Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №160/546/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 рокуСправа №160/546/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області Пашаєва Руслана Шахіновича в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92, 50103; ЄДРПОУ 43877118) до Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Топила, вул. Правобережна, 49, 53571; ЄДРПОУ 04338032) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

12.01.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області Пашаєва Руслана Шахіновича Нікопольська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, в якому позивач просить:

-визнати протиправною бездіяльність Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (вул. Правобережна, 49, с. Топила, Нікопольський район, Дніпропетровської області, 53571 код ЄДРПОУ 04338032), яка полягає в не забезпеченні організації проведення робіт із винесення меж заповідного урочища місцевого значення «Балка Крутенька», яке розташоване на території Нікопольського району Дніпропетровської області, та закріплення їх в натурі (на місцевості);

-зобов`язати Мирівську сільську раду Нікопольського району Дніпропетровської області вчинити дії щодо забезпечення організації проведення робіт із винесення меж заповідного урочища місцевого значення «Балка Крутенька», який розташований на території Нікопольського району Дніпропетровської області, та закріплення їх в натурі (на місцевості), відповідно до вимог чинного законодавства України.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Нікопольською окружною прокуратурою Дніпропетровської області у межах наданих повноважень виявлено порушення у діяльності Мирівської сільської ради Нікопольського району, якою не вжито заходів щодо забезпечення проведення робіт з винесення меж заповідного урочища місцевого значення «Балка Крутенька», закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційних охоронних знаків встановленого зразку, а тому наявні підстави для зобов`язання відповідача вжити відповідних заходів з винесення меж заповідного урочищ місцевого значення «Балка Куца» закріплення їх в натурі (на місцевості).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися. Обґрунтувань неможливості подання відзиву у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на подання відзиву надано не було.

За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Ухвалою суду продовжено строк розгляду справи до 17.04.2026.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 14.10.1982 № 654 «Про заходи щодо розширення мережі державних заказників на території області» на території Томаківського району створено заповідне урочище місцевого значення «Балка Крутенька». Площа заповідного урочища складала 26,9 га. Дане урочище розташоване на відстані 2,5 км східніше с. Зоря теперішнього Нікопольського району Дніпропетровської області.

Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 19.12.1995 № 50-р «Про мережу території та об`єктів природно-заповідного фонду області» затверджено об`єкт природно-заповідного фонду заповідного урочища місцевого значення «Балка Крутенька» та загальна площа урочища була збільшена до 32,5 га за рахунок включення прибалкової лісосмуги.

З метою збереження об`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області та Томаківською РДА укладено охоронне зобов`язання № 111 від 18.12.2008 року, відповідно до якого органу виконавчої влади передано даний об`єкт під охорону.

Згідно з охоронним зобов`язанням Томаківська РДА зобов`язана забезпечити встановлений режим та охорону території заповідного урочища.

Відповідно до Постанови Верховної ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» та Розпорядження Кабінету міністрів України від 16.12.2020 за № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» Томаківська райдержадміністрація реорганізована шляхом приєднання до Нікопольської райдержадміністрації.

Власником земельної ділянки на якій розташоване заповідне урочище місцевого значення «Балка Крутенька» є Мирівська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області.

Нікопольською окружною прокуратурою Дніпропетровської області при опрацюванні даних Національної кадастрової системи встановлено, що за рахунок землі заповідного урочища місцевого значення Балка Крутенька зареєстровано земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1225482900:01:002:0258 загальною площею 43,2319 га, вид використання – землі запасу, а також за рахунок землі ландшафтного заказника місцевого значення Грушівка зареєстровано земельну ділянку землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення з кадастровим номером 1225487500:01:001:1033 загальною площею 899,1229 га, вид використання – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з використанням надрами.

Листом від 11.12.2024 №10-4-0.332-6859/2-24 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило окружну прокуратуру про те, що в управлінні відсутні проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення стосовно урочища місцевого значення «Балка Крутенька».

Листом від 08.01.2025 №30/09 Виконавчий комітет Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області на запит прокуратури від 27.12.2024 повідомив, що у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на землі природно-заповідного фонду та будь яких графічних та картографічних матеріалів на заповідне урочище «Балка Крутенька», щодо земельної ділянки площею 43,2319 га, кадастровий номер 1225482900:01:002:0258, яка розташована на території Мирівської сільської ради, проведені землевпорядні роботи щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в 2018 році та передана Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області з державної власності в комунальну власність Мирівської сільської ради відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.06.2018 №4-2222/15-18г «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.01.2018 №60-р.

Листом від 14.02.2025 № 2-700/0/621-25 Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації повідомив, що департаментом на адресу виконавчого комітету Мирівської сільської ради 28.03.2024 за № 1-1085/0/261-24 направлено листа стосовно розгляду та погодження проекту положення про урочище місцевого значення «Балка Крутенька». У свою чергу, погодження виконавчого комітету Мирівської сільської ради Нікопольського району стосовно проекту положення про Урочище до департаменту не надходило, оформлення, згідно вимог природоохоронного законодавства, охоронного зобов`язання не здійснювалося.

Листом від 18.02.2025 № 3-1305-22 Державна екологічна інспекція Придніпровського округу повідомила, що заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства об`єкту природно-заповідного фонду Дніпропетровської області заповідного урочища місцевого значення «Балка Крутенька» не здійснювались, в зв`язку з чим у Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) відсутні законні підстави для звернення із позовною заявою до суду.

Враховуючи викладене, прокурор стверджує, що межі об`єкта природно -заповідного фонду в натурі винесені не були, відповідна документація не розроблялась. У цьому від вбачає протиправну бездіяльність Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.

Отже, наявність протиправної бездіяльності щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж заповідного урочища місцевого значення «Балка Крутенька», закріплення їх в натурі (на місцевості) є предметом спору переданого на вирішення адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII) та статтею 53 КАС України.

Так, згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону №1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За змістом частини четвертої статті 23 Закону №1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону №1697-VII передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

За приписами частин третьої - п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2019 у справі №920/121/19, суд зазначає, що поняття інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

З наведеного вбачається, що інтереси держави спрямовані на забезпечення гарантій державної влади та ефективного функціонування її інститутів та органів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Звертаючись до суду в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція Придніпровського округу, у позовній заяві керівник Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області Пашаєв Руслан Шахінович обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

Зокрема, звернення до суду з позовом у цьому випадку обумовлено бездіяльністю органу місцевого самоврядування, як зазначає прокурор, невжиття заходів з винесення меж заповідного урочищ місцевого значення «Балка Крутенька» закріплення їх в натурі (на місцевості).

Відповідно до частини четвертої 4 статті 23 Закону №1697-VІІ прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Суд констатує, що прокурор дотримався вказаних норм, попередньо повідомивши позивачів про пред`явлення позову, а наявність підстав для представництва не була оскаржена вказаними суб`єктами владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» передбачено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно - заповідного фонду.

Статтею 8 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено основні засоби збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, серед яких встановлення заповідного режиму; додержання вимог щодо охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання; проведення інших заходів з метою збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з частинами 3, 5 статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Статтею 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV, проект землеустрою це сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Разом з тим, зміст пункту «в» частини 2 статті 25 Закону України «Про землеустрій» визначає, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів є одним із видів проектів землеустрою.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 47 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; проведення науково-дослідних робіт; встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

У частині 9 статті 47 Закону України «Про землеустрій» вказано, що рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

На підставі статті 19 Закону України «Про землеустрій» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать:

а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності;

б) організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом;

в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності;

г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм;

ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Конституція України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до пунктів 34, 37 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин; та прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами «сезону тиші» з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу.

З матеріалів справи судом встановлено, що на даний час вказана територія заповідного урочища місцевого значення «Балка Крутенька» перебуває на землях комунальної власності Мирівської сільської ради відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.06.2018 №4-2222/15-18г «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.01.2018 №60-р.

Відповідно до Постанови Верховної ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» та Розпорядження Кабінету міністрів України від 16.12.2020 за № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» Томаківська райдержадміністрація реорганізована шляхом приєднання до Нікопольської райдержадміністрації.

Власником земельної ділянки на якій розташоване заповідне урочище місцевого значення «Балка Крутенька» є Мирівська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області.

Таким чином, єдиним представницьким органом, на території якого розташоване заповідне урочище місцевого значення «Балка Крутенька» є Мирівська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області.

Пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III, визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом, тобто з 27.05.2021, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення,

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської

катастрофи;

г) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна

державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та

міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

3 огляду, на те, що територія заповідного урочища «Балка Крутенька» розташована на відстані 2,5 км східніше с. Зоря Нікопольського району Дніпропетровської області, однак розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 19.12.1995 № 50-р «Про мережу території та об`єктів природно-заповідного фонду області» загальна площа урочища була збільшена до 32,5 га за рахунок включення прибалкової лісосмуги, а даний об`єкт природно-заповідного фонду є об`єктом місцевого значення, то земельна ділянка, на якій розташоване заповідне урочище, є земельною ділянкою комунальної власності Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. При цьому, обов`язки щодо вчинення дій стосовно охорони та збереження об`єктів природно-заповідного фонду можуть бути здійснені виключно власником або користувачем відповідних земельних угідь.

Таким чином, з огляду на зміст зазначених норм, на Мирівську сільську раду Нікопольського району Дніпропетровської області покладається обов`язок із вчинення дій щодо замовлення проекту землеустрою, організації і встановлення меж території заповідного урочища місцевого значення «Балка Крутенька», а також здійснення контролю за його виготовленням.

Водночас, суд убачає, що Мирівською сільською радою Нікопольського району Дніпропетровської області тривалий час не здійснюються заходи щодо охорони урочища «Балка Крутенька», з метою збереження та відтворення, якого створено даний об`єкт природно заповідного фонду, зокрема, не вживаються заходи щодо встановлення меж в натурі, територія об`єкту до даних Державного земельного кадастру, не внесена.

Так, на запит окружної прокуратури щодо надання інформації чи проводились роботи із винесення меж заповідного урочища місцевого значення «Балка Крутенька» та закріплення їх в натурі (на місцевості), виконавчим комітетом Мирівської сільської ради листом №30/09 від 08.01.2025 повідомлено про те, що вказані роботи не проводились.

Крім того, листом від 11.12.2024 №10-4-0.332-6859/2-24 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило окружну прокуратуру про те, що в управлінні відсутні проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення стосовно урочища місцевого значення «Балка Крутенька».

Підсумовуючи викладене, суд убачає, що відповідачем не забезпечено проведення робіт з винесення меж заповідного урочищ місцевого значення «Балка Крутенька» закріплення їх в натурі (на місцевості та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразку відповідно до вимог чинного законодавства України.

Разом з тим, відсутність встановлених меж в натурі заповідного урочища місцевого значення «Балка Крутенька» фактично унеможливлює збереження його природного комплексу, генофонду лісових, степових та болотних видів, багатої і різноманітної флори та фауни, у складі яких є види, занесені, до Червоної Книги України, тобто може призвести до негативного впливу на навколишнє природне середовище.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про допущену протиправну бездіяльність Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка полягає в не забезпеченні організації проведення робіт із винесення меж заповідного урочища місцевого значення «Балка Крутенька», яке розташоване на території Нікопольського району Дніпропетровської області, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Вказаних витрати позивачем не понесені, тому судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295-297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області Пашаєва Руслана Шахіновича в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92, 50103; ЄДРПОУ 43877118) до Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Топила, вул. Правобережна, 49, 53571; ЄДРПОУ 04338032) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (вул. Правобережна, 49, с. Топила, Нікопольський район, Дніпропетровської області, 53571 код ЄДРПОУ 04338032), яка полягає в не забезпеченні організації проведення робіт із винесення меж заповідного урочища місцевого значення «Балка Крутенька», яке розташоване на території Нікопольського району Дніпропетровської області, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Мирівську сільську раду Нікопольського району Дніпропетровської області вчинити дії щодо забезпечення організації проведення робіт із винесення меж заповідного урочища місцевого значення «Балка Крутенька», який розташований на території Нікопольського району Дніпропетровської області, та закріплення їх в натурі (на місцевості), відповідно до вимог чинного законодавства України.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 17.04.2026.

Суддя О.В. Царікова