Рішення від 09 грудня 2025 р. у справі №367/6787/20 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6787/20

Провадження №2/367/452/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого – судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань – Опанасенко А.А.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, –

в с т а н о в и в:

20 жовтня 2020 року представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.

Обґрунтовуючи позов, представник зазначає, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 04 травня 2012 року було зареєстровано шлюб, про що Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції зроблено актовий запис № 212.

Вказує, що на сьогоднішній день ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають окремо.

Зазначає, що 02 жовтня 2020 року ОСОБА_3 подав позовну заяву до Ірпінського міського суду Київської області про розірвання шлюбу (справа № 367/6466/20, суддя Оладько С.І.).

Стверджує, що під час шлюбу подружжям було набуто майно, що в розумінні статті 60 Сімейного кодексу України вважається об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Зазначає, що оскільки відносини між подружжям ґрунтувалися на принципі взаємної довіри, у ОСОБА_3 були відсутні підстави для заперечень проти оформлення права власності виключно на ОСОБА_4 .

Звертає увагу суду на те, що у зв`язку з оформленням усього спільного майна подружжя на ім`я ОСОБА_4 , у ОСОБА_3 відсутні будь-які документи, що підтверджують право власності, в свою чергуОСОБА_4 відмовляється від надання таких документів, чи хоча б їх копій.

Вказує, що до майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя відноситься, зокрема:

- будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований за ОСОБА_4 14 березня 2014 року (свідоцтво № 491). Ринкова вартість будинку відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості нерухомого майна: житлового будинку від 05 жовтня 2020 року складає 1 501 770 (один мільйон п`ятсот одна тисяча сімсот сімдесят) гривень 00 копійок;

- земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,08 га, кадастровий номер 32100945900:01:066:4706, зареєстрована за ОСОБА_4 12 грудня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 1622. Ринкова вартість земельної ділянки відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 05 жовтня 2020 року складає 190 800 (сто дев`яносто тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

- автомобіль марки Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Ринкова вартість автомобіля відповідно до Звіту про оцінку майна від 09 жовтня 2020 року складає 708 953 (сімсот вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) гривні 00 копійок.

Стверджує, що станом на жовтень 2020 року відповідно до ринкової вартості майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя дійсна вартість усього майна складає 2 401 523 (два мільйони чотириста одна тисяча п`ятсот двадцять три) гривні 00 копійок, вартість 1/2 частини майна складає 1 200 762 (один мільйон двісті тисяч сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Враховуючи вищевикладене, представник просить провести поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 : визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 частину автомобіля марки Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 частину автомобіля марки Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Саранюк Л.П. від 18 листопада 2020 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

14 травня 2021 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява про поділ спільного майна подружжя.

Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву, зазначає, що ОСОБА_4 дійсно уклала шлюб з ОСОБА_3 04 травня 2012 року, що зареєстрований Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що зроблений актовий запис № 212 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .

Стверджує, що 02 жовтня 2020 року до Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_3 була подана позовна заява про розірвання шлюбу, станом на дату подання цієї зустрічної позовної заяви, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебуває на розгляді Ірпінського міського суду Київської області та наразі не розірвано. Однак сторони не мешкають разом з 01 вересня 2020 року.

Вказує, що ОСОБА_3 мешкає в будинку, що є предметом цього спору одноособово, до будинку доступу у ОСОБА_4 немає, замки змінені, все майно, що знаходиться в будинку та автомобіль Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходиться в повному користуванні ОСОБА_3 .

Зазначає, що 23 грудня 2020 року ОСОБА_4 не змогла потрапити до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який, як і на земельну ділянку за вказаною адресою, зареєстровано на її ім`я, з вини ОСОБА_3 , який змінив замки у будинку, у зв`язку з цим вона була вимушена викликати поліцію, що підтверджується рапортом від 23 грудня 2020 року, довідкою про розгляд звернення від 23 грудня 2020 року № 37923, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 23 грудня 2020 року, поясненнями ОСОБА_4 від 23 грудня 2020 року.

Стверджує, що 02 лютого 2021 року ОСОБА_4 знову звернулася до Відділу поліції № 2 Бучанського управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області із заявою про кримінальне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 , який не надає доступ до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується доповідною запискою про результати розгляду звернення ОСОБА_4 , талоном-повідомленням єдиного обліку № 2589 від 02 лютого 2021 року, відповіддю про результати розгляду звернення від 11 лютого 2021 року.

Вказує, що 05 квітня 2021 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у справі № 367/1724/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення.

Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_3 у своїй позовній заяві не просить суд встановити, що спірне майно є спільною сумісною власністю, тобто обирає невірний спосіб захисту.

Також, представник зазначає, що ОСОБА_3 не вказує, що фактично користується усім спільним майном подружжя, зокрема автомобілем марки Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , який перебуває у його володінні разом із ключами та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, таким чином поділ вказаного автомобіля не забезпечить ОСОБА_4 належної сатисфакції та можливість користуватися своїм майном.

Стверджує, що ОСОБА_4 звернулася до ФОП « ОСОБА_5 » із заявою про необхідність проведення оцінки та визнання ринкової вартості автомобіля Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 .

Вказує, що 26 квітня 2021 року отримано Консультативний висновок спеціаліста № 04/37.04.21 про оцінку колісного транспортного засобу, згідно якого ринкова вартість Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , складає 1 030 400 (один мільйон тридцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Зазначає, що таким чином 1/2 частина вартості Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , кожного з подружжя складає 515 200 (п`ятсот п`ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок (1 030 400 (один мільйон тридцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок / 2).

Стверджує, що згідно з наданими ОСОБА_3 документами загальна вартість житлового будинку та земельної ділянки складає 1 692 570 (один мільйон шістсот дев`яносто дві тисячі п`ятсот сімдесят) гривень 00 копійок (1 501 770 (один мільйон п`ятсот одна тисяча сімсот сімдесят) гривень 00 копійок + 190 800 (сто дев`яносто тисяч вісімсот) гривень 00 копійок).

Вказує, що 1/2 частина вартості житлового будинку та земельної ділянки кожного з подружжя складає 846 285 (вісімсот сорок шість тисяч двісті вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок (1 692 570 (один мільйон шістсот дев`яносто дві тисячі п`ятсот сімдесят) гривень 00 копійок / 2).

Зазначає, що ОСОБА_4 просить суд припинити її право власності на автомобіль Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , зарахувавши компенсацію його вартості до складу належної їй частки у праві спільної сумісної власності на житловий будинок та земельну ділянку, тобто 846 285 (вісімсот сорок шість тисяч двісті вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок (вартість 1/2 частки житлового будинку та земельної ділянки) - 515 200 (п`ятсот п`ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок (вартість 1/2 частки автомобіля Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 ) = 331 085 (триста тридцять одна тисяча вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок – вартість частки ОСОБА_3 .

Представник вказує, що враховуючи зазначене, ОСОБА_4 вважає, що частки кожного з подружжя будуть становити: ОСОБА_3 : 19,65 % житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 19,65 % земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль марки Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 ; ОСОБА_4 : 80,35 % житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 80,35 % земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, зазначає, що 23 серпня 2019 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 482896177 на загальну суму кредитування 27 358 (двадцять сім тисяч триста п`ятдесят вісім) гривень 00 копійок.

Стверджує, що така сума була взята у кредит на придбання телефону ОСОБА_6 , який знаходиться у володінні та користуванні ОСОБА_3 .

Вказує, що телефон було придбано того ж дня, про що свідчить чек на його покупку на загальну суму 34 358 (тридцять чотири тисячі триста п`ятдесят вісім) гривень 00 копійок, де зазначено, що 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок було внесено безпосередньо ОСОБА_4 , а сума 27 358 (двадцять сім тисяч триста п`ятдесят вісім) гривень 00 копійок є сумою кредитних коштів.

Зазначає, що згідно графіку погашення кредиту за договором № 482896177 з 01 вересня 2020 року (моменту коли подружжя припинило вести сумісне господарство) за кредитом необхідно було сплатити суму грошових коштів до повного погашення у розмірі 22 364 (двадцять дві тисячі триста шістдесят чотири) гривні 68 копійок (1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень 36 копійок х 13 місяців), які були сплачені ОСОБА_4 , адже саме на її ім`я було взято кредитні кошти.

Стверджує, що факт повного погашення кредитних зобов`язань за договором № 482896177 підтверджується Довідкою № 3176-23.1 від 15 січня 2021 року.

Вказує, що при поділі майна враховується також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї, таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Зазначає, що якщо наявність боргових зобов`язань, а також докази їх оплати одним з подружжя за рахунок особистих коштів за боргами сім`ї підтверджуються відповідними засобами доказування, такі обставини повинні обов`язково враховуватись при поділі майна подружжя.

Наголошує на тому, що у разі коли кредитне зобов`язання виникло під час шлюбу, але його виплата була здійснена вже після припинення шлюбних відносин за рахунок особистих коштів одного з колишнього подружжя, Верховний Суд вважає, що відповідно до змісту ст. 57, 60, 69, 71 СК України половина вартості сплаченої суми припадає на частку іншого з колишнього подружжя.

Стверджує, що при вирішенні спору про порядок виконання колишнім подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо питання про поділ цих зобов`язань не було зі згоди кредитора вирішене при поділі спільного майна цього подружжя, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном.

Вказує, що якщо один із колишнього подружжя в повному обсязі виконав зобов`язання, то він у порядку частини першої статті 544 ЦК України має право на зворотну вимогу (регрес) до іншого з подружжя у відповідній частині.

Зазначає, що таким чином, ОСОБА_4 має право на регресну вимогу до ОСОБА_3 про стягнення 1/2 погашеної особисто суми боргових зобов`язань у розмірі 11 182 (одинадцять тисяч сто вісімдесят дві) гривні 34 копійки (22 364 (двадцять дві тисячі триста шістдесят чотири) гривні 68 копійок / 2).

Стверджує, що також ОСОБА_4 було укладено договір SAMDN50000048944355 від 19 серпня 2011 року з Акціонерним товариством «Приватбанк», карткою за яким також користувався ОСОБА_3 .

Вказує, що згідно виписки по рахунку, в період з 01 вересня 2020 року заборгованість перед банком на 01 грудня 2020 року, яка сформувалася за час шлюбу, складала 31 938 (тридцять одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім) гривень 08 копійок.

Зазначає, що вказана сума заборгованості була погашена саме ОСОБА_4 02 грудня 2020 року та 03 грудня 2020 року, про що свідчять відповідні чеки на суму 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень 93 копійки та 16 734 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 78 копійок, а тому ОСОБА_4 має право на регресну вимогу до ОСОБА_3 про стягнення 1/2 погашеної особисто суми боргових зобов`язань у розмірі 16 367 (шістнадцять тисяч триста шістдесят сім) гривень 85 копійок ((16 000 (шістнадцять тисяч) гривень 93 копійки + 16 734 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 78 копійок) / 2).

Враховуючи зазначене вище, представник просить: прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 367/6787/20; припинити право власності ОСОБА_4 на автомобіль Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 19,65 % житлового будинку загальною площею 176 кв.м., житловою площею 56,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 19,65 % земельної ділянки, кадастровий номер 32100945900:01:066:4706, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_4 право власності на 80,35 % житлового будинку загальною площею 176 кв.м., житловою площею 56,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_4 право власності на 80,35 % земельної ділянки, кадастровий номер 32100945900:01:066:4706, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму грошових коштів у розмірі 11 182 (одинадцять тисяч сто вісімдесят дві) гривні 34 копійки в погашення кредиту за договором № 482896177 від 23 серпня 2019 року; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму грошових коштів у розмірі 16 367 (шістнадцять тисяч триста шістдесят сім) гривень 85 копійок в погашення кредиту за договором SAMDN50000048944355 від 19 серпня 2011 року; судові витрати покласти на ОСОБА_3 .

Протокольною ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Саранюк Л.П. від 30 червня 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя прийнято до сумісного розгляду з позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, об`єднавши вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

15 липня 2021 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 – ОСОБА_1 надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, у якому зазначає, що зустрічна позовна заява ОСОБА_4 є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволення, з огляду на наступне.

Вказує, що твердження ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_3 одноособово мешкає в спірному будинку, а вона не має доступу до будинку та автомобіля не відповідають дійсності та мають протиріччя.

Зазначає, що фактично ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мешкають разом з серпня 2019 року. Вони не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. ОСОБА_3 створює нову родину.

Стверджує, що всі ці обставини викладені в позовній заяві про розірвання шлюбу і не оспорюються ОСОБА_4 .

Вказує, що ОСОБА_4 ще влітку 2019 року разом з дітьми за власною ініціативою переїхала проживати в квартиру АДРЕСА_3 , яка на праві власності належить її матері ОСОБА_7 , що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 13 лютого 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Шурпіновим Василем Івановичем 13 лютого 2013 року.

Зазначає, що ОСОБА_4 за користування квартирою нічного не платить, такий порядок користування її цілком задовольняє.

Стверджує, що звернення до поліції двічі протягом місяця із заявами щодо перешкод у користуванні будинком через півтора року після припинення шлюбно-сімейних стосунків мають формальний характер та були здійсненні з метою збирання доказів для звернення до суду з позовом про вселення.

Вказує, що додані до зустрічної позовної заяви копії документів щодо звернення до поліції 23 грудня 2020 року неможливо прочитати, тому вони не можуть бути прийняті як доказ в обґрунтування позовних вимог.

Зазначає, що в Консультативному висновку спеціаліста № 04/37.04.21 від 26 квітня 2021 року про оцінку колісного транспортного засобу марки Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , ринкова вартість зазначеного автомобіля завищена більше ніж на 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок.

Наголошує на тому, що ОСОБА_3 не погоджується з абсурдними розрахунками ОСОБА_4 щодо визначення часток кожного з подружжя та наполягає на поділі майна спільної сумісної власності в рівних частках – по 1/2 частці кожному.

Вказує, що вимоги ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 11 182 (одинадцять тисяч сто вісімдесят дві) гривні 34 копійки в погашення кредиту за договором № 482896177 від 23 серпня 2019 року, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки на момент укладення зазначеного кредитного договору сторони вже припинили ведення спільного господарства.

Стверджує, що в зустрічній позовній заяві ОСОБА_4 зазначає, що грошові кошти за кредитним договором № 482896177 від 23 серпня 2019 року були взяті на придбання телефону ОСОБА_6 , який знаходиться у володінні та користуванні ОСОБА_3 , однак до зустрічної позовної заяви не додано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт придбання зазначеного телефону та його належність чи використання ОСОБА_3 .

Також, представник зазначає, що ОСОБА_4 до зустрічної позовної заяви додано виписку Акціонерного товариства «ПриватБанк» по її особистій кредитній картці, отриманій 19 серпня 2011 року, тобто до укладення шлюбу, при цьому ОСОБА_4 стверджує, що заборгованість перед банком у сумі 31 938 (тридцять одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім) гривень 08 копійок сформована за час шлюбу, а зазначеною карткою нібито користувався ОСОБА_3 , та що вказана заборгованість була погашена нею особисто у зв`язку з чим вона вважає, що має право на регресну вимогу щодо стягнення 1/2 частини зазначеної суми, однак жодного доказу на підтвердження користування карткою ОСОБА_3 не надано, а у період, зазначений у виписці, а саме з 11 жовтня 2020 року по 22 грудня 2020 року сторони вже разом не проживали.

Враховуючи викладене вище, представник просить в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя відмовити у повному обсязі, а первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

21 жовтня 2021 року ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. прийнято дану справу до свого провадження у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_8 у відставку.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 24 травня 2022 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

17 серпня 2023 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 – ОСОБА_2 надійшла заява про повернення до стадії підготовчого провадження, у якій просить повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 367/6787/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

Крім того, 21 серпня 2023 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 – ОСОБА_2 надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій зазначає, що з першої вимоги зустрічної позовної заяви про припинення права власності ОСОБА_4 на автомобіль Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , логічно витікає визнання такого права за ОСОБА_3 , однак така вимога ОСОБА_4 пропущена.

Враховуючи зазначене, представник просить прийняти заяву про збільшення позовних вимог зустрічної позовної заяви, а позовні вимоги розглянути в наступній редакції: припинити право власності ОСОБА_4 на автомобіль Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 ; визнати право власності на автомобіль Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 за ОСОБА_3 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 19,65 % житлового будинку загальною площею 176 кв.м., житловою площею 56,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 19,65 % земельної ділянки, кадастровий номер 32100945900:01:066:4706, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_4 право власності на 80,35 % житлового будинку загальною площею 176 кв.м., житловою площею 56,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_4 право власності на 80,35 % земельної ділянки, кадастровий номер 32100945900:01:066:4706, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму грошових коштів у розмірі 11 182 (одинадцять тисяч сто вісімдесят дві) гривні 34 копійки в погашення кредиту за договором № 482896177 від 23 серпня 2019 року; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму грошових коштів у розмірі 16 367 (шістнадцять тисяч триста шістдесят сім) гривень 85 копійок в погашення кредиту за договором SAMDN50000048944355 від 19 серпня 2011 року; судові витрати покласти на ОСОБА_3 .

Протокольною ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 25 вересня 2023 року задоволено заяву представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 – ОСОБА_2 про повернення до стадії підготовчого провадження, цивільну справу № 367/6787/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя повернуто до стадії підготовчого провадження.

12 жовтня 2023 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 – ОСОБА_1 надійшов відзив на зустрічну позовну заяву про збільшення позовних вимог, у якій вказує, що під час евакуації на початку березня 2022 року, в смт. Бородянка Київської області автомобіль марки Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , на якому рухався ОСОБА_3 разом із своєю родиною був розстріляний військовими РФ, в результаті чого, автомобіль зазнав серйозних ушкоджень і відновленню не підлягає, що підтверджується звітом про експерту грошову оцінку колісного транспортного засобу від 03 жовтня 2023 року.

Зазначає, що таким чином вимоги ОСОБА_4 щодо припинення права власності на автомобіль марки Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , і визнання права власності на даний автомобіль за ОСОБА_3 є абсурдними, надуманими та такими які не можуть заслуговувати на увагу.

Стверджує, що ОСОБА_3 не погоджується з розрахунками ОСОБА_4 щодо визначення часток кожного з подружжя та наполягає на поділі спільного майна подружжя у рівних частках — по 1/2 кожному.

Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви у повному обсязі.

18 жовтня 2023 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 – ОСОБА_1 надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій представник зазначає, що оскільки транспортний засіб марки Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 знищено, ОСОБА_3 вважає за необхідне зменшити позовні вимоги, а саме щодо поділу зазначеного автомобіля.

Враховуючи викладене, представник просить: прийняти заяву про зменшення позовних вимог, а позовні вимоги розглянути в наступній редакції: провести поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 : визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,08 га, кадастровий номер 32100945900:01:066:4706, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,08 га, кадастровий номер 32100945900:01:066:4706, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Протокольною ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 13 листопада 2023 року прийнято до розгляду заяву представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 – ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог зустрічної позовної заяви від 21 серпня 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, у зв`язку з чим позовні вимоги зустрічного позову розглядаються в редакції викладеній в цій заяві.

Крім того, протокольною ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 13 листопада 2023 року прийнято до розгляду заяву представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 – ОСОБА_1 про зменшення позовних вимог від 18 жовтня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, у зв`язку з чим позовні вимоги первісного позову розглядаються в редакції викладеній в цій заяві.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 22 січня 2024 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 – ОСОБА_1 просив первісну позовну заяву задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 – ОСОБА_2 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні первісного позову, зустрічну позовну заяву задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд дійшов наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 04 травня 2012 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , про що 04 травня 2012 року складено відповідний актовий запис № 212, що підтверджується копією повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 . Після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 змінила прізвище на « ОСОБА_10 ».

Згідно відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 2197288 від 30 грудня 2025 року, житловий будинок, загальною площею 176 кв.м., житловою площею 56,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_4 , дата реєстрації права власності: 02 квітня 2019 року, підстави виникнення права власності: технічний паспорт № 000607 від 09 січня 2019 року, видавник Комунальне підприємство «ІРПІНСЬКЕ БТІ».

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості майна: житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , виконаного на замовлення ОСОБА_3 05 жовтня 2020 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 , що діє на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України № 291/20 від 14 квітня 2020 року, ринкова вартість житлового будинку загальною площею 176 кв.м., житловою площею 56,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1 501 770 (один мільйон п`ятсот одна тисяча сімсот сімдесят) гривень 00 копійок.

Згідно відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 2197291 від 30 грудня 2025 року, земельна ділянка з кадастровим номером 32100945900:01:066:4706, площею 0,08 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_4 , дата реєстрації права власності: 12 грудня 2017 року, підстави виникнення права власності: договір купівлі-продажу від 12 грудня 2017 року, видавник: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Бадрудінова Наталія Олександрівна, номер: 1622.

Відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,08 га, кадастровий номер 32100945900:01:066:4706, виконаного на замовлення ОСОБА_3 05 жовтня 2020 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 , що діє на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України № 291/20 від 14 квітня 2020 року, ринкова вартість земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,08 га, кадастровий номер 32100945900:01:066:4706, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), становить 190 800 (сто дев`яносто тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 26 серпня 2020 року, власником транспортного засобу марки: Toyota, модель: Sequoia, тип: універсал-В, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 , колір: чорний, рік випуску: 2013, реєстраційний номер НОМЕР_3 , є ОСОБА_4 .

Відповідно до Звіту про оцінку майна, виконаного 09 жовтня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТЕД ФІНАНС ГРУП», що діє на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України № 600/20 від 14 липня 2020 року, ринкова вартість легкового автомобіля (тип кузова – загальний/general легковий – загальний/car універсал-В) Toyota Sequoia (рік випуску – 2013), реєстраційний номер НОМЕР_3 , становить 708 953 (сімсот вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) гривні 00 копійок.

Згідно з Консультативним висновком спеціаліста про оцінку колісного транспортного засобу № 04/37.04.21 від 26 квітня 2021 року, виконаного на замовлення ОСОБА_4 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , що діє на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України № 129/19 від 18 лютого 2019 року, ринкова вартість колісного транспортного засобу Toyota Sequoia, реєстраційний номер НОМЕР_3 , становить 1 030 400 (один мільйон тридцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Відповідно до Кредитного договору № 482896177, укладеного 23 серпня 2019 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_4 , остання взяла кредит на загальну суму 27 358 (двадцять сім тисяч триста п`ятдесят вісім) гривень 00 копійок.

Згідно з Фіскальним чеком Atlas від 23 серпня 2019 року, ОСОБА_4 придбано смартфон SAMSUNG G Galaxy та накладку на до нього на загальну суму 34 358 (тридцять чотири тисячі триста п`ятдесят вісім) гривень 00 копійок, з якої: 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок – сплачено карткою, 27 358 (двадцять сім тисяч триста п`ятдесят вісім) гривень 00 копійок – кредит.

Відповідно до Довідки Акціонерного товариства «Альфа-Банк» № 3176-23.1 від 15 січня 2021 року, позичальник ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № 482896177 від 23 серпня 2019 року, отриманим в Акціонерному товаристві «Альфа-Банк», не має. Кредитний договір закрито.

Згідно з Випискою Акціонерного товариства «Приватбанк» по рахунку ОСОБА_4 (договір SAMDN50000048944355 від 19 серпня 2011 року) , станом на 01 грудня 2020 року заборгованість ОСОБА_4 за рахунком становила 31 938 (тридцять одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім) гривень 08 копійок.

Відповідно до дублікату квитанції ICKTK1203O8TZ0.1, ОСОБА_4 03 грудня 2020 року здійснила поповнення своєї банківської картки на суму 16 734 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 78 копійок).

Згідно з дублікатом квитанції ICKTK1202O75UV.1, ОСОБА_4 02 грудня 2020 року здійснила поповнення своєї банківської картки на суму 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень 93 копійки.

Відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку колісного транспортного засобу, виконаного на замовлення ОСОБА_3 03 жовтня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІ ПАК», що діє на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України № 67/22 від 10 лютого 2022 року, колісний транспортний засіб марки: Toyota, модель: Sequoia, легковий, універсал-В, державний номер НОМЕР_3 , 2013 року випуску, знищений, знаходиться не на ходу та в непридатному стані, експлуатація автомобіля неможлива.

Згідно з Висновком щодо ринкової вартості колісного транспортного засобу № 53/04-25 від 23 квітня 2025 року, виконаного на замовлення ОСОБА_4 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 , що діє на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України № 55/2024 від 29 січня 2024 року, ринкова вартість легкового автомобіля марки Toyota Sequoia, реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 291 791 (двісті дев`яносто одна тисяча сімсот дев`яносто одна) гривня 96 копійок.

Відповідно до рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 вересня 2021 року у справі № 367/6466/20, шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 04 травня 2012 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 212, розірвано.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 Цивільного кодексу України.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11.

Зі змісту п. п. 23, 24 вказаної постанови слідує, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п. 30 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (статтю 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

При цьому суд зазначає, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, що дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

Суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає поділу між подружжям на підставі ст. 60 СК України.

Судом встановлено, що в період шлюбу сторони по справі набули наступне майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 176 кв.м., житловою площею 56,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянка з кадастровим номером 32100945900:01:066:4706, площею 0,08 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , транспортний засіб марки Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , право власності на яке було зареєстроване за відповідачем ОСОБА_4 .

Тобто, вище зазначене майно є спільним сумісним майном подружжя в силу ст.60 СК України та ст. 368 ЦК України.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують.

Зазначена правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 6-843цс17.

Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до статті 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно з пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України, яка від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Відповідно до п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи, що спірне майно є спільним сумісним майном подружжя, відповідно до ст. 60 СК України воно є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу.

Таким чином, оскільки судом не встановлено обставин, які б давали підстави для відступлення від засади рівності часток подружжя, передбаченої частиною першою статті 70 Сімейного кодексу України, суд дійшов висновку, що частки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на спірне майно є рівними.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне провести поділ спільного майна подружжя шляхом визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності на частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,08 га, кадастровий номер 32100945900:01:066:4706, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 – за кожним із них.

Щодо вимог зустрічної позовної заяви про визнання за ОСОБА_3 права власності на автомобіль Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , припинення права власності ОСОБА_4 на вказаний транспортний засіб та присудження компенсації ОСОБА_4 її частини вартості майна, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що транспортний засіб Toyota Sequoia, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , був знищений внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, що підтверджується Звітом про експертну грошову оцінку колісного транспортного засобу від 03 жовтня 2023 року, а також доданими до матеріалів справи фотознімками.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі знищення майна. Зазначений транспортний засіб втратив свої фізичні та споживчі властивості, а отже, перестав існувати як індивідуально визначена річ у розумінні статті 184 Цивільного кодексу України та не може бути предметом цивільно-правових відносин, у тому числі поділу між подружжям у порядку, передбаченому статтями 69-71 Сімейного кодексу України.

Поділ майна подружжя є можливим лише щодо майна, яке реально існує на момент розгляду справи судом. Оскільки спірний автомобіль фізично знищений і як об`єкт матеріального світу не існує, підстав для його включення до складу майна, що підлягає поділу, немає.

З огляду на викладене, а також враховуючи правову природу поділу спільного майна подружжя, який можливий лише щодо наявного майна, суд дійшов висновку, що спірний автомобіль не може бути включений до складу майна, що підлягає поділу між сторонами, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог зустрічної позовної заяви у цій частині відмовляє.

Водночас суд звертає увагу, що зазначений транспортний засіб залишається зареєстрованим за ОСОБА_4 , при цьому ОСОБА_3 будь-яких вимог щодо нього не заявляє, у зв`язку з чим ОСОБА_4 не позбавлена права вчиняти щодо зазначеного транспортного засобу будь-які юридично значущі дії, передбачені законодавством, зокрема щодо його продажу.

Щодо вимоги зустрічної позовної заяви про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми грошових коштів у розмірі 11 182 (одинадцять тисяч сто вісімдесят дві) гривні 34 копійки в погашення кредиту за договором № 482896177 від 23 серпня 2019 року, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 60 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина 4 ст. 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У Постанові Верховного суду України від 14 вересня 2016 року у справі №6-539цс16 зазначено, що до складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховується також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя. Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджуються відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

Такі висновки кореспондуються з висновками Великої Палати Верховного суду України в постанові від 21 листопада 2018 року по справі № 372/504/17, постанові від 30 червня 2020 року по справі № 638/1823115-ц.

Відповідно до частини першої статті 544 ЦК України, якщо один із подружжя виконав спільне зобов`язання у повному обсязі, він має право на зворотну вимогу (регрес) до іншого з подружжя у відповідній частині, тобто в розмірі половини сплаченої суми.

Так, судом встановлено, що 23 серпня 2019 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 482896177 на суму 27 358 (двадцять сім тисяч триста п`ятдесят вісім) гривень 00 копійок. Відповідно до фіскального чека від 23 серпня 2019 року, ОСОБА_4 за рахунок зазначених кредитних коштів та власних коштів у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок придбано смартфон Samsung Galaxy та захисне приладдя до нього на загальну суму 34 358 (тридцять чотири тисячі триста п`ятдесят вісім) гривень 00 копійок.

ОСОБА_4 у зустрічній позовній заяві зазначає, що мобільний телефон придбано для користування ОСОБА_3 , що свідчить про укладення кредитного договору в інтересах сім`ї. На момент фактичного припинення подружжям спільного господарства залишок заборгованості за кредитним договором становив 22 364 (двадцять дві тисячі триста шістдесят чотири) гривні 68 копійок, що підтверджується графіком погашення кредиту за договором № 482896177, які ОСОБА_4 погасила самостійно.

Факт повного погашення заборгованості та закриття кредитного договору підтверджується довідкою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» № 3176-23.1 від 15 січня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № 482896177 від 23 серпня 2019 року не має, кредитний договір закрито.

В свою чергу ОСОБА_3 належними та допустимими доказами у розумінні статей 77–78 Цивільного процесуального кодексу України не спростував ані факту укладення кредитного договору в інтересах сім`ї, ані факту самостійного погашення заборгованості ОСОБА_4 , ані розміру понесених нею витрат.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_3 половини сплаченої суми заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а тому з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 11 182 (одинадцять тисяч сто вісімдесят дві) гривні 34 копійки в рахунок відшкодування половини витрат на погашення кредитного договору № 482896177 від 23 серпня 2019 року, укладеного в інтересах сім`ї.

Щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму грошових коштів у розмірі 16 367 (шістнадцять тисяч триста шістдесят сім) гривень 85 копійок в погашення кредиту за договором SAMDN50000048944355 від 19 серпня 2011 року, суд зазначає наступне.

Так, у зустрічній позовній заяві ОСОБА_4 зазначає, що нею було укладено договір № SAMDN50000048944355 від 19 серпня 2011 року з Акціонерним товариством «ПриватБанк», карткою за яким також користувався ОСОБА_3 .

Відповідно до виписки по рахунку, заборгованість перед банком, що сформувалася за час шлюбу, станом на 01 грудня 2020 року складала 31 938 (тридцять одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім) гривень 08 копійок.

Зазначена сума заборгованості була погашена ОСОБА_4 02 грудня 2020 року та 03 грудня 2020 року, що підтверджується відповідними платіжними документами на суму 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень 93 копійки та 16 734 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 78 копійок відповідно.

Разом із тим, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 користувався зазначеною платіжною карткою або що спірні кредитні кошти були використані в інтересах сім`ї. Самі по собі посилання ОСОБА_4 на такі обставини не підтверджені жодними доказами.

Необхідною умовою для визнання боргу за кредитним договором спільним боргом подружжя є встановлення факту використання отриманих коштів саме в інтересах сім`ї, а також безпосереднього користування другим із подружжя відповідними коштами або майном, придбаним за їх рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що зазначені кредитні зобов`язання виникли та виконувалися в інтересах сім`ї, а відтак підстави для застосування регресних вимог до ОСОБА_3 відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя підлягають задоволенню у повному обсязі, а зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя підлягає частковому задоволенню.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити частково.

У порядку поділу майна подружжя визнати право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 176 кв.м., житловою площею 56,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1803372732109.

У порядку поділу майна подружжя визнати право власності ОСОБА_4 на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 176 кв.м., житловою площею 56,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1803372732109.

У порядку поділу майна подружжя визнати право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,08 га, кадастровий номер 3210945900:01:066:4706, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1434897532109.

У порядку поділу майна подружжя визнати право власності ОСОБА_4 на 1/2 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,08 га, кадастровий номер 3210945900:01:066:4706, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1434897532109.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 11 182 (одинадцять тисяч сто вісімдесят дві) гривні 34 копійки в рахунок погашення кредиту за договором № 482896177 від 23.08.2019.

У задоволенні інших позовних вимог зустрічного позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6306 (шість тисяч триста шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

відповідач (позивач за зустрічним позовом) – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 17 квітня 2026 року.

Суддя Ю.В. Кравчук