Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №447/1135/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/232/26

Справа №447/1135/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2026 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у м. Миколаїв Львівської області у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження №12026142250000022, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2026, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , 13 лютого 2026 року близько 15год. 00хв., перебуваючи в приміщенні магазину « СІЛЬПО», розташованого за адресою: проспект Шевченка,30А, м.Новий Розділ Стрийського району Львівської області, на гурті раптово виниклих особистих неприязних відносин вступив у словесний конфлікт із неповнолітнім ОСОБА_4 , під час якого, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 наніс один удар кулаком у ділянку шиї, чим завдав неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 фізичного болю, що не спричинило тілесних ушкоджень. Таким чином, ОСОБА_3 заподіяв умисний удар, що спричинив сильний фізичний біль та не завдав тілесних ушкоджень, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 126 КК України.

27.03.2026 прокурор Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_5 подав для розгляду по суті до Миколаївського районного суду Львівської області обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, згідно ст. 302 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Разом із обвинувальним актом прокурор подав до суду заяву обвинуваченого ОСОБА_6 складену в присутності захисника ОСОБА_7 відповідно до якої обвинувачений визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини та надає добровільну згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Крім цього, прокурор подав до суду заяву неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 та його законного представника ОСОБА_8 відповідно до якої останній не оспорює встановлені під час дізнання обставини та надає добровільну згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні

Відтак, згідно частини 4 статті 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження №12026142250000022 від 14.02.2026, враховуючи, що обвинувачений свою вину визнав та не оспорює обставини встановлені органом досудового розслідування, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, тобто заподіяні умисного удару, що спричинив сильний фізичний біль та не завдав тілесних ушкоджень.

Призначаючи обвинуваченому покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується типово, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, його вік, стан здоров`я, наявність обставин, що пом`якшують покарання – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, що обтяжують покарання – відсутні, суд приходить до висновку про обрання покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати у межах санкції ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним кримінальних правопорушень в майбутньому.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, судових витрат не понесено.

Керуючись ст. 373,374,381,382, 394 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 850 ( вісімсот п`ятдесят) гривень

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.394 КПК України, протягом 30 днів з дня їх проголошення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1