Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №137/1609/25 — Літинський районний суд Вінницької області

ПОСТАНОВА

Справа № 137/1609/25

06 квітня 2026 р. 3/137/14/26

с-ще Літин

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Суркової І.О., поліцейського СРПП СПД №1 ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ст. сержанта поліції Бірюкова Д.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2025 о 08 год 42 хв, в с-щі. Літин, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mini Cooper» д.н.з. НОМЕР_2 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився в лікувальному закладі КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради», згідно висновку №0682 результат тесту позитивний, чим порушив п.2.9.а. ПДР України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину за ч.1 ст.130 КУпАП не визнав, пояснив, що того дня вранці, коли він керував автомобілем, його зупинив екіпаж поліції, не пояснивши причину зупинки та підстави, його відвезли в наркодиспансер та провели його огляд на стан наркотичного сп`яніння, за результатами якого встановили наявність в його організмі амфетаміну. Пояснив, що йому не відомо причину позитивного тесту. Зауважив, що він раніше був судимий за злочин у сфері обігу наркотичних засобів, відбував покарання, а тому таким більше не займається.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності-адвокат Суркова І.О. в судовому засіданні вказала на відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, заявила клопотання у якому просила закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Клопотання мотивувала тим, що в справі відсутні докази факту керування транспортним засобом. Відеозапис з нагрудних камер працівників поліції не містить руху т/з, керування ним водієм. ОСОБА_1 зазначає, що не вживав наркотичні речовини, та клопоче не позбавляти його права керування транспортними засобами, наявність права керування т/з є для нього необхідністю. Зауважує, що працівниками поліції під час складення протоколу допущено істотні порушення процедури фіксації адміністративного правопорушення, зокрема, відеозапис має численні переривання, що не забезпечує його цілісність та повноту. На відеозаписі під час проведення аналізу в лікарні відсутня фіксація ключових процесуальних дій: не відображено сам перебіг огляду взяття аналізу на стан наркотичного сп`яніння та не зафіксовано, яким саме чином проводилася процедура, яка мала бути задокументована, камера знімала стіну, та не зафіксовано результат проведення тесту. ОСОБА_1 поводився спокійно та адекватно, мова чітка, координація рухів не порушена, хода рівна, орієнтація збережена, будь-які зовнішні ознаки наркотичного сп`яніння відсутні. Також, в протоколі не зазначений технічний засіб за допомогою якого здійснювалась відеофіксація. Крім того, просить оглянути висновок медичного огляду від 27.12.2025, складений відповідно до вимог чинного законодавства України, згідно з яким у ОСОБА_1 ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не виявлено. Вказаний висновок сам по собі не підтверджує стан особи на момент складання протоколу від 01.11.2025, однак у сукупності встановленими порушеннями процедури проведення первинного медичного огляду, ставить під обгрунтований сумнів достовірність результатів медичного огляду від 01.11.2025.

Поліцейський СРПП СПД №1 ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ст. сержант поліції Бірюков Д.В., допитаний в судовому засіданні в якості свідка, пояснив, що 01.11.2025 під час виконання службових обов`язків ним був зупинений автомобіль із пошкодженим (розбитим) заднім ліхтарем під керуванням ОСОБА_1 . У останнього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема, таку як розширення зіниць очей, на що йому запропоновано пройти огляд. За результатами проведеного огляду у останнього виявлено стан наркотичного сп`яніння, про що складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Пояснив, що збір ОСОБА_1 матеріалу для проведення тесту він не фіксував з етичних норм, однак перебував із ним в туалеті, що зафіксовано на відеореєстратор. ОСОБА_1 власноручно взяв ємність для сечі, наповнив її та відніс на стіл, звідки її взяли для проведення тесту.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, поліцейського, дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно вимог ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за №1306 «Про правила дорожнього руху».

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до пункту 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів ст.245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, в їх сукупності, зокрема такими:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №500041 від 01.11.2025, котрий складений 01.11.2025 о 09 год 58 хв у чіткій відповідності з вимогами ст.256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення Правил дорожнього руху України;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.11.2025 о 09 год 25 хв, котре містить вказівку на те, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено ознаки наркотичного сп`яніння;

- висновком №0682 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.11.2025 лікаря-нарколога КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР, котрий складений 01.11.2025 о 09 год 50 хв за результатами проведеного ОСОБА_1 огляду, за результатами якого, у останнього виявлено амфетамін у сечі, який проведено при відеофіксації на відеореєстратор поліцейського;

- відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, котрі здійснювали оформлення вчиненого особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правил в 2.9.«а» Правил дорожнього руху України. Суддя звертає увагу, що такий відеозапис із нагрудного відеореєстратора працівника поліції, є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі №678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18.

Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, перебував у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив пункт 2.9. «а» Правил дорожнього руху України. Адже, у рішенні від 29.06.2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom, заяви № 15809/02 і 25624/02), Європейським Судом з прав людини постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника оцінюються судом критично, оскільки не знаходять свого підтвердження матеріалами справи, наданими доказами та не узгоджуються із відеозаписами, які приєднано до матеріалів справи. Із досліджених в судовому засіданні відеозаписів видно, як поліцейські підходять до щойно зупиненого автомобіля ОСОБА_1 , який і не заперечує факту керування т/з, повідомляють про пошкоджений задній ліхтар автомобіля та виявляють у водія ознаки наркотичного сп`яніння. Попри твердження захисника, поліцейськими проведено попередній огляд ОСОБА_1 з метою виявлення ознак наркотичного сп`яніння, зокрема, за допомогою ліхтарика, перевіряючи реакцію зіниць очей на світло. Далі поліцейські доставляють ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, де лікар-нарколог проводить його огляд, встановлює стан наркотичного сп`яніння. При цьому, ОСОБА_1 не заперечує факту вживання наркотичних речовин, пояснює обставини за яких вживав. Крім того, збір аналізів здійснено в медичному закладі самим ОСОБА_1 та надано ним лікарю, що зафіксовано відеореєстратором поліцейського.

Крім цього, доводи захисника щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками поліції не беруться судом до уваги у зв`язку з тим, що з огляду на правовий аналіз норм ПДР України, не згода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не звільняє його від заборони керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що прямо передбачено п.2.9.а. ПДР, та не пов`язано з причиною зупинки транспортного засобу.

Суд зазначає, що у випадку не згоди особи з причинами зупинки працівниками поліції - вона має можливість, відповідно до п.п.д) п.2.14 ПДР України оскаржити дії поліцейського у встановленому законом порядку, чого ОСОБА_1 зроблено не було.

Також, суд не бере до уваги висновок медичного огляду ОСОБА_1 від 27.12.2025, згідно з яким у нього ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не виявлено, оскільки такий проведено майже через два місяці після складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №500041 від 01.11.2025, за яким здійснюється провадження у даній справі, а тому такий висновок не стосується предмета доказування.

Інші доводи сторони захисту, зокрема, щодо неповноти відеозаписів з бідікамер поліцейських, не є вирішальними та не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адже такий висновок зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх доказів та з`ясування обставин справи в їх сукупності. При цьому, на приєднаному до справи відеозаписі зафіксовані усі необхідні події, які дозволяють суду дійти до вищевказаного обґрунтованого висновку.

При накладені адміністративного стягнення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст.34-35 цього Кодексу обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність останнього, у зв`язку з чим, враховуючи характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч.1 ст.130 КУпАП, - у виді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а тому, з огляду на викладене вище, із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Керуючись ст.33, 40-1, 130, 283, 284, 285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії постанови правопорушнику, сума штрафу відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення даної постанови до виконання становить три місяці.

Суддя: Верещинська Я. С.