Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №335/1920/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/1920/26 2/335/1679/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позов мотивований тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначила, що дитина проживає разом із нею та вона самостійно не може забезпечити дитині належний рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

З урахуванням викладених обставин позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання цього позову до суду до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 26 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.

Позивач належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилась, проте разом з позовною заявою подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, разом з тим через канцелярію суду подав заяву у якій зазначив про те, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд розгляд справи провести за його відсутності.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

За приписами ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції 02 серпня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 02 серпня 2014 року про що складено відповідний актовий запис №816.

Від шлюбу у сторін народилась дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого повторно Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністертсва юстиції (м.Одеса).

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач зазначила, що дитина проживає разом з нею та повністю перебуває на її утриманні, а відповідач у добровільному порядку будь-якої допомоги на утримання сина не надає.

У ч.2 ст.51 Конституції України закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом ст.141 СК України батьки мають рівні права і обов`язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

Відповідно до вимог статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі відсутня домовленість (договір) щодо сплати аліментів на утримання дитини.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.ч.1,2,3 ст.181 Сімейного кодексу України).

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є особою працездатного віку, обставин, які б унеможливлювали стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина у розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу) судом не встановлено.

Відповідач у поданій до суду заяві позивні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.206 ЦПК відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин, та на підставі положень вищенаведених норм законодавства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягування з дня звернення з цим позовом до суду 20.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У відповідності до ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України - у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору, а тому з відповідача ОСОБА_2 , оскільки він визнає позовні вимоги в повному обсязі, необхідно стягнути на користь держави 50 % судового збору, що підлягає стягненню за позов про стягнення аліментів, що становить 665,60 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з стягнення з дня звернення до суду з цим позовом 20.02.2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 квітня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя: А.Б.Алєксєєнко