Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №199/811/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 199/811/26

Провадження № 2/459/339/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

У С Т А Н О В И В:

Представник позивачки звернувся до суду з позовом, у якому просив розірвати шлюб, укладений з відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16.08.2014 між сторонами було зареєстровано шлюб. Від подружнього життя у сторін народилось двоє дітей. Подружнє життя з відповідачем поступово погіршувалося через несумісність характерів та різні погляди на сімейне життя, між подружжям зникло взаєморозуміння та довіра, почали часто виникати сварки, що призвело до фактичного розпаду сім?ї, яка на час звернення з позовом до суду існує лише формально. За останній час спільне життя з відповідачем стало неможливим. Подружжя має різні погляди на життя, не можуть знайти взаєморозуміння між собою, у зв?язку із чим виникають сімейні конфлікти. Шлюбні відносини між ними фактично припинені та примирення немає ніякого сенсу. Враховуючи вищенаведене, просила позов задовольнити.

Ухвалою від 11.03.2026 у даній справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, який відкладався у зв`язку із неявкою відповідачки.

17.04.2026 сторони у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, підтвердження чого міститься в матеріах справи.

Представник позивача подала клопотання про розгляд справи у їхній відсутності, вказавши, що позов підтримують повністю та не заперечують проти заочного розгляду справи.

Від відповідача також надійшла заява, у якій він просив розглядати справу без його участі, а також вказав, що позов визнає, просить шлюб розірвати.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 20 квітня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 17 квітня 2026 року, датою ухвалення даного рішення є саме 20 квітня 2026 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 16.08.2014 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Новодонецької селищної ради м. Добропілля Донецької області - актовий запис №38 (а. с. 29).

Від спільного проживання у подружжя народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 17 - 18).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не підтримують подружніх стосунків, не пов`язані спільним побутом, спільне життя у них не склалося, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідачка позов визнала, таке визнання не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, наслідки визнання позову відповідачці відомі та зрозумілі.

Разом з тим, варто зазначити, що в матеріалах справи відсутній оригінал свідоцтва про одруження. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта статті 95 ЦПК України).

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частина п`ята статті 95 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2022 року у справі №526/442/22 (провадження №61-6895св22) суд дійшов висновку, що відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія свідоцтва про одруження сторін, а тому на підставі вищевикладених правових норм суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, а також умови проживання сторін та взаємовідносини їх у шлюбі, небажання позивача продовжувати шлюб, визнання позову відповідачкою, суд дійшов до висновку, що сім`я сторін поновлена бути не може, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Суд вирішує питання судових витрат на підставі ч. 1 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України, де зазначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд, у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відтак, враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України необхідно повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно з квитанцією №9063-7793-7067-3608 від 18.12.2025, а решту суми судового збору необхідно стягнути з відповідачки в користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 142, 206, 259, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 16.08.2014 виконкомом Новодонецької селищної ради м. Добропілля Донецької області, актовий запис №38 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50% сплаченого судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% сплаченого судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 20.04.2026.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання/перебування (ВПО): АДРЕСА_2 ),

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса фактичного місця проживання/перебування (ВПО): АДРЕСА_2 ).

Суддя: М. В. Мельникович