Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
Дата: 13 квітня 2026 р.
Справа: №299/1282/26
Суддя: Надопта А. А.
Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/1282/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.04.2026 м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючий – суддя Надопта А.А.
секретар судових засідань Стрижак О.М.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа: приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Богаш Н.Я.,
В С Т А Н О В И В :
На розгляд суду передано цивільну справу за вказаною заявою.
Вимоги заяви мотивовано тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка заявника - ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала в АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку в АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Даний житловий будинок належав спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 08.11.2000 року, видане Виноградівською РДА на підставі розпорядження голови Виноградівської РДА №602 від 06.11.2000 року. Земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія І-ЗК №010171, виданий 27.06.2003 року.
За життя спадкодавцем 25.10.2019 року вчинено заповіт, яким все своє майно вона заповіла заявниці.
За оформленням права власності на спадкове майно в порядку ст.1268 ЦК України заявниця звернулася до приватного нотаріуса Берегівського нотаріального округу Богаш Н.Я., однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом відмовлено по причині розбіжностей у написанні прізвища померлої у вищевказаних правовстановлюючих документах, тобто прізвище власника майна вказано « ОСОБА_3 », а у свідоцтві про смерть її прізвище вказано.
Заявниця ОСОБА_1 подала письмову заяву, у якій просила розглядати справу без її участі, вимоги заяви підтримує і просить задоволити.
Заінтересована особа приватний нотаріус Богаш Н.Я. в судове засідання не з`явилася, причини неявки суд не повідомила, повідомленаналежним чином про розгляд справи.
Вивчивши доводи заяви та дослідивши подані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вирішив наступне.
У відповідності до вимог ст. ст. 315,319 ЦПК України, суди розглядають справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, в випадках коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка заявника - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Спадкодавиця на день смерті проживала в АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку в АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Даний житловий будинок належав спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 08.11.2000 року, видане Виноградівською РДА на підставі розпорядження голови Виноградівської РДА №602 від 06.11.2000 року. Земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія І-ЗК №010171, виданий 27.06.2003 року.
За життя спадкодавцем 25.10.2019 року вчинено заповіт, яким все своє майно вона заповіла заявниці.
За оформленням права власності на спадкове майно в порядку ст.1268 ЦК України заявниця звернулася до приватного нотаріуса Берегівського нотаріального округу Богаш Н.Я., однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом відмовлено по причині розбіжностей у написанні прізвища померлої у вищевказаних правовстановлюючих документах, тобто прізвище власника майна вказано « ОСОБА_3 », а у свідоцтві про смерть її прізвище вказано.
У відповідності до вимог ст. ст. 315, 319 ЦПК України, суди розглядають справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, у випадках коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Статтею третьою Конституції України, визначено, що - «Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Статею 49 передбачено, що - «Кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя».
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.1, п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України: - Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Дослідивши надані заявником письмові докази, суд констатує, що такі є належними та допустимими, а у своїй сукупності є достатніми для підтвердження факту, який просить встановити заявник.
Відтак, суд вирішив, що заяву слід задовольнити.
Тому, на підставі вище викладеного та керуючись п.5 ч.2 ст.293, 315 ЦПК України та Постановою Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»,
В И Р І Ш И В :
Заяву задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 08.11.2000 року, видане Виноградівською РДА на підставі розпорядження голови Виноградівської РДА №602 від 06.11.2000 року та державного акта на право приватної власності на землю серія І-ЗК №010171, виданий 27.06.2003 року головою райдержадміністрації виданих на ім`я « ОСОБА_2 ».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий А. А. Надопта
Оригінал: reyestr.court.gov.ua