Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №203/2437/24 — Центральний районний суд міста Дніпра

Суд: Центральний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про приватну власність, з них:

Дата: 05 квітня 2026 р.

Справа: №203/2437/24

Суддя: Казак С. Ю.

Справа № 203/2437/24

Провадження № 2/0203/59/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виділення в натурі частки домоволодіння та земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та земельну ділянку; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про виділення в натурі частки домоволодіння та земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та земельну ділянку; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про виділення в натурі частки домоволодіння та земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та земельну ділянку; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виділення в натурі частки домоволодіння та земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та права спільної сумісної власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з вищезазначеними позовами, в яких посилались на те, що сторони по справі є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 належить 37/100 частин домоволодіння, з яких: 14/100 частин - на підставі свідоцтва про право власності від 04.06.2002 року, виданого виконкомом Кіровської районної ради на підставі свого рішення №204 від 26.04.2002 року, зареєстрованих 04.06.2002 року в Дніпропетровському БТІ у реєстровій книзі №642 за реєстровим №3945-306, а також 23/100 частин домоволодіння - на підставі договору дарування від 06.06.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. за реєстровим №2832, зареєстрованих 08.07.2002 року в Дніпропетровському БТІ у реєстровій книзі №642 за реєстровим №3945-308.

ОСОБА_2 належить 8/100 частин домоволодіння на підставі свідоцтва про право власності від 04.05.2003 року, виданого виконкомом Кіровської районної ради на підставі свого рішення №204 від 26.04.2022 року, зареєстрованих в Реєстрі прав власності за реєстраційним №927207.

ОСОБА_4 належать 18/100 частин домоволодіння на підставі свідоцтва про право власності від 08.05.2003 року, виданого виконкомом Кіровської районної ради на підставі свого рішення №204 від 26.04.2022 року, зареєстрованих в Реєстрі прав власності за реєстраційним №927226.

ОСОБА_3 належить 37/100 частин домоволодіння, з яких: 19/100 частин - на підставі договору дарування частки будинковолодіння від 02.12.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайленком В.П. за реєстровим №2467, зареєстрованих 28.01.2003 року в Дніпропетровському БТІ у реєстровій книзі №642 за реєстровим №3945-308; 6/100 частин домоволодіння - на підставі договору дарування частки будинковолодіння від 02.12.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайленком В.П. за реєстровим №2470, зареєстрованих 28.01.2003 року в Дніпропетровському БТІ у реєстровій книзі №642 за реєстровим №3945-308; 12/100 частин домоволодіння – на підставі договору дарування частки будинковолодіння, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайленком В.П. за реєстровим №2464, зареєстрованих 28.01.2003 року в Дніпропетровському БТІ у реєстровій книзі №642 за реєстровим №3945-308.

Розмір часток співвласників домоволодіння по АДРЕСА_1 був затверджений рішенням виконкому Кіровської районної ради народних депутатів м.Дніпропетровська №204 від 26.04.2002 року, на підставі якого кожному співвласнику були видані свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння, яке в цілому складалось із трьох будинків.

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 08.12.2004 року №163/22 земельна ділянка площею 0,0798 га (кадастровий номер 1210100000:06:062:0031) по АДРЕСА_1 була передана безоплатно у власність сторін по справі.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №187551, виданого позивачу ОСОБА_1 18.02.2005 року на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 08.12.2004 року №163/22, земельна ділянка площею 0,0798 га (кадастровий номер 1210100000:06:062:0031) належить на праві спільної сумісної власності сторонам по справі.

Згідно із зазначеним правовстановлюючим документом цільове призначення земельної ділянки є обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Згідно з розпорядженням голови Дніпропетровської ОДА від 26.07.2024 року №Р-314/0/3-24 «Про перейменування об`єктів топонімії населених пунктів Дніпропетровської області» вул.Юрія Савченка перейменована на вул.В?ячеслава Чорновола.

Посилаючись на вказані вище обставини сторони у пред`явлених первісному та зустрічних позовах, під час розгляду справи, уточнивши позовні вимоги з урахуванням проведених судових експертиз, просили виділити їй на праві власності в натурі в самостійний об`єкт нерухомого майна відповідні частки домоволодіння АДРЕСА_2 , а також частину земельної ділянки згідно відповідних варіантів розподілу, визначених експертизами, а також припинити право спільної часткової власності на домоволодіння та право спільної сумісної власності на земельну ділянку.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська (після зміни найменування - Центральний районний суд м.Дніпра) від 15.05.2024 року було прийнято до розгляду первісний позов ОСОБА_1 , відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

В підготовчому судовому засіданні 25.09.2024 року протокольною ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача Калити В.В. та залучено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якості співвідповідачів по справі.

Протокольними ухвалами суду в підготовчому судовому засіданні 19.02.2026 року було прийнято до розгляду уточнену позовну заяву позивача ОСОБА_1 , а також зустрічні позовні заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а також закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 30.03.2026 року представники позивачів за первісним та зустрічними позовами, а також відповідач за первісним та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 , підтримали заявлені кожним із позивачів позовні вимоги та просили їх задовольнити, а також не заперечували проти задоволенні інших позовних вимог, посилаючись на те, що сторони погоджуються із варіантом виділу домоволодіння та земельної ділянки, визначених експертом у висновках експертиз, проведених за замовленням сторін. Також останні просили покласти на сторони понесені останніми судові витрати по справі.

В призначене на 06.04.2026 року судове засідання сторони та їх представники не з`явились, подавши заяви про розгляд справи без їх участі.

За вказаних вище обставин, враховуючи стадію судового розгляду та положення ч.3 ст.211, ч.2 ст.247 ЦПК України, суд визнав за можливе провести подальший розгляд справи по суті за відсутності сторін та їх представник, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу фіксації.

Перевіривши доводи, викладені сторонами в заявах по суті справи, заслухавши пояснення представників сторін у вступному слові та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 належить 37/100 частин домоволодіння, з яких: 14/100 частин - на підставі свідоцтва про право власності від 04.06.2002 року, виданого виконкомом Кіровської районної ради на підставі свого рішення №204 від 26.04.2002 року, зареєстрованих 04.06.2002 року в Дніпропетровському БТІ у реєстровій книзі №642 за реєстровим №3945-306, а також 23/100 частин домоволодіння - на підставі договору дарування від 06.06.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. за реєстровим №2832, зареєстрованих 08.07.2002 року в Дніпропетровському БТІ у реєстровій книзі №642 за реєстровим №3945-308.

Частинами 1,2 ст.355 ЦК України встановлено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1 ст.356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частинами 1,3 ст.364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Статтею 370 ЦК України встановлено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Суб`єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади.

Згідно ст.89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку; г) співвласників багатоквартирного будинку.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Згідно ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Відповідно до ст.402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію.

Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Статтею 404 ЦК України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.04.2025 року у справі №357/3145/20, вказала: «У результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з врахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК, частини першої статті 50 ЖК України.

Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.

Із цього також можна зробити висновок, що за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об`єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві.

Натомість за наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому, за бажанням, можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку.

Винятком із цього правила є випадки, коли всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу майна. У такому випадку суд має визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать кожному з колишніх співвласників. У цьому разі право спільної власності припиняється.

Поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У тих випадках, коли в результаті поділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.

При цьому, вирішуючи питання поділу спільного майна або виділення частки з нього, суди повинні пам`ятати, що визначальним для цього є не усталений співвласниками порядок користування будинком, а розмір їх часток та технічна можливість поділу будинку відповідно до цих часток».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 року у справі №689/26/17 (провадження №14-47цс20), не відступаючи від правових позицій Верховного Суду України, висловлених у постановах від 11.02.2015 року у справі №6-2цс15, від 12.10.2016 року у справі №6-2225цс16, від 13.04.2016 року у справі №6-253цс16 та інших, зробила висновок, що при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що норма статті 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

З урахуванням наведених вище положень законодавства та правових позицій Великої Палати Верховного Суду України, а також встановлених по справі обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивачів за первісним та зустрічними позовами грунтуються на законі, та останні, як співвласники домоволодіння та земельної ділянки мають право на їх виділ в натурі на праві власності в окремі об`єкти належних їм частин домоволодіння та земельної ділянки.

Згідно висновку судового експерта Палюха А.С. за результатами проведених судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертиз №19-06-02/2025 від 05.11.2025 року, за замовленням ОСОБА_4 ; №17-06-01/2025 від 19.11.2025 року за замовленням ОСОБА_3 ; №19-06-01/2025 від 19.11.2025 року за замовленням ОСОБА_2 , визначено можливі варіанти виділу в натурі земельної ділянки кожному із співвласників, з урахуванням їх реальних та ідеальних часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння, фактичного користування земельної ділянкою, ринкової вартості часток.

Під час розгляду справи сторони визначили конкретні варіанти виділу, запропоновані у висновках експерта, з урахуванням чого уточнили свої позовні вимоги та не заперечували проти задоволення позовних вимог один одного.

За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку про задоволення первісного та зустрічного позову в повному обсязі у спосіб та порядок виділу, визначені в прохальній частині позовних заяв сторін.

В зв`язку із задоволенням первісних та зустрічних позовних вимог в повному обсязі, понесені сторонами по справі судові витрати покладаються на останніх.

Керуючись ст.ст.355,356,358,363,364,368,370,377 ЦК України, ст.ст.86,89 Земельного кодексу України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,141,211,223,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виділення в натурі частки домоволодіння та земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та земельну ділянку; зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про виділення в натурі частки домоволодіння та земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та земельну ділянку; зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про виділення в натурі частки домоволодіння та земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та земельну ділянку; зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виділення в натурі частки домоволодіння та земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та права спільної сумісної власності на земельну ділянку – задовольнити повністю.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна частку домоволодіння АДРЕСА_2 , яка згідно з варіантом №3 висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи №19-06-02/2025 від 05 листопада 2025 року складається з: в житловому будинку літ.Б-1: прим.3-1 - коридор, площею 3,9 кв.м; прим.3-2 – житлова кімната, площею 10,0 кв.м; прим.3-3 – житлова кімната – площею 12,3 кв.м; прим.4-2 – житлова кімната, площею 10,0 кв.м; прим.4-3 – житлова кімната, площею 7,6 кв.м; прим.4-4 – житлова кімната, площею 6,1 кв.м; прибудови літ.Б1-1: прим.3-4 – санвузол, площею 2,8 кв.м; прим.3-5 – кухня, площею 6,2 кв.м; прибудови літ.Б2-1: прим.4-1 – прихожа, площею 9,4 кв.м; загальною площею у житловому будинку літ.Б-1, прибудові літ.Б1-1 та прибудові літ.Б2-1 – 68,3 кв.м, а також будівлі та споруди: гараж літ.Т, огорожа №3.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна частку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:062:0031, загальною площею 262,6 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , згідно із варіантом №3 висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи №19-06-02/2025 від 05 листопада 2025 року (зафарбована жовтим кольором – план-схема №4).

Припинити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_2 та право спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:06:062:0031, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Виділити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на праві власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна частку домоволодіння АДРЕСА_2 , яка згідно з варіантом №3 (план-схема №4) висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи №19-06-02/2025 від 05 листопада 2025 року складається з: житлового будинку літ.А-1, загальною площею 21,6 кв.м, у складі приміщень: житлова – 13,1 кв.м; коридор – 8,5 кв.м;

Виділити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на праві власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна частку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:062:0031, загальною площею 56,68 кв.м, а саме: під літ.А-1 (квартирою, з прибудовами) – площею 44,1 кв.м; біля входу власної квартири – площею 12,58 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , із встановленням земельного сервітуту з правом проходу ОСОБА_2 щодо земельних ділянок площею 9,63 кв.м та 17,25 кв.м, згідно із варіантом №3 висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи №19-06-02/2025 від 05 листопада 2025 року (не зафарбована – білий колір, план-схема №4),

Припинити для ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_2 та право спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:06:062:0031, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Виділити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на праві власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна частку домоволодіння АДРЕСА_2 , яка згідно з варіантом №3 висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи №17-06-01/2025 від 19 листопада 2025 року складається з: в житловому будинку літ.А-1: прим.1-1 – сіни, площею 5,6 кв.м; прим.1-2 – кладова, площею 0,8 кв.м; прм.1-3 – кухня, площею 10,1 кв.м; прим.1-4 – житлова кімната, площею 8,4 кв.м; прим.1-5 – житлова кімната, площею 9,7 кв.м; прим.1-6 – житлова кімната, площею 18,2 кв.м; прим.1-7 – коридор, площею 4,0 кв.м; прим.1-8 – коридор, площею 2,3 кв.м; прим.9 – санвузол, площею 0,88 кв.м; прим.6-1 – тамбур, площею 2,8 кв.м; прим.6-2 – кухня, площею 8,0 кв.м; прим.6-3, площею 13,3 кв.м; прим.6-4 – ванна, площею 2,0 кв.м, а також споруди: гаражі літ.И, О, М.

Виділити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на праві власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна частку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:062:0031, загальною площею 303,12 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , із встановленням земельного сервітуту з правом проходу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо земельних ділянок площею 9,63 кв.м та 17,25 кв.м відповідно, згідно із варіантом №3 висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи №17-06-01/2025 від 19 листопада 2025 року (зафарбована синім кольором),

Припинити для ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_2 та право спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:06:062:0031, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Виділити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на праві власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна частку домоволодіння АДРЕСА_2 , яка згідно з варіантом №3 (план-схема №4) висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи №19-06-02/2025 від 05 листопада 2025 року складається з: житлового будинку літ.В-1, загальною площею 48,4 кв.м, у складі приміщень: веранда – площею 6,7 кв.м; житлова – площею 7,8 кв.м; житлова – площею 14,8 кв.м; житлова – площею 8,5 кв.м; коридор – площею 5,7 кв.м; тамбур – площею 4,9 кв.м; а також господарські та побутові споруди: сарай літ.№, Н та погреб літ.Г.

Виділити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на праві власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна частку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:062:0031, загальною площею 175,60 кв.м, а саме: під та біля літ.В-1, в-1, в1-1, в2-1, Г, З, Н – площею 168,60 кв.м, доріжкою біля огорожі №2 – площею 7,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , із встановленням земельного сервітуту з правом проходу ОСОБА_4 щодо земельних ділянок площею 9,63 кв.м та 17,25 кв.м, згідно із варіантом №3 висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи №19-06-02/2025 від 05 листопада 2025 року (зафарбована зеленим кольором, план-схема №4),

Припинити для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_2 та право спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:06:062:0031, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Понесені позивачами по справі судові витрати покласти на останніх.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06 квітня 2026 року.

Суддя С.Ю. Казак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua