Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №145/136/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/136/26

Провадження №2/145/438/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І. ,

за участю: секретаря судового засідання Коржан Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Кредит Фінанс”, адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598

до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

До Тиврівського районного суду Вінницької області через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Кредит Фінанс” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.05.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1398-1086, відповідно до умов якого кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 19400 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту, знижена процентна ставка - 1,20% в день, стандартна процентна ставка - 1,50% в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Натомість відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 29.12.2025 за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 52759,96 грн, з яких заборгованість за кредитом - 12724,04 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 40035,92 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 52759,96 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 06.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Вказану ухвалу 12.02.2026 направлено ОСОБА_1 на адресу реєстрації (а.с. 63). 16.02.2026 вручено особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 64).

23.02.2026 відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого вона не згодна з розміром позовних вимог.

Заперечує щодо нарахування комісії за видачу та обслуговування кредиту, оскільки комісії за надання кредиту або його обслуговування не є обов`язковим елементом кредитного договору і підлягають оцінці на предмет правомірності, так як єдиною послугою була видача кредиту, за користування яким Кредитор отримує винагороду у вигляді процентів. Позивач не довів факту надання будь-яких послуг, окрім надання кредитних коштів, тому пункт договору про нарахування комісії має бути визнаний нікчемним, а сплачені кошти мають бути зараховані на користь часткового погашення тіла кредиту.

Позивач заявляє вимогу про стягнення 40035,92 грн відсотків. Проте розрахунок є неправомірним, оскільки загальна сума платежів за кредитом не може перевищувати суму отриманого кредиту (ч. 5 ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування»).

Договір кредитування №1398-1086 укладений 21.05.2024, тобто після набрання законної чинності Законом України №3498-ІХ від 23.11.2023 “Про споживче кредитування”, а саме пунктом 5 встановлено, що гранична денна процентна ставка не може перевищувати 1%.

Просить анулювати пункт договору про нарахування комісії та перерахувати кошти, зараховані на її погашення, на користь часткового погашення тіла кредиту; здійснити перерахунок відсотків за договором, застосувавши річну ставку НБУ, опираючись на нікчемність вказаних Позивачем денних відсоткових ставок, що порушують імперативні норми законодавства України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про вирішення спору за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі досліджених доказів, які містяться в матеріалах справи.

21.05.2024 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 уклали договір про відкриття кредитної лінії №1398-1086 (далі - кредитний договір) (а.с.12-21).

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 4.1., 4.2., 4.6, 4.9., 4.11. кредитного договору загальний розмір кредиту становить 19400 грн, дата надання кредиту - 21.05.2024, стандартна процентна ставка - 1,50% в день, строк кредитування — 300 днів. Дата повернення - 16.03.2025. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору (за весь строк кредитування) складає: 100182,45 грн та включає в себе суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Пунктом 5.1. кредитного договору передбачено обов`язок позичальника повернути кредитодавцю отриманий кредит.

Відповідно до п. 12.13. кредитного договору невід`ємною частиною цього договору є додатки: правила відкриття кредитної лінії (а.с.22-29), паспорт споживчого кредиту (а.с.29 зворот-31), таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (а.с.32-34).

Кредитний договір та додатки до нього підписані позичальником з використанням одноразового електронного ідентифікатора С4716.

Згідно із довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту через платіжну систему LiqPay на карту № НОМЕР_2 21.05.2024 здійснено видачу кредиту в сумі 19400.00 грн ОСОБА_1 за кредитним договором №1398-1086 від 21.05.2024 (а.с. 35, 36).

Відповідно до розрахунку заборгованості за укладеним договором станом на 29.12.2025 за договором №1398-1086 від 21.05.2024, укладеним з ОСОБА_1 , рахується заборгованість 52759,96 грн, з яких: основний борг -12724,04 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 40035,92 грн (а.с.37-44).

Матеріали справи містять виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (а.с. 45, 46).

Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до положень ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно ст. 1046 за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності) тощо.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, який відповідає вимогам цивільного законодавства, що висуваються до договорів такого типу, на виконання умов укладеного договору кредитодавцем здійснено перерахування коштів на рахунок позичальника. Таким чином, кредитний договір є укладеним. Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачкою не заперечується.

Водночас, відповідачка заперечує розмір заборгованості за кредитним договором, вказуючи на неправомірність нарахування комісії за видачу кредиту та відсотків за ним.

Вирішуючи даний спір суд звертає увагу на таке.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит регулюються Законом України "Про споживче кредитування".

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до 1-2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування"загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частинами четвертою та п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набув чинності 24.12.2023.

Водночас, згідно з п. 17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Тобто, в період з 24.12.2023 по 21.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати - 2,5 %, а з 22.04.2024 по 19.08.2024 - 1,5%.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування" до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування" споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. Договором про споживчий кредит може бути передбачено обов`язок повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням відповідного документа.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування" якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних платежів, кредитодавець зобов`язаний здійснити відповідне коригування зобов`язань споживача у бік їх зменшення та на вимогу споживача надати йому новий графік платежів. Договором про споживчий кредит може встановлюватися порядок дострокового повернення споживчого кредиту з урахуванням положень частини третьої цієї статті. Споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом та вартість усіх послуг, пов`язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України "Про споживче кредитування" у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Судом встановлено, що кредитний договір між позивачем та відповідачкою укладено 21.05.2024. За умовами договору розмір наданого кредиту складає 19400 грн, строк кредитування - 300 днів, стандартна процентна ставка - 1,5% на день, комісія за видачу кредиту - 15% від суми виданого кредиту, знижена процентна ставка - 1,2%, яка застосовується за умови дотримання позичальником умов договору та графіку платежів.

Згідно з п. 4.13. укладеного кредитного договору загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення договору складають 80782,45 грн та включають в себе проценти за користування кредитом, розраховані за ставкою 1,5 % на день та комісію за видачу кредиту в розмірі 15% від суми виданого кредиту. Згідно з п. 4.12., 4.15. укладеного кредитного договору денна процентна ставка на дату укладення договору складає 1,388%, яка розрахована за формулою: (ЗВСК:80782,45/ЗРК:19400)/t:300 днів х 100%

Як вбачається з матеріалів справи позивачем відповідачу надано відповідну інформацію про споживчий кредит у формі паспорта споживчого кредиту, який підписано відповідачкою електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора А4716.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про правомірність нарахування комісії за видачу кредиту та відсотків за ним у визначеному договором розмірі, оскільки умови їх нарахування відповідають вимогам Закону України "Про споживче кредитування". Розрахована денна процентна ставка за кредитом у розмірі 1,388% не перевищує встановлений пунктом 17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" граничний розмір, який становить на дату укладення договору 1,5%.

Водночас, суд не погоджується із розрахунком заборгованості, здійсненим позивачем виходячи з такого.

Як вбачається із додатку № 3 до кредитного договору (графік платежів за договором за зниженою процентною ставкою), відповідачці було розраховано графік платежів, відповідно до якого встановлено 22 платежі. Перший платіж 03.06.2024 в розмірі 4620,12, який включає проценти за користування кредитом в сумі 3259,20 грн та комісію в розмірі 1360,92 грн. Із розрахунку заборгованості видно, що відповідачкою 04.06.2024 в рахунок погашення заборгованості сплачено грошові кошти в сумі 5981,04 грн, тобто відповідачка здійснила періодичний платіж у збільшеній сумі, ніж передбачено графіком платежів. Позивачем вказані кошти спрямовані на погашення відсотків в сумі 3259,20 грн та комісії в сумі 2721,84 грн.

Такий розподіл сплачених позивачкою коштів не відповідає вимогам ч. 2 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до якої якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних платежів, кредитодавець зобов`язаний здійснити відповідне коригування зобов`язань споживача у бік їх зменшення.

З урахуванням вказаного, сплачені відповідачкою кошти мали бути зараховані на погашення нарахованих процентів в сумі 3259,20 грн, комісії в розмірі 1360,92 грн та частково суми кредиту в розмірі 1360,92 грн, після чого станом на 04.06.2024 залишок кредиту мав складати 18039,08 грн, на який відповідно в подальшому мали нараховуватись відсотки у визначеному договором розмірі, залишок комісії - 1549,08 грн, залишок відсотків - 0 грн.

Вказана обставина стала наслідком подальшого невірного розрахунку заборгованості, у зв`язку з чим суд самостійно здійснює коригування розрахунку заборгованості.

04.06.2024 відсотки нараховані за ставкою 1,5% на залишок кредиту 19400 грн в розмірі 291 грн, оскільки відповідачка несвоєчасно внесла платіж на погашення процентів. Суд погоджується із таким нарахуванням відсотків.

Водночас, виходячи із залишку тіла кредиту 18039,08 грн розмір відсотків у період з 05.06.2024 по 17.06.2024 розмір, нарахованих відсотків за ставкою 1,2%, як зазначено в розрахунку заборгованості, мав складати 2814,10 грн, а з урахуванням нарахованих за 04.06.2024 відсотків в розмірі 291 грн, загальний розмір нарахованих відсотків у вказаний період мав скласти 3105,10 грн.

17.06.2024 у визначений графіком платежів строк відповідачкою внесено грошові кошти в рахунок погашення заборгованості в розмірі 3317,40 грн. Розмір здійсненого платежу платежу покриває нараховані за вказаний період відсотки та частково комісію в розмірі 212,30 грн. Таким чином, станом на 17.06.2024 залишок комісії складає 1336,78 грн, залишок тіла кредиту - 18039,08 грн, залишок відсотків - 0 грн.

В період з 18.06.2024 по 30.06.2024 відсотки нараховувались за ставкою 1,2% та виходячи із залишку тіла кредиту 18039,08 грн загальна сума нарахованих у вказаний період відсотків мала скласти 2814,11 грн. За період з 01.07.2024 по 31.07.2024 відсотки позивачем не нараховувались.

31.07.2024 відповідачкою в рахунок погашення заборгованості здійснено платіж в розмірі 7765,06 грн, який враховуючи розмір нарахованих відсотків в розмірі 2814,11 грн та залишку комісії в розмірі 1336,78 грн зараховується на їх погашення, а різниця в сумі 3614,17 грн - на погашення тіла кредиту. Таким чином, залишок тіла кредиту станом на 31.07.2024 складає 14424,91 грн, залишок комісії та відсотків - 0 грн.

В період з 01.08.2024 по 12.08.2024 відсотки нараховувались за ставкою 1,2% та виходячи із залишку тіла кредиту 14424,91 грн загальна сума нарахованих у вказаний період відсотків мала скласти 2077,19 грн.

12.08.2024 відповідачкою здійснено платіж в розмірі 4263,74 грн, частина якого зараховується в рахунок погашення нарахованих відсотків в сумі 2077,19 грн, а інша частина в розмірі 2186,54 грн - в рахунок погашення тіла кредиту. Таким чином, залишок тіла кредиту станом на 12.08.2024 складає 12238,37 грн, залишок комісії та відсотків - 0 грн.

В період з 13.08.2024 по 26.08.2024 відсотки нараховувались за ставкою 1,2% та виходячи із залишку тіла кредиту 12238,37 грн загальна сума нарахованих у вказаний період відсотків мала скласти 2056,04 грн.

26.08.2024 відповідачкою здійснено платіж в розмірі 655,32 грн, який зараховується в рахунок погашення частини нарахованих відсотків, які нараховано в сумі 2056,04 грн. Таким чином, залишок тіла кредиту станом на 26.08.2024 складає 12238,37 грн, залишок комісії - 0, залишок відсотків - 1400,32 грн.

В період з 27.08.2024 по 16.03.2025 (дата закінчення погодженого сторонами строку кредитування) у зв`язку з недотриманням відповідачкою умов договору відсотки нараховувались за ставкою 1,5% та виходячи із залишку тіла кредиту 12238,37 грн загальна сума нарахованих у вказаний період відсотків мала скласти 37082,26 грн.

Таким чином, з урахуванням залишку несплачених відсотків станом на 26.08.2024 в розмірі 1400,32 грн загальний розмір заборгованості відповідачки після закінчення строку кредитування за кредитним договором за відсотками складає 38482,58 грн, заборгованість за тілом кредиту - 12238,37 грн.

За наведених обставин суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 50720,95 грн, з яких: основний борг -12238,37 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 38482,58грн

Розподіл процесуальних витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією від 20.01.2026 № 5302.

Зважаючи на висновок суду про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 96,14% з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2559,63 грн .

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 3, 5, 10, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1398-1086 від 21.05.2024 у розмірі 50 720 (п`ятдесят тисяч сімсот двадцять) гривень 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2559 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 63 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 20 квітня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Укр Кредит Фінанс”, адреса: Бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Патраманський І. І.