Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №308/1194/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1194/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В. В., за участі секретаря судового засідання Авдєєвої К. Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Ужгород справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Субота М. І., звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції України (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, буд. 3), в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 6526402 від 17.01.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень.

Позивач заперечує обставини правопорушення, наведені в означеній постанові. Стверджує, що правил дорожнього руху він не порушував та під час руху транспортного засобу користувався засобами пасивної безпеки.

Позивач винесену постанову вважає необґрунтованою, у зв`язку з чим просить означену постанову скасувати.

Департаментом патрульної поліції подано відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач вказує, що 17 січня 2026 року під час несення служби капітаном поліції Фревлик Юрієм Юрійовичем в м. Ужгород по вул. Баб`яка було помічено недотримання вимог пункту 2.3.в ПДР, а саме водій транспортного засобу з держаним номерним знаком НОМЕР_1 керував транспортним засобом, який обладнаний системою пасивної безпеки та не був пристебнутий паском безпеки. Внаслідок чого, патрульні поліцейські здійснили зупинку вказаного транспортного засобу.

Відповідач наводить, що водієм транспортного засобу з д. н. з. НОМЕР_1 виявився громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач, покликаючись на дані відеозапису з місця події, зазначає, що встановивши обставини порушення та розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, наводить обставини протиправної поведінки водія та пасажира транспортного засобу, яка не охоплюється постановою, що оскаржується.

Відповідач повідомляє, стосовно позивача було винесено Постанову серії ЕНА № 6526402 від 17.01.2026 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП (порушення правил користування засобами безпеки, пункт 2.3.в ПДР).

В пункті 8 Постанови серії ЕНА № 6526402 від 17.01.2026 наявний підпис позивача про ознайомлення його з правами особи, яка притягається до відповідальності.

На думку відповідача, всі доводи позивача були взяті до уваги про розгляді справи про адміністративне правопорушення. Згідно зі ст. 285 КУПАП позивача було ознайомлено зі змістом Постанови, та під підпис було запропоновано отримати її копію.

Також стверджує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. В задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Позивачем надано відповідь на відзив, за змістом якої останній стверджує про необгрунтованість обставин, наведених у відзиві на позовну заяву. Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.01.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи наведене та вимоги ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши учасників справи, судом встановлено таке.

17.01.2026 інспектором 1 взводу 2 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області капітаном поліції Фревлик Юрієм Юрійовичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА № 6526402 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови серія ЕНА № 6526402 від 17.01.2026 вбачається, що ОСОБА_1 17.01.2026 о 15:22 в м. Ужгород, вулиця Баб`яка, 48, керував транспортним засобом д. н. з. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в ПДР України порушення правил користування ременями безпеки, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП.

В графі 7 копії оскаржуваної постанови «До постанови додається» не зазначено, яким саме технічним засобом здійснювався відеозапис правопорушення, як і не міститься відмітки про додання до постанови відповідного відеозапису, який підтверджує факт недотримання позивачем вимог ПДР України.

Представником відповідача до відзиву додано відеозаписи, на яких зафіксовано рух транспортних засобів та перебіг подій після зупинення транспортних засобів.

Представником позивача до відповіді на відзив додано відеозапис, на якому зафіксовано дії учасників справи після зупинки транспортного засобу, процедуру розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд враховує наступні норми права.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За приписами ч. 5 ст. 121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

У відповідності до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

Судом встановлено та не оспорюється позивачем, що він 17.01.2026 о 15:22 в м. Ужгород, вулиця Баб`яка, 48, керував транспортним засобом д. н. з. НОМЕР_1 .

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил користування ременями безпеки, чим порушено п. п. 2.3.в ПДР, а саме 17.01.2026 15:22 год. м. Ужгород, вул.Баб`яка, 48, водій керував ТЗ, обладнаним засобами пасивної безпеки, та був непристебнутий ременем безпеки.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху (надалі – ПДР), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил.

Пунктом 2.3.в ПДР передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

За диспозицією ч. 5 ст. 121 КУпАП відповідальність наступає за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

З пояснень позивача встановлено, що такий дійсно рухався автомобілем, однак був пристебнутий ременем безпеки.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будь яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, матеріали справи не містять.

Зокрема, з доданих до відзиву відеозаписів зі службового транспортного засобу працівників поліції, не вбачається того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з порушенням правил користування ременями безпеки.

На одному з відеозаписів, наданих відповідачем, зафіксовано лише рух транспортного засобу позивача у правій смузі руху, за яким рухався службовий транспортний засіб працівників патрульної поліції. Означений відеозапис переривається моментом зупинки обох транспортних засобів.

Натомість з долученого позивачем до відповіді на відзив відеозапису із службової нагрудної камери працівника поліції, вбачається, що на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 перебуває на водійському сидінні транспортного засобу з пристебнутим ременем безпеки.

Наведене спростовує обставини, які слугували підставою для винесення поліцейським постанови про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Поряд з цим, положеннями ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. за ч. 5 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, враховуючи результат розгляду справи, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 грн. 60 коп. за задоволеними позовними вимогами підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі ст. 121, 245, 251, 252, 256, 280 КУпАП та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 20, ст. 44, 77, 242, 246, 257-262, 286 КАС України, суд

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6526402 від 17.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір за подання позову в розмірі 665 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3.

Суддя В. В. Чепка