Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №488/1863/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 19 квітня 2026 р.

Справа: №488/1863/26

Суддя: Торжинська Т. В.

Справа № 488/1863/26

Провадження № 3/488/303/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

20.04.2026 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Торжинська Т.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , потерпілої – ОСОБА_2 , розглянувши справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 29.07.202, орган, що видав, - 4811, РОНКПП – НОМЕР_2 ,

- до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ №219239, 08 квітня 2026 року о 22-30 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння ( запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови) за адресою спільного проживання : АДРЕСА_1 учинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 (у присутності дитини) домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, яке полягає в умисних діях, а саме: штовхав, висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдано шкоду психічному та фізичному здоров`ю.

Дані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

В ході розгляду вказаної справи ОСОБА_1 не заперечував обставин, викладених у протоколі. Пояснив, що дійсно 08.04.26 року був конфлікт з дружиною, через що вона викликала працівників поліції, але не вбачав у своїх діях ніякого насилля, вказуючи, що це є звичайною побутовою сваркою і підстав для виклику поліції не було.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що 08.04.2026 року між нею та її чоловіком відбувся конфлікт, який нібто вона сама і спровокувала, після чого викликала працівників поліції.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно з пунктом 14 вказаної статті психологічним насильством є форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ВАБ №219239 від 09 квітня 2026 року, даними форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09.04.2026 року, відповідно до яких поліцейським уповноваженого підрозділу поліції, який провів оцінку ризиків, визначено рівень небезпеки як високий, при цьому оцінка форми ризиків заповнюється зі слів постраждалої особи. Окрім того, зі змісту оглянутого судом долученого до протоколу відеозапису слідує про відверто зухвалу поведінку ОСОБА_1 , який поводиться демонстративно зневажливо, проявляє агресію, висловлюється нецензурною лайкою, як на адресу працівників поліції, так і в бік дружини, якій погрожує, в тому числі фізичною розправою, що відбувається у присутності їх малолітньої дитини, яка з огляду на вік, розуміє агресивну налаштованість та висловлені погрози.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Зазначені у протоколі дані щодо застосування фізичного насилля у виді штовхання, потерпілою спростовано, інших доказів щодо таких дій матеріали справи не містять.

Стосовно позиції ОСОБА_2 , зокрема посилання на провокування конфлікту саме нею, то до такого твердження суд ставиться критично та вважає, що потерпіла надає наразі неправдиві відомості для уникнення адміністративної відповідальності її чоловіком.

Надані нею пояснення спростовуються даними оцінки ризиків, а також даними відеозапису з бодікамери поліцейського, з якого слідує, що саме ОСОБА_1 перший звертається до дружини зі словесними образами та погрозами фізичної розправи, звертається до поліцейських з вимогою забрати її з його помешкання, не реагуючи на зауваження поліцейських та на присутність їх малолітньої дитини. Словесні образи ОСОБА_2 висловлені у відповідь на поведінку її чоловіка.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, суд вважає необхідним для запобігання вчинення ОСОБА_1 подібних правопорушень, застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Враховуючи, що на момент розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 перебуває під вартою, у суду відсутня можливість призначити останньому проходження програми для осіб, які вчиняють домашнє насильство, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. ( триста сорок гривень) (рахунок UA938999980313000106000014481, Одержувач – ГУК у м.Миколаїв/Корабельний район/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача (ДКСУ) - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету:21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету –адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. (шістсот шісдесят п`ять гривень шістдесят копійок) в дохід держави (р/р UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ: 37993783).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.

Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Торжинська Т.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua