Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №125/2401/25 — Барський районний суд Вінницької області

Суд: Барський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 01 квітня 2026 р.

Справа: №125/2401/25

Суддя: Хитрук В. М.

125/2401/25

2-о/125/120/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2026 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Військової частини НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Барського районного суду Вінницької області з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 з січня 2018 року. З вказаного часу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом, вели спільне господарство, мали теплі взаємовідносини. 30.11.2024 року солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання обов`язків пов`язаних із захистом Батьківщини, зник безвісти в районі населеного пункту Пушкіне Покровського району Донецької області. На даний час заявниці необхідно документально підтвердити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу з метою реалізації її права на отримання соціальних гарантій та статусу члена сім`ї військовослужбовця. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зник безвісті 30.11.2024 року, проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з 01.01.2018 року по час його зникнення безвісті під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини 30.11.2024 року.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Чубар О.В. заявлені вимоги підтримали повністю, наполягали на їх задоволенні.

Представник заінтересованої особи: Військової частини НОМЕР_1 належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, до судового засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, пояснень на заяву не надав, в зв`язку з чим на підставі ч.2 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у їх відсутність.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що добре знають заявника та її сім`ю, а тому їм добре відомо, що постійно з січня 2018 року ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 , який зник безвісти 30.11.2024 року, до дня його зникнення, однією сім`єю на одному господарському номері, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, мали спільний бюджет, разом оплачували комунальні послуги, спільно витрачали кошти на продукти, ліки, здійснила його поховання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника та її представника, покази свідків, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що солдат ОСОБА_2 , під час виконання обов`язків пов`язаних із захистом Вітчизни зник безвісті 30.11.2024 року, що підтверджується сповіщенням сім`ї ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4826 від 02.12.2024 року.

Відповідно до сповіщення № 302 військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ОСОБА_1 сповіщено, що її цивільний чоловік, стрілець – помічник гранатометника 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 30.11.2024 року зник безвісти.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно ч.2, 4 ст.3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 січня 2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Суд вважає, що зібраними у справі доказами підтверджується, що заявник та ОСОБА_2 дійсно проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки.

Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісті за особливих обставин» члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Зазначена норма закону передбачають певні права членів сім`ї особи, зниклої безвісті. Встановлення заявленого факту створює для заявника можливість отримання певних пільг, відтак заявлений факт може мати юридичне значення.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи, що встановлення даного факту необхідно заявнику для захисту прав чоловіка в державних органах, можливості подавати заяви, звернення до органів військового управління, можливості ініціювання звернення до суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, встановлення даного факту не порушує прав інших осіб, а тому, оцінивши докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд вважає, що заявлені вимоги щодо встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без шлюбу підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 258-259, 263-265, 315, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Військової частини НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісті 30.11.2024 року, проживали з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу з 01.01.2018 року по час його зникнення безвісті під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини 30.11.2024 року.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua