Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №309/851/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/851/26

Провадження № 2-о/309/59/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Довжанин М.М.

з участю секретаря судового засідання Драб Н.В.

розглянувши у порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Хустського нотаріального округу Ляшко Вікторія Олександрівна про встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Перегінець О.Г. звернувся до суду у порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами - ОСОБА_1 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначає, що його батьки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 28.02.1964 року, внаслідок чого його мати змінила дівоче прізвище на прізвище чоловіка « ОСОБА_5 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявника ОСОБА_3 і після його смерті мати заявника оформила спадщину, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом.

При житті мати заявника залишила заповіт, відповідно до якого, все майно, належне їй до дня смерті заповідала своєму сину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть актовий запис № 855 від 25.11.2025 року.

У встановлений законом строк, заявник як єдиний спадкоємець за заповітом, звернувся до приватного нотаріуса Хустського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини.

Нотаріусом було встановлено розбіжності у прізвищі матері, вказаному в свідоцтві про укладенні шлюбу, про народження дитини, заповіті, правовстановлюючих документах та свідоцтві про смерть.

Згідно свідоцтва про смерть, актовий запис № 855 від 25 листопада 2025 року, зробленого Хустським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, прізвище матері заявника вказано як « ОСОБА_6 ».

Натомість в свідоцтві про одруження, а/з № 16 від 28.02.1964 року, прізвище дружини зазначено як « ОСОБА_5 ».

В свідоцтві про народження ОСОБА_1 прізвище матері вказано « ОСОБА_5 ».

Вважає, що дані розбіжності у прізвищі померлої ОСОБА_2 відбулися внаслідок зміни паспортів з радянського на український та написання прізвища з російської мови на українську.

Наразі заявник не має можливості реалізувати своє право на спадщину як спадкоємець першої черги, який був зареєстрований та проживав зі спадкодавцем до дня смерті, оскільки у свідоцтві про смерть ОСОБА_2 , свідоцтві про укладення шлюбу та народження заявника, прізвище спадкодавця різниться.

Заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 в судове засідання не з`явились, від представника заявника до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності та відсутності заявника. Заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Заінтересована особа – приватний нотаріус Хустського нотаріального округу Ляшко В.О. в судове засідання не з`явилась, надіслала на адресу лист, в якому просила розглядати справу у її відсутності.

Дослідивши подані заявником документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей, зазначених в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Хустським МРВ УМВС України в Закарпатській області 03.12.1999р., заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: село Кошелево Хустського району Закарпатської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про одруження, актовий запис № 16 від 28.02.1964 року батьки заявника ОСОБА_3 та ОСОБА_8 уклали шлюб, після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».

Відповідно до свідоцтва про народження а/з № 32 від 03.06.1974 року, ОСОБА_1 народився в с.Кошелево Хустського району Закарпатської області, батько – ОСОБА_3 , мати – ОСОБА_9 .

19.10.2006 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповідала все своє майно - сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис № 855 від 25.11.2025 року.

Зі змісту заповіту р/н 2-2532, складеного 19.10.2006 року державним нотаріусом Хустського нотаріального округу Турчин В.Ф., вбачається, що прізвище заповідача та спадкоємця за цим заповітом містять розбіжності, а саме: заповідач « ОСОБА_6 », спадкоємець « ОСОБА_5 », що унеможливлює прийняття заявником спадщини як спадкоємцем першої черги.

Частина 1 статті 293 ЦПК України передбачає, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

П.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що відповідно до ст.255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто він них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно з п.7 вказаної Постанови Пленуму суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Суд не може відмовити у розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки він дійсно є сином ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний факт випливає зокрема зі спільності інших складових: відомостей у свідоцтві про шлюб, свідоцтві про народження заявника, відомостей зазначених в заповіті, складеному на ім`я заявника.

Встановлення даного факту для заявника має юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить можливість оформлення спадкових прав, як спадкоємця першої черги.

Судові витрати відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268,293,294,315-319ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), свідоцтво про смерть а/з № 855 від 25.11.2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.