Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №442/654/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/654/26

Провадження №2/442/688/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої-судді Гарасимків Л.І., розглянувши в місті Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-

ВС Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.

Позивач у підтвердження заявлених вимог посилається на те, що 27 жовтня 2005 року вона уклала шлюб з відповідачем, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану м.Дрогобича Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області, актовий запис №494. Від даного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Подружнє життя з відповідачем у них не склалось і рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.06.2015 року шлюб між ними розірвано.

Згідно рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.08.2018 року з відповідача стягувались аліменти на неповнолітню доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 1000,00 грн. щомісячно на кожну дитину починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття. Однак, 31.01.2024р. їхній старшій доньці ОСОБА_3 виповнилось 18 років, і стягнення аліментів на неї припинилося, та відповідно виникла потреба у зміні розміру аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_4 . Вважає, шо на сьогоднішній день, визначений судом розмір аліментів в сумі 1000,00 грн. не є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, оскільки з моменту постановлення судом рішення про стягнення аліментів, значно зросли ціни на продукти харчування, взуття, одяг та ін. необхідні для розвитку дітей речі. Також, вона постійно несе додаткові витрати на дитину, пов`язані з розвитком його здібностей, оздоровленням та інше. Просить позов задоволити.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву не подавав, а оскільки ухвалу про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні було надіслано за адресою реєстрації останнього ( рекомендоване повідомлення міститься в матеріалах справи), відтак суд знаходить можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за правилами спрощеного позовного провадження, з особливостями встановленими гл.ІІ «Заочний розгляд справи» ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Згідно зі ст.263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Спірні правовідносини сторін виникли із сімейних відносин та регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статі 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.02.2012р., ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками зазначені сторони по справі.

Як вбачається із Рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 17.08.2018р., з відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 1000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням індексації відповідно до закону, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно норм ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Пунктом 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п.17 постанови від 15 травня 2006 року N3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом і ніким не оспорені.

З досліджених в судовому зсіданні доказів вбачається, що розмір аліментів, які були присуджені до стягнення з відповідача на користь позивача на утримання дитини за рішенням суду від 17.08.2018 року, є значно меншими від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

До вказаних правовідносин застосовуються норми права, визначені Сімейним кодексом України.

Згідно із статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст.7 «Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2024 року встановлено в озмірі - 3512 грн., тобто 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей даного віку становить - 1756 грн., що значно перевищує встановлений рішенням суду розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки на даний час він потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, змінились потреби в навчанні, відвідування додаткових занять, тощо.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право нa рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до пунктів 1 і 2 статті 3 Конвенції про права дитини, що була ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

За змістом статті 18 Конвенції, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Крім того, судом враховано той факт, що згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч.2 ст.78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а тому аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що позивач звертається до суду із законною вимогою щодо зміни способу стягнення аліментів, а відтак заявлені позовні вимоги слід задоволити.

Крім того, відповідно до абз.3-4 п.17 Постанови вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК ( 2947-14 ).

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 133, 141, 280, 282, 354 ЦПК України, ст. ст.180, 184, 192 СК України, суд, -

ухвалив :

Позов задоволити.

Змінити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи із дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Після набрання даним рішенням суду законної сили відкликати попередній виконавчий лист №442/4506/18-ц.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони у справі:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Суддя Гарасимків Л.І.