Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №646/7713/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Попова В. О.

Справа № 646/7713/25

Провадження № 2-а/644/2/26

20.04.2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.04.2026 м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова в особі головуючого судді Попової В.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в обґрунтування якого зазначив, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 596 від 28.07.2025 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп. за ч.3 ст.210 КУпАП за те, що він не з`явився та не став на військовий облік за задекларованим місцем проживання у визначений строк. Вважає оскаржувану постанову безпідставною, необґрунтованою, незаконною та такою, що винесена з порушеннями, а тому просив її скасувати, а провадження щодо нього закрити; вирішити питання щодо судових витрат.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 06.08.2025 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передано на розгляд за підсудністю до Індустріального районного суду міста Харкова.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 08.09.2025 відкрито провадження по вищевказаній адміністративній справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

08.10.2025 представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування відзиву посилається на те, що відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених в додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, частини третьої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни, які змінили місце проживання, зобов`язані стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки протягом 7 днів.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому був автоматично за допомогою Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів «Оберіг» з 01 травня 2025 року поданий у розшук до КВП в Харківській області.

22.07.2025 у період дії правового режиму воєнного стану, який введено Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 (зі змінами) у порядку, визначеному пунктом 7) частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суть адміністративного правопорушення: при перевірці документів у громадянина ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено невиконання ним правил військового обліку. В ході проведення перевірки та наявних в районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки документів встановлено, що військовозобов`язаний без поважних причин не з`явився та не став на військовий облік за фактичним місцем проживання у визначений строк (зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) та оголошений в розшук автоматично з 01.05.2025.

Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, частину третю статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Сторона відповідача у відзиві на позов не оспорює твердження позивача щодо місця фактичного проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 саме з 2009 року; зазначає про скоєння триваючого правопорушення Годуновим з 2009 року по 14.08.2025. Також сторона відповідача зазначає про наявність описки в оскаржуваній постанові в частині зазначення її номера - «596» замість вірного номеру - «598». При цьому зазначає, що саме примірник постанови за №596 від 28.07.2025 було вручено ОСОБА_1 . Сторона відповідача просить справу розглянути без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в адміністративному позові обставини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до Відповіді №1738993 від 04.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 .

Також судом встановлено, що 22.07.2025 головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. У зазначеному протоколі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складеному 22 липня 2025 року, вказано, що у період дії правового режиму воєнного стану, який введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 (зі змінами) у порядку, визначеному пунктом 7) частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», 22 липня 2025 року при перевірці документів у громадянина ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено невиконання ним правил військового обліку. В ході проведення перевірки та наявних в районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки документів встановлено, що військовозобов`язаний без поважних причин не з`явився та не став на військовий облік (зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) та оголошений в розшук автоматично з 01.05.2025.

Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, частину третю статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Копію протоколу вручено ОСОБА_1 , що засвідчено підписом останнього.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення 28.07.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_5 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп.

Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови у період дії правового режиму воєнного стану, який введений Указом Президента України № 64/2022 та ЗУ «Про затвердження Указу Президента України» Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року (зі змінами), у порядку, визначеному п. 7 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», 22.07.2025 при перевірці документів у ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_5 виявлено не виконання ним правил військового обліку. В ході проведення перевірки та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_2 документів встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 без поважних причин не з`явився та не став на військовий облік (зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) та оголошений в розшук автоматично з 01.05.2025. Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 п.п. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 року № 1487 (зі змінами), ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Отже, як убачається з наведених вище обставин справи спірні правовідносини виникли між військовозобов`язаним ОСОБА_1 та суб`єктом владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Положеннями статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Частинами першою та другою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

За приписами статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно із статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 28.07.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_5 , ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень.

Із змісту зазначеної постанови убачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 без поважних причин не з`явився та не став на військовий облік за задекларованим місцем проживання у визначений строк, а саме, при зміні місця проживання не став на військовий облік у визначений законодавством строк за новим місцем фактичного проживання.

Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, частину третю статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що фактичне місце проживання ОСОБА_1 з 2009 року - АДРЕСА_2 , (а.с.а.с.7,35). Зазначена обставина не оспорюється відповідачем у відзиви на позов.

14.08.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , взято на облік за адресою: АДРЕСА_2 , (а.с.36 зворотній бік).

Також, суд враховує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як зазначено в протоколі про адмінправопорушення від 22.07.2025, (а.с.5), працює старшим майстром обрубувальної дільниці чавунно-ливарного виробництва ДП Завод ім. В.О. Малишева та йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на строк до 30.01.2026, (а.с.11).

Згідно із статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у редакції від 16.07.2022, що діяла на час вчинення правопорушення, порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як убачається із змісту наведеної вище норми стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення на час вчинення правопорушення взагалі не містила частини третьої, на підставі якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно із статтею першою Закону України «Про оборону України», у редакції від 03.08.2022, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

З 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який на теперішній час триває.

Згідно із частиною третьою статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у редакції від 23.04.2022, призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із абзацом другим підпункту 1) пункту 1. Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.

Суд зазначає, що зазначений вище нормативно - правовий акт, зокрема, на підставі приписів якого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, було затверджено лише 30 грудня 2022 року, втім, як було вже зазначено судом, позивач фактично проживає за новою адресою: АДРЕСА_2 саме з 2009 року, що не оспорюється відповідачем у відзиві та підтверджується відповідним актом від 30.07.2025, (а.с.7), доданим відповідачем до відзиву на позов рапортом, (а.с.35).

Отже, ураховуючи наведене вище та приписи ст.8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на час скоєння правопорушення, за яке ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, діяли тільки приписи частини третьої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення , адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зокрема, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті.

Згідно із частиною дев`ятою статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Отже, ураховуючи наведене вище, суд не вбачає, що притягненню до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 передувала належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень.

Окрім того, суд зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Дотримання посадовою особою порядку притягнення до адміністративної відповідальності є важливою складовою дотримання прав особи, яка притягається до відповідальності.

В адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб`єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права (від лат. uberrima fides - найбільш добросовісний).

Саме в межах цієї доктрини у суду є обов`язок дослідити підстави та порядок проведення фактичної перевірки з метою уникнення несправедливого процесу в цілому, оскільки всі інші рішення пов`язані між собою та є похідними.

Оспорювана постанова про накладення адміністративного стягнення вищезазначеним критеріям не відповідає.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 28 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , тому постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження - закриттю. Крім того, суд не бере до уваги посилання відповідача у відзиві щодо наявності описки в оскаржуваній постанові в частині зазначення її номера - «596» замість вірного номеру - «598», оскільки виправлення номеру у доданому до відзиву примінику оспорюваної постанови не завірено відповідачем належним чином.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ураховуючи викладене вище, суд уважає за необхідне стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 605,60 гривень, згідно із квитанцією про сплату від 04 серпня 2025 року.

Оскільки суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, сплачений позивачем судовий збір стягується за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який є відповідачем у справі, на користь позивача.

При цьому суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.10.2022 року (справа № 522/22225/21, провадження № К/990/20744/22), відповідно до якої районний ТЦК та СП не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом, водночас, разом із тим, він є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у спорі, пов`язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 8, 9, 72-78, 241-246, 286, 293 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_5 від 28.07.2025 за №596, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 статті 210 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605,60 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; номер телефона: НОМЕР_3 , email: ІНФОРМАЦІЯ_7

Рішення складено 20.04.2026.

Суддя В.О. Попова