Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №522/19717/25-Е — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 522/19717/25-Е

Провадження № 2/503/358/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюка Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

ТОВ ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.08.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №284264498 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. У вказаному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Представник позивача зазначає, що згідно умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свій обов`язок та 22.08.2021 року шляхом ініціювання через банк провайдер перерахувало відповідачці на її банківську карту № НОМЕР_1 грошові кошти к розмірі 7000,00 грн, що свідчить про прийняття пропозиції кредитодавця. Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі і на умовах, передбачених кредитним договором. У зв`язку з невиконанням умов договору, у боржника виникла заборгованість.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 154 від 05.10.2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки.

30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 30/1023-01. Предметом даного Договору Факторингу є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 року до договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки.

08.07.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №284264498.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 26674,20 грн., яка складається із 7000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 19674,20 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також судові витрати в розмірі 2422,40 грн. судового збору та 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін. Одночасно роз`яснено відповідачці її право у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Кодимського районного суду Одеської області клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

Про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін відповідачку було повідомлено належним чином. У встановлений судом строк, не скориставшись своїми процесуальними правами учасника справи, відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, у зв`язку з чим згідно ч.5 ст.279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Крім того, позивачем було подано клопотання про витребування доказів, в якому представник позивача просив витребувати в банка-емітента АТ «ТАСКОМБАНК» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), щодо підтвердження факту зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки НОМЕР_1 у період з 22.08.2021 року по 27.08.2021 року у сумі 7000,00 грн. та виписку про рух коштів по рахунку, відкритому для обслуговування даної картки.

Ухвалою суду вказане клопотання задоволено. На виконання ухвали від АТ «ТАСКОМБАНК» надійшли витребувані судом докази.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Із матеріалів справи встановлено, що 22.08.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором укладено договір кредитної лінії №284264498, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується надати ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 7000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі. Кредит надається строком на 8 днів.

Із довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» встановлено, що договір було підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV7R94M.

На виконання умов вказаного Договору кредитної лінії ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на платіжну картку НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 7000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.08.2021 року та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 07.05.2025 року, в яккій зазначено рахунок/платіжна картка отримувача: НОМЕР_1, надавач платіжних послуг отримувача: АТ «ТАСКОМБАНК».

Звернувшись до суду з позовом, позивач стверджує, що ТОВ «Манівео» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало, відповідачка отримала кредитні кошти, однак свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк не виконала.

Разом з тим, із листа-відповіді АТ «ТАСКОМБАНК» № 7435/47.7.-БТ від 10.12.2025 року встановлено, що в АТ «ТАКСОМБАНК» станом на 03.12.2025 року відсутня інформація про ОСОБА_1 (РНОКРР НОМЕР_2 ), відповідно рахунки в АТ «ТАКСОМБАНК» не відкривалися, банківська платіжна картка № НОМЕР_1 , а також інші платіжні картки на ім`я ОСОБА_1 не видавались. Щодо факту зарахування коштів на банківську картку № НОМЕР_1 , яка не належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), у період з 22.08.2021 по 27.08.2021 року в сумі 7000,00 грн АТ «ТАСКОМБАНК» надав наступну інформацію: 25.08.2021 W0000094 CASH2CARD MONEYVEOC2C,VUL. LEIPTSYZKA, В 22.08.2021 33 980 7000,00 НОМЕР_3 . Номер телефону НОМЕР_4 не є та не був фінансовим номером телефону за банківською платіжною карткою № НОМЕР_1 . Анкетні дані ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в АТ «ТАСКОМБАНК» відсутні.

Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що грошові кошти, які позивач вважає наданими відповідачу як кредит, були перераховані на банківську картку, яка ОСОБА_1 не належить, що підтверджується описаною вище інформацією, яка містить банківську таємницю, отже відповідна платіжна картка оформлена на іншу фізичну особу, яка отримала грошові кошти в своє розпорядження.

Разом з тим, умовами кредитного договору не передбачено можливості перерахування кредитних коштів третім особам, а також позивачем не надано доказів наявності волевиявлення відповідачки щодо зарахування кредитних коштів на рахунок іншої особи чи надання ним відповідних повноважень третій особі на отримання таких коштів.

Отже, доводи позивача, що позичальник (відповідач) отримав грошові кошти, оскільки їх перераховано на банківський рахунок, вказаний у заявці від 22.08.2021 року, спростовуються вказаною вище довідкою, виданою АТ «ТАСКОМБАНК», про відсутність договірних відносин між банком та ОСОБА_1 як клієнтом.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Частиною 5 статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже позивач не довів належними та допустимими доказами факту надання кредитних коштів саме ОСОБА_1 та отримання нею зазначених коштів, а відповідно не довів і виникнення у нього права вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №284264498 від 22.08.2021 року

Відтак, недоведення позивачем факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Б.С. Сердюк