Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №380/28733/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/28733/23 пров. № А/857/14647/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Іщук Л. П.,

суддів – Обрізка І. М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року (головуючий суддя Мричко Н.І., м. Львів) у справі № 380/28733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними,

в с т а н о в и в :

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі № 380/28733/23 визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” у розмірі 100000,00 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з 29.06.2022 по 15.07.2022 включно, та перебування у відпустці за станом здоров`я для лікування за період з 15.07.2022 року по 21.12.2022 включно. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” у розмірі 100000,00 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з 29.06.2022 по 15.07.2022 включно, та перебування у відпустці за станом здоров`я для лікування за період з 15.07.2022 року по 21.12.2022 включно, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.06.2023 по 16.10.2023 включно. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.06.2023 по 16.10.2023 включно відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” від 08.02.1995 року № 100 в розмірі 183680 (сто вісімдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн 76 коп.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі № 380/28733/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі № 380/28733/23 в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 01.06.2023 по 16.10.2023 в розмірі 183680, скасовано та прийнято в цій частині нову постанову. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 639260,16 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Також постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі № 380/28733/23 замінено відповідача з Військової частини НОМЕР_2 на Військову частину НОМЕР_1 .

В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі № 380/28733/23 залишено без змін і набрало законної сили 25.08.2025.

19.01.2026 ОСОБА_1 подано до Львівського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 року у справі № 380/28733/23.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі № 380/28733/23 суд прийняв заяву ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у справі №380/28733/23. Встановив судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі № 380/28733/23. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_2 до 20.02.2026 подати звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 суд виправив допушену в резолютивній частині описку, зазначивши «Військова частина НОМЕР_1 », замість «Військова частина НОМЕР_2 » у відповідних відмінках.

18.02.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення у справі №380/28733/23. Зазначено, що фінансово-економічною службою Військової частини НОМЕР_1 подана у січні 2026 додаткова заявка про витребування коштів на виконання рішення до вищого органу військового управління. Також повідомлено, що станом на 18.02.2026 на розрахунковому рахунку за кодом 2800 відсутня достатня кількість грошових коштів для виконання рішення суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду у справі №380/28733/23.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, свої висновки суд першої інстанції обґрунтовував тим, що Військова частина НОМЕР_1 знаходиться на фінансовому забезпеченні у Командуванні Сухопутних військ Збройних Сил України та не має можливості самостійно розпоряджатись бюджетними коштами і є структурою, яка повністю фінансується за рахунок Державного бюджету. Суд вказав, що відсутність фактичної виплати позивачу суми коштів не може свідчити про невжиття відповідачем можливих заходів з метою виконання в цій частині рішення суду.

Суд першої інстанції зазначив, що Військовою частиною НОМЕР_1 було вчинено дії, спрямовані на належне виконання рішення у справі №380/28733/23.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти судове рішення про встановлення судового контролю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню суб`єктом владних повноважень, на який покладено такий обов`язок, а висновок суду про прийняття звіту є помилковим, оскільки гарантовані законодавством виплати неможливо поставити в залежність від видатків бюджету. Наголошує, що з 25.08.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 без будь-яких на те правових підстав не виконується судове рішення у справі № 380/28733/23, не вживалось жодних заходів для виплати коштів з дня набрання рішенням законної сили і навіть частина коштів не виплачена позивачу.

Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст.312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів при наданні оцінки законності та обгрунтованості оскаржуваної ухвали виходить з наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання рішення суду, яке набрало законної сили, забезпечується, зокрема, і шляхом встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, як це передбачено у розділі ІV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».

У статті 381-1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.

Колегія суддів зауважує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, змінений механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах. КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1 - 382-3 та статтю 382 викладено в новій редакції.

Відповідно до ч.3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.11.2024 №4094-IX установлено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України (в редакції Закону №4094-IX) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Абзацом 2 частини 1 статті 382 КАС України передбачено, що в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною нормою КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме, у справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг саме за письмовою заявою заявника.

Разом з тим, в інших справах, які не належать до категорій справ, вказаних в абз.2 ч.1 ст.382 КАС України, з урахуванням приписів абз1. ч.1, ч.5 ст.382 КАС України, передбачено саме право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, а виконання рішення забезпечується, зокрема, і шляхом встановлення судового контролю у вигляді подання звіту про виконання судового рішення.

Як вже було встановлено, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі № 380/28733/23 визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” у розмірі 100000,00 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з 29.06.2022 по 15.07.2022 включно, та перебування у відпустці за станом здоров`я для лікування за період з 15.07.2022 року по 21.12.2022 включно. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” у розмірі 100000,00 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з 29.06.2022 по 15.07.2022 включно, та перебування у відпустці за станом здоров`я для лікування за період з 15.07.2022 року по 21.12.2022 включно, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.06.2023 по 16.10.2023 включно. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 01.06.2023 по 16.10.2023 включно відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” від 08.02.1995 року № 100 в розмірі 183680.76 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі № 380/28733/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі № 380/28733/23 в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 01.06.2023 по 16.10.2023 в розмірі 183680.76 грн., скасовано та прийнято в цій частині нову постанову. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 639260,16 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі № 380/28733/23 залишено без змін і набрало законної сили 25.08.2025.

Як вбачається зі звіту військової частини про виконання судового рішення, прийнятого судом першої інстанції, про постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 у даній справі Військова частина НОМЕР_1 дізналась 28.08.2025.

Водночас, лише 12.01.2026, більше, ніж через 4 місяці після набрання рішенням законної сили. т.в.о. помічника командира з правової роботи – начальником юридичної служби Військової частини НОМЕР_1 був поданий рапорт про виконання судового рішення, тобто, почали вчинятись дії на виконання рішення суду.

Поважних причин невиконання судового рішення до цього моменту зі звіту про виконання судового рішення не вбачається.

Колегія суддів зауважує, що реалізація Військовою частиною НОМЕР_1 права на оскарження в касаційному порядку судових рішень не є підставою не виконувати рішення суду, яке набрало законної сили ще 25.08.2025.

В подальшому фінансово-економічною службою Військової частини НОМЕР_1 подана додаткова заявка про витребування коштів на виконання судового рішення до вищого довольчого органу військового управління.

Однак, на момент подання заяви та постановлення оскаржуваної ухвали рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі № 380/28733/23 не виконано, навіть частково, чого не заперечує сама Військова частина НОМЕР_1 .

Колегія суддів наголошує, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача (боржника) з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що рішення суду, яке є обов`язковим для виконання для учасників справи, на момент звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю та на момент подання Військовою частиною НОМЕР_1 звіту, не виконане добровільно, відтак суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд, який розглянув справу №380/28733/23 як суд першої інстанції, повинен розглянути звіт про виконання рішення з врахуванням наведеного і вирішити питання про встановлення нового строку для подання звіту за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі № 380/28733/23 і про необхідність притягнення до відповідальності керівника за невиконання судового рішення.

Судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, що з врахуванням вимог ст.381-1 КАС України та відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття звіту.

Керуючись статтями 311, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі № 380/28733/23 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш