Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №308/19275/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/19275/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 квітня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Чепки В. В., за участі секретаря судового засідання Авдєєвої К. Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОВ», в інтересах якого діє представник Пархомчук Сергій Валерійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», в інтересах якого діє представник Пархомчук Сергій Валерійович, звернулося з позовом в Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 72613, згідно з яким просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 16200,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 6000,00 гривень та прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 10200,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.08.2019 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 72613 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Позивач стверджує, що підписуючи договір відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Позивач повідомляє, що ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

Згідно умов кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 6000,00 грн, строк кредиту 21 день, відсоткова ставка - 2 % на добу.

Позивач зазначає, що кредит було надано відповідачу в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної відповідачем.

Позивач покликається на умови кредитного договору, згідно з якими обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ») включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Позивач вказує, що станом на 24.11.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 16200,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 6000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 10200,00 грн.

Позивач повідомляє, що 28.10.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» було укладено Договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 72613 від 09.08.2019.

Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 72613 від 09.08.2019 в розмірі 16200,00 грн.

Крім того, позивач звернувся до суду з заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно з якою просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» 10500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції.

Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Одночасно з поданням позовної заяви, заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення судом заочного рішення в справі не заперечує, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилась, повідомлялась судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку та вважається належно повідомленою про судовий розгляд на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Заяв про розгляд справи без її участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на викладене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою у позовній заяві, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши учасників справи, судом встановлено таке.

09.08.2019 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 ОСОБА_1 було укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 72613, підписаний одноразовим ідентифікатором KL7811 (надалі - кредитний договір).

Відповідно до умов п. 1.1. кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 6000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2. кредитного договору, кредит надається строком на 21 днів, тобто до 29.08.2019. Строк дії договору 21 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за договором.

Згідно з п.1.3. кредитного договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 730 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з п. 1.4. кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

За умовами п. 1.5. кредитного договору датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

Згідно з п. 1.6. кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства https://www.cly.com.ua/.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору. За умовами п. 2.2. кредитного договору сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штаф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений договором.

Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 72613 від 09.08.2019 встановлено графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту.

В матеріалах справи міститься довідка про ідентифікацію, згідно з якою акцепт договору позичальником здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua/ за одноразовим ідентифікатором КL7811, дата відправки ідентифікатора позичальнику 09.08.2019, номер телефону НОМЕР_1 .

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЗАЙМЕР» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн на картковий рахунок вказаний відповідачем в кредитному договорі.

28.10.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» було укладено Договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право грошової вимоги, зокрема й до відповідача за кредитним договором № 72613 від 09.08.2019.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 72613 від 09.08.2019, заборгованість ОСОБА_1 становить 16200,00 грн, яка складається з заборгованості за сумою кредиту в розмірі 6000,00 грн та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 10200,00 грн.

Відповідач у встановлений кредитним договором строк грошові кошти не повернула, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка підтверджується випискою з особового рахунку та не спростована відповідачем.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд враховує наступні норми права.

Відповідно до ст. 6, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитним договору.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 72613 від 09.08.2019 укладений між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надала, факт укладання договору не спростувала.

Таким чином, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «ЗАЙМЕР» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Факт отримання коштів позичальником підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» від 17.12.2025 за вих. № 304/12, згідно з якою 09.08.2019 14:22:07 на банківську картку НОМЕР_2 перераховано кошти в сумі 6000,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредитора вимагати їх повернення.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Випискою з особового рахунку за кредитним договором № 72613 встановлено, що станом на 24.11.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за договором становить 16200,00 грн., яка складається з: 6000,00 грн - прострочене тіло; 10200,00 грн - прострочені відсотки.

28 жовтня 2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» (клієнт) та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (фактор) укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, за умовами якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», відповідно до умов якого до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 72613 від 09.08.2019.

Відповідно до умов договору факторингу, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами. В якості ціни за придбання (відступлення) прав вимоги, фактор сплачує клієнту плату (ціна продажу), що станом на дату підписання сторонами договору складає 1444834,08 грн без ПДВ.

Придбання позивачем права вимоги підтверджується даними платіжних доручень № 1653 (#844932706911) від 02 листопада 2021 р., платник: ТОВ ФК «КЕШ ТУ ГОУ», отримувач: ТОВ «ЗАЙМЕР» на суму: 702417,04 грн, призначення платежу: оплата за відступлення права вимоги по договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021р., згідно реєстру боржників додаток і від 28.10.2021р. без ПДВ; № 1672 (#859690633011) від 23 листопада 2021 р., платник: ТОВ ФК «КЕШ ТУ ГОУ», отримувач: ТОВ «ЗАЙМЕР», на суму: 722417,04 грн, призначення платежу: Сплата за відступлення права вимоги по договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021р., згідно реєстру боржників додаток і від 28.10.2021р. без ПДВ; № 432 від 02 листопада 2021 р., платник: ТОВ ФК «КЕШ ТУ ГОУ», отримувач: ТОВ «ЗАЙМЕР», на суму: 20000,00 грн., призначення платежу: Сплата за відступлення права вимоги по договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021р., згідно реєстру боржників додаток 1 від 28.10.2021р. без ПДВ.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу 01-28/10/2021 від 28.10.2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , згідно кредитного договору № 72613 від 09.08.2019 на суму 16200,00 грн.

25.11.2025 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» було направлено відповідачу вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, в якій було повідомлено про те, що 28.10.2021 відбулось відступлення прав вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 72613 від 09.08.2019 до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», яке в свою чергу стало новим кредитором та має право вимагати від ОСОБА_1 погашення кредитної заборгованості згідно з договором № 72613 від 09.08.2019 у розмірі 16200,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину: вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним договором, як і презумпція правомірності його не спростована.

Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 25.11.2025 становить 16200,00 грн, з яких: 6000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 10200,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.

Добровільно означену заборгованість відповідач не погасила.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 16200,00 грн є правомірними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивач просить стягнути з відповідача 10500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

У постанові від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Для подання даної позовної заяви позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката Пархомчука Сергія Валерійовича, з яким було укладено Договір про надання правової допомоги № б/н від 29.12.2023.

Згідно з п. 3.1 договору, вартість правової допомоги адвоката (гонорар) обчислюється, виходячи з фактично затрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата), та розраховується, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється сторонами у розмірі 2000 гривень за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав копії акту про отримання правової допомоги від 19.01.2026 на загальну суму 10500,00 грн; платіжної інструкції № 3 10685 від 19.01.2026 на суму 10500,00 грн.

Як вбачається з наданої представником позивача копії акту про отримання правової допомоги від 19.01.2026 на загальну суму 10500,00 грн, до складу правничих витрат включено час на зустріч та консультацію щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору № 72613 від 09.08.2019 - кількість годин 1, загальна сума - 2000 грн; складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики - кількість годин 2,5, загальна сума - 5000 грн; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи - кількість годин 1,5, загальна сума - 3000 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - загальна сума 500 грн.

При визначенні розміру витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача згідно поданого клопотання, суд враховує, що справа розглянута в спрощеному позовному провадженні, відповідач до ухвалення рішення не подавав заперечень проти позову, на які би реагував позивач шляхом подачі заяв по суті справи. Матеріалами справи встановлено, що справа була розглянута судом за відсутності сторін, на підставі подання суду заяви представника позивача про розгляд справи у їх відсутності.

При визначенні розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Разом з тим, суд зазначає, що дана справа, з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин, кількість учасників процесу, обставини, які підлягають з`ясуванню, докази, що підлягають оцінці, є типовою і не належить до категорії складних; спір у даній справі не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом.

Разом з тим, Верховним Судом у постанові від 02 лютого 2024 року у справі №910/9714/22 зроблено правовий висновок про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23).

Враховуючи принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 280-284, 352, 354, 355 Цивильного процессуального кодексу України, суд

ухвалив:

позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158) суму заборгованості за договором № 72613 від 09.08.2019 в розмірі 16200,00 грн (шістнадцять тисяч двісті гривень 00 копійок), з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок), прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 10200,00 грн (десять тисяч двісті гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158) 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) у повернення сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158) судові витрати на професійну (правничу) правову допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, юридична адреса: 04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 82, офіс 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 17.04.2026.

Суддя В. В. Чепка