Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №383/438/26 — Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/438/26

Номер провадження 2/383/474/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання -Ляховецької В.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/438/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 , через представника позивача, адвоката Оверченко Л.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, обґрунтовуючи позов тим, що 23 грудня 2023 року Бобринецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), між нею та відповідачем зареєстровано шлюб, актовий запис №124. Від вказаного шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час шлюб між ними не розірвано. Вказує, що син проживає разом з нею та перебуває повністю на її утриманні, а відповідач належним чином не допомагає у вихованні та матеріальному забезпечені дитини, також просить стягнути аліменти на її користь, вказує, що на даний час вона працює, оскільки жодного іншого доходу, крім грошей, які виплачуються на дитину при народженні вона не отримує. У зв`язку з цим перебуває в скрутному матеріальному становищі, тому змушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27.03.2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача, адвокат Оверченко Л.В. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача, адвоката Оверченко Л.В. до суду надійшла заява, в якій просить розгляд справи провести за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримують з підстав, зазначених у позовній заяві (а.с.12).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від нього до суду надійшла заява, в якій просить розглянути справу за його відсутності та визнає позовні вимоги. Відзиву не подав (а.с.25).

Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд враховуючи, що визнання відповідачем даного позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтересів інших осіб, а також враховуючи виключні інтереси дитини вважає можливим прийтяти таке визнання та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог виходячи із наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 23 грудня 2023 року Бобринецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис 124, свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 видане Бобринецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 23.12.2023 року (а.с.8).

Від вказаного шлюбу сторони мають спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 , видане Бобринецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 23.09.2025 року, актовий запис 93 (а.с.9).

Малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає разом з позивачем ОСОБА_1 адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується також Витягами з реєстру територіальної громади від 14.04.2025 року за №2025/004844558 та від 21.01.2026 року за №2026/001004620 (а.с.7, 11).

Положеннями статті 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Конвенція ООН про права дитини (прийнята й відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, набула чинності для України з 27 вересня 1991 року), визначає пріоритет у суспільстві інтересів дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стаття 6 Конвенції містить принцип щодо необхідності забезпечення у максимально можливій мірі виживання та здорового розвитку дитини.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Відповідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст.183 Сімейного кодексу України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 80СК України визначено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Крім того, відповідно до ч.1 та ч.4 ст.75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно ст.84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

В постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, законодавством України передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що спільна дитина позивача та відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не досягла трирічного віку, проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні, позивач визнав позов та це визнання прийняте судом, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі та з відповідача суд стягує на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення повноліття дитиною, а також аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до суду і до досягнення дитиною трирічного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, в силу ст. 430 ЦПК України, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Враховуюче те, що позивача звільнено від сплати судового збору, у зв`язку із задоволенням двох позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню 2662,40грн судового збору на користь держави.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2662,40грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 18, 76-83, 89, 141, 209-211, 258, 259, 263-265, 268, 354, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , розпочавши стягнення з 19 березня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 19 березня 2026 року і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 користь держави судовий збір в сумі 2662,40грн.

Стягнення розпочати з 19 березня 2026 року.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІД паспорт № НОМЕР_3 виданий 15.01.2024 року, орган видачі 3515, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Бобринецьким РС УДМС України в Кіровоградській області від 19.11.2013 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено 20.04.2026 року.

Суддя І. М. Адаменко