Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №8/471-23/1(917/2049/25) — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Харків Справа № 8/471-23/1(917/2049/25)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Демідова П.В., суддя Мартюхіна Н.О.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 (вх.№3839) про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №8/471-23/1(917/2049/25)

за апеляційними скаргами Полтавської міської ради (вх. №219П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.01.2026, Полтавської міської ради (вх. №269П) та ОСОБА_1 (вх.№361П) на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі №8/471-23/1(917/2049/25)

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до 1. Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник», 36003, м. Полтава, пров. Шкільний, 4, код ЄДРПОУ 012775609

2. Полтавської міської ради, 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління майном комунальної власності міста (вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967304).

про зобов`язання вчинити певні дії

в межах справи № 8/471-23/1

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Проммаркет М», м. Полтава

до Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник», 36003, м. Полтава, пров. Шкільний, 4, код ЄДРПОУ 012775609

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської міської ради від 19.01.2026 у справі №8/471-23/1(917/2049/25) (суддя Білоусов С.М.) позовні вимоги задоволено; зобов`язано арбітражного керуючого, що виконує повноваження ліквідатора/керуючого санацією/розпорядника майна Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» передати територіальній громаді міста Полтава об`єкт житлового фонду - будинок за № 60 по вулиці Залізна у місті Полтава; зобов`язано Полтавську міську раду (36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36) прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Полтава без жодних додаткових умов, будинок за АДРЕСА_2 ; стягнуто з Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» судовий збір в сумі 2 422,40 грн; стягнуто з Полтавської міської ради судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Полтавська міська рада звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просила скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 19.01.2026 у справі № 8/471-23/1(917/2049/25) та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДК ЖЕП «Будівельник», Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління майном комунальної власності міста про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Полтавської міської ради (вх. №219П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.01.2026 у справі №8/471-23/1(917/2049/25).

Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.02.2025 у справі №8/471-23/1(917/2049/25) заяву про ухвалення додаткового рішення від 23.01.2026 (вх.№771) задоволено частково, стягнуто з Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500,00 грн, стягнуто з Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500,00 грн.

Полтавська міська рада звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просила скасувати додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі №8/471-23/1(917/2049/25) та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення від 23.01.2026 (вх. №771) в повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Полтавської міської ради (вх.№269П) на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі №8/471-23/1(917/2049/25).

ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просила скасувати додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі №8/471-23/1(917/2049/25) та ухвалити нове додаткове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення від 23.01.2026 ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№361 П) на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі №8/471-23/1(917/2049/25); об`єднано розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 (вх.№361 П) та Полтавської міської ради (вх.№269 П) на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі №8/471-23/1(917/2049/25) в одному апеляційному провадженні.

06.04.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.№ 3839), в якій вона просить долучити до матеріалів справи №8/471/23/1(917/2049/25) докази понесених судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, стягнути з відповідачів понесені судові витрати, зокрема, витрати на правничу допомогу в сумі 15000,00 гривень на користь ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви зазначає, що відповідно до додаткового договору №01/26 від 16.02.2026 вартість послуг бюро в суді апеляційної інстанції складає 15000,00 гривень.

До заяви додані: копія ордеру серії ВІ №1346596 від 26.02.2026 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Східному апеляційному господарському суді, акт приймання-передачі виконаних робіт №02/26 від 06.04.2026 на суму 15000,00 грн, додатковий договір №01/26 від 16.02.2026 до договору про надання правової (правничої) допомоги №25/25 від 15.10.2025, платіжні інструкції №244101051 від 02.03.2026 на суму 10000,00 грн, №250584664 від 02.04.2026 на суму 5000,00 грн та №2673 від 02.04.2026, детальний опис робіт, виконаних адвокатом Сергієнко Т.Г. у справі №8/471-23/1(917/2049/25).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 апеляційну скаргу Полтавської міської ради залишено без задоволення, рішення Господарського суду Полтавської області від 19.01.2026 у справі №8/471-23/1(917/2049/25) залишено без змін.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 апеляційні скарги Полтавської міської ради та ОСОБА_1 залишено без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі №8/471-23/1(917/2049/25) залишено без змін.

07.04.2026 Полтавською міською радою надані заперечення на заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу, в яких відповідач просить постановити ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення у справі №8/417-23/1(917/2049/25), зокрема, витрат на професійну правничу допомогу в суду апеляційної інстанції.

Свої заперечення Полтавська міська рада аргументує тим, що в наданих представником позивача платіжних інструкціях №244101051 від 02.03.2026 та №250584664 від 02.04.2026 зазначено, що платником є ПуАТ «КБ`АКОРДБАНК». На думку першого відповідача, матеріали справи не містять доказів сплати витрат адвоката саме Тереховою Т.М., що суперечить п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України. Полтавська міська рада також зазначає, що детальний опис робіт заявника містить такий вид послуги як «підготовка апеляційної скарги на додаткове рішення у справі №917/2049/25» та «підготовка відзиву на апеляційну скаргу Полтавської міської ради на додаткове рішення у справі». Посилаючись на правовий висновок, викладений у пункті 31.7 постанови Верховного Суду у справі №925/790/17(925/580/20) від 30.01.2024 перший відповідач вважає, що розподіл судових витрат з оскарження додаткового рішення не відповідає визначенню, що міститься в ст. 123 ГПК України, згідно якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 прийнято заяву ОСОБА_1 (вх.№3839) про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №8/471-23/1(917/2049/25) до розгляду без виклику та повідомлення учасників справи, встановлено учасникам справи строк для надання письмових пояснень або заперечень з приводу заяви ОСОБА_1 з доказами надсилання їх копії іншим учасникам справи до 09.04.2026.

08.04.2026 Управління майном комунальної власності міста надало свої заперечення на заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та просить відмовити у її задоволенні. Свої заперечення Управління мотивує тим, що в акті приймання – передачі виконаних робіт від 06.04.2026 №02/26 відбиток печатки АБ «Тетяни Сергієнко» поставлений на підпис клієнта (позивача) - ОСОБА_1 , що засвідчує факт заповнення його реквізитів невірно. Аналіз платіжних інструкцій в національній валюті від 02.03.2026 №244101051 та від 02.04.2026 №250584664 не дозволяє встановити ім`я платника, та чи дійсно витрати понесла ОСОБА_1 , оскільки у графі платник значиться назва банку ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» м. Київ.

08.04.2026 від представника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення щодо стягнення судових витрат, в яких зазначається, що проставлення на акті приймання – передачі виконаних робіт печатки адвокатського бюро на підписі клієнта є технічною помилкою, у зв`язку з чим надає виправлений примірник акту приймання – передачі. З приводу платіжних інструкцій представник позивача зазначає, що відповідний платіж було проведено ОСОБА_1 з каси АТ «Акорд банк», у зв`язку з чим платником зазначено сам банк. На підтвердження проведення операції та надходження коштів від Терехової Т.М., адвокатом позивача додатково долучено квитанції з банку щодо проведеної безготівкової операції, та зазначено, що платіжні інструкції були роздруковані з клієнт-банку АБ «Тетяни Сергієнко», що підтверджує зарахування даних коштів.

Від Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» у встановлений в ухвалі суду від 07.04.2026 строк письмових пояснень або заперечень з приводу заяви ОСОБА_1 – не надійшло.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.

За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторона (частина 6 статті 126 цього Кодексу).

Частина 5 статті 129 ГПК України передбачає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

За змістом п.4 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись з відзивом на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Сергієнко Т.Г. повідомила, що орієнтовна сума судових витрат, які позивач планує понести у зв`язку із розглядом судової справи в апеляційній інстанції складається із суми витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Позивачка відповідно до положень частини 8 статті 129 ГПК України та разом із заявою від 06.04.2026 (тобто до ухвалення постанови) надала докази понесення нею витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, зокрема, ордер на надання правничої допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт №02/26 від 06.04.2026 на суму 15000,00 грн, додатковий договір №01/26 від 16.02.2026 до договору про надання правової (правничої) допомоги №25/25 від 15.10.2025, платіжні інструкції в національній валюті №244101051 від 02.03.2026 на суму 10000,00 грн та №250584664 від 02.04.2026 на суму 5000,00 грн, детальний опис робіт, виконаних адвокатом Сергієнко Т.Г. у справі №8/471-23/1(917/2049/25).

Окрім того, після ухвалення постанови в межах п`ятиденного строку, встановленого ч.8 ст.129 ГПК України, позивачка звернулася із заявою від 08.04.2026, до якої були долучені квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки та виправлений акт приймання – передачі виконаних робіт.

Відповідно до наявного у справі договору про надання правової (правничої) допомоги №25/25 від 15.10.2025, укладеного між Адвокатським бюро «Тетяни Сергієнко» та Тереховою Тетяною Миколаївною, (далі – договір; том 1 а.с.137) у порядку та на умовах, передбачених даним договором, клієнт доручає, а бюро зобов`язується надати правову (правничу) допомогу клієнту у питанні отримання нею права власності на квартиру №68 по вул. Залізна, 60, шляхом подання позову до Господарського суду Полтавської області про зобов`язання передати у комунальну власність м. Полтава будинок по вул. Залізна, 60 у м. Полтава, та вчинення інших дій в інтересах клієнта, спрямованих на отримання квартири у власність, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити виконану бюро роботу.

Пунктами 3.1.-3.4 договору передбачено, що гонорар - винагорода бюро за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку що визначені договором. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору, які сплачуються клієнтом окремо. Сума гонорару залежить від фактично виконаних робіт та сплачується клієнтом на підставі акту виконаних робіт. Загальна вартість гонорару в суді першої інстанції складає 40 тисяч гривень. В день укладення даного договору, клієнт вносить на рахунок Бюро 50% вартості гонорару в суді першої інстанції. Решту 50% Клієнт сплачує на рахунок Бюро не пізніше дати ухвалення рішення у справі. Вартість послуг в судах апеляційної та касаційної інстанцій узгоджується сторонами додатково, шляхом укладення додаткового договору.

Пунктом 1 додаткового договору №01/26 від 16.02.2026 до договору про надання правової (правничої) допомоги №25/25 від 15.10.2025 (далі – додатковий договір) викладено п.3.4. договору №25/25 у такій редакції: « 3.4. Загальна вартість гонорару в суді першої інстанції складає 40000,00 гривень. В день укладення даного договору, клієнт вносить на рахунок бюро 50% вартості гонорару в суді першої інстанції. Решту 50% клієнт сплачує на рахунок бюро не пізніше дати ухвалення рішення у справі. Вартість послуг в суді апеляційної інстанції складає 15000,00 гривень, вартість послуг в суді касаційної інстанції складає 8000,00 грн.». Пунктом 2 додаткового договору визначено, що всі інші пункти залишаються без змін.

Актом приймання - передачі виконаних робіт №02/26 визначено, що вартість послуги за представництво інтересів у справі №8/471- 23/1 (917/2049/25) за позовом Терехової Т.М. до Державного комунального Житлово - експлуатаційного підприємства «Будівельник», Полтавської міської ради, за участю третьої особи Управління комунальним майном міста про зобов`язання вчинити певні дії становить 15000,00 грн.

Згідно детального опису робіт, виконаних адвокатом Сергієнко Т.Г. у справі №8/471-23/1(917/2049/25), адвокатом в суді апеляційної інстанції було надано такий перелік послуг: підготовка відзиву на апеляційну скаргу Полтавської міської ради (3 години); підготовка апеляційної скарги на додаткове рішення у справі №917/2049/25 (4 години); підготовка відзиву на апеляційну скаргу Полтавської міської ради на додаткове рішення у справі (2 години); ознайомлення та надання правової оцінки письмовим поясненням та додатковим поясненням у справі Управління майном комунальної власності міста (2 години); участь в судових засіданнях (2) 31.03.2026 (3 години); участь у судових засіданнях (2) 07.04.2026 (1 година).

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини четверта статті 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Водночас за нормами частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Щодо заперечень Полтавської міської ради та Управління майном комунальної власності міста на клопотання позивачки про стягнення витрат на оплату правничої допомоги, понесених в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

В платіжних інструкціях №244101051 від 02.03.2026 на суму 10000,00 грн та №250584664 від 02.04.2026 на суму 5000,00 грн, наданих заявником разом із заявою від 06.04.2026, дійсно зазначено платником ПуАТ «КБ`АКОРДБАНК». Проте, з наданих 08.04.2026 представником позивача копій квитанцій до платіжних інструкцій на переказ готівки вбачається, що платником за ними була саме Терехова Т.М.

Окрім того, колегія суддів враховує правову позицію, викладену в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, відповідно до якої відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, оскільки надання до суду банківських документів про сплату адвокатського гонорару не є умовою для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В пунктах 30, 31 додаткової постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 викладено правову позицію, аналогічну висновкам в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 в частині тверджень, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку факт понесення позивачем витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, їх обсяг та зміст підтверджується іншими доказами, окрім наданих платіжних інструкцій та банківських квитанцій, а саме, як вже зазначалось актом приймання-передачі виконаних робіт, договором про надання правової (правничої) допомоги, додатковим договором та детальним описом робіт.

Посилання Полтавської міської ради на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.01.2024 у справі №925/790/17(925/580/20), відповідно до якої оскарження додаткового судового рішення не є окремим судовим розглядом спору по суті, а прямо залежить від розгляду основної справи, тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення («розподіл витрат на правничу допомогу за участь у розгляді питання про розподіл витрат на правничу допомогу»), яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим та не відповідає змісту процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною пізніше у постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22: «Особа, яка понесла судові витрати під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, має право на відшкодування таких витрат, що відповідатиме принципу господарського судочинства, передбаченому у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України. Під час вирішення цього питання суд має керуватися критеріями, визначеними у частині п`ятій статті 126 та частині п`ятій статті 129 ГПК України. Інше розуміння позбавить особу права на відшкодування понесених нею судових витрат у разі необґрунтованого оскарження іншим учасником справи додаткового судового рішення, що нівелюватиме значення такої засади судочинства, як відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення».

Окрім того, колегія суддів зазначає, що проставлення печатки АБ «Тетяни Сергієнко» в акті виконаних робіт на підписі позивача Терехової Т.М. не є обставиною, яка призводить до спотворення його змісту, а відповідно не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви позивача. При цьому, вказаний недолік був усунений представником Терехової Т.М. шляхом надання до заяви від 08.04.2026 виправленого акту.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Апеляційний господарський суд зазначає, що у своїх запереченнях сторони у справі не довели, що позивачем при здійсненні розрахунку витрат на правову допомогу, понесену в суді апеляційної інстанції, у розмірі 15000,00 грн не враховано критерію співмірності, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Проте, колегія суддів враховує, що згідно додаткового договору визначено вартість послуг (гонорар) адвоката в суді апеляційної інстанції у фіксованому розмірі 15000,00 гривень. При цьому, відповідно до детального опису робіт, виконаних адвокатом Сергієнко Т.Г. у справі №8/471-23/1(917/2049/25), до переліку послуг, наданих адвокатом в суді апеляційної інстанції, було включено, зокрема: підготовку апеляційної скарги на додаткове рішення у справі №917/2049/25 (4 години); підготовка відзиву на апеляційну скаргу Полтавської міської ради на додаткове рішення у справі (2 години); участь у відповідних судових засіданнях 31.03.2026 та 07.04.2026.

Проте, як зазначалося, апеляційним господарським судом було відмовлено у задоволенні, зокрема, апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення у даній справі. А тому, з урахуванням принципу відшкодування судових витрат пропорційно задоволеним вимогам, колегія суддів вважає, що витрати Терехової Т.М., пов`язані із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідачів в рівних частинах в загальній сумі лише 10000грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 (вх.№3839 від 06.04.2026) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №8/471-23/1(917/2049/25) задовольнити частково.

Стягнути з Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» (36003, м. Полтава, пров. Шкільний, 4, код ЄДРПОУ 01275609) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Стягнути з Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285) на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

В іншій частині заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя П.В. Демідова

Суддя Н.О. Мартюхіна