Вирок від 16 квітня 2026 р. у справі №180/770/26 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа180/770/26

1-кп/180/120/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 01 квітня 2026 року за № 12026046330000028, по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, маючого двох неповнолітніх дітей, 2010 та 2023 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 30 березня 2026 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2026 року приблизно о 21:00 годині ОСОБА_3 перебуваючи у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, знаходився на вулиці поруч з під`їздом № 6 багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , та оскільки запідозрив, що його дружина ОСОБА_4 разом з дітьми перебуває у квартирі АДРЕСА_3 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, вирішив незаконно, через балкон відкритого типу проникнути до квартири АДРЕСА_3 , розташованої на другому поверсі вказаного будинку, та яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій умисел, спрямований на порушення недоторканності житла особи, ОСОБА_3 31.03.2026 приблизно о 21:00 годині діючи умисно, незаконно, без дозволу ОСОБА_5 , за відсутності визначених законом підстав та в порушення встановленого законом порядку, перебуваючи у стані викликаному вживанням наркотичних засобів, по газовій трубі піднявся та заліз на балкон відкритого типу квартири АДРЕСА_3 , проникнувши таким чином до житла особи, чим грубо порушив ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи.

Після чого, ОСОБА_3 , перебуваючи на вказаному балконі підійшов до металопластикових дверей квартири АДРЕСА_3 та почав по ним з силою стукати рукою. У цей час, ОСОБА_5 , яка перебувала у квартирі, підійшла до металопластикових дверей, відкрила жалюзі та побачила, що на балконі перебуває ОСОБА_3 .

Далі, ОСОБА_3 почав запитувати у ОСОБА_5 , де його дружина, та кричав, щоб остання відчинила металопластикові двері та продовжував стукати рукою по вказаних дверях.

ОСОБА_5 не надаючи дозволу ОСОБА_3 на те, щоб останній пройшов до приміщення квартири АДРЕСА_3 , власноручно відчинила двері балкону.

У цей час, ОСОБА_3 діючи умисно, незаконно, без дозволу ОСОБА_5 , за відсутності визначених законом підстав та в порушення встановленого законом порядку, перебуваючи у стані викликаному вживанням наркотичних засобів, продовжуючи реалізовувати умисел, спрямований на порушення недоторканності житла особи, зайшов до квартири АДРЕСА_3 , тобто незаконно проник до житла особи, чим грубо порушив ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи.

Після чого, ОСОБА_3 вийшов з вказаної квартири до під`їзду.

Таким чином, ОСОБА_3 31.03.2026 приблизно о 21:00 годині діючи умисно, незаконно, без дозволу ОСОБА_5 , за відсутності визначених законом підстав та в порушення встановленого законом порядку, перебуваючи у стані викликаному вживанням наркотичних засобів, по газовій трубі піднявся та заліз на балкон відкритого типу квартири АДРЕСА_3 , після чого скориставшись тим, що ОСОБА_5 власноручно відчинила металопластикові двері балкону, без її дозволу зайшов до квартири АДРЕСА_3 , проникнувши таким чином до житла особи, чим грубо порушив ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи.

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст. 162 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта щодо кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 отримавши копії матеріалів, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника адвоката ОСОБА_6 , подав письмову заяву про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.

Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчить клопотання прокурора викладене в обвинувальному акті щодо його розгляду в порядку спрощеного провадження та заява обвинуваченого ОСОБА_3 складена в присутності захисника.

Крім того, потерпіла ОСОБА_5 зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального проступку погодилась, будучи обізнаною про обмеження права апеляційного оскарження, надала письмову згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановленні органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками кримінального провадження, повністю знайшли своє підтвердження наданими до суду письмовими доказами по матеріалам досудового розслідування:

-протоколом огляду місця події від 31.03.2025 з фототаблицею, відповідно до якого, оглянуто квартиру АДРЕСА_3 , під час огляду ОСОБА_5 розповіла та показала, як ОСОБА_7 проник до квартири та покинув її;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 2.04.2026 року з участю ОСОБА_5 , відповідно до якого ОСОБА_5 вказала на фотознімок ОСОБА_8 , як на особу, яка 31.03.2026 року без дозволу проникла на балкон квартири та квартиру АДРЕСА_3 ;

- протоколом огляду місця події від 2.04.2026 року з фототаблицею, відповідно до якого, оглянуто будинок АДРЕСА_2 , під час огляду ОСОБА_5 розповіла та показала балкон квартири АДРЕСА_4 та газову трубу по якій ОСОБА_7 проник на балкон квартири;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 2.04.2026 року з участю ОСОБА_9 , відповідно до якого ОСОБА_9 вказала на фотознімок ОСОБА_8 , як на особу, яка 31.03.2026 року без дозволу проникла на балкон квартири та квартиру АДРЕСА_3 .

Таким чином, суд вважає, що надані докази отримані в передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а тому суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, провина обвинуваченого знайшла своє підтвердження й доведена повністю поза розумним сумнівом.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_3 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального проступку, а його умисні дії, що виразились у незаконному проникненні до житла особи, суд кваліфікує за ч.1 ст. 162 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого проступку, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 умисного кримінального проступку, характер та ступінь тяжкості, відомості про особу обвинуваченого, який ніде не працює, за місцем проживання скарг не надходило, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий та після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення за даним вироком.

Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує: вищенаведені обставини, відсутність обставин що пом`якшують покарання, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення особою, яка перебуває у стані викликаному вживанням наркотичних засобів, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді обмеження волі, в межах санкції ч.1 ст. 162 КК України.

Остаточне покарання слід призначити відповідно до ст. 71,72 КК України приєднавши повністю не відбуте покарання за вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 30 березня 2026 року, з розрахунку - одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт.

Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази, судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 174, 368, 370-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, до призначеного покарання, повністю приєднати не відбуте покарання за вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026 року та остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 25 днів.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції - після його проголошення.

На вирок може бути подана скарга до Дніпровського апеляційного суду через Марганецький міський суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження, в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження у відсутність учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1