Додаткове рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №199/4733/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/20/26 Справа № 199/4733/24 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

09 квітня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Красвітної Т.П., Гапонова А.В.

розглянувши у м. Дніпро в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу № 199/4733/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Оранта-Січ» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Тивоненка Данила Руслановича на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2024 року та на додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 01 січня 2025 року, в якій представником ОСОБА_2 — адвокатом Тивоненком Данилом Руслановичем подана заява про ухвалення додаткового рішення, головуючий у суді першої інстанції Богун О.О., -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ПрАТ «СК «Оранта-Січ» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2024 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 116 214,11 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати експертного звіту (оцінка матеріального збитку) у розмірі 6000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати послуг евакуатора (оцінка матеріального збитку) у розмірі 2300 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 моральну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 2000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 01 січня 2025 року частково задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Біжко Ю.О. про ухвалення додаткового рішення у цій справі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Не погодившись з зазначеними судовими рішеннями, представник відповідача ОСОБА_2 — адвокат Тивоненко Д.Р. оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 — адвокат Тивоненко Д.Р. — задоволено частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ПрАТ «СК «Оранта-Січ» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди в оскарженій частині — скасовано. Стягнуто з ОСОБА_2 матеріальну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 82 407,83 грн., витрати зі сплати експертного звіту (оцінка матеріального збитку) у розмірі 6000 грн., витрати зі сплати послуг евакуатора (оцінка матеріального збитку) у розмірі 2300 грн. Додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 01 січня 2025 року- змінено в частині розміру стягнутих з ОСОБА_2 витрат на правову допомогу, зменшивши їх розмір з 5000 грн. до 3000 грн.

18 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_2 — адвокат Тивоненко Д.Р. звернувся до Дніпровського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просить вирішити питання розподілу судових витрат на правничу допомогу та по сплаті судового збору, посилаючись на те, що докази таких витрат були надані до апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 — адвоката Тивоненка Д.Р. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Оранта-Січ» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди – відмовлено.

У жовтні 2025 року ОСОБА_2 , через представника повторно звернувся із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 1 453,44 грн., у тому числі витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 29 000 грн.

В обґрунтування посилався на те, що задовольняючи апеляційну скаргу, судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат, про що апелянт просив у апеляційній скарзі та надавав орієнтовний перелік витрат на правничу допомогу.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Біжко Ю.О. подала заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі, в яких заперечувала проти задоволення заяви в повному обсязі.

Відповідно до положень частин 1, 3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст.11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (ст.134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (ст.141 ЦПК України).

Згідно зі ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду апеляційної інстанції надано: договір про надання професійної правничої допомоги №07/01 від 07 січня 2025 року, акт №1 надання послуг до Договору №07/01 від 07.01.2025 року про надання правової допомоги від 18 лютого 2025 року, перелік та вартість послуг за договором від 14 лютого 2025 року, в якому визначено перелік орієнтовних послуг, копія ордеру на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Пунктами 1.1. та 1.2 Договору визначено, що клієнт доручає, а адвокатське бюро, в особі Тивоненка Д.Р., бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу клієнту усіма законними методами та способами для захисту та відновлення порушених, оспорюваних та/або невизнаних прав і законних інтересів клієнта, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати адвокатського бюро.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що розмір гонорару адвокатського бюро, а також умови і порядок його сплати визначається у додатках до цього Договору.

У відповідності до п. 5.1 Договору сторони в Акті № 1 надання послуг до Договору №07/01 від 07.0.12025 року про надання правової допомоги від 18.02.2025 року остаточно зазначили перелік та ціну наданих послуг, які складаються з: консультації щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку; складання заяв, клопотань, запитів; ознайомлення з матеріалами справи № 199/4733/24; складання заяви про перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2024 року; складання апеляційної скарги; підготовка до подачі заяви та скарги до канцелярій судів через підсистему «Електронний суд»; представництво інтересів клієнта у суді в одному судовому засіданні, незалежно від тривалості засідання та його виду.

З опису наданих послуг вбачається, що вказані послуги надавалися відповідачеві адвокатом та полягають у тому, що адвокат здійснив представництво та захист інтересів клієнта в суді та зробив підготовку документів.

В питанні критеріїв співмірності витрат, слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі №922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розподіляючи витрати, які очікує понести відповідач на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявні в матеріалах справи: договір про надання професійної правничої допомоги №07/01 від 07 січня 2025 року, акт №1 надання послуг до Договору №07/01 від 07.01.2025 року про надання правової допомоги від 18 лютого 2025 року на суму 29 000 грн., перелік та вартість послуг за договором від 14 лютого 2025 року, в якому визначено перелік орієнтовних послуг, копія ордеру на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю., не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму не є співмірними зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів не погоджується з доводами представника ОСОБА_2 - адвоката Тивоненка Д.Р., викладеними у заяві про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такі послуги як складання будь-яких заяв, клопотань, запитів, консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку, аналіз апеляційної скарги, узгодження правової позиції не є витратами пов`язаними з переглядом справи.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі №753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі №910/3929/18 та інших.

Колегія суддів вважає, що представник скаржника подав належні та допустимі докази щодо надання правничої допомоги та понесені витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги, проте розмір витрат є завищеним і неспівмірним з тим обсягом наданих послуг (виконаних робіт) на стадії апеляційного перегляду справи.

Окрім цього, оскільки, апеляційний суд дійшов до висновку про скасування рішень суду в оскарженій частині, та беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог (55%), слід змінити розподіл витрат, пропорційно задоволеним позовним вимогам, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 799,39 грн.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою заяву представника ОСОБА_2 — адвоката Тивоненка Д.Р. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково та відшкодувати йому 10 000 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги та стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 799,39 грн. У іншій частині вимог - відмовити.

Керуючись статтями 141, 270, 368, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 , подану його представником адвокатом Тивоненком Данилом Руслановичем, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову у справі №199/4733/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Оранта-Січ» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 799,39 (сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 39 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) 00 грн.

У іншій частині вимог - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складено 09.04.2026 р.

Головуючий суддя О.В. Агєєв