Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Недбале ставлення до військової служби
Дата: 08 квітня 2026 р.
Справа: №308/4552/26
Суддя: Наумова Н. В.
Справа № 308/4552/26
3/308/1712/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., розглянувши матеріали ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , офіцера відділення напрямків командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 (прикомандированого до в/ч НОМЕР_2 , заступника керівника критичної інфраструктури), паспорт суду не відомий, РНОКПП НОМЕР_3 , за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
15.03.2026, перебуваючи в АДРЕСА_2 , капітан ОСОБА_1 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (прикомандирований до військової частини НОМЕР_4 ), відповідно до бойового розпорядження ТрО « ІНФОРМАЦІЯ_3 » №3188/бр/дск від 16.12.2025, прикомандирований на посаду керівника критичної інфраструктури КС «Ужгород», за своїми військовим званням та посадою наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та являється військовою службовою особою, а саме керівником для мобільно вогневих груп в тому числі солдату ОСОБА_2 .
Так, капітан ОСОБА_3 , під час дії особливого періоду, що настав з моменту введення воєнного стану в Україні, будучи військовою службовою особою, та перебуваючи на посаді керівника критичної інфраструктури КС «Ужгород», тобто являється керівником для солдата ОСОБА_4 , всупереч вимогам статей 11, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного Статут Збройних Сил України, не організував та не забезпечив такого внутрішнього порядку у підпорядкованому його підрозділі, який би гарантував неухильне дотримання військової дисципліни підпорядкованими його військовослужбовцями, чим допустив вживання алкогольних напоїв солдатом ОСОБА_4 та в результаті чого, 15.03.2026 в АДРЕСА_2 , під час вживання спиртних напоїв солдата ОСОБА_4 наніс тілесні ушкодження громадянину ОСОБА_5 .
Так, капітан ОСОБА_1 , не здійснював обхід особового складу та місць несення служби та не здійснював контроль за особовим складом, в результаті чого солдат ОСОБА_4 вжив алкогольні напої та порушував громадський порядок, чим суттєво підірвав мобілізаційну та бойову готовність ввіреному йому підрозділу, в умовах особливого періоду воєнного стану.
Таким чином, капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 прикомандирований на керівника критичної інфраструктури «Ужгород», всупереч вище вказаних вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України , усвідомлюючи протиправність власних дій, як військова посадова особа, допустив недбале ставлення до обов`язків військової служби в умовах особливого періоду. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Громадянин ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
При цьому суддя враховує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що гр. ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов`язки, розгляд справи здійснено у його відсутність на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вина гр. України ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, стверджується даними протоколу ЛВУ №72 від 15.03.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 15.03.2026 року, рапортом від 15.03.2026 року, протоколом ЛВУ № 74 відносно ОСОБА_6 від 15.03.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_7 , від 15.03.2026 року, направленням на огляд ОСОБА_6 , витягом з наказу від 21.11.2025 року, витягом з наказу від 24.11.2025 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях гр. України ОСОБА_1 є ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Враховуючи характер та ступінь адміністративного правопорушення, обставини справи, вважаю, що гр. ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Керуючись,ст.ст. 283, 284 КУпАП, на підставі ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , офіцера відділення напрямків командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 (прикомандированого до в/ч НОМЕР_2 , заступника керівника критичної інфраструктури), паспорт суду не відомий, РНОКПП НОМЕР_3 , визнати винним за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.)
Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , офіцера відділення напрямків командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 (прикомандированого до в/ч НОМЕР_2 , заступника керівника критичної інфраструктури), паспорт суду не відомий, РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
На постанову може бути подана апеляція на протязі десяти днів до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області Н.В. Наумова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua