Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №643/2297/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/2297/26

Провадження № 2/643/3946/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання: Костенюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача, в якому прохає розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 22 листопада 1997 року у Харківському міському відділу реєстрації актів громадянського стану , актовим записом № 2178.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що 22 листопада 1997 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружнє життя не склалось через різні погляди на життя, у зв`язку із чим між ними виникали суперечки та сварки. Причиною припинення шлюбних відносин послужило втрата любові і взаємоповаги один до одного. Шлюбні відносини не підтримують більше двох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 13 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Сичов А.Ю. 13.03.2026 подав до суду заяву, в якій зазначив, що відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу та підтверджує, що відносини між сторонами погіршились, у зв`язку із чим збереження шлюбних відносин є неможливим. Відповідач майже два роки проходить військову службу в ЗСУ за мобілізацією.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , 22 листопада 1997 року уклали шлюб, який зареєстрований у Харківському міському відділу реєстрації актів громадянського стану, актовим записом № 2178, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 22 листопада 1997 року (а.с.04).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19 березня 2010 року (а.с. 11).

Відповідно до вимог ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Виходячи із змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є не припустимим.

Сторони не підтримують шлюбні відносини більше двох років, спільного господарства не ведуть, шлюб має формальний характер, як зазначила позивачка подальше спільне проживання у шлюбі неможливе. Відповідач у поданій його представником заяві прохав позов задовольнити. Суд дійшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка у позовній заяві прохала після розірвання шлюбу залишити їй прізвище без змін.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81,141, 247 ч. 2, 259, 264-265,274-279 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 22 листопада 1997 року у Харківському міському відділу реєстрації актів громадянського стану, актовим записом № 2178, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище - ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНКОПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В.Поліщук