Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №639/5712/23 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №639/5712/23

Провадження №2/639/1060/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого – судді Труханович В.В.,

за участю секретаря – Бірюк А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу № 639/5712/23 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року представник позивача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, в якому просив суд ухвалити рішення на підставі якого стягнути з відповідача на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання у розмірі 49 869,32 грн., інфляційні витрати в сумі 5 338,61 грн. та 3% річних у розмірі 985,37 грн. а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що позивачнадає послуги з теплопостачання згідно чинного законодавства.

Відповідач, у свою чергу, отримуючи послуги за адресою: АДРЕСА_1 не в повному обсязі сплачує вартість наданих послуг, у зв`язку з чим за нею виникла заборгованість за період з 01.02.2016 по 23.02.2022 у сумі 49 869,32 грн.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги відповідачу нараховані інфляційні витрати в сумі 5 338,61 грн. та 3% річних у розмірі 985,37 грн.

Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 01 грудня 2023 року позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання– задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.02.2016 по 23.02.2022 у сумі 49 869,32 грн., інфляційні витрати у сумі 5 338,61 грн. та 3% річних у сумі 985,37 грн., а всього 56 193,30 грн. (п`ятдесят шість тисяч сто дев`яносто три гривні 30 копійок).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору у сумі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

05 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення та з клопотанням про поновлення пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2023 року у цивільній справі № 639/5712/23 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2023 року у цивільній справі № 639/5712/23 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2023 року у цивільній справі № 639/5712/23 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.

Прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2023 року у цивільній справі № 639/5712/23 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання в провадження судді Труханович В.В. Призначено справу до розгляду в судове засідання.

24 березня 2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

Представник позивача Суржан Р.Д., який діє на підставі довіреності від 16.02.2026 № 01-64/2553/107, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач в судове засіданняне з`явилась, про день, час та місце слухання справи повідомлена, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності нез`явившихся сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Так, судом встановлено, що згідно Довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 29 вересня 2023 року та від 04 жовтня 2023 року, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3,9).

Разом з тим, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 жовтня 2023 року вищевказана квартира не приватизована. (а.с. 14).

Як вбачається з відомості нарахувань та сплати за теплову енергію, відповідач є споживачем послуг з теплопостачання шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 4-5).

За даним особовим рахунком наявна заборгованість по сплаті послуг за теплопостачання за період з 01.02.2016 по 23.02.2022 у сумі 49 869,32 грн. (а.с. 4-5).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість до теперішнього часу відповідачем не погашена.

У відповідності до ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-ІV, обов`язок по укладанню договору зі споживачем покладений на виконавця послуг - житлово-експлуатаційну організацію, а не на виробника послуг, яким є позивач.

Такий порядок надання послуг з опалення та гарячого водопостачання також передбачений «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21липня 2005 року №630.

Відповідно до п. 18 вищезазначених правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875 від 24 червня 2004 року споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 815 ЦК України, наймач зобов`язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.

Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак відповідачі, отримуючи надані їм послуги з теплопостачання, вказані послуги своєчасно не оплачують, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість за дані послуги за період з 01.02.2016 по 23.02.2022 у сумі 49 869,32 грн.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 5 338,61 грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 985,37 грн., що підтверджується розрахунком 3% та індексації по заборгованості за надані послуги. (а.с. 6).

Разом з цим, відповідач у заяві про перегляд заочного рішення просила застосувати строки позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність – це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із сплином часу.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст. 259 ЦК України).

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-IX набрав чинності 02.04.2020.

З огляду на викладене, на час дії встановленого карантину, строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, не спливає та на момент звернення позивача з позовом, в разі існування підстав для застосування позовної давності, даний строк має бути застосований лише до 02.04.2017, оскільки Закон №540-IХ від 30.03.2020 набув чинності 02.04.2020. Отже, у даних спірних правовідносинах позовна давність щодо вимог про стягнення заборгованості за комунальні за період з 02.04.2017 по 23.02.2022, в силу пунктів 12,19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на момент подання позову не спливла.

Трирічний строк позовної давності до позовних вимог за період з 01.02.2016 по 01.04.2017 сплив, та у задоволенні таких вимог слід відмовити.

Правова позиція щодо застосування статті 257 ЦК України та пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 31.05.2022 у справі № 926/1812/21, від 22.06.2022 у справі № 916/1157/21.

З огляду на викладене, за заявою відповідача суд застосовує позовну давність до цих спірних правовідносин, та з урахуванням приписів пунктів 12,19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає заборгованість за надані послуги з теплопостачання у розмірі 40 114,13 грн.

Крім того, відповідач у заяві про перегляд заочного рішення заперечувала щодо нарахувань за послуги з теплопостачання у період її відсутності в Україні, а саме з 08.03.2022.

При цьому позивач просить стягнути заборгованість з ОСОБА_1 за послуги з теплопостачання за період до 23.02.2022.

Отже, доводи відповідача щодо нарахувань за послуги з теплопостачання у період відсутності ОСОБА_1 в Україні спростовуються судом.

Крім того, позивач також просив суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 5 338,61 грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 985,37 грн., що підтверджується розрахунком 3% та індексації по заборгованості за надані послуги

Даючи оцінку вищезазначеним доказаму їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовна заява КП «Харківські теплові мережі» підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ціна позову 56 193,30грн. = 100%, сума задоволених позовних вимог – 46 438,11 грн. = 82,64 %; сума судового збору, яка була сплачена позивачем 2 684,00 грн. = 100, 00%, сума судового збору яка підлягає стягненню з відповідача складає 82,64 % = 2 218,06 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265 ЦПК України, ст. ст. 317, 322, 625 ЦК України, ст. 162 ЖК Української РСР, п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005. №630, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 02.04.2017 по 23.02.2022 у сумі 40 114,13 грн., інфляційні витрати у сумі 5 338,61 грн. та 3% річних у сумі 985,37 грн., а всього 46 438,11 грн. (сорок шість тисяч чотириста тридцять вісім гривень 11 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору у сумі 2 218,06 грн.(дві тисячі двісті вісімнадцять гривень 06 копійок).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.04.2026

Найменування сторін:

Позивач:

- Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_2 , ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова, МФО 351823;

Відповідач:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Труханович