Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №308/5433/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/5433/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: Закапм. Ужгород, місце проживання АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.1 ст. 204-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Громадянин України ОСОБА_1 о 07 год. 20 хв. 01.04.2026 у міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення «Чоп «Дружба» на виїзд з України здійснив спробу перетинання державного кордону України через державний кордон України без відповідних документів, а саме: намагався перетнути державний кордон України без відповідних документів та дозволу відповідних органів влади, чим порушив вимоги ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991, ст. 2 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в 'їзду громадян України» та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених ПКМУ №57 від 27.01.1995.

Отже, гр. України ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 204-1 КУпАП.

В судовому засіданні громадянин України ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до положення ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Згідно з приписами статті 2,3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в`їзд в Україну); перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.

Пунктом 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57, передбачає, що перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу.

У передбачених міжнародними договорами або законодавством України випадках перетинання громадянином державного кордону здійснюється також за іншими документами. У такому разі прикордонний контроль здійснюється у порядку, який застосовується під час надання громадянином паспортних документів.

У випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни окрім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №002929Е від 01.04.2026; протоколом про адміністративне затримання від 01.04.2026; протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 01.04.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 01.04.2026; інформаційною сформованою на ім`я ОСОБА_1 ; рапортами від 01.04.2026.

Обставин, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, обставини справи, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що на громадянина України ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст. 204-1 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.9,33,204-1,283-284,287,291,294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Громадянина України ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 гривень судового збору.

На підставі ч. 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів, у порядку примусового виконання цієї постанови органу державної виконавчої служби стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в розмірі 6800,00 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.В. ГОЛЯНА