Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №369/12068/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12068/25

Провадження № 2/369/4811/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвій І.О.,

за участю секретаря Іларіонова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/12068/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чистякова Тетяна Олександрівна звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 02 червня 2020 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 369/4029/20 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів було задоволено частково.

17 вересня 2020 року Святошинським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 369/4029/20 виданого 15 вересня 2020 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини.

ОСОБА_1 вважає, що виконавчий документ підлягає перегляду, а розмір аліментів має бути зменшено з огляду на наступне.

ОСОБА_1 з 29 жовтня 2020 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , у якої є донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наразі, позивач з дружиною та малолітня ОСОБА_6 , проживають разом повноцінною родиною, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 про усиновлення малолітньої ОСОБА_6 було задоволено.

Окрім того згідно довідки про склад сім`ї до складу сім`ї ОСОБА_1 входить ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . Наразі дружина не працює та ОСОБА_1 самостійно забезпечує її та дітей.

Крім того згідно зі свідоцтвом про хворобу № 1581/624 від 11 вересня 2024 року виданого Госпітальною військово-лікарською комісією Головного військово-медичного клінічного центру (центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 було діагностовано: папілярний рак щитоподібної залози.

Наразі ОСОБА_1 є інвалідом другої групи пожиттєво, що підтверджується витягом 4890/25/200/ВТ. Майновий стан боржника та його стан здоров`я значно погіршився, на утриманні є малолітня дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі викладеного, представник позивача просила суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення повноліття, починаючи з 31 березня 2020, до розміру 1/5 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 25 червня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

17 листопада 2025 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сорокіної Ірини Володимирівни надійшли заперечення на позовну заяву, у яких остання зазначила, що наведені позивачем в позовній заяві обставини не відповідають дійсності з огляду на наступне. В обґрунтування свого фінансового стану Позивач надав довідку ОК-5 з якої вбачається, що останній отриманий дохід був у червні 2022 року. Однак, представник відповідача зазначає, що це не відповідає дійсності, оскільки в рамках виконавчого провадження виконавцем робились запити до державної податкової служби, з яких було встановлено отримання ОСОБА_1 офіційного доходу, зокрема і до 2 кварталу 2025 року. Крім того, позовна заява не містить жодного документу, який би давав підставу чітко стверджувати, що дружина знаходиться на повному утриманні Позивача. Щодо стану здоров`я позивача зазначає, що позивач є учасником бойових дій, отже лікування для нього має бути безкоштовним, з урахуванням передбачених законом пільг, та як особа з інвалідністю внаслідок війни має право отримати грошову компенсацію за невикористану путівку. Також зазначає, що з наданих позивачем медичних документів не вбачаються витрати останнього, що дає підстави вважати, що вони відсутні. Крім того, згідно отриманого від виконавчої служби розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01 листопада 2025 року, розмір заборгованості становить 55 075,32 грн. З наведеного розрахунку очевидно, що заборгованість Позивача носила систематичний характер - він постійно мав заборгованість і жодним чином не виконував своїх обов`язків зі сплати аліментів. На підставі викладеного, представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач та його представник у судове засіданні не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без участі сторони позивача, заяву підтримала та просила задовольнити.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник відповідача подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без участі сторони відповідача, позицію, викладену у запереченнях підтримала у повному обсязі та просила відмовити у задоволенні позову.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 червня 2020 року у справі № 369/4029/20, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 31 березня 2020 року.

17 вересня 2020 року постановою державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мисюк Тетяною Сергіївною, відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 369/4029/20, виданого 15 вересня 2020 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення аліментів було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 31 березня 2020 року.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 вересня 2024 року по справі № 369/14327/23, заяву ОСОБА_1 про усиновлення малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було задоволено.

У вказаному рішенні судом було встановлено та відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доведенню наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , який зареєстрований 29 жовтня 2020 року Печерським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складений актовий запис за № 1562 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

У ОСОБА_5 є малолітня донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 05 лютого 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис № 100.

ОСОБА_1 з дружиною ОСОБА_5 та малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають разом повноцінною родиною, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з висновком про стан здоров`я особи, виданого 22 червня 2023 року АТ «Українська залізниця» Філія «Центр охорони здоров`я» Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті № 1, медичною довідкою серії 10 ААЗ № 001932 та сертифікатом серії 10ААЗ № 017647 виданими 06 червня 2023 року Медичним центром ТОВ «Клініка ім. Гальченко В. В.» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за станом здоров`я є здоровим та медичних протипоказань для усиновлення немає.

Згідно з наявною у матеріалах справи копією довідки від 27 липня 2023 року № 4345, за підписом начальника відділу кадрів ВЧ НОМЕР_3 , заявник ОСОБА_1 є працевлаштованим та несе військову службу ВЧ № НОМЕР_3 .

Відповідно до довідки про склад сім`ї, виданої 04 червня 2025 року Виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, до складу сім`ї ОСОБА_1 входять: дружина - ОСОБА_5 , син дружини - ОСОБА_7 , син дружини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , донька дружини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з свідоцтвом про хворобу № 1581/624 від 11 вересня 2024 року виданого Госпітальною військово-лікарською комісією Головного війського-медичного клінічного центру (центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 встановлено основний діагноз: папілярний рак щитоподібної залози та супутні хвороби та захворювання, зокрема, гіпертонічна хвороба, атеросклероз аорти, стеатоз печінки, аліментарне ожиріння та ін.

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів № 4890/25/200/ВТ від 26 травня 2025 року, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності (загальне захворювання) безстроково; поранення пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП № НОМЕР_4 від 12 листопада 2025 року, складеного головним державним виконавцем Святошинського районного ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Тетяною Бистрицькою, станом на 19 вересня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 становила 32 657,36 грн., а станом на 01 листопада 2025 року - 55 075,32 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для задоволення позову, посилався на те, що він є інвалідом другої групи, його дружина не працює та він самостійно забезпечує останню, а також її дітей.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 2 с. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

У відповідності до ч. 7, 8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до ст. ст. 150, 157 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними, чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст. 181 СК України виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При цьому, відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно із ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Частиною 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Окремо слід звернути увагу на те, що згідно із ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти-платник аліментів вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, за наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

За ст. 195 СК України встановлено порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) наступним чином: заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, варто зазначити, що зміна сімейного стану позивача, а саме усиновлення дитини, відсутність заробітку/доходу у його дружини, а також утримання позивачем її дітей, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини/дітей порівняно з іншою.

Дана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2017/19.

Крім того, до матеріалів справи не долучено жодних відомостей про матеріальний стан позивача, наявність та/або відсутність будь-якого доходу, належність позивачу на праві власності рухомого та/або нерухомого майна, майнових прав, тощо, у зв`язку із чим суд позбавлений можливості перевірити обставини погіршення його матеріального стану.

Посилаючись на погіршення стану здоров`я та встановлення інвалідності, позивач долучає до матеріалів справи копії заключень лікарів, копії виписок з історій хвороби та інші документи, водночас, жодних доказів понесення витрат на лікування, придбання ліків, оздоровлення, тощо, матеріали справи не містять, що також позбавляє суд можливості порівняти рівень доходу та витрат позивача, а отже й однозначно встановити факт погіршення його матеріального стану.

Так, перевіривши матеріали справи, суд не вбачає будь-яких належних і достатніх доказів погіршення майнового стану позивача та того, що з моменту ухвалення судового рішення про стягнення аліментів на утримання його спільних з відповідачем дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його майновий стан не дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання дітей у визначеному судом розмірі, а зміна його сімейного стану - усиновлення дитини, утримання дружини та її дітей, не є безумовною і самостійною підставою для зменшення розміру аліментів.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 28.05.2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21), від 03.06.2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16.09.2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20).

Також, слід зауважити, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 червня 2020 року у справі № 369/4029/20 встановлено мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину відповідного віку, що відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з хворобою позивача та утримання ним його дружини та її дітей, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення його спільних з відповідачем дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та суперечитиме їх інтересам.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд знаходить за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 141, 180, 181, 182, 183, 184, 192 СК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА