Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №570/454/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/454/26

Номер провадження 2/570/1123/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Дзюбишиної І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в підготовчому судовому засіданні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

Представник позивачки адвокат Штогун Н.Є. звернулася у Рівненський районний суд Рівненської області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивачки ОСОБА_4 . За життя мама залишила два заповіти, одним з яких заповіла позивачці сертифікат на право на земельну частку (пай) серія РВ №0051993 виданий 09 серпня 1996 року Рівненською райдержадміністрацією. Через складні сімейні обставини та раптову смерть її брата ОСОБА_5 , яка настала через чотири місяці після смерті їх матері, ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона втратила відчуття плину часу, стан її здоров`я погіршився, оскільки важко переживала втрату двох рідних їй людей за такий короткий проміжок часу, внаслідок чого вчасно не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті її мами. 13 листопада 2025 року позивачка звернулась до нотаріуса із наміром належно оформити свої спадкові права, проте отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Просить суд ухвалити рішення, яким визначити позивачці додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її матері - ОСОБА_4 .

Провадження у справ було відкрито 6 лютого 2026 року та справа призначена до підготовчого судового засідання на 01 квітня 2026 року.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явились, подали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали, просять позовну заяву задоволити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась. Подала до суду відзив, яким позов визнала в повному обсязі та просила суд проводити розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Подав до суду відзив, яким позов визнав в повному обсязі та просив суд проводити розгляд справи без його участі.

За положеннями ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За наведеного суд має право ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження, оскільки має місце визнання позову відповідачами.

Дослідивши докази, надані сторонами, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Волошки Рівненського району Рівненської області померла мама позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом забезпечення надання адміністративних послуг Олександрівської сільської ради Рівненської області 05 листопада 2024 року.

На випадок своєї смерті залишила два заповіти, посвідчені секретарем виконкому Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області у 2005 році, одним з яких заповіла сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РВ №0051993 позивачці.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №29-17-0.2-5684/2-25 від 2 листопада 2025 року, наданої на адвокатський запит представника позивачки, взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РВ №0051993 ОСОБА_4 отримала земельні ділянки площею 2,74 га кадастровий номер 56:246:804:00:09:003:0071 та площею 0,81 га кадастровий номер 56:246:804:00:09:015:0026 цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №087482.

Для належного оформлення своїх спадкових прав на майно, позивачка звернулась до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Проте нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії покликавшись на те, що позивачка у шестимісячний строк після смерті спадкодавця не зверталася із заявою про прийняття спадщини.

Згідно Витягу зі спадкового реєстру №83239974 від 13 листопада 2025 року спадкова справа на майно ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась.

Згідно Довідки №681, виданої Олександрійською сільською радою Рівненського району Рівненської області 12 листопада 2025 року, на час смерті ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею були зареєстровані: її син ОСОБА_5 , її невістка ОСОБА_2 та її онук ОСОБА_3 . Отже її син ОСОБА_5 , спадкоємець першої черги, фактично прийняв спадщину після смерті їх матері.

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 або мали б право на обов`язкову частку, немає.

Так, згідно з ч. 2 ст. 1272 ЦК, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. У свою чергу, заперечення спадкоємцями або одним із них стосовно подання такої заяви свідчить про наявність спору між ними, який має вирішуватися в суді в порядку позовного провадження. За відсутності спору між спадкоємцями з цього питання, заява про прийняття спадщини подається без звернення до суду в межах нотаріального провадження.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого відділом забезпечення надання адміністративних послуг Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області 10 березня 2025 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до неможливості отримати згоду брата на вступ у коло спадкоємців майна їх матері в порядку ч.2 ст.1272 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищеописане, позивачка змушена була звернутись до суду із даним позовом.

Згідно ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже спадкоємцями майна ОСОБА_5 є відповідачі по справі - його дружина ОСОБА_2 та його син ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, оскільки були зареєстровані з померлим, що підтверджується Довідкою №681 видана 12 листопада 2025 року Олександрійською сільською радою Рівненського району Рівненської області.

Сторони не заперечують, що між позивачкою та її братом не існувало спору щодо прав на спадкування майна їх матері, а також відсутній спір щодо права на спадкування між сторонами по справі, проте в позасудовому порядку реалізація права на спадщину за заповітом на майно своєї матері ОСОБА_1 є неможливою.

Положення законодавства.

Дані правовідносини регулюються Книгою шостою Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1222 Цивільного кодексу України визначено, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1223 Цивільного кодексу України визначено, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За ч.1 ст. 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Після звернення позивачки до нотаріуса їй було повідомлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини, адже вона пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини, і цей строк можливо продовжити лише у судовому порядку.

Згідно до ч.1 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до положень ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

04 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №133/1880/18, провадження №61-12000св19 (ЄДРСР №88232181) вказав, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-496цс17, і відтворено у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі №629/1886/18 (провадження №61-11600св19), від 28 жовтня 2019 року у справі №761/42165/17-ц (провадження №61-49121с18), від 20 листопада 2019 року у справі №209/1795/18 (провадження №61-1484219), від 21 листопада 2019 року у справі №626/2055/18 (провадження №61-17906св19).

Підставою для прийняття судом рішення про визначення спадкоємиці додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, є визнання причин пропуску строку на прийняття спадщини поважними.

Також, щодо спадкового майна немає спору, відповідачі визнали позовні вимоги в повному обсязі.

Висновки суду.

Отже, позивачка пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин. А тому такий строк підлягає поновленню зважаючи на поважність причин пропуску та з огляду на те, що позивач не відмовляється від оформлення спадкових прав.

Розглянувши справу в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин, враховуючи положення ч.3 ст. 1272 ЦК України суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судові витрати.

Позивач не заявила про те, щоб понесені нею судові витрати були стягнуті з відповідачів на її користь. Адже кожна із сторін має право розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. І в даному випадку позивачка не бажає відшкодовувати понесені нею судові витрати. А суд не може прийняти рішення, вийшовши за межі волі позивача. Таким чином понесені позивачкою судові витрати залишаються покладеними на неї.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задоволити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - три місяці з часу набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідачка: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Красовський О.О.