Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №444/603/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/603/26

Провадження № 2-а/444/18/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

15 квітня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕHA №6614222 від 04.02.2026 року, серії ЕHA №6614236 від 04.02.2026 року,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕHA №6614222 від 04.02.2026 року, серії ЕHA №6614236 від 04.02.2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.02.2026 року він рухався на авто в м.Жовква вулицею Запорізька від центру приїхав на перехрестя вулиць Запорізька - вулиця Коновальця, перетнув вулицю Коновальця і зупинився на площадці ( яка має розміри близько 10Х15метра) поза проїжджою частиною дороги, перед закладом «Корчма» на відстані до вулиці Коновальця 2- 2.5 метра і до провулка між вулицями Коновальця - Шевченка 3.0 метра. На даній площадці стояли ще два авто і пішов в своїх справах. Коли він повернувся за 5 хвилин сів в авто і поїхав по своїх справах то його за відділом освіти догнали працівники поліції і почали звинувачувати, що його авто стояло на проїжджій частині перехрестя вулиць Коновальця Запорізької.

Позивач стверджує, що його авто не перегороджувало рух пішоходів, а проходи кругом авто були більше 2 метрів, перебування авто близько 5 хвилин на площадці поза проїжджою частиною не порушує ПДР України.

Твердження працівника поліції про те, що він здійснив зупинку ТЗ на перехресті чим порушив п.15.9 ПДР є повністю голослівним.

Він вважає, що в його діях немає порушення Правил дорожнього руху так, як авто стояло на пішохідній площадці поза проїжджою частиною перехрестя (дорогою) і ніяк не могло порушувати п.15.9 ПДР України.

Позивач стверджує, що складені відносно нього постанови підлягають скасуванню як такі, що винесені із порушенням законодавства та не відповідають обставинам справи, а тому просить суд такі скасувати та провадження у справі закрити.

Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 18.02.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі.

17.03.2026 року до суду надійшов відзив від відповідача на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначає, що з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. У відзиві також зазначено, що підстав вважати оскаржені постанови незаконними немає. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити та здійснювати розгляд справи без участі представника ГУНП у Львівській області.

В силу вимог ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Також пояснив, що коли працівники поліції підійшли до нього, то вони не представилися, діяли не в рамках закону, жодних прав йому не роз`яснювали. Зазначив, що автомобіль не стояв на проїжджій частині. Позивач стверджує, що жодних правопорушень він не вчиняв.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судом встановлено, що 04.02.2026 року інспектором Відділу поліції № 2 (м. Жовква) Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській старшим лейтенантом поліції Макаринським Р.В. винесено постанову серії ЕНА № 6614236, в якій зазначено, що ОСОБА_1 04.02.2026 о 16:18:00 м. Жовква вул. Коновальця, 4 не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії чим порушив п. 2.1. ПДР – керування ТЗ особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на ТЗ, поліса страхування, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. За вчинення цього адміністративного правопорушення накладено стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в сумі 425 грн.

Крім того, 04.02.2026 року інспектором Відділу поліції № 2 (м. Жовква) Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській старшим лейтенантом поліції Макаринським Р.В. винесено постанову серії ЕНА № 6614222, в якій зазначено, що ОСОБА_1 04.02.2026 о 16:18:00 м. Жовква вул. Коновальця, 8 здійснив зупинку ТЗ на перехресті чим порушив п. 15.9. ґ ПДР – порушення заборони зупинки на перехрестях та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. За вчинення цього адміністративного правопорушення накладено стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в сумі 340 грн.

Згідно з п. 15.9. ґ ПДР України, зупинка забороняється: на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Згідно з п. 2.1. ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень КУпАП, правопорушення, виявлені в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, мають бути зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно із ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.

Норми КАС України покладають на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов`язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В порушення вимог вказаної статті відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем ПДР України.

Позивач ОСОБА_1 обґрунтовуючи позовні вимоги, заперечив факт порушення ним ПДР України та вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 122 КУпАП.

На долученому відповідачем та оглянутому судом відеозаписі не зафіксовано факту вчинення позивачем вказаних в оскаржених постановах адміністративних правопорушень. Із зафіксованої на відеозаписі розмови між працівниками поліції та позивачем не встановлено, що працівники поліції просять ОСОБА_1 пред`явити посвідчення водія, чи реєстраційний документ на транспортний засіб чи поліс страхування. Крім того, в оскаржуваній постанові серії ЕНА №6614236 працівником поліції вказано лише порушення пункту 2.1. ПДР України та не вказано, який саме підпункт з: а), б, в), г), ґ), д) порушив позивач. Також на відеозаписі зображено, що транспортний засіб є припаркований, однак, що такий здійснив зупинку саме на перехресті, що передбачено п. 15.9. ґ ПДР України, доказів суду не надано.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд вважає, що працівник поліції дійшов передчасного висновку щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, повно та всебічно не дослідивши всі обставини справи.

Згідно із ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст.286 КАС України, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить задовольнити, постанови серії ЕHA №6614222 від 04.02.2026 року, серії ЕHA №6614236 від 04.02.2026 року про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі належить скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 19, 72, 77, 90, 241-246, 271, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕHA №6614222 від 04.02.2026 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕHA №6614236 від 04.02.2026 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП - закрити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, юридична адреса: 79053 м.Львів, площа Г.Григоренка, 3, Львівської області, ЄДРПОУ 40108833.

Повне рішення суду складено 15.04.2026 року.

Суддя М. М. Олещук