Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №488/3580/25 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3580/25

Провадження № 2/488/716/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

29.01.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі головуючого судді Щеглової Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Чемерової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який навчається,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2025, через підсистему «Електронний суд», до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана її представником – адвокатом Кучерявою Т.Ю.

У позовній заяві ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї четвертої частини заробітку (доходу) щомісячно, з дня звернення до суду з цим позовом і до досягнення ним двадцяти трьох років, за умови, що син продовжуватиме навчання.

В обґрунтування позову зазначила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірвано рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 18.10.2010 у справі № 2-2321/2010.

У шлюбі у сторін народилася дитина – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на утриманні позивача, оскільки є здобувачем вищої освіти. ОСОБА_3 у Чорноморському національному університеті ім. Петра Могили. Навчається на четвертому курсі бакалаврату факультету комп`ютерних наук, спеціальність «Комп`ютерні науки», форма навчання денна, дата закінчення навчання – 30.06.2026.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08.06.2011 у справі № 2-197/2011 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання їх спільного сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітків відповідача до досягнення дитиною повноліття. Виконавче провадження щодо стягнення аліментів ще триває, оскільки наявна заборгованість зі сплати аліментів, яка ще не погашена.

Посилаючись на те, що утримання сина, який продовжує навчання вимагає додаткових витрат на проїзд, обіди, одяг та взуття, посібники та приладдя, і ці витрати складають близько половини заробітної плати позивача. Відповідач сину не допомагає, його життям та навчанням не цікавиться, інших дітей не має, при цьому відповідач має можливість надавати кошти на утримання сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25.08.2025 відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено перше судове засідання у справі.

У судові засідання 09.10.2025, 17.12.2025 та 29.01.2026 сторони не з`явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені своєчасно і належним чином.

09.10.2025 від представника позивача надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу без участі позивача та її представника і задовольнити вимоги позову у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений своєчасно та належним чином за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Правом подати відзив на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідач не скористався.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку, суд постановив розглядати справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення у справі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін у справі, з урахуванням висновків постанови КЦС ВС від 30.09.2022 за № 761/38266/14, відповідно до якої, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Як визначено у частинах 1 та 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

За правилами ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду починаючи від дня пред`явлення позову.

У той же час ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує такі обставини:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов`язує обов`язок обох батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років із можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

При вирішенні спору, суд враховує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повнолітній та згідно з довідкою № 2/і-10-688 від 04.08.2025 є студентом Чорноморського національного університету імені Петра Могили за держзамовленням, на 4 курсі бакалаврату, форма навчання денна. Закінчення навчання за програмою бакалавра 30.06.2026.

ОСОБА_3 перебуває на утриманні матері.

Доказів на спростування тієї обставини, що батько ОСОБА_3 не має змоги утримувати сина в період навчання або не є працездатною особою, суду не надано.

Предмет спірних правовідносин направлений в першу чергу на забезпечення інтересів повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки обов`язок з його утримання покладається на обох батьків.

Встановивши, що син сторін, який продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість таку допомогу надавати, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 141 СК України, батько та мати мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини.

Суд, з урахуванням того, що розмір призначених аліментів у цьому випадку має бути не більш як достатнім для розумного задоволення потреб повнолітнього сина, який продовжує навчання, вважає, що аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно будуть достатніми для належного утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, відповідатиме можливостям відповідача та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, стягнення аліментів належить здійснювати, починаючи з дня звернення до суду з цим позовом, тобто з 19.08.2025 і до закінчення навчання ОСОБА_3 , але не більше, ніж до досягнення ним віку двадцяти трьох років.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

За таких обставин, позивачка у справі про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, що є підставою для стягнення судового збору з відповідача.

З огляду на вимоги частини 1, підпункту 2 пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави належить стягнути 968,96 грн. = (3028х0,4)х0,8.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

Керуючись ст. ст. 166, 182, 199, 200 СК України та ст.ст. 12, 13, 137, 258-259, 264-265, 268, 274-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із навчанням, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щомісячно, починаючи з 19.08.2025 і до закінчення терміну навчання – 30.06.2026, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Корабельним районним судом м. Миколаєва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене іншими учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення суду складене 09 лютого 2026 року.

Суддя Я.В. Щеглова