Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №334/253/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 334/253/26

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/600/26Головуючий у 1-й інстанції Фетісов М.В.

Єдиний унікальний №334/253/26Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ст.124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 і її захисника Келембета С.В., потерпілого ОСОБА_2 і його представника – адвоката Шутака Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 03 лютого 2026 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає у АДРЕСА_1 ),

за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 04.01.2026 року о 12 год. 49 хв. по вул.Щасливій, 1 у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч не впевнилась в безпеці та скоїла зіткнення з транспортним засобом «ВАЗ 211440» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Після зіткнення автомобіль «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив неконтрольований рух, вдарив припаркований автомобіль «Honda» д.н.з. НОМЕР_3 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, травмованих немає. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачено відповідальність за ст.124 КУпАП.

Суддя на підставі п.1 ст.247 КУпАП закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ст.124 КУпАП адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просив скасувати постанову судді, постановити нове судове рішення, яким визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні передбаченого ст.124 КУпАП адміністративного правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення згідно санкції вказаної статті КУпАП.

Свої вимоги мотивував тим, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою. Під час судового розгляду не було з`ясовано всі обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, не допитано потерпілих.

Встановлені судом обставини не відповідають наявним матеріалам справи. Потерпілий зазначає, що під час виконання маневру повороту ліворуч водій ОСОБА_1 створила небезпеку для руху.

Апелянт наполягає на тому, що саме дії водія ОСОБА_1 перебувають у причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками.

Заслухавши потерпілого ОСОБА_2 і його представника – адвоката Шутака Ю.В., які підтримали апеляційну скаргу; ОСОБА_1 і її захисника Келембета С.В., які заперечили проти апеляційної скарги та просили постанову судді залишити без змін; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи законність постановленого судом рішення, апеляційний суд виходить з того, що відповідно до наведених вимог закону суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку та в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване і законне рішення.

Так, судом під час розгляду справи було встановлено, що водій ОСОБА_1 , рухаючись по дорозі, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку та розділена дорожньою розміткою, здійснювала поворот ліворуч для заїзду на паркувальний майданчик. Виходячи з письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , суд також встановив, що водій ОСОБА_1 увімкнула світловий покажчик лівого повороту.

Разом із тим, у постанові судді відображено, що під час ДТП потерпілий ОСОБА_2 виконував маневр обгону транспортних засобів, які рухались попереду, у тому числі і автомобіля ОСОБА_4 . Відтак, посилаючись на зміст п.1.4 ПДР та вимоги 14.2 ПДР, суд першої інстанції дійшов переконання, що у даному випадку настання ДТП залежало від дотримання потерпілим вимог, якими врегульовано правила виконання обгону.

Проаналізувавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника, дослідивши письмові докази, суд першої інстанції зазначив про відповідність дій водія ОСОБА_1 за обставин даної справи вимогам п.п.10.1, 10.4, 15.1, 15.3 ПДР та дійшов висновку щодо відсутності в діях останньої складу передбаченого ст.124 КУпАП адміністративного правопорушення.

Однак, із таким висновком суд апеляційної інстанції не може погодитися, у зв`язку з наступним.

Апеляційний суд підкреслює, що під час розгляду справи було заслухано лише пояснення ОСОБА_1 та її захисника, досліджено письмові докази.

При цьому вимог щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставини справи судом першої інстанції не дотримано, адже дану справу про адміністративне правопорушення було розглянуто без належного повідомлення та участі потерпілого ОСОБА_2 . У зв`язку з чим, останній був позбавлений можливості надати пояснення щодо обставин справи та обстоювати свою позицію безпосередньо у суді першої інстанції.

Під час апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції заслухав як особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та її захисника Келембета С.В., так і потерпілого ОСОБА_2 та його представника – адвоката Шутака Ю.В., а також детально дослідив сукупність зібраних доказів.

Зокрема, з наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що його було складено за порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.10.1 ПДР, за що передбачено відповідальність за ст.124 КУпАП.

Згідно із п.10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Апеляційний суд зауважує, що увімкнення водієм ОСОБА_1 світлового покажчика лівого повороту перед виконанням нею відповідного маневру, окрім поясненнями останньої та долученими її ж захисником письмовими показаннями свідка ОСОБА_3 , нічим не підтверджується.

Згідно зі змістом абз.1 п.9.4 ПДР подавати сигнал покажчиками повороту належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах.

Натомість, у відповідності до вимог абз.2 вказаного пункту ПДР подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.

Відтак, перевірити достовірність подавання водієм ОСОБА_1 попереджувального сигналу та надати оцінку його завчасності, на переконання апеляційного суду, не вбачається можливим.

Більш того, за жодних обставин, увімкнення світлового покажчика повороту не давало водієві ОСОБА_1 переваги у русі та не звільняло останню, з-поміж іншого, від обов`язку виконання вимог п.10.1 ПДР, за недотримання якого відносно ОСОБА_1 і складено протокол про адміністративне правопорушення.

Адже, як встановлено з матеріалів справи та відображено у оскаржуваному судовому рішенні, під час ДТП потерпілий ОСОБА_2 виконував маневр обгону не тільки транспортного засобу керованого ОСОБА_4 , а й ще двох транспортних засобів, які рухались позаду неї. Це свідчить про обов`язковість виїзду автомобіля під керуванням потерпілого ОСОБА_2 для вчинення даного маневру на смугу зустрічного руху і перебування на ній протягом часу достатнього для прийняття рішення про відмову від вчинення ОСОБА_4 повороту ліворуч через наявність там вже існуючої перешкоди у виді автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2 .

Відтак, під час виконання маневру повороту ліворуч водій автомобіля «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 в силу вимог п.10.1 ПДР була зобов`язана переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. При цьому навіть потенційне увімкнення покажчика повороту не давало водієві ОСОБА_1 переваги у русі і не звільняло її від вжиття запобіжних заходів, як це прямо передбачено у абз.2 п.9.4 ПДР.

Проте вказаних заходів водієм ОСОБА_1 в достатній мірі вжито не було, що призвело до зіткнення з транспортним засобом «ВАЗ 211440» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, а також подальшого зіткнення автомобіля «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 (внаслідок його неконтрольованого руху) з припаркованим автомобілем «Honda» д.н.з. НОМЕР_3 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, травмованих немає.

Проаналізувавши сукупність зібраних доказів, у співвідношенні з доводами апеляційної скарги та висловленими в апеляційному суді позиціями сторін, апеляційний суд дійшов висновку про доведеність винуватості водія ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст.124 КУпАП адміністративного правопорушення.

А відтак, суд апеляційної інстанції встановив, що 04.01.2026 року о 12 год. 49 хв. по вул.Щасливій, 1 у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч не впевнилась в безпеці та скоїла зіткнення з транспортним засобом «ВАЗ 211440» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Після зіткнення автомобіль «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив неконтрольований рух, вдарив припаркований автомобіль «Honda» д.н.з. НОМЕР_3 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, травмованих немає.

Вказане твердження узгоджується зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відомостями схеми місця ДТП, фототаблиці, даними про характер та локалізацію отриманих внаслідок ДТП пошкоджень транспортних засобів.

При цьому апеляційний суд наголошує, що аргументи сторони захисту про наявність в діях потерпілого порушень Правил дорожнього руху за жодних обставин не впливають на прийняття рішення в рамках даного провадження, оскільки судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи наведене, доводи апеляційної скарги потерпілого про те, що порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.10.1 ПДР України перебувають у причинному зв`язку із настанням події ДТП та її наслідками у виді завдання матеріальної шкоди, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови судді.

А тому висновки суду в оскаржуваному судовому рішенні про відсутність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ст.124 КУпАП адміністративного правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи та матеріалам провадження.

Відповідно до вимог ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, в тому числі, скасувати постанову та закрити провадження у справі; скасувати постанову та прийняти нову постанову.

Приймаючи до уваги, що передбачені ст.38 КУпАП строки накладення на винну особу адміністративного стягнення закінчились, провадження у цій справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

У зв`язку з чим апеляційна скарга потерпілого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 03 лютого 2026 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні передбаченого ст.124 КУпАП адміністративного правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП у відповідності до п.7 ст.247 КУпАП закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар