Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №593/1315/25 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/1315/25

Провадження № 2-о/593/7/2026

І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2026 р. Бережанський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючої - судді Данилів О.М.

при секретарі Ольшанській Н.Р.

за участі заявниці ОСОБА_1

представника заявниці адвоката Дарморіс О.М.

заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бережани в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою, поданою адвокатом Дарморіс Оксаною Маркіянівною в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

16 вересня 2025 року адвокат Дарморіс Оксана Маркіянівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася в Бережанський районний суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: про встановлення факту проживання заявниці ОСОБА_1 однією сім`єю із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подані вимоги обґрунтувала тим, що завниця ОСОБА_1 з 23 травня 2019 року проживала однією сім`єю, як чоловік і дружина із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , де разом вели спільне господарство, здійснювали спільні витрати на покращення побуту їх сім`ї, в тому числі витрати на утримання житла, його ремонт, оплату комунальних послуг. А так як ОСОБА_4 25 листопада 2024 року був мобілізований та будучи військовослужбовцем Збройних сил України при виконанні бойового завдання 28 березня 2025 року на полі бою в районі населеного пункту Гуєво Суджанського району Курської області російської федерації зник безвісти і заявниця, як його цивільна дружина, із якою він проживав однією сім`єю, має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 884 від 30.11.2016, однак поскільки заявниця не перебувала із ОСОБА_4 у зарестрованому шлюбі тому їй необхідно встановити факт їх спільного проживання однією сім`єю, щоб мати можливість реалізувати своє право на оформлення щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 9 Закону № 2011-XII та Порядку № 884.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Дарморіс Оксана Маркіянівна подану заяву підтримали, просили її задоволити.

Будучи присутнім у судовому засіданні в режимі відеоконференції представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Ткачук Віталій Володимирович просив продовжувати розгляд справи у його відсутності та при постановленні рішення врахувати подані Міністерством оборони України письмові пояснення та вимоги заявниці залишити без задоволення.

Заінтересовані особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із заявленими в інтересах ОСОБА_1 вимогами погодилися, не заперечували проти їх задовлення, оскільки вважають ОСОБА_5 своєю невісткою, бо вона фактично проживала із їх сином однією сім`єю з 2019 року і є його цивільною дружиною.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявниці, її захисника, пояснення заінтересованих осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , взявши до уваги письмові пояснення Міністерства оборони України, показання допитаних по справі свідків та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що заява, подана адвокатом Дарморіс Оксаною Маркіянівною в інтересах ОСОБА_1 , підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності із ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 2 ст. З СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23 травня 2019 року проживала однією сім`єю як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 28 березня 2025 року, в АДРЕСА_1 , де разом вели спільне господарство, здійснювали спільні витрати на покращення побуту їх сім`ї, в тому числі витрати на утримання житла, його ремонт, оплату комунальних послуг.

Цей факт підтверджується показами заявниці, яка показала, що на початку 2019 року, коли вона проживала в селі Розгадів Зборівського району, вона через свою подругу познайомилася із ОСОБА_4 та між ними зав`язалися добрі та теплі відносини. Вони з ОСОБА_6 почали зустрічатися, а через деякий час стали разом жити в АДРЕСА_1 , у житловому будинку, у якому мешкав ОСОБА_6 та який на праві власності належав його матері. А так як в час коли між ними розпочалися взаємини вони із ОСОБА_6 вже були розлучені, тобто вони вже мали негативнй досвід від попереднього шлюбу, а тому не спішили узаконювати свої відносини, хоч фактично відносини між ними були хороші. Проживаючи разом однією сім`єю, вони спочатку їздили на заробітки у Польщу, та заробивши разом грошей взялися ремонтувати помешкання, у якому проживали, поміняли у будинку вікна та провели поточні ремонтні роботи у будинку. Маючи спільний бюджет та спільні інтереси вони разом обробляли земельні ділянки, завели корову та курей.

25 листопада 2024 року ОСОБА_6 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби під час мобілізації. Він служив гранатометником десантно- штурмового батальйону Військової частини НОМЕР_1 . Спочатку він проходив навчання в Чорткові, в Копиченцях , потім служив на Полтавщині. Останнє місце дислокації військової частини, у якій служив ОСОБА_6 , була Сумщина . Востаннє вона розмовляла з ОСОБА_6 по телефону 26 березня 2025 року. Він казав, що матимуть відповідальне завдання після якого він вже не повернувся і місцезнаходження його невідоме. Він зник безвісти на полі бою в районі населеного пункту

Гуєво Суджанського району Курської області російської федерації про це їй, як дружині ОСОБА_6 , було повідомлено представниками ТЦК та СП, які приїхали по місцю її проживання та повідомили їй таку новину. Далі у своїх усних поясненнях заявниця зазначила, що вони з ОСОБА_6 жили однією сім`єю більше п`яти років, як чоловік і дружина, він вважав її своєю дружиною, а тому у заповненій ним анкеті він в першу чергу зазначив інформацію про неї, як про свою дружину, а вже після її прізвища зазначив прізвища та номери телефонів своїх батьків.

Далі у своїх поясненнях заявниця зазначила, що в них з ОСОБА_6 був спільний побут, спільний бюджет. Цей факт підтверджується також тим, що ОСОБА_6 , будучи мобілізованим та лише 4 місяці перебуваючи на службі ЗСУ, декілька разів надсилав їй гроші, про що свідчить долучена нею до матеріалів справи довідка із ПриватБанку, з якої видно, що 29 грудня 2024 року ОСОБА_6 надіслав їй 10 000грн., 8 лютого 2025 року -10 000грн, а 20 березня 2025 року -20 000грн.

Той факт, що вона з 23 травня 2019 року по день зникнення ОСОБА_6 безвісти проживала з ним однією сім`єю, як чоловік і дружина, що вони мали спільний побут та спільний бюджет, вели спільне господарство та були пов`язані між собою взаємними правами та обов`язками, як подружжя, свідчить її постійна із ним реєстрація за вказаною адресою. Це можуть посвідчити батьки ОСОБА_6 , які проживали поруч з ними по сусідству, а також їх сусіди, яких представник заявниці просила допитати як свідків у судовому засіданні.

Так, допитана в судовому засіданні у якості свідка заінтересована особа ОСОБА_2 суду пояснила, що заявниця ОСОБА_9 є їх невісткою, тобто вона є цивільною дружиною їх сина ОСОБА_6 , який 28 березня 2025 року пропав безвісти. Її син ОСОБА_6 після невдалого першого шлюбу, який розпався через те, що дружина його зрадила, у 2019 році познайомився та почав зустрічатися із ОСОБА_10 . Незадовго вони почали жити разом у житловому будинку, який належить їй, свідкові, однак він був куплений нею спеціально для ОСОБА_6 . Даний будинок знаходиться поблизу їх помешкання. Вона з чоловіком проживає в АДРЕСА_2 , а її син ОСОБА_6 із ОСОБА_11 - на вул. Шевченка, 30, тобто цих п`ять років вони жили з ними по сусідству, а тому вона бачила та добре знала, що у них відбувається. Вона бачила, що ОСОБА_6 дуже добре відносився до ОСОБА_11 та вона відповідала йому взаємністю. Вони завжди старалися один для одного. ОСОБА_11 поїде в ОСОБА_12 і завжди щось купить для ОСОБА_6 , щоб його потішити. ОСОБА_11 була хорошою жінкою для її сина. Вона також завжди добре відносилася до неї, допомагала їй у всьому, називала та називає її мамою. Далі у своїх поясненнях свідок зазначила, що протягом п`яти років заявниця разом із ОСОБА_6 проживали однією сім`єю, разом поралися по господарстві, обробляли земельні ділянки. Разом їздили на заробітки та зароблені спільні кошти вкладали у помешкання. Вони разом займалися ремонтом житлового будинку, у якому жили, замінили у ньому вікна, поремонтували огорожу. Проживаючи однією сім`єю, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_11 обзавелися господарством. Завели корову. Яку по черзі пасли, розвели курей. До них в гості декілька разів приїздила і проживала у них мами Наталі із с.Розгадова, яку вона, свідок, називала свахою оскільки вважала, що ОСОБА_11 є дружиною їх сина, а її матір приходиться їй свахою.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка заінтересована особа ОСОБА_3 суду пояснив, що він погоджується із заявою, поданою завницею та просить її задоволити, бо фактично вважає ОСОБА_5 своєю невісткою, бо вона проживала із їх сином ОСОБА_6 більше п`яти років і була йому доброю дружиною. Вони разом проживали з 2019 року та разом вели спільне господарство. Разом їздили на заробітки, разом ремонтували помешкання, у якому жили. Обробляли земельну ділянку. Завели своє домашнє господарство, корову, кури.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона проживає в с. Посухові по сусідстві із помешканням, у якому до мобілізації проживав ОСОБА_4 . Поскільки вони є дуже близькими сусідами, так як їх житлові будинки розміщені поруч та їх земельні ділянки межують між собою, а тому їй, свідкові, відомо, що по місцю свого проживання ОСОБА_4 з травня 2019 року проживав із ОСОБА_10 однією сім`єю як чоловік і дружина. Вони разом поралися по господарству та ремонтували помешкання. Завели корову, кури, разом обробляли земельну ділянку, косили і сушили траву для корови. Їй відомо, що в листопаді 2024 року ОСОБА_6 був мобілізований і служив у Збройних силах України. Він служив спочатку тут у Чорткові, Копичинцях, а потім його військова частина знаходилася на Сумщині. Цей факт їй відомий, бо ОСОБА_6 особисто телефонував до її чоловіка та часто розмовляв з ним. Потім вона, свідок, особисто бачила, як до Наталі приїхали представники ТЦК та повідомили, що її ОСОБА_6 пропав безвісти. Далі у своїх поясненнях свідок зазначила, що їй відомо, що ОСОБА_6 із ОСОБА_11 проживали у них по сусідсву однією сім`єю, як чоловік і дружина і ОСОБА_6 вважав заявницю своєю дружиною і вся їх родина та сусіди вважають заявницю дружиною ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що ОСОБА_4 більше п`яти років проживав із заявницею ОСОБА_10 однією сім`єю як чоловік і дружина. Цей факт їй відомий, бо вона проживає із ними по сусідству та постійно бачила їх разом. Їй також відомо, що ОСОБА_6 разом із ОСОБА_11 їздили на заробітки у Польщу і на зароблені гроші поміняли у житловому будинку вікна та проводили інші поточні ремонтні роботи у помешканні, у якому проживали. Вони разом поралися на городі, разом були на пасовиську. Вона, свідок, часто бачила їх разом і чесно сказати вона навіть не думала, що вони не перебували у зареєстрованому шлюбі, а лише були цивільними чоловіком і дружиною.

Свідок ОСОБА_15 дав аналогічні пояснення, поясненням інших свідків та зокрема вказав, що він проживає в селі Посухові по сусідстві із житловим будинком, у якому до мобілізації мешкав ОСОБА_16 , а тому йому відомо, що з 2019 року ОСОБА_6 проживав однією сім`єю із заявницею ОСОБА_10 , як чоловік і дружина. Він, свідок, неодноразово особисто бачив їх обох у селі, в магазині, бачив як вони разом поралися на городі, займалися ремонтом будинку, у якому проживали. Він також допомагав ОСОБА_6 та ОСОБА_11 громадити та звозити сіно до їх господарства. Він також підвозив ОСОБА_6 , коли він вже будучи мобілізованим, приїздив додому, коли ще служив недалеко від дому. Йому також відомо, що всі сусіди та родичі ОСОБА_6 вважають ОСОБА_11 його дружиною.

Крім пояснень свідків, правдивість пояснень заявниці та її представника, а отже, підставність заявлених вимог, підтверджується також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

-паспортом громадянина України, виданим 15 квітня 2019 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який свідчить про те, що заявниця є уродженкою с. Розгадів Зборівського району Тернопільської області;

-довідкою № 283, виданою виконавчим комітетом Бережанської міської ради, яка свідчить про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с. Розгадів Зборівського району Тернопільської області, з 23 травня 2019 року є зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 ;

-відомостями про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні даними відділом '' Центр надання адміністративних послуг '' Бережанської міської ради, які свідчать про те, що у житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_2 , з 16 червня 2007 року по даний час зареєстрованим значиться ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 23 травня 2019 року по даний час зарестрована та проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-інформаційною довідкою № 442697611, сформовоаною 9 вересня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності, видно, що житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_3 , на праві особистої власності належить ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу ВЕЕ № 002541, виданого 17 січня 2007 року приватним нотаріусом Бережанського районного нотаріального округу Хрущ Д.С.;

-свідоцтом про народження, виданим 20 березня 1976 року Потуторською сільською радою на ім`я ОСОБА_4 , яке свідчить про те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Посухів Бережанського району Тернопільської області та його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;

-свідоцтом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 26 липня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бережанського районного управління юстиції Тернопільської області, яке свідчить про те, що ОСОБА_4 26 липня 2006 року розірвав шлюб, який був зареєстрованим із ОСОБА_17 ;

-рішенням Бережанського районного суду, постановленим 4 лютого 2019 року у цивільній справі № 2/593/53/2019, яке свідчить про те, що заявниця, яка на той час носила прізвище ОСОБА_18 , розірвала шлюб із ОСОБА_19 , який був зареєстрований 26 жовтня 1991 року та після розірвання шлюбу своє прізвище '' ОСОБА_20 '' змінила на своє дошлюбне '' ОСОБА_21 '';

-будинковою книгою, яка свідчить про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є зареєстрованим в АДРЕСА_1 та разом із ним за вказаною адресою з 23 травня 2019 року є зареєстрована також заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с. Розгадів Зборівського району Тернопільської області;

-повісткою на відправку, з якої видно, що ІНФОРМАЦІЯ_7 з метою призову на військову службу для Збройних сил України на підставі Указу Президента № 69/2022 від 24 лютого 2022 року рядовому ОСОБА_4 , 1976 року народження, жителю АДРЕСА_1 слід було з`явитися 26 листопада 2024 року до ТЦК та СП, що за адресою АДРЕСА_4 ;

- сповіщенням № 693/19396 Військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2025року, адресоване начальнику ІНФОРМАЦІЯ_8 , у якому командир Військової частини НОМЕР_1 просить сповістити ОСОБА_1 /цивільну дружину/, яка проживає в АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_3 про те, що її чоловік стрілець- помічник гранатометника десантно- штурмового відділення десантно-штурмового взводу 9 десантно-штурмової роти 3 десантно- штурмового батальйону Військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти на полі бою в районі населеного пункту Гуєво Суджанського району Курської області російської федерації;

- сповіщенням № 2551 ІНФОРМАЦІЯ_9 від 31.03.2025, яким було повідомлено заявницю ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 про те, що її чоловік рядовий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 під час виконання бойового завдання і захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, в районі ведення бойових дій біля населеного пункту Гуєво, Суджанського району Курської області російської федерації зник безвісти;

- витягом, внесеним 8 квітня 2025 року до Єдиного ресєстру досудових розслідувань № 12025211050000115, за заявою ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України, з якого видно, що ІНФОРМАЦІЯ_11 у ВП /м.Бережани/ надійшла заява ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_1 про те, що її чоловік / співмешкаець/ ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 зник безвісти під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_10 , неподалік населеного пункту Гуєво, Суджанського району Курської області російської федерації. Востаннє виходив на зв`язок із родичами 27 березня 2025 року за мобільним номерами телефону НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ;

- витягом № 20250617-3250 з Єдиного реєстру осіб зниклих безвісти за особливих обставин, сформованим 17 червня 2025 року Міністерством внутрішніх справ України щодо зниклого безвісти 28 березня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- анкетою військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , у якій він поряд із своїми анкетними даними, номером телефону, номером та серією паспорта та інших важливих інформацій щодо себе у графі родинний стан і ступінь рідства першою зазначив заявницю ОСОБА_1 , вказазавши адресу її проживання АДРЕСА_1 та її мобільний номер телефону, а вже після заявниці слідуючими зазначив своїх батьків: матір ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3 , жителів АДРЕСА_2 ;

- довідкою Акціонерного Товариства Комерційний банк ''ПриватБанк'' про рух коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 , з якого видно, що ОСОБА_4 тричі здійснював переказ їх коштів, а саме: 29 грудня 2024 року ОСОБА_6 надіслав їй 10 000грн., 8 лютого 2025 року -10 000грн., а 20 березня 2025 року - 20 000грн.;

- листом -відмовою № 3744, якою 12 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_12 , яким було відмовлено заявниці ОСОБА_1 , жительці АДРЕСА_1 у виплаті грошового забезпечення за зниклого безвісти чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із ненаданням нею повного пакета документів, а саме - свідоцтва про шлюб.

Із акту, складеного комісією 3 червня 2025 року, створеною на підставі розпорядження міського голови №247-р від 29 травня 2025 року у складі : заступника міського голови Кухарука С.Б. -голови комісії; начальника відділу «Центр надання адміністративних послуг» Вітковської О.Я. - секретаря комісії, головного спеціаліста відділу економічного розвитку «Ресурсний центр громади та підтримки підприємництва» міської ради Вридник С.М., головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення, документообігу та архівування міської ради Походжай О.Д., вбачається, що вивчивши подані ОСОБА_1 документи та взявши до уваги пояснення сусідів, комісія міської ради на підставі здобутих доказів прийшла до висновку, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав із заявницею однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , вони вели спільний побут, спільно відпочивали, проводили час, мали спільний бюджет. Однак комісія, враховуючи викладені обставини, керуючись п.5 ч.1 ст.315 ЦПК Украни зазначає, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки здійснюється судом у порядку окремого провадження. Норма ст.315 ЦПК України щодо встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 1 січня 2004 року/ набрання чинності Сімейним кодексом України. Комісія, посилаючись на Постанову Великої Палата Верховного Суду від 18 січня 2024року у справі №560/17953/21 зазначила, що справи встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду, зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразово грошової допомоги сім`ям військовослужбовців/ наявності в заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічних правових спорів із суб`єктами владних повноваджень комісія міської ради рекомендувала заявниці ОСОБА_1 звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю із чоловіком ОСОБА_4 .

Зазначені документи повністю співпадають із поясненнями заявниці та її представника і в свою чергу свідчать про те, що ОСОБА_1 з 23 травня 2019 року в АДРЕСА_1 проживала однією сім`єю як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти 28 березня 2025 року. Вони разом вели спільне господарство, здійснювали спільні витрати на покращення побуту їх сім`ї, в тому числі витрати на утримання житла та його ремонт та оплату комунальних послуг.

Таким чином, поскільки здобутими в судовому засіданні доказами у їх сукупності доведено, що ОСОБА_1 з 23 травня 2019 року в АДРЕСА_1 проживала однією сім`єю як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 28 березня 2025 року, а тому вимоги подані адвокатом Дарморіс Оксаною Маркіянівною в інтересах ОСОБА_1 слід визнати підставними і задоволити їх.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву задоволити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , жительки АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , жителя АДРЕСА_1 з 23 травня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_10 - день зникнення безвісти ОСОБА_4 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 17 квітня 2026 року.

Суддя Бережанського

районного суду Тернопільської області Данилів О.М.