Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №487/429/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/429/26

Провадження №3/487/284/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Кузьменка В.В., секретаря судових засідань Рафальської Т.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , стрілець-помічник гранатометника 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , старший солдат, за ч. ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу №ОДМ-17 від 12.01.2026 року, стрілець-помічник гранатометника 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 старший солдат ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст.ст. 9,11,16, Статуту внутрішньої безпеки Збройних Сил України, ст. 1,4-6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосуванням територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото та відео фіксації, затвердженої наказом Міністра оборони України №532 від 06.08.2024, перебуваючи в районі виконання покладених завдань щодо заходів оповіщення громадян (військовозобов`язаних) м. Миколаїв в день виконання заходів оповіщення громадян, а саме 02.01.2026 відеозапис проведення заходів оповіщення на портативний відеореєстратор (бодікамеру) не робив, що в свою чергу призводить до порушення контролю ВСПза дотриманням посадовими особами ТЦК та СП правопорядку, та законності дій під час проведення заходів оповіщення та призову військовозобов`язаних на військову службу, у відповідності до розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 15.10.2024 №20573 та начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 03.06.2025 №12686/дск, чим вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

В судовому засідання захисник Рудик М.Р. заперечував проти протоколу, просив закрити справу у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що матеріали справи не містять доказів належного закріплення за ОСОБА_1 технічного засобу, справності відеореєстратора, забезпечення умов його безперебійної роботи, інструктажу щодо особливостей використання техніки при низьких температурах. Фактично місце мала технічна несправність паристою, а не бездіяльність.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих,свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

З об`єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв`язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.

Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них. Невиконання службових обов`язків полягає у невиконанні дій, які входять до службових обов`язків. Неналежне виконання службових обов`язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов`язків.

Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа.

Із суб`єктивної сторони недбале ставлення військової службової особи до військової служби припускає умисел, тобто при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих,свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

З об`єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв`язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.

Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них. Невиконання службових обов`язків полягає у невиконанні дій, які входять до службових обов`язків. Неналежне виконання службових обов`язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов`язків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 входив в групу оповіщення 3 для оповіщення 02.01.026 року, згідно з витягу з наказу №5 від 01.01.2026 року.

Згідно з витягу із наказу №467 від 11.10.2025 року про призначення осіб, уповноважених вручати повістки на території Миколаївського району, ОСОБА_1 уповноважений вручати повістки про виклик військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно функціональними обов`язками особи, уповноваженої вручати повістки, під час вручення повістки здійснює фото- і відеофіксацію із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації. ОСОБА_1 27.11.2025 року був ознайомлений з функціональними обов`язками уповноваженої особи вручати повістки ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно журналу видачі повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 отримав 02.01.2026 року о 06.30 год. БК №009, стан обладнання "5".

Відповідно до принципу презумпції невинуватості, особа не повинна доводити свою невинуватість, а усі сумніви щодо її вини використовуються на її користь.

Згідно ст. 9, 247 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З аналізу представлених суду доказів, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 недбалого ставлення до виконання своїх обов`язків під час несення військової служби, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

керуючись ст.ст. 247, 283-285, 287 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження посправі пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Суддя В.В.Кузьменко