Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №380/24011/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/24011/24 пров. № А/857/23506/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гінди О. М.

Заверухи О. Б.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі №380/24011/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, (головуючий суддя першої інстанції Карп`як О.О., час ухвалення не вказано, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 21.05.2025),-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (військова частина НОМЕР_1 ) (далі по тексту відповідач), у якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно-пропускного пункт « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати 11.09.2024;

- зобов`язати Окремий контрольно-пропускний пункт « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати 11.09.2024.

На обґрунтування позову позивач зазначає, що на виконання рішення суду відповідач нарахував та виплатив позивачу грошове забезпечення у розмірі 35 894, 38 грн. Разом з тим, під час виплати заборгованості по грошовому забезпеченню відповідач не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплат з лютого 2020 року по день її фактичної виплати 11.09.2024. Наведене зумовило звернення до суду зі цим позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати 11.09.2024.

Зобов`язано Окремий контрольно-пропускний пункт " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати 11.09.2024.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що позивачеві вчасно 11.09.2024 (з дотриманням місячного строку) виплачені належні за рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі № 380/30027/23, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2024 року, доходи так як це рішення набуло законної сили 23 серпня 2024 року (з моменту винесення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року). Таким чином, позовні вимоги слід визнати необґрунтованими так як вони не ґрунтуються на вимогах законодавства України

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу позивач не подав. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Суд встановив та з матеріалів справи слідує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у справі № 380/30027/23, позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні із 01.01.2020 року по 28.09.2020 року включно розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби.

Зобов`язано Окремий контрольно-пропускний пункт " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату із 01.01.2020 року по 28.09.2020 року включно ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі № 380/30027/23, апеляційну скаргу окремого контрольно-пропускного пункту “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (військова частина НОМЕР_1 ) залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у справі № 380/30027/23 - без змін.

На виконання вказаного рішення відповідач виплатив позивачу грошове забезпечення у розмірі 35 894,38 грн, що підтверджується розрахунково-платіжною відомістю № 380/30027/23-1 за вересень 2024 та випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ “ПРИВАТБАНК”.

Позивач вважає, що при виплаті грошового забезпечення відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, відтак звертається до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив повністю, виходячи з тих підстав, що оскільки відповідач на виконання рішення суду здійснив перерахунок грошового забезпечення як доходу, який позивач одержує на території України і який не має разового характеру, та враховуючи те, що відповідач здійснив перерахунок та виплату такого з порушенням строків виплати, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати із лютого 2020 року по день фактичної виплати 11.09.2024.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050-ІІІ), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Частинами 1, 2 статті 2 Закону № 2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно із статтею 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до статті 6 Закону № 2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З метою реалізації Закону №2 050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі – Порядок №159).

Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі, заробітна плата (грошове забезпечення).

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ХІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати грошового забезпечення.

Із матеріалів справи встановлено, що під час проходження військової служби, а саме у період з січня 2020 року по вересень 2020 року перебував на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується особистою карткою на грошове забезпечення ОСОБА_1 з січня 2020 по грудень 2020 року.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у справі № 380/30027/23 відповідач виплатив позивачу грошове забезпечення у розмірі 35 894,38 грн, що підтверджується розрахунково-платіжною відомістю № 380/30027/23-1 за вересень 2024 та випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Таким чином, апеляційний суд вважає висновок суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем на виконання рішення суду здійснено перерахунок грошового забезпечення як доходу, який позивач одержує на території України і який не має разового характеру, та враховуючи те, що відповідач здійснив перерахунок та виплату такого з порушенням строків виплати, існує наявність у позивача права на отримання компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати із лютого 2020 року по день фактичної виплати 11.09.2024.

Наведений вище висновок є підставою для задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно із п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухваливши судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (військова частина НОМЕР_1 ) – залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі №380/24011/24 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді О. М. Гінда

О. Б. Заверуха