Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №307/1262/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1262/26

Провадження № 3/307/371/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

22.03.2026 року о 17 год. 44 хв. в с. Лази по вулиці Лазівська, 9 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Мерседес Віто» державний номерний знак НОМЕР_1 , після його зупинки не вжив необхідних заходів для запобігання самовільного руху, в результаті чого транспортний засіб здійснив самовільний рух та зіткнення з транспортним засобом марки «Мерседес Спрінтер» державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 15.12 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ст.124 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив щодо тих обставин, що саме він припаркував свій автомобіль вверх по схилку відносно місця зіткнення транспортних засобів. Однак стверджував, що активував після зупинку стоянкове гальмо.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що свій автомобіль припаркував на місці де паркується завжди. В день коли сталася дана подія, після обіду вийшов з будинку і пішов взяти насос і побачив, що його автомобіль пошкоджений. Після цього, зайшов у будинок його бабусі ОСОБА_3 , де перебував ОСОБА_1 і сказав останньому, що його автомобіль зіткнувся з припаркованим автомобілем потерпілого. Потерпілий вказав, що автомобіль покотився вниз по схилу, тому що ОСОБА_1 не поставив автомобіль на ручник. Зауважив, що претензій до ОСОБА_1 немає, оскільки на своєму автомобілі наявні лише незначні пошкодження, подряпини. Разом з цим, підтвердив, що на автомобілі ОСОБА_1 були наявні пошкодження, ще до цієї події. Претензій до ОСОБА_1 він не має, оскільки пошкодження на його автомобілі були незначними.

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що того дня ОСОБА_1 приїхав до неї на власному автомобілі. Через деякий час, до будинку зайшов її онук ОСОБА_2 і сказав, що автомобіль ОСОБА_1 зіткнувся з його припаркованим автомобілем.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , розглянувши дану справу вважаю, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №621535 від 22.03.2026 (а.с.1), схемою місця ДТП від 22.03.2026 (а.с.2), копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6887172 від 22.03.2026 (а.с.3), письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 22.03.2026 (а.с.4), письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 22.03.2026 (а.с.5), долученими до матеріалів справи фотознімками та поясненнями наданими в судовому засіданні ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 (а.с.17-37).

З долучених до матерів справи про адміністративне правопорушення світлин, як особою відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 так і потерпілим ОСОБА_2 вбачається, що на світлинах зображена грунтова дорога, на якій наявний невеликий схил. З даних світлин, та з пояснень водія ОСОБА_1 , встановлено, що належний останньому автомобіль марки «Мерседес Віто» державний номерний знак НОМЕР_1 , був припаркований вище по схилу в напрямку внизу припаркованого автомобіля потерпілого. Місце розташування транспортних засобів після їх зіткнення, а також місце паркування атомобіля ОСОБА_1 до моменту зіткнення та локалізація пошкоджень обох автомобілів, з урахуванням наданих пояснень потерпілого, ОСОБА_1 та показів свідка, дають можливість встановити траєкторію руху автомобіля ОСОБА_1 вниз по схилу в бік автомобіля потерілого, та дійти висновку про очевидність не активування водієм ОСОБА_1 абож несправності стоянкового гальма його автомоібля марки «Мерседес Віто», що призвело до його самовільного скочування та як наслідок зіткнення транспортних засобів.

Вищенаведені докази, які є належними та допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки сумнівів у їх достовірності чи порушень під час їх підготовки та збирання у ході розгляду справи судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення.

Разом з цим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує положення ст.ст.23,33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 22 КУпАПпри малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.

Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою).

Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄСПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Таким чином, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, має постійне місце проживання, відсутність відомостей, які б характеризували його з негативної сторони, та обставин, які обтяжують відповідальність, а також відсутність з боку потерпілого претензій матеріального характеру та тяжких наслідків, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності та недопущення порушення правил дорожнього руху надалі.

Керуючись ст. ст. 22, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.М. Бряник