Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №309/1354/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1354/26

Провадження № 1-кс/309/197/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026071050000231 від 14.04.2026 р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України про арешт майна ,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026071050000231 від 14.04.2026 р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України звернувся в суд з клопотанням про арешт майна.

Клопотання вмотивовано тим, що, 13.04.2026 приблизно о 18.50 год. водій ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканець АДРЕСА_1 перебуваючи стані алкогольного сп`яніння та керуючи транспортним засобом ВАЗ 2121 Нива д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись грунтовою дорогою в с. Широке, Хустського району, здійснив наїзд на мотоцикліста ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , який рухався на мотоциклі Musstang MT125 DINGO без державних номерних знаків попереду ОСОБА_5 , у попутному напрямку. В наслідок ДТП водій мотоциклу ОСОБА_6 потрапив під колеса автомобіля Нива д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснив переїзд правої його ноги, спричинивши ОСОБА_6 , тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому проксимального метаепіфізу велико-гомілкової кістки правої гомілки із зміщенням, закритого косого перелому другої п`ясної кістки лівої руки із незначним зміщенням та забійної рани нижньої губи справа. Після ДТП ОСОБА_5 покинув місце події. Вжитими заходами ОСОБА_5 розшуканий. Водій ОСОБА_6 освідчений – тверезий. Водій ОСОБА_5 освідчений - перебуває в стані алкогольного сп`яніння 1.18 проміле.

В ході проведення огляду 13.04.2026, який проводився у с. Широке біля буд. 232 Хустського району Закарпатської області було виявлено та вилучено мотоцикл марки Musstang MT125 DINGO, який поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, зішкріб лакофарбового покриття буро-вишневого кольору, із бетонної електроопори, який упаковано у спеціальний пакет № NPU5027359, (позначено на схемі №7), дві пластикові деталі чорного кольору, які упаковано відповідно у спеціальні пакети № NPU5027357 та NPU5027358 (позначено на схемі № 5) та пластикову деталь чорного кольору, яку упаковано у спеціальний пакет № NPU5027356 (позначено на схемі №6).

В подальшому, в ході проведення огляду 13.04.2026 в с. Нижній Бистрий біля буд 331 Хустського району було виявлено автомобіль марки «Нива» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході проведення огляду зроблено два змиви із керма та змив важеля перемикання швидкостей, які упаковано у два окремі паперові конверти. Автомобіль марки «Нива» д.н.з. НОМЕР_1 вилучено та поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів.

14.04.2026 о 00:25 годин, у порядку ст.. 208 КПК України, за підозрою у вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 – 1 КК України було затримано ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця АДРЕСА_1 та поміщено до ІТТ №4 ГУНП в Закарпатській області.

Відповідно до ч.2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям зазначеним у частині 2 ст.167 КПК України, тобто критеріям тимчасово вилученого майна.

На підставі викладеного, та у зв`язку з тим, що вилучені речі є речовими доказами у кримінальному провадженні, із якими необхідно провести ряд слідчих дій, та згідно п. 4 ст. 2 ст. 167 КПК України відповідають критеріям тимчасово вилученого майна, однак в разі не накладення арешту їх необхідно негайно повернути, згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, особі у якої вилучено, що може привести до втрати чи знищення речових доказів.

У своєму клопотанні слідчий просить , накласти арешт на: мотоцикл марки Musstang MT125 DINGO, без держаних номерних знаків та реєстраційних документів, який перебуває у користуванні та належить ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю с. Широкий, Хустського району, (тел. НОМЕР_2 ), автомобіль марки «Нива» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні та належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відносно якого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та на момент подачі клопотання останній знаходиться в ІТТ № 4 ГУНП в Закарпатській області (контактні дані дружини ОСОБА_7 НОМЕР_3 ), зішкріб лакофарбового покриття буро-вишневого кольору, із бетонної електроопори, який упаковано у спеціальний пакет № NPU5027359, (позначено на схемі №7), дві пластикові деталі чорного кольору, які упаковано відповідно у спеціальні пакети № NPU5027357 та NPU5027358 (позначено на схемі №5), пластикову деталь чорного кольору, яку упаковано у спеціальний пакет №NPU5027356 (позначено на схемі №6), два змиви керма та змив важеля перемикання швидкостей, які упаковано у два окремі паперові конверти..

Транспортні засоби зберігати на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області

В судове засідання слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 не з`явився, надіславши суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

В судове засідання власники вилученого майна не з`явилися, про місце і час розгляду клопотання належним чином були повідомлені, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною 3 статті 132 КПК визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 статті 170 зокрема передбачено, що арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього кодексу.

Частиною 5 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті (тобто арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з частиною 10 статті 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна., заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до частини 1 статті 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Описані в клопотанні обставини вчинення ОСОБА_5 такого кримінального правопорушення в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення 14.04.2026 повідомлення про підозру (яке відповідає формальним вимогам статей 277, 480, 481, 482-2 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК) дають підстави визнати факт набуття ним статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і вважати обґрунтованою підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК.

Разом із цим слідчий суддя зазначає, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка доказів, наданих слідчому судді, здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для доведення чи недоведення винуватості особи, що здійснюється судом під час судового розгляду у кримінальному провадженні і закінчується ухваленням вироку, а лише для визначення вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, щоб виправдати застосування такого заходу забезпечення і подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96). При цьому будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява № 8793/79).

Слідчий суддя зазначає, що втручання у право власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пов`язано із здійсненням кримінального провадження, тому таке обмеження права власності не є свавільним та відповідає вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи, й водночас застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна необхідне для досягнення мети цього кримінального провадження.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання та з метою проведення відповідних експертиз накласти арешт на майно, зазначене у резолютивній частині ухвали.

Керуючись ст. ст. 171, 172 КПК України, суддя слідчий –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026071050000231 від 14.04.2026 р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України про арешт майна – задоволити.

Накласти арешт на: мотоцикл марки Musstang MT125 DINGO, без держаних номерних знаків та реєстраційних документів, який перебуває у користуванні та належить ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю с. Широкий, Хустського району, (тел. НОМЕР_2 ), автомобіль марки «Нива» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні та належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відносно якого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та на момент подачі клопотання останній знаходиться в ІТТ № 4 ГУНП в Закарпатській області (контактні дані дружини ОСОБА_7 НОМЕР_3 ), зішкріб лакофарбового покриття буро-вишневого кольору, із бетонної електроопори, який упаковано у спеціальний пакет № NPU5027359, (позначено на схемі №7), дві пластикові деталі чорного кольору, які упаковано відповідно у спеціальні пакети № NPU5027357 та NPU5027358 (позначено на схемі №5), пластикову деталь чорного кольору, яку упаковано у спеціальний пакет №NPU5027356 (позначено на схемі №6), два змиви керма та змив важеля перемикання швидкостей, які упаковано у два окремі паперові конверти..

Транспортні засоби зберігати на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області.

В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1