Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №308/12599/24 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12599/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024071030001425 від 12.07.2024 року, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Мукачево Закарпатської області, українця, громадянина України, неодруженого, із середньою спеціальною освітою, мешканець АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше не судимого згідно ст.89 КК України, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незважаючи на те, що на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 04 липня 2024 року, виник умисел на незаконне переправлення через державний кордон України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , якому заборонено виїзд за межі території України, та який бажав незаконно перетнути державний кордон України, шляхом перетинання державного кордону України поза межами пунктів пропуску. При цьому, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що зможе посприяти у незаконному перетині державного кордону України та завчасно обумовив порядок незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_6 , узгодивши із ним час та дату його незаконного переправлення через державний кордон України.

Так, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, однак у період з 10 липня 2024 року по 11 липня 2024 року, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснюючи свою протиправну діяльність за заздалегідь обумовленим планом, задля незаконного переправлення через державний кордон України військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , якому заборонено виїзд за межі території України, зустрівся з ОСОБА_6 у точно невстановленому досудовим розслідуванням місці, котрому повідомив, що для незаконного переправлення його через державний кордон України, 11 липня 2024 року о 17 годині 30 хвилині йому необхідно буде з`явитися до кафе «Січ», яке розташоване за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Окружна, 21, де на нього буде очікувати ОСОБА_4 .

У подальшому, 11 липня 2024 року близько 17 години 30 хвилини ОСОБА_6 , згідно попередньої домовленості, діючи за вказівкою ОСОБА_4 прибув за вищевказаною адресою до місця зустрічі, де на нього вже очікував ОСОБА_4 на належному йому транспортному засобі марки «Mercedes-Benz Vito 113» білого кольору з державним реєстраційним номером (іменним) «KUBIK» (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу д.н.з. – НОМЕР_2 ), після чого останні вирушили у напрямку м. Ужгород, та під час руху ОСОБА_4 , керуючи вказаним транспортним засобом, здійснював інструктаж ОСОБА_6 щодо його незаконного перетину державного кордону України, шляхом надання порад, вказівок.

Надалі, 11 липня 2024 року приблизно о 19 годині 30 хвилині, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , прибули до міста Ужгород на транспортному засобі марки «Mercedes-Benz Vito 113» білого кольору з державним реєстраційним номером (іменним) «KUBIK» (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу д.н.з. – НОМЕР_2 ), та зупинились біля магазину «АТБ» за адресою: м.Ужгород, вул.Собранецька, 160А, неподалік готелю «Європа». Після чого, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_6 слідувати за ним, та йшов попереду, показуючи шлях останньому, ведучи його по лісистій місцевості в бік державного кордону України зі Словацькою Республікою, в напрямку 304-306 прикордонних знаків, що поблизу вул.Собранецької, 173 м.Ужгород Закарпатської області, Після чого, пройшовши певну відстань, ОСОБА_4 вказав ОСОБА_6 подальший напрямок руху до державного кордону України, та вирушив у зворотному напрямку. Однак, у подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були затримані працівниками ДПСУ.

У зв`язку із вищенаведеним, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він у період з 10 липня 2024 року по 11 липня 2024 року, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, організував незаконне переправлення ОСОБА_6 , поза пунктом пропуску, через державний кордон України до Словатської Республіки, та сприяв незаконному переправленню ОСОБА_6 через державний кордон шляхом надання вказівок та порад ОСОБА_6 щодо пересування та місця зустрічі, визначив час та місце незаконного перетину державного кордону, задіяв особистий транспортний засіб, на якому 11 липня 2024 року приблизно о 19 годині 30 хвилині доставив ОСОБА_6 до магазину «АТБ» за адресою: м.Ужгород, вул.Собранецька, 160А, неподалік готелю «Європа», а близько 19 години 40 хвилин з вищевказаного місця ОСОБА_4 особисто повів ОСОБА_6 до потенційного місця незаконного перетину державного кордону, в районі 304-306 прикордонних знаків, що поблизу вул.Собранецької, 173 м.Ужгород Закарпатської області, а в подальшому вказав ОСОБА_6 напрямок в якому останньому треба було рухатись з метою незаконного перетину державного кордону із Словацькою Республікою.

За таких обставин, ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.332 КК України, а саме в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України, визнав повністю та надав суду пояснення, які повністю підтвердили обставини, що викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що щиро розкаюється у вчиненому, просив дати можливість виправитися без відбування реальної міри покарання та застосувати до нього ст.75 КК України.

При виконанні судом вимог ст.348 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що йому зрозуміла суть обвинувачення, щиро розкаюється у вчиненому, та що він визнає себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.332 КК України.

У судовому засіданні прокурор просив провести розгляд справи у спрощеному порядку, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних про його особу.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підтримала прокурора та не заперечувала щодо розгляду справи у спрощеному порядку.

Оскільки прокурор, обвинувачений та його захисник не заперечували щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч.2 ст.349 КПК України щодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд оцінює, що показання обвинуваченого в повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об`єктивних сумнівів у доведеності його вини у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 Кримінального кодексу України, у суду не має.

Суд, обмежившись допитом обвинуваченого, його визнанням вини у вчиненому, та дослідженими письмовими документами, приходить до висновку, що дії останнього органом досудового розслідування за ч.1 ст.332 КК України кваліфіковано правильно, та вина ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а саме: в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але й переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання відповідати скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, особливості й обставини вчинення такого: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, дані про особу винного.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.66 КК України суд визнає: щире каяття та те, що він є інвалідом третьої групи, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Обставинлю, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, ступінь тяжкості вчиненого злочину, відношення обвинуваченого до вчиненого, вину свою визнав, в скоєному розкаявся, а також інвалідність та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, але враховуючи наявність обставин пом`якшуючих покарання - щире каяття, особу обвинуваченого, який здійснював захист Батьківщини, отримав травму, пов`язану з проходженням військової служби у зв`язку з чи є особою з інвалідністю армії, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, разом з тим перебуває під медичним наглядом та періодично проходить лікування у зв`язку з хронічним вірусним гепатитом В, суд вважає можливим його перевиховання і виправлення без ізоляції від суспільства, і тому вважає правильним звільнити його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України та покласти на нього обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався та підстави його обрання відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Нагляд за ОСОБА_4 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді від 26.07.2024 року на майно: мобільний телефон в корпусі чорного кольору «Xiaomi Redmi» IMEI НОМЕР_3 , який упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 1220769; транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Vito 113» білого кольору, державний номерний знак згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 - НОМЕР_2 (на автомобілі наявний – іменний номерний знак « НОМЕР_5 »), власником якого являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 12S» в корпусі чорного кольору, IMEI НОМЕР_6 , (який належить ОСОБА_4 ), який упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 3062579 – скасувати.

Речовий доказ:

- мобільний телефон в корпусі чорного кольору «Xiaomi Redmi» IMEI НОМЕР_3 , який упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 1220769 – повернути власнику.

- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 12S» в корпусі чорного кольору, IMEI НОМЕР_6 , (який належить ОСОБА_4 ), який упаковано до спец. пакету НПУ СУ PSP 3062579 - повернути власнику.

- транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Vito 113» білого кольору, державний номерний знак згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 - НОМЕР_2 (на автомобілі наявний – іменний номерний знак « НОМЕР_5 »), власником якого являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати повернутим власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1