відповіді, зобов1язати відповідача розглянути заяву позивача від 04.12.2025 року по суті та прийняти процесуальне рішення.

30.01.2026 року відповідач надав відзив на позовну заяву, де просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. У відзиві зазначено, що заява позивача від 04.12.2025 року належним чином розглянута та позивачу надана обгрунтована відповідь №14414 від 13.12.2025 року, яка направлена позивачу Укрпоштою та на електронну пошту. Також зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не складався та постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не виносилась за статтями 210,201-1 КУпАП. Твердження позивача стосовно неправомірних дій відповідача є необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

27.02.2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Про слухання справи сторони повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 з 25.12.2010 року.

04.12.2025 року позивач звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 про закриття справи про адміністративне правопорушення щодо нього, за відсутністю підстав для притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.

13.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 надало позивачу обгрунтовану відповідь на його заяву від 04.12.2025 року, де зазначено, що позивач є порушником «військового обліку», яка як не змінив свого статусу придатності до військової служби, порушення є триваючим та буде діяти до 03.09.2026 року. зазначена відповідь направлена позивачу на домашню адресу та електронну пошту.

У відповіді на позов відповідач зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не складався та постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не виносилась за статтями 210,201-1 КУпАП.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Як передбачено ст. 18 Закону України "Про звернення громадян", громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, крім іншого, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до чинного законодавства, органи державної влади, зокрема органи та установи юстиції зобов`язані повідомити письмово громадянина про результати розгляду його звернення та суть прийнятого за ним рішення - надати обґрунтовану, повну, та по суті звернення відповідь у встановлений законодавством строк з повідомленням про розгляд звернення із зазначенням норм, що були порушені, конкретних дій, які повинні бути вчинені, і ким.

Єдино встановленої форми відповіді на звернення громадян чинним законодавством не передбачено. Процедура розгляду звернення та надання відповіді на нього передбачає характерні для неї дії, а саме: об`єктивність, своєчасність розгляду, перевірка викладених фактів, прийняття рішення. Об`єктивність розгляду передбачає такі критерії як повнота наданої відповіді, точність, несуперечливість та переконливість інформації, яку містить відповідь.

Повнота наданої відповіді – визначається наявністю відомостей, які необхідні та достатні для прийняття рішення. Відповідь на звернення, як правило, складається із трьох частин. У першій зазначається підстава або обґрунтування для складання документа; у другій – опис інформації, встановленої в результаті розгляду звернення; у третій – висновки, пропозиції, рішення, що прийняті за результатами розгляду звернення громадянина.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У цій адміністративній справі відсутній спір, оскільки справа про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 відсутня взагалі, а відповідь на його звернення була надана відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив

в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 20.04.2026 року.

Суддя: