Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №443/517/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/517/26

Провадження №3/443/240/26

ПОСТАНОВА

іменем України

16 квітня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 130 КУпАП, –

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №613160 від 12.03.2026 ОСОБА_1 11.09.2023 о 01 год 30 хв на а/д Жидачів-Калуш Р-84 (смт.Журавно, вул. Січових Стрільців) керував транспортним засобом «HONDA CIVIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в медзакладі у лікарні нарколога, чим порушив вимоги пункту 2.9. «а» ПДР, за що відповідальність передбачена за частиною 1 статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду у судове засідання не з`явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Водночас, з урахуванням належного та своєчасного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи, беручи до уваги приписи статті 268 КУпАП, згідно з якими присутність такої особи при розгляді справи, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, не є обов`язковою, а також зважаючи на присутність у судовому засіданні захисника, суд доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для розгляду справи за відсутності цієї особи.

Захисник Фартушок Т.Б. у судовому засіданні підтримав подане ним до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, суду зазначивши, що працівниками патрульної поліції та працівниками медичної установи «Жидачівська міська лікарня» порушено пункту 6 розділу 3 Інструкції № 1452/735, оскільки порушено порядок відібрання зразку крові, позаяк немає жодних підтверджень про їх належне упакування, зберігання та подальше транспортування, також відсутня відеофіксація із нагрудних камер працівників патрульної поліції, які відповідно до цього ж пункту могли б підтвердити належне відібрання такого зразку крові в відповідної особи, та присутність самих поліцейський, яка є обов`язковою. Зокрема, порушено пункти 9, 10 розділу ІІІ Інструкції №1452/735, а також пункт 3.4. розділу 3 Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень». Відтак, належних та допустимих доказів того, що згідно вимог законодавства до експертної установи скеровано зразки крові саме ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Оскільки відсутні докази того, що до експертної установи скеровано зразки крові саме ОСОБА_1 , відповідно, і висновок експерта про те, що саме у крові ОСОБА_1 виявлено спирт є безпідставним.

У тексті висновку експертом №2147/2023-т не описано про дотримання передбачених «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» вимог, а саме щодо упакування, збереження, транспортування матеріалів для проведення експертизи.

За відсутності доказів перебування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в стані алкогольного сп`яніння, при обставинах, вказаних у Протоколі, така особа, у розумінні диспозиції ст.130 КУпАП, не є суб`єктом вчинення такого адміністративного правопорушення за відсутності підтверджуючих документі, які б встановлювали факт алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння, не може нести відповідальність.

ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 11.09.2023, а саме виїздом транспортного засобу за межі проїзної частини, яка в подальшому призвела до наїзду автомобіля Honda Civic н.з. НОМЕР_1 на перешкоду у вигляді паркану приватного будинку, огляд на стан сп`яніння не проводився, як і впродовж наступних двох годин з моменту прибуття патрульної поліції.

Жодних доказів на підтвердження ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 працівниками поліції не надано та в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, матеріали справи таких не містять.

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Зібрані та долучені до матеріалів справи докази свідчать про недоведення вини ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 2.5 ПДР, а саме, обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а відтак, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Подані УПП у Львівській області матеріали не містять жодних доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім цього, ОСОБА_1 мав намір до двох годин з моменту прибуття на місце події працівників патрульної поліції здати всі необхідні аналізи, проте працівники поліції супроводили його до Жидачівської міської лікарні, де у ОСОБА_1 тільки о 3:45 год. було відібрано лише зразки крові та завернуто у паперовий згорток, жодних інших аналізів чи тестів, які б могли підтвердити факт перебування особи в стані алкогольного сп`яніння не проводилось.

Законодавством та інструкцією не встановлено, що у разі дорожньо-транспортної пригоди працівники патрульної поліції обмежені в праві чи у них відсутній обов`язок провести огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу наприклад «Драгер» чи будь-якого іншого законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки. Жодних направлень на огляд водія транспортного засобу в найближчий медичний заклад на момент вчинення ДТП, яка мала місце 11.09.2023, та на момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , працівниками патрульної поліції не надавалось.

Крім цього грубе порушення передбачених «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» вимог викликає сумнів у сторони захисту щодо направлення та перебування ОСОБА_1 у медичному закладі з метою встановлення перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, оскільки жодних підтверджень в матеріалах справи не міститься.

ОСОБА_1 , не пропонувалось на місці події, яка відбулась 11.09.2023, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на спеціальному пристрої (газоаналізаторі «Драгер» тощо), та відео із нагрудних камер працівників патрульної поліції, якими здійснювався виїзд на місце події (ДТП) суду не надано.

З моменту прибуття працівників патрульної поліції, а саме 01:30 год. 11.09.2023 та до моменту забору крові у Жидачівській міській лікарні, як зазначено в висновку експерта, 03:45 год. 11.09.2023 , тобто протягом 2 годин 15 хвилин у ОСОБА_1 .

Огляд на стан сп`яніння, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №613160 від 12.03.2026: «проводився у медзакладі у лікарні нарколога, що підтверджено висновком №2147/2023-т», проте даний висновок складений лікарем судово-медичним експертом-токсикологом ОСОБА_2 27.09.2023, по вул.Пекарській, 61, у м. Львові, який підтверджує той факт, що 11.09.2023 жодних аналізів або швидкісних тестів, які б підтверджували стан алкогольного сп`яніння саме в період керування ОСОБА_1 транспортним засобом Honda Civic н.з. НОМЕР_1 , та 2-і години після, не відбиралось та не проводилось.

У графі «Опис установлених даних» не вказано жодної ознаки алкогольного сп`яніння, зазначеної у пункті 3 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що свідчить про відсутність таких.

Крім цього, відеозапис із нагрудних камер працівників патрульної поліції, який міг би містити фіксацію з моменту зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 до вручення йому протоколу про адміністративне правопорушення, який відповідно до протоколу серії ЕПР 1 №613160 від 12.03.2026р. не долучений до матеріалів судової справи №443/517/26, також у графі «Свідки чи потерпілі, підпис», зазначено «не залучались», що прямо вказує на грубе порушення працівниками патрульної поліції, недотримання вимог пункту 6 розділу 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

У переліку документів, які долучаються до протоколу, зазначенні «пояснення особи», які по факту не відбирались у особи та не долучені. Щодо матеріалів під назвою «інші матеріали», стороні захисту не відомо, що саме міститься під назвою «Інші матеріали», оскільки «Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» вимагає конкретизований перелік документів, які долучаються.

Відтак, будь-які належні та допустимі докази на підтвердження перебування в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 - відсутні, не зафіксовано та не встановлено таких обставин, тому не було підстав у винесені протоколу про адміністративне правопорушення 12.03.2026 .

Відеозапис події відсутній як за період 11.09.2023, коли працівники патрульної поліції виїздили на місце події (виїзд ТЗ за межі проїзної частини), так і 12.03.2026, коли ОСОБА_1 вручався протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Процесуальні права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються уповноваженим на складання протоколу суб`єктом на момент його складання.

У порушення наведеного ОСОБА_1 при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП працівником патрульної поліції Сікорою Р.Р. проігноровано бажання та право особи, щодо права на залучення адвоката, чим порушено ст. 268 КУпАП, в тому числі права на правову допомогу, перед та під час проведення огляду та складання адміністративних матеріалів, і, як наслідок, порушення порядку адміністративного переведення, зазначимо, що наведене є самостійною підставою до закриття провадження у справі.

Як повідомив ОСОБА_1 , ним було озвучено бажання залучити адвоката, проте адвокат до якого він на момент зупинки патрульною поліцією, а саме 12.03.2026 , телефонував, для захисту своїх прав та інтересів, повідомив що не має змоги приїхати. На що, працівниками поліції проігнорували та не дотримались основного Закону – Конституції України, а саме права на захист.

Сукупність таких обставин викликає сумнів не тільки у належності, але й у допустимості та достовірності доказів, наданих на доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суд, заслухавши аргументи захисника, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить такого висновку.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог підпункту «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №613160 від 12.03.2026, згідно з яким ОСОБА_1 11.09.2023 о 01 год 30 хв на а/д Жидачів-Калуш Р-84 (смт.Журавно, вул. Січових Стрільців) керував транспортним засобом «HONDA CIVIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння (а.с.3, 4);

постановою про закриття кримінального провадження від 24.12.2025, якою закрито кримінальне провадження №12023141130000787 від 11.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286-1 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України через відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. У зазначеній постанові міститься інформація про, зокрема, керування ОСОБА_1 11.09.2023 о 01 год 30 хв на а/д Жидачів-Калуш Р-84 (смт.Журавно, вул. Січових Стрільців) транспортним засобом та вчинення ним ДТП; проведення судово-токсикологічної експертизи, якою встановлено наявність у крові ОСОБА_1 етилового спирту в кількості 1,73% (а.с.10-13);

протоколом допиту свідка ОСОБА_1 від 31.07.2024, у якому він зазначив, що за вечір він випив одну або дві пляшки пива, після чого 11.09.2023 близько 01:30 год керував транспортним засобом «HONDA CIVIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 та здійснив ДТП (а.с.14-16);

висновком експерта №2147/2023-т від 27.09.2023, яким встановлено, що при судово-токсикологічній експертизі речового доказу – крові ОСОБА_1 , 2003 р.н., методом газо-рідинної хроматографії в крові виявлено етиловий спирт в кількості 1,73% (проміле), не виявлено метилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів (а.с.17-18).

Окрім цього, стороною захисту надано суду такі докази:

лист Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07 квітня 2026 року, у якому міститься інформація, надана на адвокатський запит адвокату Фартушку Т. Зокрема, зазначено, що:

11.09.2023 огляд на стан алкогольного сп`яніння громадянина ОСОБА_1 працівниками УПП у Львівській області за допомогою газоаналізаторів, які перебувають на балансі УПП у Львівській області, не проводився;

12.03.2026 пояснення у ОСОБА_1 не відбиралися;

працівниками УПП у Львівській області додатки до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603160 від 12.03.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП не складалися та, відповідно, ОСОБА_1 не оголошувалися;

у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не зазначені (а.с.69-70);

лист Комунального некомерційного підприємства «Жидачівська міська лікарня» Жидачівської міської ради Львівської області від 10 квітня 2026 року, згідно з яким:

огляд на стан алкогольного сп`яніння громадянина ОСОБА_1 працівниками КНП «Жидачівська міська лікарня» 11.09.2023 не проводився. Підставою непроведення такого огляду була відсутність направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння;

11.09.2023 працівниками КНП «Жидачівська міська лікарня» було здійснено виключно забір крові. Підставою для відбору крові стало скерування слідчого СВ Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції Івана Михайлюка;

11.09.2023 о 03 год. 45 хв. у приймальному відділенні було відібрано зразки крові у дві пробірки, які в подальшому зберігалися у холодильнику. Копія журналу № 4 реєстрації амбулаторних пацієнтів надається;

забір крові здійснювала медична сестра ОСОБА_3 у присутності лікаря ОСОБА_4 та лейтенанта поліції Івана Михайлюка;

у КНП «Жидачівська міська лікарня» 11.09.2023 акт медичного огляду не складався та висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння стосовно ОСОБА_1 не видавався;

на підставі постанови про призначення судово-токсикологічної експертизи від 19.09.2023 зразки крові 09.10.2023 було скеровано до КЗ ЛОР ЛОБ СМЕ;

згідно з даними ЕСОЗ у період з 11.09.2023 по 27.09.2023 у КНП «Жидачівська міська лікарня» у ОСОБА_1 не відбиралися будь-які інші аналізи чи зразки біологічних середовищ, у тому числі крові;

пломбування, підписи та/або відбитки печаток працівників поліції чи працівників КНП «Жидачівська міська лікарня», у тому числі медичних працівників, які здійснювали відбір крові, не проводилися;

транспортування зразків крові здійснювалося у холодовій сумці (а.с.71);

лист слідчого СВ ОСОБА_5 від 11.09.2023 про відібрання в учасника ДТП ОСОБА_1 зразків крові та копію журналу КНП «Жидачівська міська лікарня», в якій наявний запис про відібрання зразків крові у ОСОБА_1 у пробірки (а.с.72-73);

листа Комунального некомерційного підприємства «Жидачівська міська лікарня» Жидачівської міської ради Львівської області від 03 квітня 2026 року, за змістом якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за медичною допомогою до КНП «Жидачівська міська лікарня» не звертався, а його освідчення на стан сп`яніння не проводилося (а.с.75);

лист Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 07 квітня 2026 року, згідно з яким:

до відділення судово-медичної токсикології ДСУ «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» надійшли постанова слідчого СВ Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції Михайлюка І. від 19.09.2023 та речовий доказ;

ОСОБА_1 до ДСУ «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» не викликався, оскільки відбір зразків для проведення судово-токсикологічної експертизи в указаній установі не здійснюється;

у відділенні судово-медичної токсикології експертиза будь-якого іншого біологічного матеріалу ОСОБА_1 не проводилася;

об`єкт дослідження був поміщений у скляний флакон, обклеєний етикеткою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та дати народження обстежуваного. Флакон був загорнутий у папір із пояснювальними написами, зокрема зазначенням прізвища чергового лікаря та чергової медичної сестри;

питання відповідності пакування вимогам нормативно-правових актів не належить до компетенції судово-медичного експерта, якщо воно не поставлене на вирішення у відповідній постанові;

у висновку експерта № 2148/2023-Т від 27.09.2023 зазначено про неможливість проведення судово-токсикологічної експертизи на наявність наркотичних речовин у зв`язку з недостатньою кількістю біологічного матеріалу (а.с.76-77).

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано та судом не здобуто.

Суд критично оцінює аргументи захисника виходячи з такого.

Суд зазначає, що доводи сторони захисту ґрунтуються на власному тлумаченні окремих процесуальних приписів та потребують оцінки у сукупності з іншими обставинами справи. Разом з тим такі доводи не узгоджуються з дослідженими судом доказами у їх сукупності, не спростовують встановленого судом факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а також не дають підстав для висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи захисника про порушення порядку відбору, пакування, зберігання та транспортування зразків крові суд відхиляє. Із матеріалів справи вбачається, що 11.09.2023 о 03:45 у приймальному відділенні КНП «Жидачівська міська лікарня» у ОСОБА_1 було відібрано зразки крові у дві пробірки, які надалі зберігалися у холодильнику; забір крові здійснювався медичною сестрою у присутності лікаря та працівника поліції; у журналі наявний відповідний запис; згодом на підставі постанови слідчого зразки крові були скеровані до експертної установи. Водночас із листа ДСУ «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» вбачається, що об`єкт дослідження був поміщений у скляний флакон, обклеєний етикеткою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та дати народження обстежуваного, а сам флакон був загорнутий у папір із пояснювальними написами, зокрема із зазначенням прізвища чергового лікаря та чергової медичної сестри. Отже, матеріали справи містять достатні відомості для висновку, що на дослідження було скеровано саме кров ОСОБА_1 , а не невстановлений біологічний матеріал. Відсутність пломбування, за наявності наведеного ланцюга походження зразка, не породжує обґрунтованого сумніву у належності об`єкта дослідження саме цій особі. Сам по собі факт відсутності пломбування не свідчить про підміну зразка за відсутності будь-яких об`єктивних даних, які б на це вказували.

Посилання захисту на пункти 9, 10 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 та пункт 3.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз і експертних досліджень не спростовують наведеного висновку. Навіть якщо окремі процедурні вимоги були дотримані неідеально, такі недоліки самі по собі не свідчать про підміну біологічного зразка, не доводять недостовірності висновку експерта та не нівелюють установленого документами факту відбору, зберігання і скерування крові ОСОБА_1 до експертної установи. Вирішальним у цьому випадку є не формальна відсутність окремих реквізитів, а наявність послідовного та перевірюваного зв`язку між відбором крові, її зберіганням, скеруванням та дослідженням, який у справі підтверджено. При цьому стороною захисту не наведено жодного конкретного порушення, яке б об`єктивно вплинуло на результат експертизи.

Посилання сторони захисту на відсутність відеофіксації процесу відбору зразків крові із нагрудних камер працівників патрульної поліції суд не приймає. Чинним законодавством не передбачено обов`язкової відеофіксації такої процесуальної дії, а тому її відсутність сама по собі не свідчить про порушення порядку відбору біологічного матеріалу та не спростовує встановлених судом обставин щодо належності відібраного зразка конкретній особі.

Доводи сторони захисту щодо неналежного зберігання зразків крові, зокрема відсутності доказів їх зберігання при температурному режимі -20°С, суд оцінює критично. Такі твердження ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, які б свідчили про порушення умов зберігання біологічного матеріалу або вплив таких умов на результати проведеного дослідження. При цьому відсутність у матеріалах справи окремих відомостей щодо температурного режиму зберігання не свідчить про недотримання встановлених вимог та не спростовує достовірності висновку експерта.

Аргумент про те, що у тексті висновку експерта №2147/2023-т не описано дотримання вимог щодо пакування, збереження та транспортування матеріалу, суд також відхиляє. Суд зазначає, що висновок експерта не повинен містити опис усіх технічних дій, які передують або супроводжують проведення експертного дослідження, а має відображати проведене дослідження, використані методи та зроблені за його результатами висновки з урахуванням поставлених перед експертом питань. За таких обставин відсутність у тексті висновку опису кожної дії із біологічним матеріалом сама по собі не свідчить про його недопустимість чи недостовірність.

Посилання захисту на те, що огляд на стан сп`яніння не проводився на місці події або впродовж двох годин у порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, суд оцінює з урахуванням характеру події. З матеріалів справи вбачається, що мала місце дорожньо-транспортна пригода, за фактом якої було розпочато кримінальне провадження за ознаками ст. 286-1 КК України, а отже правова оцінка дій уповноважених осіб не може здійснюватися виключно через призму звичайної процедури огляду водія на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора. За пунктом 8 розділу І Інструкції №1452/735 у разі скоєння ДТП, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим саме у закладі охорони здоров`я. Отже, відсутність огляду на місці події за допомогою «Драгера» сама по собі не свідчить про порушення порядку встановлення стану сп`яніння у цій конкретній ситуації.

Твердження захисту про порушення двогодинного строку доставлення до закладу охорони здоров`я саме по собі не тягне автоматичної недійсності отриманого доказу. Суд враховує, що зразки крові були відібрані у ніч дорожньо-транспортної пригоди, невдовзі після події, а не через тривалий проміжок часу, а об`єктивні дані справи підтверджують безперервний причинно-часовий зв`язок між керуванням транспортним засобом, дорожньо-транспортною пригодою, доставленням до лікарні, відбором крові та подальшим проведенням токсикологічної експертизи. При цьому захист не надав жодного належного доказу, що саме незначне перевищення двогодинного інтервалу у цьому випадку об`єктивно вплинуло на результат експертизи або спотворило його настільки, що висновок втрачає доказове значення.

Аргументи про відсутність зазначення ознак алкогольного сп`яніння у протоколі суд вважає необґрунтованими. Для кваліфікації за частиною 1 статті 130 КУпАП у даній справі визначальним є встановлення факту перебування водія у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, а не фіксація зовнішніх ознак такого стану працівником поліції. Такий факт у справі підтверджений результатами лабораторного токсикологічного дослідження крові ОСОБА_1 , а також іншими доказами, дослідженими судом. Відсутність у протоколі окремого опису ознак сп`яніння не впливає на встановлений факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння та не спростовує його.

Посилання захисту на відсутність доказів відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння не мають правового значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки ОСОБА_1 ставиться у вину не відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а безпосередньо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Тому доведення чи недоведення факту відмови не впливає на наявність або відсутність у його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Доводи захисту про те, що працівники поліції мали провести огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці події за допомогою спеціального технічного засобу, суд не приймає. Повноваження поліцейського повинні реалізовуватися не довільно, а у спосіб, прямо передбачений законом і підзаконними актами. У ситуації ДТП з потерпілими Інструкція №1452/735 прямо передбачає обов`язковість проведення огляду в закладі охорони здоров`я. Отже, саме доставлення особи до медичного закладу для відбору крові в межах кримінального провадження відповідало характеру події та обраному процесуальному механізму реагування.

Твердження захисту про відсутність відеозаписів із нагрудних камер поліцейських не спростовують обставин, установлених іншими доказами. Відеозапис у цій справі не є єдиним, обов`язковим і виключним засобом доказування. Відсутність такого відеозапису не нівелює значення письмових доказів, листів лікувального закладу, записів в журналі, постанови слідчого, постанови про закриття кримінального провадження, протоколу допиту свідка та висновку експерта, які у своїй сукупності є достатніми для встановлення події правопорушення та винуватості особи.

Посилання на те, що у протоколі вказано «пояснення особи», які фактично не відбиралися, а також узагальнено зазначено «інші матеріали», суд оцінює як формальні зауваження, які самі по собі не впливають на правильність вирішення справи по суті. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 допитувався як свідок у межах кримінального провадження, що було оформлено відповідним протоколом допиту свідка, який і було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення. Окрім цього, до зазначеного протоколу долучено рапорт, повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу патрульної поліції, лист про скерування постанови про закриття кримінального провадження, саму постанову, висновок експерта та копію посвідчення водія. Отже, наведені неточності в оформленні протоколу про адміністративне правопорушення не є істотними порушеннями процесуальних вимог, оскільки не призвели до обмеження прав особи, не вплинули на зміст і достовірність зібраних доказів та не перешкоджають встановленню фактичних обставин справи, а відтак не тягнуть недопустимості доказів у їх сукупності.

Доводи захисника про порушення права на правову допомогу суд вважає такими, що не заслуговують на увагу. Матеріали справи не містять жодного об`єктивного доказу того, що ОСОБА_1 заявляв клопотання про залучення захисника, що таке клопотання було належним чином зафіксоване та що працівники поліції перешкодили реалізації цього права. Посилання захисту у цій частині ґрунтуються виключно на словах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і не підтверджені іншими належними та допустимими доказами. Самі по собі такі твердження не можуть бути визнані достатньою підставою для висновку про істотне порушення права на захист та закриття провадження у справі.

Доводи сторони захисту про відсутність належних доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння суд відхиляє, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених доказів. Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння; у постанові про закриття кримінального провадження зафіксовано факт керування ним транспортним засобом, вчинення дорожньо-транспортної пригоди та встановлення токсикологічною експертизою наявності етилового спирту в його крові в кількості 1,73 проміле; сам ОСОБА_1 під час допиту як свідок підтвердив факт вживання алкогольних напоїв перед поїздкою та подальше керування транспортним засобом; наявність етилового спирту в його крові в кількості 1,73 проміле підтверджена лабораторно.

Таким чином, доводи сторони захисту не спростовують установлених судом фактичних обставин, зводяться або до формальних зауважень, які не є істотними, або до припущень, не підтверджених належними і допустимими доказами. Натомість досліджені судом докази у своїй сукупності є достатніми для висновку про те, що ОСОБА_1 11.09.2023 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Водночас, суд зазначає, що згідно з частиною 6 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Відповідно до вимог частини 11 статті 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З аналізу матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що днем вчинення правопорушення є 11.09.2023. За наслідками його вчинення було розпочато кримінальне провадження, яке постановою від 24.12.2025 закрито, після чого 12.03.2026 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Зазначені матеріали про адміністративне правопорушення надійшли до суду 16.03.2026.

Судом вживалися передбачені КУпАП заходи з метою належного та своєчасного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату та місце розгляду справи.

Відповідно до даних Укрпошти рекомендований лист з повідомленням про вручення, який був скерований ОСОБА_1 на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, повернувся до суду з проставленою 22.03.2026 відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Навіть з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17, за змістом яких судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою», у конкретних обставинах цієї справи суд зауважує, що ОСОБА_1 фактично не був завчасно повідомлений про розгляд справи у розумінні вимог частини 1 статті 277-2 КУпАП.

Крім того, 23.03.2026 на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Фартушок Т.Б. про відкладення розгляду справи у зв`язку з укладенням договору про надання правничої допомоги лише цього ж дня, а також з огляду на необхідність ознайомлення з матеріалами справи та забезпечення участі у судовому засіданні.

За наведених обставин проведення розгляду справи за відсутності належного повідомлення особи та без надання її захиснику можливості ознайомитися з матеріалами справи і взяти участь у судовому засіданні призвело б до обмеження права ОСОБА_1 на захист та поставило б його у нерівне та менш сприятливе процесуальне становище порівняно зі стороною обвинувачення, що суперечить завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення, принципам змагальності сторін та забезпечення права на захист.

Зазначене зумовило відкладення розгляду справи з метою забезпечення дотримання процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення ним правопорушення 11.09.2023. Водночас постанова про закриття кримінального провадження ухвалена 24.12.2025, а станом на день розгляду справи у суді – 16.04.2026 – сплив строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП.

З огляду на викладене у сукупності, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись статтями 245, 247, 283, 284 КУпАП, –

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови оголошено 20.04.2026 о 08 год 55 хв.

Суддя А.І. Павлів