Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №398/6293/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2026 року м. Кропивницький

справа № 398/6293/25

провадження № 22-ц/4809/672/26

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

при секретарі – Зайченко В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пороло Микола Миколайович, на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2025 року (суддя Петренко С.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

встановив:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.08.2012 року у цивільній справі №1118/5797/12 про стягнення аліментів на утримання дітей, їй було видано виконавчий лист, відповідно до якого з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь було стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини заробітку та всіх видів доходів, щомісячно, починаючи з 28 березня 2023 року до повноліття старшої дитини. На підставі даного виконавчого листа відкрито виконавче провадження та на даний час виконавчий лист знаходиться на виконанні Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).

Вказала, що відповідач постійно ухиляється від сплати аліментів, не сплачує їх зовсім, у зв`язку з чим допустив заборгованість по сплаті щомісячних сум аліментів, яка станом на 26 серпня 2025 року становить 291073 гривень 04 копійок, тому відповідно до ч.1 ст. 196 СК України має право на стягнення з нього пені у розмірі 1 відсотка суми несплачених аліментів до дня їх повного погашення або до ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Посилаючись на те, що сума пені за період з 01 жовтня 2024 року по 26 серпня 2025 року становить: 291073,04 грн. х 1% х 330 (кількість днів прострочення) = 960541,03 грн та враховуючи встановлені законом обмеження щодо максимального розміру пені, позивач просила стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів, стягнутих на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.08.2012 року, у справі № 1118/5797/12, на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 291 073,04 грн.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційний скарзі скаржник, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.08.2012, у справі № 1118/5797/12, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини заробітку та всіх видів доходів відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з 16.07.2012 і до ІНФОРМАЦІЯ_5 , до повноліття старшої дитини, а потім за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Виконавчий лист, виданий Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області від 10.08.2012 у цивільній справі №1118/5797/12, відповідно якого з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 було стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини заробітку та всіх видів доходів, щомісячно, починаючи з 28 березня 2023 року до повноліття старшої дитини, що знаходиться на виконанні в Олександрійському відділі державної виконавчої служби в Олександрійському районі кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).

З жовтня 2024 р. відповідач зобов`язання зі сплати аліментів на утримання дітей не виконував, у зв`язку з чим згідно з розрахунком заборгованості по сплаті аліментів, наданим Олександрійським ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградській області від 26.08.2025 № 264897 станом на 26.08.2025 заборгованість становить – 291 073,04 грн.; штраф за несплату аліментів становить – 87 321,91 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, наданим Олександрійським ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградській області від 14.10.2025 № 313438 станом на 13.10.2025 заборгованість становить – 114 085,66 грн.; сума штрафу за несплату аліментів 87 321,91 грн. – сплачена в повному обсязі.

Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті аліментів, наданим Олександрійським ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградській області від 11.12.2025 № 365858 станом на 11.12.2025 заборгованість становить – 111 732,11 грн.

Як вбачається з квитанцій від 22.10.2025 сплачено 2193,68 грн та від 03.11.2025 сплачено 3648,00 грн. – сплата заборгованості за ВП № 44611280.

Крім того, 12.12.2025 р. відповідач сплатив заборгованість на суму 114 085,66 грн., що підтверджується квитанцією Приватбанку від 12.12.2025 р.

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 14.11.2025 № 1126-25-08267 і № 1126-25-08268, з березня 2022 р. інформація стосовно ОСОБА_2 щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків відсутня.

Встановивши, що станом на 13.12.2025 відповідачем заборгованість по аліментам сплачена в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України та ст.196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов`язання.

Статтею 196 СК України визначено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов`язаних з її матеріальним забезпеченням.

Обов`язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був обізнаний про необхідність утримувати дітей, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення. Разом з тим, вказав, що з березня 2022 року по теперішній час доходи у нього відсутні, на підтвердження чого надав відомості з державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела нарахованого доходу , нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 14.11.2025.

При цьому, відповідачем здійснено повне погашення заборгованості зі сплати аліментів згідно розрахунку наданим Олександрійським ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградській області від 26.08.2025 за період з 01 жовтня 2024 року по 26.08.2025.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Згідно наданого позивачкою розрахунку, пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року за результатами розгляду справи № 572/1762/15-ц.

Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

З наданого позивачкою розрахунку вбачається, що сума пені за період з 01 жовтня 2024 року по 26 серпня 2025 року становить: 291073,04 грн. х 1% х 330 (кількість днів прострочення) = 960541,03 грн, тобто розмір пені перевищує 100 відсотків суми заборгованості, тому вимога про стягнення пені в розмірі суми заборгованості відповідає вимогам закону.

Відповідач хоча і погасив заборгованість по аліментам у зазначеному розмірі, однак погашення цієї заборгованості відбулось після звернення позивача до суду, лише у жовтні 2025 року, тоді як пеня за прострочення сплати аліментів стягується за період прострочення виконання зобов`язання з 01 жовтня 2024 року по 26 серпня 2025 року.

Незважаючи на те, що станом на момент розгляду справи заборгованість зі сплати аліментів відсутня, відповідачем допущено прострочення зі сплати аліментів у певні періоди, і це є підставою для нарахування і стягнення з відповідача суми пені, виходячи з розміру заборгованості станом на час звернення до суду.

Разом з тим, апеляційний суд враховує сплачений відповідачем штраф на користь позивачки в розмірі накладений постановою державного виконавця від 14.10.2025, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягнення пені за прострочення сплати аліментів в розмірі (291073,04 - 87321,91) 203 751,13 грн.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що позивачка відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати від судового збору, тому судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 2 119 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої діє адвокат Пороло Микола Миколайович, задовольнити частково.

Рішення Олексадрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дітей дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 01 жовтня 2024 року по 26 серпня 2025 року в сумі 203 751 грн 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 2 119 грн 60 коп в дохід держави.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич