Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №643/10996/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/409/26

Справа № 643/10996/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026

Салтівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Алісівка, Близнюківського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою , неодруженого , непрацюючого , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 28.04.2015 Балаклійським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 115, ст. 69 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений умовно достроково на підставі ухвали Жовтневого районного суду від 05.11.2018 на не відбутий термін покарання 1 рік 4 місяці 11 днів; 11.06.2020 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень ,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 152 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

19.05.2025 приблизно о 22.30 год., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого мешкання в коридорі гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 , побачивши свою сусідку по гуртожитку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи намір вступити з останньою у статевий зв`язок, та отримавши відмову від ОСОБА_6 , вирішив її зґвалтувати.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на зґвалтування ОСОБА_6 , стоячи обличчям один до одного з останньою, ОСОБА_4 використовуючи перевагу у фізичній силі, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ігноруючи волю останньої, схопив ОСОБА_6 руками за ноги , підняв з підлоги та, притиснувши до свого тулубу, заніс за місцем свого мешкання, а саме у кімнату АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою та, не даючи можливості чинити будь-який опір кинув її на ліжко , після чого застосовуючи погрози, пов`язані із залякуванням застосування до неї фізичного насильства, з вимогою отримання згоди на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних проникненням в її тіло у будь-який спосіб для задоволення його статевої пристрасті, запропонував останній здійснити зазначене добровільно при цьому лежачі зверху на потерпілій, руками розірвав на ній в області грудей одягнену на ній кофту, після чого своїми губами та язиком торкався грудей останньої без її згоди. У відповідь на протиправні дії ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , не бажаючи статевих зносин, відповіла йому відмовою і намагаючись захистити свою статеву свободу, почала відштовхувати нападника від себе.

ОСОБА_4 , не реагуючи на вказану відмову, бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, продовжував вчиняти дії, спрямовані на зґвалтування потерпілої ОСОБА_6 .

Так, ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні насильницькі дії спрямовані на зґвалтування, використовуючи свою фізичну перевагу над потерпілою ОСОБА_6 , та, намагаючись вплинути на останню психологічно, діючи з метою подолання опору потерпілої у зв`язку з її небажанням вступати у статеві зносини, із застосуванням фізичного насильства, перебуваючи за спиною у ОСОБА_6 схопив її лівою рукою в області шиї,чим спричинив синці на шиї, а правою рукою наніс 1-2 удари, по правій частині її голови чим спричинив синець з садном на голові, намагаючись подолати опір з боку останньої, продовжував діяти проти її волі, намагаючись таким чином вчинити дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло потерпілої із використанням геніталій з метою задоволення своєї статевої пристрасті, без добровільної згоди останньої, чим порушив статеву свободу і статеву недоторканність потерпілої ОСОБА_6 .

Потерпіла ОСОБА_6 захищаючись від протиправних дій гвалтівника ОСОБА_4 укусила його за пальці правої руки, чим спричинила фізичний біль та садно на тільній поверхні правої кисті в ділянці нігтьової фаланги 1-го пальця, внаслідок чого ОСОБА_4 перестав утримувати її лівою рукою в області шиї та у ОСОБА_6 , виникла можливість кричати та звати на допомогу сусідів , чим вона і скористалась.

Після того, як ОСОБА_6 розпочала голосно кричати та звати на допомогу, ОСОБА_4 , розуміючи, що його злочинні дії можуть бути викриті, не вчинив усіх дій, які вважав за необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, та, відчуваючи біль у місці укусів, перестав утримувати потерпілу ОСОБА_6 після чого остання вибігла з його кімнати № 40 та звернулась за допомогою до мешканки кімнати АДРЕСА_4 ОСОБА_7 та разом з останньою зі свого мобільного телефону повідомила про вчинення злочину співробітникам поліції.

Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.

Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, вказані дії ОСОБА_4 суд кваліфікує як кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 152 КК України, тобто незакінчений замах на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Обвинувачений ОСОБА_4 заявив у судовому засіданні, про те, що визнає себе винним у скоєному кримінальному правопорушенні та бажає надати суду показання.

Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про розгляд справи у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Захисник та обвинувачений не заперечували проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Ураховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що 19.05.2025 він перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого мешкання в коридорі гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 , побачивши свою сусідку по гуртожитку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи намір вступити з останньою у статевий зв`язок, та отримавши відмову від ОСОБА_6 , вирішив її зґвалтувати, ігноруючи волю останньої, схопив ОСОБА_6 руками за ноги , підняв з підлоги та, притиснувши до свого тулубу, заніс за місцем свого мешкання, а саме у кімнату АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою та, не даючи можливості чинити будь-який опір кинув її на ліжко , після чого застосовуючи погрози, пов`язані із залякуванням застосування до неї фізичного насильства, з вимогою отримання згоди на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних проникненням в її тіло у будь-який спосіб для задоволення його статевої пристрасті, запропонував останній здійснити зазначене добровільно при цьому лежачі зверху на потерпілій, руками розірвав на ній в області грудей одягнену на ній кофту, після чого своїми губами та язиком торкався грудей останньої без її згоди. У відповідь на протиправні дії ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , не бажаючи статевих зносин, відповіла йому відмовою і почала відштовхувати його від себе, але ОСОБА_4 це не зупинило і він перебуваючи за спиною у ОСОБА_6 схопив її лівою рукою в області шиї,чим спричинив синці на шиї, а правою рукою наніс 1-2 удари, по правій частині її голови чим спричинив синець з садном на голові, намагаючись подолати опір з боку останньої, продовжував діяти проти її волі, намагаючись згвалтувати потерпілу.

Потерпіла ОСОБА_6 захищаючись від дій ОСОБА_4 укусила його за пальці правої руки, чим спричинила фізичний біль, внаслідок чого ОСОБА_4 перестав утримувати її і вона озпочала голосно кричати та звати на допомогу, після чого остання вибігла з його кімнати № 40 та звернулась за допомогою до мешканки кімнати АДРЕСА_4 ОСОБА_7 та разом з останньою зі свого мобільного телефону повідомила про вчинення злочину співробітникам поліції.

Обвинувачений у судовому засіданні визнав вину у вчиненому ним злочині та просив суд призначити мінімальне покарання звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. Захисник також просив призначити мінімальне покарання без ізоляції його клієнта від суспільства. Прокурор просив призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю та визнає винним ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 152 КК України, а саме незакінчений замах на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).

Судом також було досліджено документи, які стосуються особи обвинуваченого та речових доказів, а саме: вимога щодо судимостей обвинуваченого; копія паспорту ОСОБА_4 ; довідка від лікаря психіатра, відповідно до якої обвинувачений на обліку у зазначеного лікаря не перебуває; довідка лікаря нарколога, відповідно до якої, обвинувачений не перебуває на обліку в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер»; постанови слідчого про визнання речових доказів, протокол затримання особи , акти та довідки про вартість проведених експертних досліджень.

Мотиви призначення покарання

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за вчинене кримінальне правопорушення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до положень ст. 65 Кримінального кодексу України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує: характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення за ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 152 КК України, який відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу віднесений до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, неодружений, наявність обставини, що пом`якшує покарання у вигляді щирого каяття та наявність обставини яка обтяжує покарання у вигляді вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання за ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 152 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.

Вирішуючи питання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням положень ст. ст. 75 та 76 КК України, суд не знаходить таких підстав, оскільки обвинувачений раніше судимий, на момент вчинення цього злочину судимість ОСОБА_4 погашена не була, що свідчить про відсутність переконань, направлених на дотримання законів України, про кримінальну спрямованість поведінки обвинуваченого та небажання стати на шлях виправлення.

На думку суду, призначене покарання ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст. 65 КК України, відповідає тяжкості вчиненого ним кримінально караного діяння та є необхідним і достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.

Цивільний позов не заявлений.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом під час ухвалення вироку

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 20.05.2025 року, відповідно до ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 від 22.05.20225 року.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання час перебування під вартою, з моменту його фактичного затримання, тобто з 20.05.2025 року по день набрання цим вироком законної сили, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку, що один день перебування під вартою дорівнює одному дню позбавлення волі.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про залишення без змін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 до набрання законної сили вироком суду.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються, зокрема рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, що суд вважає окремою підставою для залишення без змін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили у разі засудження обвинуваченого до реального покарання у вигляді позбавлення волі з метою забезпечення виконання вироку.

За таких обставин, суд відповідно до ст. 374 КПК України вирішив, що запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведені 4 судові молекулярно-генетичні експертизи у розмірі - 48 345,12 грн. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 152 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 20.05.2025 року, відповідно до ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 від 22.05.2025 року.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання час перебування під вартою, з моменту його фактичного затримання, тобто з 20.05.2025 року по день набрання цим вироком законної сили, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку, що один день перебування під вартою дорівнює одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Цивільний позов відсутній.

Процесуальні витрати за проведені 4 судові молекулярно-генетичні експертизи у розмірі - 48 345,12 грн. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази: зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_4 , зразок букального епітелію ОСОБА_4 ,тампон системи “КОПАН”, змиви з рук на тампон, зразок букального епітелію потерпілої ОСОБА_6 на ватну паличку - знищити.

Речові докази: кофту рожевого кольору, яка має пошкодження у вигляді розриву передньої частини з нерівними краями, вилученої 20.05.2025 в ході проведення огляду місця події - знищити.

Речові докази: сережка виготовлена з металу жовтого кольору у формі літери Л, яка належить потерпілій ОСОБА_6 - повернути потерпілій ОСОБА_6 .

Речові докази: спортивні штани темно-зеленого кольору з смугами чорного кольору; спортивна кофта ( верхня частина темного кольору, нижня частина темно-зеленого кольору); мобільний телефон сенсорного типу Realme UI моделі RMX3363, із двома сім картами оператора ВФ «України», які належать ОСОБА_4 - повернути ОСОБА_4 .

Речові докази: два DVD диска - залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя - ОСОБА_1