Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №369/1361/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1361/24

Провадження № 2/369/1105/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря Мельник А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу №369/1361/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником транспортного засобу (мотоциклу) Honda GL1800 DA, 2020 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

17 вересня 2022 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір безоплатного користування майном (позички) в усній формі, відповідно до якого позивач передав відповідачу в користування зазначений мотоцикл. Разом із мотоциклом ОСОБА_2 було передано ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Позивач зазначив, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2023 року у справі № 359/9409/23, яка набрала законної сили 23 жовтня 2023 року, встановлено, що 18 серпня 2023 року о 22 год. 00 хв. на 33 км автомобільної дороги М03 «Київ - Харків» відповідач, керуючи зазначеним мотоциклом, під час зміни напрямку руху, а саме виконання розвороту, не надала дорогу попутному транспортному засобу, у результаті чого допустила зіткнення з автомобілем KIA К5, д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

З метою визначення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження мотоцикла у ДТП, ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Український центр судових експертиз» із заявою про проведення транспортно-товарознавчої експертизи. Згідно з висновком експерта ОСОБА_3 від 22 січня 2024 року розмір матеріального збитку, завданого позивачу, становить 627420,22 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завданні збитки у розмірі 627420 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 26 січня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 26 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

25 липня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» позивачем ОСОБА_1 подана заява про відмову від частини позовних вимог у зв`язку з частковим відшкодуванням відповідачем збитків у розмірі 206000,00 грн. З урахуванням зазначеного, сума збитків, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 421402,22 грн.

Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи № 2347 від 29 листопада 2024 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 29 листопада 2024 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Фінагеєвій І.О.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 грудня 2024 року прийнято до провадження цивільну справу та призначено судове засідання.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без участі сторони позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки не повідомила. Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Судом встановлено, що 18 серпня 2023 року о 22 год. 00 хв. на 33 км автомобільної дороги М03 «Київ - Харків» ОСОБА_2 , керуючи мотоциклом марки Honda GL1800 DA, 2020 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , була неуважною, під час зміни напрямку руху, а саме виконання розвороту, не надала дорогу попутному транспортному засобу, в результаті чого допустила зіткнення з автомобілем KIA К5, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . Унаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а учасники пригоди отримали тілесні ушкодження.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2023 року у справі № 359/9409/23 ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито та оголошено усне зауваження.

Відповідно до з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені ДТП є встановленою та не підлягає доведенню.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу (мотоциклу) Honda GL1800 DA, 2020 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Відповідно до Висновку експерта №1-22/01 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи, складеного 22 січня 2024 року експертом ОСОБА_3 , який має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз по спеціальності 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитків, завданого власнику транспортного засобу» (свідоцтво ЦЕКК Міністерства юстиції України №354, продовжене згідно Наказу МЮ України №1138/5 від 14 березня 2022 року) та на підставі договору про надання експертних послуг №1/Е-11/01 від 11 січня 2024 року, укладеного між ТОВ «Український центр судових експертиз» та ОСОБА_1 проведена оцінка транспортного засобу (мотоциклу) Honda GL1800 DA, 2020 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , вартість матеріального збитку, завданого вказаному транспортному засобу (мотоциклу), станом на дату проведення дослідження становить 627420,22 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції №АА5740 від 12 січня 2024 року загальна вартість ремонту транспортного засобу (мотоциклу) Honda GL1800 DA, 2020 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 становить 576990,54 грн з ПДВ.

Відповідно до рахунку №2305463 від 17 листопада 2023 року, складеного виданого ТОВ «Юме Авто Центр» загальна вартість ремонту транспортного (мотоциклу) Honda GL1800 DA, д.н.з. НОМЕР_1 становить 435579,59 грн без ПДВ.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

01 січня 2025 року вступив у дію новий Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX (далі Закон №3720-IX).

Відповідно до підп. 14 п. 3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону № 3720-IX встановлено, що дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами).

А відтак, суд зазначає, що при вирішенні даного позову по суті застосуванню підлягають положення Закону, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (Закон №1961-IV в реакції від 01.07.2024 року зі змінами до 01.01.2025 року, далі - Закон № 1961-IV).

Так, цей Закон №1961-IV регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно зі ст. 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 28 Закону №1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону №1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З матеріалів справи встановлено, що Відповідач порушила правила дорожнього руху, що призвело до ДТП та механічного ушкодження мотоциклу Позивача. Зазначені обставини підтверджуються постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2023 року в справі № 359/9409/23, матеріалами ЄО №16894 від 18 серпня 2023 року, поясненнями ОСОБА_2 від 20 серпня 2023 року, фотографіями ДТП, а також висновком транспортно-товарознавчої експертизи №1-22/01 від 22 січня 2024 року. Відповідно до вказаного висновку експерта, розмір завданих мотоциклу матеріальних збитків становить 627420,22 грн.

З урахуванням поданої Позивачем заяви про відмову від частини позовних вимог у зв`язку з частковим відшкодуванням ОСОБА_2 завданих збитків у розмірі 206000,00 грн., суд вважає, що залишок завданих збитків, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 становить 421420,22 грн. (627420,22 грн. - 206000,00 грн.) = 421420,22 грн.

Витрати Позивача на проведення транспортно-товарознавчої експертизи становлять 20000,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ «Ощадбанк» із зазначенням призначення платежу: «оплата за експертні послуги за Договором № 1/Е-11/01 від 11 січня 2024 року».

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 6247,20 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 22, 23, 1166, 1187 ЦК України, та ст. ст. 4, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 421420 (чотириста двадцять одна тисяча чотириста двадцять) грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6247 (шість тисяч двісті сорок сім) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА