Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №320/25563/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року Київ справа №320/25563/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ТЦК, територіальний центр комплектування).

Просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом від 14.04.2025 №62 Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати Комісію з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 26.03.2025 та додані до неї документи, з урахуванням висновків суду у справі.

Ухвалою суду від 27.05.2025 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 стверджував протиправність рішення, оформленого протоколом від 14.04.2025 №62 Комісії з надання оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, яким позивачу відмовлено у наданні відстрочки. Пояснив, що ним надано всі необхідні документи, які підтверджують право ОСОБА_1 на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, однак, враховуючи той факт, що він є студентом закордонного закладу освіти, він позбавлений можливості надати довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, своїм правом, закріпленим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, із відзивом до суду не звернувся.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору посуті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема, Засвідчення про прийом іноземця на денну форму навчання від 30.09.2024, ОСОБА_2 зарахований до Вищої Теологічно - Гуманітарної Школи у Подкові Лєсній (Польща) на перший курс денної (дуальної) форми навчання, І ступеня на 2024/2025 навчальний рік на платній основі. Напрямок: адвентистська теологія, спеціальність: Менеджмент. Номер реєстрації: 98742. Початок занять - 01.10.2024. Очікувана дата випуску - 30.09.2027.

Позивач з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із відповідною заявою.

У заяві позивачем повідомлено про те, що він є особою, яка на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

До заяви додані: належним чином засвідчена копія паспорта ОСОБА_1 ; належним чином засвідчена копія картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ; належним чином засвідчена копія атестата про повну загальну середню освіту ОСОБА_1 МЗ НОМЕР_1 від 21.06.1996; належним чином засвідчена копія додатка до атестата ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 21.06.1996; належним чином засвідчена копія диплома кваліфікованого робітника ОСОБА_1 ДД №023079 від 19.06.1991; належним чином засвідчена копія додатка до диплома ОСОБА_1 ДД № НОМЕР_3 від 19.06.1997; виписка з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи; належним чином засвідчена копія Засвідчення про прийом ОСОБА_1 на денну форму навчання до Вищої Теологічно - Гуманітарної Школи у місті Подкові Лєсній від 30.09.2024; належним чином засвідчена копія Угоди №98742/24 про надання освітніх послуг у Вищій школі Теологічно - Гуманістичному інституті соціальних наук (ТСН) від 30.09.2024; військово-обліковий документ ОСОБА_1 з «Резерв+».

Водночас, як вбачається із повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.04.2025 №01/4/3341, рішенням Комісії відповідача, оформленим протоколом від 14.04.2025 №62, ухвалено відмовити ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. У якості причини відмови зазначено: поданий на розгляд комісії комплект документів не відповідає вимогам статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та постанові Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.

При цьому не зазначено у чому саме полягає така невідповідність.

Також з`ясовано, що позивач звертався до Міністерства освіти і науки України і Державного підприємства «Інфоресурс» з метою врегулювання процедури внесення інформації про здобуття освіти до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Міністерство освіти і науки України у листі-відповіді від 08.01.2025 №3/218-25 повідомило ОСОБА_1 , що іноземний заклад вищої освіти не є юридичною особою приватного або публічного права в Україні і суб`єктом освітньої діяльності з ліцензією на провадження освітньої діяльності в Україні, його неможливо включити до Реєстру суб`єктів освітньої діяльності ЄДЕБО, а отже і здобувач вищої освіти в іноземному закладі освіти не може виконувати обов`язки і користуватися правами здобувача вищої освіти в Україні та отримувати довідку з ЄДЕБО про послідовне здобуття освіти.

У відповіді ДП «Інфоресурс» від 09.01.2025 №01-13/123 зазначено, що видача відповідних довідок відноситься до компетенції закладів освіти, при цьому Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим наказом МОН від 08.06.2018 №620, передбачено надання доступу до ЄДЕБО суб`єктам освітньої діяльності, діяльність яких регулюється законодавством України. Підсумовано, що відомості про навчання ОСОБА_1 у Вищій Теологічно - Гуманітарній Школі (Республіка Польща) не внесено до ЄДЕБО та Вища школа не має технічної можливості вносити інформацію про навчання її студентів, а також формувати в ЄДЕБО та видавати довідку для її студентів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

За положеннями статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (Закон №2232-XII).

Як закріплено у статті 1 Закон №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За визначенням у частині першій статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За змістом частини шостої цієї ж статті передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на час розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (Закон №3543-XII) визначені правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.

Статтею 1 Закону №3543-ХІІ унормовано, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначені категорії військовозобов`язаних які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

За правилами пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ (у редакції на час виникнення спірних відносин) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Порядок №560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

За змістом пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

Відповідно до абзацу 1 пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Згідно із пунктом 59 Порядку №560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Приписами пункту 60 Порядку №560 передбачено, що Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Додатком 5 Порядку №560 встановлено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, для категорії осіб, які мають право на відстрочку відповідно до пункту 1 частини третього цього Закону: для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти; для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, - довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури, довідка закладу охорони здоров`я про прийняття на посаду лікаря (фармацевта/провізора)-інтерна певної спеціальності або довідка закладу охорони здоров`я про проходження практичної частини підготовки в інтернатурі як лікар (фармацевт/провізор)-інтерн за кошти фізичних (юридичних) осіб.

За змістом пункту 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою згідно з додатком 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.

Отже, наведеною нормою для військовозобов`язаних, які претендують на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, передбачено обов`язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.

За визначенням у статті 1 Закону України «Про освіту» заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.

За нормами до статті 10 Закону України «Про освіту» невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти. У системі позашкільної освіти та освіти дорослих (включно із післядипломною освітою) можуть здобуватися часткові кваліфікації.

За змістом частин першої та другої статті 74 Закону України «Про освіту» у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

У відповідності до частини п`ятої статті 74 Закону України «Про освіту» держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про авторське право і суміжні права».

Частиною шостою статті 74 Закону України «Про освіту» передбачено, що суб`єктами ведення Електронної бази є: держатель та адміністратор Електронної бази; органи управління у сфері освіти; суб`єкти освітньої діяльності; підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази.

Анулювання доступу суб`єкта ведення до Електронної бази здійснюється у разі припинення виконання суб`єктом ведення своїх функцій, припинення суб`єкта ведення та в інших випадках, визначених законом.

Тимчасове блокування держателем Електронної бази доступу суб`єкта ведення до Електронної бази здійснюється у випадках несанкціонованого втручання в роботу Електронної бази, виявлення кіберзагроз, кіберінцидентів і кібератак, а також ризиків настання таких подій.

Як зазначено у пункті 1, 4 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого 08.06.2018 наказом Міністерства освіти і науки України №620, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (Положення) це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб. В ЄДЕБО містяться Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників, єдина електронна система моніторингу працевлаштування випускників закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, інші складові, визначені відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти головним призначенням ЄДЕБО є забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією в галузі освіти.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти уповноважений суб`єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Таким чином, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати таку довідку, оскільки не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України та не можуть сформувати довідку про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у Порядку №560.

Це підтверджується і названими вище відповідями Міністерства освіти і науки України та ДП «Інфоресурс» на звернення позивача.

Судом встановлено, що позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив надати відстрочку у відповідності до пункту 1 частини третьою статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».

Комісією з розгляду питань про надання відстрочок від призову під час мобілізації для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий через невідповідність комплекту документів Закону №3543-ХІІ і Порядку №560.

При цьому у названому повідомленні не деталізовано, що саме мається на увазі під такою невідповідністю.

У той же час, що визнається позивачем і вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не додав довідку із ЄДЕБО, форма якої міститься у додатку №9 Порядку №560.

Так, за змістом додатку №9 до Порядку №560 довідка про здобувача освіти за даними єдиної електронної бази з питань освіти має містити інформацію про поточне здобуття освіти (прізвище, ім`я, по-батькові (за наявності), дата народження, стать, назва закладу освіти, ступінь/рівень освіти, форма здобуття освіти, код та назва спеціальності/професії, дата початку здобуття освіти, дата закінчення здобуття освіти, номер наказу про зарахування, дата наказу про зарахування, на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - так/ні) та про документи про освіту.

Дійсно, із доданих позивачем до заяви від документів слідує, що довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти у пакеті документів, направлених разом із заявою про надання відстрочки, - відсутня.

Разом із цим, позивачем надано Засвідчення про прийом іноземця на денну форму навчання від 30.09.2024 та Угоду про надання освітніх послуг у Вищій Школі Теологічно - Гуманістичному Інституті Соціальних Наук (ICH) №98742/24 від 30.09.2024.

Суд звертає увагу, що Закон №3543-ХІІ не містить жодних застережень як щодо неможливості надання відстрочки особам, які здобувають вищу освіту на території інших держав, як обов`язкової умови для надання відповідної відстрочки. Як вже зазначалось, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до ЄДЕБО, відповідно, не можуть сформувати таку довідку за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.

Водночас, суд зазначає, що жодною нормою чинного законодавства не встановлено, що перелік документів, визначених у додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України №560 є вичерпним, а факт здобуття вищої освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти не може підтверджуватись іншими доказами, якщо вони є належними та допустимими.

Відповідно до частини першої статті 23 Конституції України кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов`язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

Згідно з частинами першою, другою статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За приписами частини першої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.

Крім того, як вже зазначалося, з метою врегулювання питання, що стосується внесення в ЄДЕБО інформації про навчання, ОСОБА_1 звернувся із заявами до Міністерства освіти і науки України та до Державного підприємства «Інфоресурс», в якій просив внести в ЄДЕБО інформацію, що стосується здобуття ним повної загальної середньої освіти, професійно-технічної освіти, та про те, що він здобуває на даний час вищу освіту у Вищій Теологічно - Гуманітарній Школі у Подкові Лєсній, Республіка Польща.

У відповідь, позивач отримав лист Міністерства освіти і науки України від 08.01.2025 №3/218-25 «Про розгляд звернення», в якому зазначено, що іноземний заклад вищої освіти, який не є юридичною особою приватного або публічного права в Україні і суб`єктом освітньої діяльності з ліцензією на провадження освітньої діяльності в Україні, неможливо включити до Реєстру суб`єктів освітньої діяльності ЄДЕБО, а отже і здобувач вищої освіти в іноземному закладі освіти не може виконувати обов`язки і користуватись правами здобувача вищої освіти в Україні та отримувати довідку з ЄДЕБО про послідовне здобуття освіти.

Також позивач отримав лист-відповідь від ДІ «Інфоресурс» від 09.01.2025 №01-13/123 «Про розгляд заяви», в якій зазначено, що як вказано в листі Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 №1/9758, для отримання довідки здобувачу освіти за денною або дуальною формою навчання необхідно звернутись до закладу освіти, в якому він навчається. Зазначено, що Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти передбачено надання доступу до ЄДЕБО суб`єктам освітньої діяльності, діяльність яких регулюється законодавством України.

Суд констатує, що Порядок №560 фактично звужує підстави надання відстрочки, закріплені у пункті 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ, оскільки його приписи не містять застережень стосовно можливості реалізації такого права виключно при умові навчання у суб`єкта освітньої діяльності, діяльність якого регулюється законодавством України.

До того ж, як вже зазначалося, у повідомленні про прийняте рішення за наслідками розгляду заяви про відстрочку відповідач навіть не вказав у чому саме полягає невідповідність поданих із заявою документів.

Так, суд резюмує, що Комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідача не надано належної оцінки документам, які додані позивачем до поданої ним заяви про надання відстрочки.

За положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом частини третьої статті 7 цього ж Кодексу у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

За наведених обставин, рішення, яке оформлене протоколом від 14.04.2025 №62 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу на особливий період на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3453, не відповідає критеріям, які визначені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

При цьому, суд зауважує, що враховуючи неприйняття до уваги документів позивача про освіту, відповідачем не встановлювалась наявність обставини послідовності здобуття освіти, яка має бути перевірена районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки при розгляді заяви військовозобов`язаного про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII.

Суд звертає увагу відповідача на неприпустимість звужувального тлумачення положень пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ і наголошує, що законодавець не обмежував у праві на реалізацію можливості оформлення відстрочки для здобуття освіти у залежності від суб`єкта надання освітніх послуг.

При цьому, суд також враховує, що відповідач не скористався правом направлення відзиву на позовну заяву, не спростував доводів позивача, не пояснив мотивів прийняття оскаржуваного рішення.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому на підставі наведеного у сукупності, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача у досліджуваному випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з платіжної інструкції №22 від 12.05.2025, позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211, 20 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на 1211, 20 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом від 14.04.2025 №62, Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 26.03.2025 та додані до неї документи, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.