Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №460/13439/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/13439/23 пров. № А/857/8366/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гінди О. М.

Гуляка В. В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 460/13439/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФАРМ ГРУП» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення,

( головуючий суддя першої інстанції – Махаринець Д.Є., час ухвалення – у письмовому провадженні, місце ухвалення – м. Рівне, дата складання повного тексту – 20.01.2025),-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Фарм Груп» (далі позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 28.04.2023 №8719652/39046634, від 28.04.2023 №8719670/39046634, зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 10.11.2022 №3, від 01.12.2022 №4 датою її первинного подання на реєстрацію.

У позовній заяві позивач зазначив, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної безпідставне, оскільки не ґрунтується на вимогах закону. Стверджує, що подав до податкового органу пояснення і первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують реальність господарської операції.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 28.04.2023 №8719652/39046634 та №8719670/39046634 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фарм Груп» від 10.11.2022 №3 та від 01.12.2022 №4. Зобов`язано Головне управління ДПС у Рівненській області повторно розглянути питання про реєстрацію податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фарм Груп» від 10.11.2022 №3 та від 01.12.2022 №4, врахувавши правові висновки суду. Відмовлено у задоволенні позову в іншій частині вимог. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фарм Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати у виді судового збору у сумі 5368,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його у апеляційному порядку та зазначає, що рішення підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог, як таке, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідає обставинам справи та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 2 ч. 3 ст. 8, ч. 6 ст. 48, ст. 72, 73, ч. 2 ст. 74, 75, ч. 1 ст. 77, ч. 1, 4 ст. 90, ч. 1-3, 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України; п. 12-20, 23 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.

Апелянт зауважує, що позивачем зазначено неіснуючого відповідача, а саме: «Березнівська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Рівненській області», що не приймав оскаржуваних рішень.

Також відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Оскільки ТОВ «АГРО ФАРМГРУП» не зареєстровано електронний кабінет в ЄСІТС «Електронний суд» на момент подання позовної заяви, тому позовна заява підлягала поверненню.

Апелянт зауважує, що станом на дату зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 01.12.2022 року та №3 від 10.11.2022 року було чинне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4025 від 04.11.2022 року (що не заперечується позивачем, а копія такого рішення долучається до матеріалів справи). Таким чином, на підставі вищенаведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи, зупинення реєстрації податкової накладної було правомірним, з огляду на наявність на момент зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної чинного рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4025 від 04.11.2022 року.

Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, зупинено реєстрацію податкової накладної №4 від 01.12.2022 року та №3 від 10.11.2022 року та надіслано квитанцію про зупинення реєстрації податкових накладних. Вказані в квитанції підстави зупинення реєстрації податкової накладної містять посилання на конкретний критерій ризиковості, визначений у пункті 8 Додатку 1 Порядку №1165.

Зауважує, що зупинення реєстрації податкової накладної як і формування квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відбувається в автоматичному режимі та виключає будь-яке втручання контролюючого органу в процедуру зупинення реєстрації податкової накладної та генерування, надіслання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної. Окрім зазначеного, з огляду на положення пункту 11 Порядку №1165, яким визначені реквізити квитанції, не передбачено, що така квитанція повинна містити конкретний перелік документів. Натомість пункт 11 Порядку №1165 містить виключно вимогу щодо зазначення в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної пропозиції щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. При цьому, перелік документів, необхідних для розгляду питання про прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН визначений пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України за №1245/34216 (далі по тексту - Порядок №520). Відповідно до п. 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 Порядку №520). Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію і відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, визначений пунктом 5 Порядку №520.

За змістом пунктів 6 та 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/ розрахунку коригування. Такі письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).

Згідно пункту 9 вказаного Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Щодо обґрунтованості оскаржуваного рішення, то апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні від 28.04.2023 року №8719652/39046634 та №8719670/39046634 зазначено підставу його прийняття, передбачену пунктом 10 Порядку №520, а саме: «надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства». Окрім вищезазначеного, в графі «Додаткова інформація» детально зазначеною. які саме документи складені з порушенням законодавства та в чому полягає таке порушення, зокрема: «Невідповідність даних, а саме, в товаро-транспортній накладній №КПЯСВ036939 від 22.12.2022 року відсутній перевізник, що унеможливлює підтвердити здійснення послуг перевезення. Крім того, відсутні підтверджуючі документи щодо взаємовідносин з перевізником ПП «Табо-Транс».

Відповідачем-1, згідно з п. 36 Порядку №1165, до матеріалів справи долучено витяг з протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №115/17-00-18-00-07 від 28.04.2023 року.

Отже, матеріали справи не містять належних і достатніх доказів на спростування висновків контролюючого органу. Натомість, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, наведено відповідні мотиви прийняття спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної Комісією Головного управління ДПС у Рівненській області, а відтак, підтверджено правомірність оскаржуваного рішення контролюючого органу.

З огляду на вищенаведене, оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом у межах та спосіб передбачений чинним законодавством, а отже, не підлягає скасуванню.

Щодо стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, то апелянт зауважує, що дана категорія справ є справами незначної складності, по вищевказаній категорії справ сформована судова практика, обсяг матеріалів справи є незначним, позовна заява за своїм змістом є описом обставин, а тому, не потребує значної тривалості часу, в тому числі і для проведення правового аналізу, підготовки та подання позовної заяви.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Отже, зважаючи на майновий стан органів ДПС, внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 («Інші поточні видатки», за яким здійснюються видатки для сплати судових витрат) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування в необхідному обсязі (п. 18 Порядку №590), що підтверджується випискою по рахунку від 04.10.2023 року, тому контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості щодо сплати витрат на правничу допомогу адвоката.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити та ухвалити нове рішення, яким в позові позивачу відмовити повністю.

Позивач правом подання відзиву не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановив та з матеріалів справи слідує, що позивачем на виконання вимог п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) складено податкову накладну: №3 від 10.11.2022 та №4 від 01.12.2022 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції від 30.11.2022 та від 30.12.2022 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Квитанція) документ прийнято, але реєстрація накладної зупинена, оскільки: ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У той же час, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п.п. 201.16.2. п. 201.16 ст. 201 ПК України позивачем підготовлені та направлені пояснення щодо реальності здійснення господарських операцій від 26.04.2023 №6.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 28.04.2023 прийнято рішення №8719652/39046634 та №8719670/39046634 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

У графі «додаткова інформація» зазначено невідповідність даних, а саме, в товаро-транспортній накладній №КПЯСВО36939 від 22.12.2022 відсутній перевізник, що унеможливлює підтвердити здійснення послуг перевезення. Крім того, відсутні підтверджуючі документи щодо правовідносин з перевізником ПП «Табо-Транс».

В порядку адміністративного оскарження, рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, скарга залишена без задоволення, а рішення без змін.

Підприємство включено до переліку платників, які мають ознаки ризиковості і відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Рішення прийнято на засіданні Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Управління від 04.11.2022 №4025 (а.с.62).

16.01.2023 Управлінням було прийнято рішення №95 про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виснував, що відповідач фактично, відмовив у реєстрації податкової накладної з підстави часткового надання додаткових пояснень і копій документів. Так, в графі рішення «додаткова інформація» зазначено перелік документів, яких не надано. Ці документи стосувалися правовідносин щодо зберігання, реалізації, транспортування товару позивачем. Тобто, отримавши від платника податків пояснення і документи стосовно продажу товару контрагенту, Управління не сповістило про потребу у наданні додаткових документів і пояснень щодо цього ж товару (зокрема його транспортування) у третіх осіб. У разі витребування таких документів і пояснень платник податків міг скористатися правом їх надання, що могло вплинути на рішення. Отже, в Управління виник обов`язок витребувати додаткові пояснення і документи стосовно придбання і зберігання товару, який реалізували Товариству, якщо вважало, що їх треба дослідити, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної. Оскільки таких дій відповідач не вчинив, тому суд першої інстанції визнав протиправним і скасував рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язав відповідача повторно розглянути питання реєстрації податкової накладної, врахувавши правові висновки суду.

Апеляційний суд частково погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341 (із змінами; далі Порядок № 1246), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 № 1245/34216 (далі Порядок № 520).

Відповідно до п.п. «а», «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно із п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 ст.188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін

Згідно із пунктом 201.2 статті 201 ПК України, форма і порядок заповнення податкової накладної затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма податкової накладної, затверджена Порядком № 1307.

Абзац 1 пункту 1 Порядку № 1307 визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1307, податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Пункт 4 Порядку № 1307 передбачає, що податкова накладна заповнюється державною мовою.

Пункт 5 Порядку № 1307 вказує, що податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПК України та цим Порядком.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абзаци десятий, дванадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі Порядок № 1246) передбачено, що податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно із п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема на факти реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідність податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України

Згідно із п. 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі Порядок № 1165), затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом 4 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно із п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 8 Порядку № 1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Згідно із п. 9 Порядку № 1165 платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

Пунктом 10 Порядку № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком № 1 до Порядку № 1165, визначено критерії ризиковості платника податків на додану вартість, відповідно до пункту 8 якого, з-поміж критеріїв, визначено: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем на виконання вимог п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) складено податкову накладну: №3 від 10.11.2022 та №4 від 01.12.2022 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції від 30.11.2022 та від 30.12.2022 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Квитанція) документ прийнято, але реєстрація накладної зупинена, оскільки: ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пункт 11 Порядку № 1165 та пункти 4, 5 Порядку № 520 вказують на те, що в квитанції про зупинення податкової накладної, серед іншого, контролюючим органом визначається перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пункт 5 Порядку №520, визначає, що перелік документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в Реєстрі реєстрацію яких/якої зупинена може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Отже, законодавством передбачено примірний перелік документів, серед яких контролюючий орган зобов`язаний визначити конкретні документи, які необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН в Реєстрі реєстрацію яких зупинено.

Процедурі прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в Реєстрі, після того, як реєстрація ПН в зупинена, в контексті спірних правовідносин, передує процедура визначення переліку документів, які необхідні для розгляду питання про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в Реєстрі. При цьому, такий перелік документів, визначається контролюючим органом самостійно та вказується у квитанції виходячи, зокрема, із критеріїв ризиковості платника податків, до яких попередньо віднесено платника податків. Визначення вичерпного переліку документів у Квитанції є обов`язком контролюючого органу, а подання таких документів правом платником податків. Ступінь реалізації такого права (надання документів згідно із переліком/ненадання документів) повинен бути оцінений комісією регіонального рівня під час засідання, на якому повинно бути прийняте рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в Реєстрі.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.02.2023 у справі № 420/9924/20.

Тобто, контролюючий орган зобов`язаний вказати у квитанції конкретний перелік документів, що узгоджується із вимогами пункту 5 Порядку № 520, які є необхідними на думку суб`єкта владних повноважень для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН в Реєстрі, реєстрацію якої зупинено. При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що такий перелік не обов`язково повинен включати всі документи, які названі в пункті 5.

З наведеного слідує, що дії контролюючого органу, які полягають у неконкретизації переліку документів у Квитанції, є вчиненими в межах повноважень контролюючого органу, однак не у спосіб, що передбачений податковим законодавством, яке визначає порядок реєстрації податкових накладних та прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Апеляційний суд зауважує, що у зв`язку із неконкретизацією переліку документів у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, надісланих позивачу, платник податків перебував у стані правової невизначеності, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Надаючи оцінку оскарженим рішенням ГУ ДПС у Рівненській області від 28.04.2023 №8719652/39046634 та №8719670/39046634 про відмову у реєстрації податкової накладної від 10.11.2022 №3 та від 01.12.2022 №4, як акту індивідуальної дії, колегія суддів зауважує наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до пропозиції надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 10.11.2022 №3 та від 01.12.2022 №4, ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» було надіслано пояснення з документами, в підтвердження здійснення господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо підтвердження відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери господарювання. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Комісією Головного управління ДПС України у Рівненській області прийнято оскаржувані рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2023 №8719652/39046634 та №8719670/39046634 про відмову у реєстрації податкових накладних від 10.11.2022 №3 та від 01.12.2022 №4, у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі «додаткова інформація» зазначено невідповідність даних, а саме, в товаро-транспортній накладній №КПЯСВО36939 від 22.12.2022 відсутній перевізник, що унеможливлює підтвердити здійснення послуг перевезення. Крім того, відсутні підтверджуючі документи щодо правовідносин з перевізником ПП «Табо-Транс».

Зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у матеріалах справи та дослідженими судом письмовими доказами, що підтверджують здійснення господарської операції з купівлі-продажу яєць курячих покупцю ТОВ «СВСМ».

Так, в період з листопада по грудень 2022 року згідно договору поставки № YAS-28/09/22- 2 від 28.09.2022 року ТОВ «ЯСЕНСВІТ» були поставлені яйця курячі покупцю ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» згідно наступних накладних на поставку товару з товарно-транспортними накладними до них: №КПЯСВ033924 від 29.11.2022р. на суму 316 980,00грн., в т.ч. ПДВ 52 830,00грн.; №СТ-ЯСВ11709 від 05.12.2022р. на суму 673 200,00грн., в т.ч. ПДВ 112 200,00грн.; № КПЯСВ036939 від 22.12.2022р. на суму 156 900,00грн., в т.ч. ПДВ 26 150,00грн.

Відповідно до п. 4.5 Договору поставки №YAS-28/09/22-2 від 28.09.2022р., оплата за поставлені яйця ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39046634) здійснював наступними платіжними дорученнями (інструкціями): платіжна інструкція №11 від 28.11.2022р. на суму 316 980,00грн., в т.ч. ПДВ 52 830,00грн.; платіжна інструкція №14 від 05.12.2022р. на суму 678 600,00грн., в т.ч. ПДВ 112200,00грн.; платіжна інструкція №19 від 21.12.2022р. на суму 156 900,00грн., в т.ч. ПДВ 26 150,00грн.

За правилом першої події (аванс), ТОВ «ЯСЕНСВІТ», виписав та зареєстрував для покупця ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» наступні податкові накладні: податкова накладна №43429 від 28.11.2022р. на суму 316 980,00грн., в т.ч. ПДВ 52 830,00грн. та податкова накладна №44278 від 05.12.2022р. на суму 678 600,00грн., в т.ч. ПДВ 112200,00грн.; податкова накладна №46066 від 21.12.2022р. на суму 156 900,00грн., в т.ч. ПДВ 26 150,00грн.

Дану , закуплену продукцію у «ЕЛІТ ФУД ТРЕЙДІНГ» та ТОВ «ЯСЕНСВІТ», ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» реалізувало різним покупцям, в тому числі ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ», згідно укладеного договору поставки №09/22-05П від 30.09.2022 року.

ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» отримав від ТОВ «НОВА ПОСТАЧ» попередню оплату за яйця курячі платіжною інструкцією №111 в сумі 421 200,00грн., в т.ч. ПДВ 70 200,00грн. В зв`язку з чим, за правилом першої (перша подія була попередня оплата, що видно в актах звірки з контрагентом ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ», було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну, яка була заблокована №3 від 10.11.2022 р. на суму 421 200,00грн., в т.ч. ПДВ 70 200,00грн.

01.12.2022 року ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» відвантажив покупцю ТОВ «НОВА ПОСТАЧ» продукцію яйця курячі згідно договору поставки № 09/22-05П від 30.09.2022 року. Реалізацію продукції ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» оформила видатковою накладною №23 від 01.12.2022р. та товарно-транспортною накладною до неї на суму 706 752,00грн., в т.ч. ПДВ 117 792,00грн. В зв`язку з чим, за правилом першої події, було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну, яка була заблокована №4 від 01.12.2022 р. на суму 285 552,00грн., в т.ч. ПДВ 47 592,00грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні первинні документи в підтвердження попереднього придбання ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» яєць курячих у контрагентів.

Згідно з пп. «а» п.185.1ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Отже, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, сформованої за першою подією дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання товару платником податку.

Враховуючи наведене, колегія суддів зауважує, що оскаржуване рішення приймалось без урахування пояснень та копій документів, які надавались платником податків для прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, реєстрацію яких було зупинено.

Щодо посилання скаржника на те що, в товарно-транспортній накладній №КПЯСВО36939 від 22.12.2022 відсутній перевізник, що унеможливлює підтвердити здійснення послуг перевезення, та на відсутність підтверджуючих документів щодо відносин з перевізником ПП «Табо-Транс», вказане, на думку суду апеляційної інстанції, не може вважатись безумовною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. Крім цього, необхідність їх подання не була визначена під час зупинення реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у такій реєстрації.

Отже, судом першої інстанції правильно зазначено, що позивачем були надані пояснення та копії документів, що складені під час здійснення відповідних господарських операцій.

Контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надсилав.

Оскаржуване рішення повинне містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.

Таким чином, посилання відповідача на вказаних в оскаржуваному рішенні підставах, в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Водночас, рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Так, головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Рішення комісії не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 (адміністративне провадження № К/9901/62719/18).

Як це правильно зазначено судом першої інстанції, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.

Саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Отже, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідних рішеннях, а відмова у реєстрації спірної податкової накладної є немотивованою.

Водночас, усі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Таким чином, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті без урахування всіх обставин та не у спосіб, визначений законом, а тому, є протиправними.

Факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту настання першої події - постачання товарів/послуг, або отримання коштів, які, в свою чергу, підтверджені первинними документами, на підставі яких і складені податкові накладні.

Відповідачами як не надано належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем вищевказаної господарської операції, свідчили б про невідповідність цієї операції дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, так і не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача щодо протиправності рішення, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної.

Також апеляційний суд вказує і на те, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.

Що стосується доводів апелянта про те, що товариством не зареєстровано електронний кабінет в ЄСІТС «Електронний суд» на момент подання позовної заяви, тому позовна заява підлягала поверненню, то колегія суддів вважає такі невірними з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 167 КАС України, суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Частину другу статті 167 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3200-IX від 29.06.2023

Як слідує з матеріалів справи, зокрема з позовної заяви, така подана до суду першої інстанції 05.06.2023 р., тобто до прийняття наведених вище змін до КАС України, отже у позивача та той час не було обов`язку реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС «Електронний суд».

Апелянт також зауважує, що позивачем зазначено неіснуючого відповідача, а саме: «Березнівська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Рівненській області», що не приймав оскаржуваних рішень.

Апеляційний суд не заперечує, що у позовній заяві вказано зазначене найменування відповідача – 1, що залишилось поза увагою суду першої інстанції, однак код ЄДРПОУ вказано вірний, а саме 44070166, який належить ГУ ДПС у Рівненській області.

Крім цього, прохальна частина позовної заяви містить вимогу про скасування наведених вище рішень Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2023 №8719652/39046634 та №8719670/39046634, тобто саме Головного управління ДПС у Рівненській області.

Апелянт також зазначає, що підприємство включено до переліку платників, які мають ознаки ризиковості і відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Рішення прийнято на засіданні Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Управління від 04.11.2022 №4025.

Водночас 16.01.2023 Управлінням було прийнято рішення №95 про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, тобто на дань прийняття оскаржуваних рішень від 28.04.20223 р. підприємство було виключене із переліку ризикових платників податків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно до вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що Рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2023 №8719652/39046634 та №8719670/39046634 вказаним вище критеріям не відповідають, тому є протиправними та підлягають скасуванню, а адміністративний позов в цій частині задоволенню з наведених вище підстав.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні.

Частиною 3 статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно із п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до п. 20.2 ст. 20 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із п. 2 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підпунктом 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно із пп. 9 п. 4 Положення № 227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на ДПС, а також реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 10.11.2022 та № 4 від 01.12.2022

За сукупності викладених обставин, позов ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» підлягає задоволенню повністю.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини у справі та порушено норми матеріального права, тому апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Щодо судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частин першої, третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої статті 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд першої інстанції вірно встановив, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивачем додано: договір по надання правової допомоги №7 від 15.05.2023, рахунок на оплату №5 від 30.05.2023, платіжну інструкцію №43 на суму 7500,00грн.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини застосовують, як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, керується критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у постановах від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Слід також зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у додатковій постанові від 05 вересня 2019 у справі №826/841/17.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, складність справи, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума 3000,00 грн. є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, змісту і обсягу наданих послуг, витраченого адвокатом часу, належним є розмір відшкодування понесених позивачем судових витрат на оплату правничої допомоги адвоката у 3000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФАРМ ГРУП» судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги 2684 грн. 00 коп. з кожного.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 460/13439/23 скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2023 №8719652/39046634 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 10.11.2022 №3.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 10.11.2022, що складена ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» датою її подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2023 №8719670/39046634 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 01.12.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 01.12.2022, що складена ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» датою її подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФАРМ ГРУП» судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2684 ( дві тисячі шістсот вісімдесят чотири ) грн. 00 коп. та 1500 ( одна тисяча п`ятсот ) грн.00 коп. за надання правничої допомоги, а усього в сумі 4184 ( чотири тисячі сто вісімдесят чотири ) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФАРМ ГРУП» судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2684 ( дві тисячі шістсот вісімдесят чотири ) грн. 00 коп. та 1500 ( одна тисяча п`ятсот ) грн.00 коп. за надання правничої допомоги, а усього в сумі 4184 ( чотири тисячі сто вісімдесят чотири ) грн. 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді О. М. Гінда

В. В. Гуляк