Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №182/6892/25 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6892/25

Провадження № 2-о/0182/52/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.03.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа – виконавчий комітет Нікопольської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

В обгрунтування заявлених вимог посилаються на те, що їм на праві приватної власності належить нерухоме майно, а саме: квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та, на підставі розпорядження начальника Комунального підприємства «Нікопольське житлово-експлуатаційного об`єднання» від 11 січня 2001 року № 6823-10, їм було видано «Свідоцтво про право власності на житло». Тобто, цим документом було посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно, їм належить порівну на праві приватної спільної власності і право приватної спільної власності, на підставі Свідоцтва, було зареєстровано КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», про що здійснений запис в реєстрову книгу № 26-6823-10. Однак, вищевказаний правовстановлюючий документ виданий на ім`я « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_3 » і таке зазначення по батькові заявників українською мовою не відповідає документам, які посвідчують особу. Її, ОСОБА_2 , прізвище було змінено після державної реєстрації шлюбу і їй присвоєно прізвище « ОСОБА_4 », що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу, серії НОМЕР_1 , виданим 22 вересня 2022 році. Тобто, неправильне написання по батькові та ім`я в Свідоцтві є технічною помилкою, яка для них створює незручності, що й стало підставою для звернення до суду з даною заявою. Таким чином, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд ухвалити рішення, яким встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН - НОМЕР_2 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_3 ), свідоцтва про право власності на житло, видане 11 січня 2001 року Комунальним підприємством «Нікопольське житлово-експлуатаційне об`єднання» на ім`я « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_3 », на підставі розпорядження начальника Комунального підприємства «Нікопольське житлово-експлуатаційного об`єднання» від 11 січня 2001 року № 6823-10.

В судове засідання заявники не прибули, при цьому, на адресу суду від них надійшли заяви, в яких вони просять суд розгляд справи проводити за їх відсутності, заяву підтримують та на її задоволенні наполягають (а.с.34).

Заінтересована особа, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не прибула, надала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за їх відсутності та ухвалити рішення, у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.36).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено, що, у відповідності до свідоцтва про право власності на житло, виданого на підставі розпорядження начальника Комунального підприємства «Нікопольське житлово-експлуатаційного об`єднання» від 11 січня 2001 року № 6823-10, заявникам належить нерухоме майно у вигляді квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19). Підставою для звернення до суду з даною заявою стала невідповідність даних (прізвища та по батькові заявників) в правовстановлюючому документі, у відповідності до паспортних даних, що підтверджується рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій (а.с.21). Тобто, дані розбіжності для заявників створюють незручності, які полягають в тому, що останні позбавлені можливості розпоряджатись майном на власний розсуд.

Однак, в судовому засіданні встановлено та вбачається з матеріалів справи, що допущена в правовстановлюючому документі - свідоцтві про право власності на житло, видане 11 січня 2001 року Комунальним підприємством «Нікопольське житлово-експлуатаційне об`єднання» на ім`я « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_3 », на підставі розпорядження начальника Комунального підприємства «Нікопольське житлово-експлуатаційного об`єднання» від 11 січня 2001 року № 6823-10, описка є суто орфографічною, яка, в свою чергу, є суттєвою, допущена описка є очевидною та перешкоджає заявниці у повному обсязі користуватись своїми майновими та немайновими правами, а тому не викликає сумніву той факт, що вищевказаний документ, в дійсності, належить заявникам, оскільки судом буди дослідженні всі докази, які є належними та допустимими доказами, та дають суду підстави вважати, що дана описка виникла в результаті невірного перекладу.

За таких обставин, заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 315- 319 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа – виконавчий комітет Нікопольської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН - НОМЕР_2 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_3 ), свідоцтва про право власності на житло, видане 11 січня 2001 року Комунальним підприємством «Нікопольське житлово-експлуатаційне об`єднання» на ім`я « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_3 », на підставі розпорядження начальника Комунального підприємства «Нікопольське житлово-експлуатаційного об`єднання» від 11 січня 2001 року № 6823-10.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал