Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №420/39136/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39136/25

Головуючий І інстанції: Завальнюк І.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Голуб В.А., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення суду - 27.02.2026р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

24.11.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді невнесення до паперового військово-облікового документу з зазначенням номеру в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів №240920240640554800003 в графи 13 та 14 «Відмітки про військовий облік» інформації, що міститься у довідці ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.05.2023р. №19/21715 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 08.05.2023р. стосовно «непридатності» його до військової служби з виключенням з військового обліку за ст.61 «А» гр. І наказу Міністерства оборони України №402-2008p.;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (застосунку (реєстру) «Оберіг», «Резерв+») інформації про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст.61 «А» гр. наказу Міністерства оборони України №402-2008p.;

- зобов`язати відповідача внести до паперового військово-облікового документу з зазначенням номеру в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів №240920240640554800003 в графи 13 та 14 «Відмітки про військовий облік» інформацію, що міститься у довідці ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.05.2023р. №19/21715 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 08.05.2023р. стосовно непридатності його до військової служби з виключенням з військового обліку за ст.61 «А» гр.І наказу Міністерства оборони України №402-2008p.:

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (застосунку (реєстру) «Оберіг», «Резерв+») інформацію про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст.61 «А» гр. І наказу Міністерства оборони України №402-2008p.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у позивача, за результатами медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.05.2023р., було виявлено тяжке захворювання, зокрема, двобічний «коксартроз» III ступеню. На підставі ст.61 «А» розкладу хвороб (наказ Міністерства оборони України №402-2008p.) позивача було визнано «непридатним» до військової служби з виключенням з військового обліку, що було належним чином зафіксовано у відповідній довідці ВЛК №19/21715 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_1 . Крім того, стан здоров`я позивача та наявність захворювання були неодноразово підтверджені висновками МСЕК, згідно з якими йому встановлено II групу інвалідності. Позивач вказує, що попри наявність офіційних документів про виключення з військового обліку, ІНФОРМАЦІЯ_4 (як правонаступник) під час видачі нового військово-облікового документа №240920240640554800003 не вніс до нього відповідні відмітки. Більш того, у Єдиному державному реєстрі «Оберіг» та мобільному застосунку «Резерв+» позивач досі відображається як «військовозобов`язаний», що перебуває на обліку, що свідчить про внесення до державної бази даних недостовірної та неповної інформації. Позивач двічі (03.11.2025р. та 04.11.2025р.) особисто прибував до ІНФОРМАЦІЯ_2 , попередньо зареєструвавшись в електронній черзі. Під час особистого прийому позивач пред`явив посадовим особам оригінали всіх необхідних документів (паспорт, довідку ВЛК, посвідчення МСЕК) та подав письмову заяву про виправлення даних. Однак, попри фізичну присутність позивача та надання оригіналів документів, відповідач у встановлений п`ятиденний строк не вніс необхідні зміни та повторно надіслав лист із вимогою про особисту явку.

Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача протиправною, оскільки стан його здоров`я (сильний больовий синдром та порушення ходи) робить кожне пересування фізично тяжким. Відсутність актуальних даних у Реєстрі порушує вимоги чинного законодавства щодо повноти та достовірності інформації. Оскільки алгоритм дій ТЦК та СП, у даному випадку, чітко визначений законом і не передбачає дискреції за наявності підтверджуючих документів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідач, у свою чергу, надав до суду першої інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.11.2025р. про внесення до паперового військово-облікового документу інформації, що міститься у довідці ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.05.2023р. №19/21715 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 08.05.2023р., а також до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (застосунку (реєстру) «Оберіг», «Резерв +»). Зобов`язано відповідача розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 04.11.2025р. про внесення до паперового військово-облікового документу інформації, що міститься у довідці ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.05.2023р. №19/21715 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 08.05.2023р. і до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (застосунку (реєстру) «Оберіг» та «Резерв +»), та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, ОСОБА_1 05.03.2026р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, частково порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2026р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

26.03.2026р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом 2-ї інстанції можуть бути розглянуті в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) є громадянином України та має статус інваліда II групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (термін дії посвідчення до 31.07.2026р.), виданим 18.12.2024р. ПФУ.

08.05.2023р. позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 (нині - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) щодо проходження ВЛК.

За наслідками медичного обстеження/огляду/експертизи 08.05.2023р. ВЛК було констатовано у позивача діагноз – «Двобічний коксартроз III ступеню. Концентрита контрактура обох кулькових суглобів. Сильний больовий синдром. Порушення ходи».

Далі, на підставі вказаних вище результатів ВЛК, ІНФОРМАЦІЯ_3 було оформлено довідку від 08.05.2023р. №19/21715, згідно з якою, позивача, на підставі ст.61 «А» графи 1 Розкладу хвороб, було визнано «непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» (протокол №48 від 08.05.2023р.).

Дана інформація також була відображена і у «Тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного» НОМЕР_1 , в якому теж було зазначено, що позивач є «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» за ст.61 «А» гр. наказу Міністерства оборони України №402-2008p. Повторному медичному пересвідченню не підлягає.

Крім того, за наслідками комісійного огляду позивачу також було надано й статус особи з інвалідністю II групи, що підтверджується відповідною довідкою до Акту огляду МСЕК серії 12 ААС №492873 строком до 02.06.2024р.

05.07.2024р. МСЕК, при повторному огляді позивача, продовжило II групу інвалідності строком до 01.08.2026р., що підтверджується довідкою до Акту огляду МСЕК серії 12 ААД №073942.

Разом з тим, за результатами звернення 23.09.2024р. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для присвоєння йому відповідного номеру в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зазначення повної та достовірної інформації щодо нього, відповідно змін, внесених до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», ТВО керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було надано військово-обліковий документ з номером в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів - №240920240640554800003 без відображення в графах 13, 14 «Відмітки про військовий облік» інформації про визнання його «непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку».

Крім того, у застосунку «Резерв+» (в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів) у графі «категорія обліку» також зазначено, що позивач на цей час досі є «військовозобов`язаним». А у графі «Підстава зняття/виключення» інформація про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку - відсутня, та зазначено, що він перебуває на обліку.

Позивач неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 з пакетом документів, в тому числі медичних, довідками до акту огляду МСЕК, довідкою ВЛК та тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного НОМЕР_1 , в яких позивача визнано непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку з підстав неодноразового встановлення ВЛК та МСЕК діагнозу - Двобічний коксартроз ІІІ ступеню. Контрактура обох кулькових суглобів.

Однак, не зважаючи на це, на даний час щодо позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (№240920240640554800003) відсутня інформація про те, що він є «непридатним до військової служби та виключений з військового обліку», натомість вказано, що він перебуває на обліку як «військовозобов`язаний».

Також, позивач неодноразово звертався до відповідача із заявою стосовно неправомірного включення (невключення) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів запису (інформації) про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а саме включення (внесення) до:

паперового військово-облікового документу з зазначенням номеру в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів №240920240640554800003 в графи 13, 14 «Відмітки про військовий облік» інформації, що міститься у довідці ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.05.2023р. №19/21715 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 08.05.2023р. щодо непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку за ст.61 «А» гр. наказу Міністерства оборони України №402-2008p. із зазначенням «не підлягає повторному медичному пересвідченню»;

Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікові дані щодо нього, що міститься у довідці ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.05.2023р. №19/21715 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 08.05.2023р. щодо непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку за ст.61 «А» гр. І наказу Міністерства оборони України №402-2008p. із зазначенням «не підлягає повторному медичному пересвідченню».

Однак, за наслідками розгляду цих заяв позивач отримав листи-відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.10.2025р. №18890, від 30.10.2025р. №19808, відповідно до яких, останньому було запропоновано особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 маючи при собі військово-обліковий документ, попередньо записавшись в електронну чергу на сайті Міністерства оборони України.

На виконання вимог вказаних листів, позивач зареєструвався через електронну чергу на сайті Міністерства оборони України ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та 03.11.2025р. о 16:00 год., а також 04.11.2025р. о 09:00 год. і особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При чому, позивач, мав при собі усі оригінали наступних документів: Паспорту; Пенсійного посвідчення; ІПН; Довідки ВЛК від 08.05.2023р. №19/21715; Довідки до акта огляду МСЕК Серія 12 ААГ №492873 від 16.05.2023р.; Довідки до акта огляду МСЕК Серія 12 ААД №073942 від 08.07.2024р.; Військово-облікового документу №240920240640554800003 від 23.09.2024р.; Листів відповідача №18890, №19808, №20278; Доказів запису в електронну чергу на сайті Міністерства оборони України ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) на 03.11.2025р. о 16:00 год. та 04.11.2025р. о 09:00 год.; на також, копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 08.05.2023р.

Так, на особистих прийомах 03.11.2025р. та 04.11.2025р. позивачем були пред`явлені посадовій особі ІНФОРМАЦІЯ_2 оригінали вказаних документів для внесення у паперовий Військово-обліковий документ та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (застосунку (реєстру) «Оберіг» та «Резерв +») запису (відомості) про те, що він 08.05.2023р. ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст.61 «А» гр.1 наказу Міністерства оборони України №402-2008p. із зазначенням «не підлягає повторному медичному пересвідченню».

Однак, як зазначає позивач у позові, посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , не зважаючи на наявні у нього документи, так і не були внесені до паперового Військово-облікового документу та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (застосунку (реєстру) «Оберіг» та «Резерв +») записи (відомості) про те, що позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

У зв`язку із цим, позивач втретє звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою та доданих до неї пакетом належним чином завірених документів.

Ця заява була подана позивачем під час особистої присутності в ІНФОРМАЦІЯ_7 і отримана відповідачем, про що свідчить копія документа (заяви) із записом («Отримано 04.11.2025р.» та здійснено особистий підпис посадової особи відповідача).

Однак, за особистою присутністю в ІНФОРМАЦІЯ_7 3 заява, разом із доданими документами так і не була позитивно розглянута.

При цьому, 08.11.2025р. на поштове відділення АТ «Укрпошта» надійшов ідентичний за змістом лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.11.2025р. №20278, за яким вказаний ТЦК та СП погоджується з наявним в позивача правом на звернення, у відповідності до п.2 ч.1 ст. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», із вмотивованою заявою щодо неправомірного включення (не включення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Але відповідач знову пропонує позивачу особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 маючи при собі військово-обліковий документ, попередньо записавшись в електронну чергу на сайті Міністерства оборони України.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивач фактично безрезультатно неодноразово звертався до відповідача із заявою щодо включення до паперового Військово-облікового документу та Реєстру запису про себе (виправлення недостовірних відомостей Реєстру) (виправлення недостовірних відомостей Реєстру), а саме інформації про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку, визначеної у довідці ВЛК та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, позивач звернувся до суду за «ефективним» судовим захистом.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із часткової обґрунтованості позовних вимог та, відповідно, наявності підстав для їх часткового задоволення, шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 04.11.2025р. про внесення до паперового військово-облікового документу інформації, що міститься у довідці ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.05.2023р. №19/21715 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 08.05.2023р. і до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (застосунку (реєстру) «Оберіг», «Резерв +»), і прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, не може в повному обсязі погодитися з такими висновками суду першої інстанції, як, власне, і з обраним способом захисту порушеного права позивача, який не є ефективним, та вважає наведені висновки лише частково обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-XII, ч.1 ст.1 якого визначає, що захист Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом ч.7 ст.1 Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Як визначено п.3 ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) ТЦК та СП (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, з-поміж іншого, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022р.

Пунктом 2 вказаного Указу військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи та повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

У п.1 «Положення про ТЦК та СП» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022р. за №154) передбачено, що ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з п.9 Положення №154, ТЦК та СП здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

За ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Ведення ж персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) ТЦК та СП.

У свою чергу, правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць визначено положеннями Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017р. №1951-VIII.

У силу ст.1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, яка призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

За правилами ст.3 Закону №1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є, серед іншого, обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей, тобто держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення.

Статтею 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Єдиного державного реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою стосовно неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе та виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно зі ст.14 Закону №1951-VIII, ведення вказаного Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Постановою ж Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487 був затверджений «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», у відповідності до п.2 якого, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій стосовно: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних, а також службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Реєстру.

Пункт 20 Порядку №1487 визначає, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

За змістом п.79 Порядку №1487, районні (міські) ТЦК та СП, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття і виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому, варто звернути увагу, що Кабінет Міністрів України постановою від 16.05.2024р. №559 затвердив «Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Як передбачено у п.п.3 та 4 Порядку №559 (в редакції чинній на момент звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 ), відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває чи був виключений з військового обліку Збройних Сил, повинні відповідати відомостям, що містяться в Реєстрі. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Реєстрі, він вважається недійсним. Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Реєстрі, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) ТЦК та СП або його відділ. У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) ТЦК та СП або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) ТЦК та СП чи його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

У контексті обставин даної справи системний та цільовий способи тлумачення вказаних норм дають судовій колегії підстави дійти висновку, що у Реєстрі повинна відображатись повна та дійсна інформація відносно призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, серед іншого, і ТЦК та СП, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Так, мотивуючи даний адміністративний позов, позивач звернув увагу на те, що він, будучи достеменно впевненим, що «виключений з військового обліку», як «непридатний до в/служби» та інвалід 2-ї групи, а також приймаючи до уваги факт внесення відомостей про непридатність до військової служби до його «паперового військово-облікового документа», мав правомірні очікування стосовно того, що відносно нього посадові особи відповідача будуть діяти у відповідності до вимог законодавства та належним чином виконувати покладені на них обов`язки стосовно внесення інформації до Єдиного державного реєстру про виключення позивача з військового обліку. Водночас, згідно з електронним військово-обліковим документом із мобільного застосунку «Резерв +», ОСОБА_1 досі рахується «військовозобов`язаним», а в графі «підстава зняття/виключення» відсутні жодні відомості.

Проте, як уже зазначалося судом, згідно з наявною у справі довідкою ВЛК №19/21715 від 08.05.2023р., виданої ІНФОРМАЦІЯ_8 , позивач визнаний «непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» на підставі ст. 61 «А» графи 1 розкладу хвороб.

При цьому, у вказаній вище довідці ВЛК №19/21715 від 08.05.2023р. зазначено діагноз позивача: «Двобічний коксартроз III ступеню. Концентрита контрактура обох кулькових суглобів. Сильний больовий синдром. Порушення ходи».

Далі, як свідчать матеріали справи та вже зазначалося вище, на підставі вказаного рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.05.2023р., ОСОБА_1 було видано «тимчасове посвідчення військовозобов`язаного», в якому також зазначено про «непридатність до військової служби» з виключенням з військового обліку.

При цьому, у п.14 вказаного «Тимчасового посвідчення» також міститься інформація й про те, що 08.05.2023р. ОСОБА_1 був «виключений з військового обліку військовозобов`язаних» ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст.37 Закону №2232-XII.

Матеріалами справи встановлено, що у зв`язку з виявленими розбіжностями, ОСОБА_1 неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 із письмовими заявами щодо виправлення «недостовірних» відомостей відносно нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Так, у цих заявах ОСОБА_1 неодноразово просив виправити недостовірні відомості в Реєстрі, а саме включити (внесення) до:

- паперового військово-облікового документу з зазначенням номеру в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів №240920240640554800003 в графи 13, 14 «Відмітки про військовий облік» інформації, що міститься у довідці ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.05.2023р. №19/21715 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 08.05.2023р. щодо непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку за ст.61 «А» гр. І наказу Міністерства оборони України №402-2008p. із зазначенням «не підлягає повторному медичному пересвідченню»;

- Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікові дані щодо нього, що міститься у довідці ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.05.2023р. №19/21715 та тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 08.05.2023р. щодо непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку за ст.61 «А» гр. І наказу Міністерства оборони України №402-2008p. із зазначенням «не підлягає повторному медичному пересвідченню».

Однак, як зазначає позивач у позові, посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 не були внесені як до паперового військово-облікового документу, так і до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (застосунку (реєстру) «Оберіг» та «Резерв +») записи (відомості) про те, що він визнаний «непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку».

З урахуванням викладеного, в даному випадку, фактично спірним є питанням правомірності дій/бездіяльності відповідача щодо внесення/невнесення відповідних змін, зокрема, відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення останнього з 08.05.2023р. з військового обліку на підставі довідки ВЛК №19/21715 від 08.05.2023р., з огляду на неодноразово подані позивачем заяви про неактуальність (помилковість) наявної в Реєстрі інформації щодо нього.

Як зазначено судом вище, згідно зі ст.9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Окрім цього, згідно з приписами п.п.3 та 4 Порядку №559, у разі невідповідності відомостей, зазначених у реєстрі громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) ТЦК та СП або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) ТЦК та СП або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Тобто, наведеними положеннями Закону чітко визначено, що виправленню недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів дійсно передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру.

Як видно з матеріалів справи, в даному конкретному випадку, позивачем, на думку суду, фактично була дотримана вимога чинного законодавства щодо звернення до відповідного Центу комплектування, однак, відповідачем усі 3 заяви фактично було проігноровано, як і не внесені до Реєстру, згідно із Законом №1951-VIII, відомості про непридатність до військової служби позивача та виключення його з військового обліку.

Що ж стосується безпосередньо правової підстави виключення позивача з військового обліку на підставі довідки ВЛК №19/21715 від 08.05.2023р., то судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено наступні обставини.

Так, на підставі наявної в матеріалах справи довідки ВЛК №19/21715 від 08.05.2023р., виданої ІНФОРМАЦІЯ_8 , позивача 08.05.2023р. дійсно було визнано «непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» відповідно до ст.61 «А» гр. І наказу Міністерства оборони України №402-2008p.

Крім того, зазначений висновок ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 також було відображено і в «паперовому військово-обліковому документі» позивача (тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного) від 08.05.2023р. №004649, де начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 також зроблено відповідний запис про виключення позивача з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби, який засвідчено підписом посадової особи та скріплено мокрою гербовою печаткою РТЦК.

При цьому, слід звернути увагу й на те, що відповідач жодним чином не заперечує самого факту прийняття/видачі ВЛК зазначеної вище довідки №19/21715 від 08.05.2023р. відносно позивача, а також внесення на її підставі відповідного запису до «тимчасового посвідчення військовозобов`язаного».

У цьому контексті, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, як загально відомо, виключення з військового обліку військовозобов`язаних відбувається відповідно до вимог ч.6 ст.37 Закону №2232-XII, згідно з нормами якої, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) ТЦК та СП (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, серед іншого, визнані «непридатними до військової служби».

Непридатність же військовозобов`язаного до військової служби, яка і є підставою для його виключення з військового обліку, встановлюється за результатами проведення медичного огляду.

За нормами ч.13 ст.2 Закону 2232-XII, порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Процедура ж проведення військово-лікарської експертизи ВЛК, чітко визначена Положенням №402.

Так, згідно з п.22.1 глави 22 розділу II вказаного Положення №402, дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв`язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються:

а) на військовослужбовців - у медичну книжку, за необхідності - у довідку ВЛК;

б) на кандидатів на навчання у ВВНЗ, з числа осіб:

цивільної молоді - у Картку медичного огляду кандидата на навчання у ВВНЗ, Картку медичного огляду того, хто вступає до ВВНЗ, який здійснює підготовку льотного складу (додаток 20);

військовослужбовців - у Картку медичного огляду кандидата на навчання у ВВНЗ та в медичну книжку;

в) на військовозобов`язаних, резервістів - у Картку обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. У випадку діагностування у військовозобов`язаного, резервіста хвороби, зумовленої ВІЛ, діагноз та стаття Розкладу хвороб до військового квитка та облікової картки не записуються.

На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов`язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу;

г) на кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців, які залучаються до участі у МО, - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, у довідку ВЛК та в медичну книжку;

ґ) на членів сімей військовослужбовців - у довідку ВЛК або Свідоцтво про хворобу;

д) на працівників Збройних Сил України - у довідку ВЛК, а тих, які працюють з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, а також мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, - у медичну картку амбулаторного хворого або медичну книжку.

Правилами п.22.5 глави 22 розділу II Положення №402 визначено, що про ВЛК Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК.

У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Відповідно до пп. «б» п.22.6 глави 22 розділу II Положення №402, свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: у воєнний час: на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону.

Так, як слідує з матеріалів справи, позивача було визнано «непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» відповідно до довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 за №19/21715 від 08.05.2023р., тобто під час дії «військового стану».

При цьому, зазначений вище висновок ВЛК, як уже неодноразово наголошувалося судовою колегією, також було відображено і в паперовому військово-обліковому документі ОСОБА_1 - тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного від 08.05.2023р. №004649.

У відповідності до п.3.8 глави 3 розділу II Положення №402, після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

- «Придатний до військової служби»;

- «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;

- «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку»;

- «Обмежено придатний до військової служби».

На офіцерів запасу та у відставці подається особова справа, а на звільнених з військової служби з психічними розладами - висновок закладу охорони здоров`я (установи) про зміну або зняття раніше встановленого діагнозу, на підставі якого вони були ВЛК визнані непридатними (обмежено придатними) до військової служби. Штатна ВЛК за необхідності додатково запитує, а також спільно з головними (провідними) медичними фахівцями військово-медичних клінічних центрів вивчає всі медичні та інші документи, які характеризують стан здоров`я заявника у період проходження ним військової служби та після звільнення. Якщо при цьому буде встановлено, що є підстави задовольнити прохання заявника, штатна ВЛК через керівника районного, міського ТЦК та СП направляє його на огляд ВЛК районного, міського ТЦК та СП, гарнізонною або госпітальною ВЛК (за рішенням штатної ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби на теперішній час. Результати огляду особи, звільненої з військової служби оформляються довідкою ВЛК або свідоцтвом про хворобу. Чотири примірники свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) направляються в штатну ВЛК. Після розгляду всіх документів штатна ВЛК подає у ЦВЛК свідоцтво про хворобу (довідку ВЛК) в трьох примірниках, на офіцерів запасу та у відставці - особову (на осіб, звільнених з військової служби з правом на пенсію - і пенсійну) справу, медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них за період служби і після звільнення з військової служби, медичну книжку, медичну картку амбулаторного хворого або докладні витяги з них, акти огляду МСЕК та інші необхідні документи з обґрунтуванням думки з цього питання для прийняття остаточної постанови, у тому числі про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).

Отже, вирішення питання про ступінь придатності особи до військової служби належить до виключної компетенції ВЛК. Саме ВЛК приймає постанову про придатність, обмежену придатність чи непридатність до військової служби, а також про виключення з військового обліку за станом здоров`я.

Колегія суддів звертає увагу, що, в даному випадку, довідку ВЛК №19/21715 від 08.05.2023р. про визнання позивача «непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» було прийнято компетентним органом - ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Жодних обґрунтованих доводів щодо неправильності вказаного висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , викладеного у довідці №19/21715 від 08.05.2023р., про непридатність позивача до військової служби з виключенням його з військового обліку на підставі ст.61 «А» гр. І наказу Міністерства оборони України №402-2008p., відповідачем не наведено і доказів не надано.

Що ж стосується самого діагнозу позивача, то останній, згідно з наявними доказами, був встановлений за результатами медичного огляду, - «Двобічний коксартроз III ступеню. Концентрита контрактура обох кулькових суглобів. Сильний больовий синдром. Порушення ходи», що, як загально відомо, передбачає больовий синдром під час руху та характеризується руйнуванням хрящів, значними кістковими розростаннями, зникненням суглобової щілини, сильною атрофією м`язів та стійкою фіксацією суглобів у неправильному положенні.

Отже, враховуючи те, що відповідний медичний огляд позивача, в даному випадку, було проведено компетентним органом, за результатом огляду цим органом позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку, що відповідачем, власне, підтверджується, а відомості про оформлений ВЛК документ внесено до його паперового військово-облікового документа (тимчасове посвідчення військовозобов`язаного від 08.05.2023р. за № НОМЕР_3 ), колегія суддів вважає, що позивач мав усі законні очікування та підстави щодо того, що посадовими особами відповідача буде внесено інформацію про виключення його з військового обліку до Реєстру.

Разом із тим, слід наголосити на тому, що зміна, скасування чи перегляд постанови ВЛК може здійснюватися лише тільки в порядку та у спосіб, визначених Положенням №402, шляхом проведення повторного або контрольного медичного огляду, розгляду матеріалів вищою чи штатною ВЛК, ухвалення нової постанови тощо.

Відповідачем же, у свою чергу, до матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження скасування або зміни довідки ВЛК №19/21715 від 08.05.2023р. у встановленому Положенням про ВЛК порядку або ж ухвалення вищою (штатною) ВЛК іншої постанови щодо ступеня придатності позивача до військової служби.

Належних та допустимих доказів на підтвердження визнання недійсним чи виправлення запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідачем до матеріалів справи теж не надано.

Також, слід звернути увагу й на те, що повноваження ТЦК та СП, визначені, зокрема, Порядком №1487, полягають саме в організації військового обліку, веденні відповідної документації, своєчасному внесенні актуальних відомостей до Реєстру, однак не включають повноважень щодо самостійної зміни постанов ВЛК та їх наслідків для статусу особи.

Судова колегія зауважує що у разі наявності порушень при оформленні документів ВЛК, усунення таких порушень має здійснюватися у спеціальному порядку, визначеному Положенням про ВЛК.

До моменту належного перегляду або ж скасування довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 в передбаченому законом порядку така довідка та здійснений (на її підставі) запис у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного позивача є чинними та обов`язковими до виконання для відповідача, як органу військового управління та органу ведення Реєстру.

Разом з тим, за даними електронної системи «Оберіг», сформований позивачем електронний військово-обліковий документ не містить відомостей про виключення його з військового обліку. Отже, відомості, що містяться в електронному військово-обліковому документі позивача, в даному випадку, фактично не відповідають (суперечать) відомостям його паперового військово-облікового документа та висновку ВЛК №19/21715 від 08.05.2023р.

Втім, як вже наголошувалося вище, відповідно до вимог п.3 Порядку №559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

У силу п.4 цього Порядку, у разі невідповідності відомостей, вказаних у військово-обліковому документі, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України звертається до відповідного ТЦК та СП із заявою про внесення змін, а такі зміни мають бути внесені протягом 5 робочих днів з дня реєстрації заяви.

Зокрема, судовою колегією з матеріалів справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово особисто звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявами про виправлення недостовірних відомостей щодо нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Однак, за наслідками розгляду його заяв позивач отримував відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.10.2025р. №18890, від 30.10.2025р. №19808, відповідно до яких, йому постійно було пропоновано особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 маючи при собі військово-обліковий документ, попередньо записавшись в електронну чергу на сайті Міністерства оборони України.

На виконання вимог вказаних листів-відповідей, позивач реєструвався через електронну чергу на сайті Міністерства оборони України ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та 03.11.2025р. о 16:00 год., а також 04.11.2025р. о 09:00 год. особисто прибував до ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи при собі оригінали наступних документів: Паспорту; Пенсійного посвідчення; ІПН; Довідки ВЛК від 08.05.2023р. №19/21715; Довідки до акта огляду МСЕК Серія 12 ААГ №492873 від 16.05.2023р.; Довідки до акта огляду МСЕК Серія 12 ААД №073942 від 08.07.2024р.; Військово-облікового документу №240920240640554800003 від 23.09.2024р.; Листів відповідача №18890, №19808, №20278; Доказів запису в електронну чергу на сайті Міністерства оборони України ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) на 03.11.2025р. о 16:00 год. та 04.11.2025р. о 09:00 год.; на також, копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 08.05.2023р.

Так, як вже вказувалося вище, на цих особистих прийомах 03.11.2025р. та 04.11.2025р. ОСОБА_1 пред`являв посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 оригінали вказаних документів для внесення в його паперовий військово-обліковий документ та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (застосунку (реєстру) «Оберіг» та «Резерв +») записів (відомостей) про те, що він 08.05.2023р. був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст.61 «А» гр.1 наказу Міністерства оборони України №402-2008p. із зазначенням «не підлягає повторному медичному пересвідченню».

Однак, будь-яких доказів внесення таких змін до паперового військово-облікового документу та до Реєстру в установлені строки відповідач суду так і не надав.

У цьому контексті, колегія суддів зауважує на тому, що невнесення у встановлений законом 5-денний строк відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 певних етапів процедури такого виключення фактично суперечить діючому законодавству та «принципу правової визначеності».

Право позивача на виконання щодо нього встановлених законом гарантій, а саме не внесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, тобто не належне (електронне, документальне) оформлення такого виключення не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, позивачем, на переконання судової колегії, було належним чином доведено факт протиправності бездіяльності відповідача щодо не внесення до Єдиного державного реєстру відомостей відносно нього, а саме - про визнання його за висновком ВЛК непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку.

Варто також наголосити й на тому, що обов`язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах про протиправність таких рішень, дій чи бездіяльності покладається, згідно з ч.2 ст.77 КАС України, на відповідача.

У свою чергу, відповідач так і не надав ані до суду 1-ї інстанції, ані до суду апеляційної інстанції достатніх та переконливих доказів, які б спростовували правову позицію позивача.

Одночасно, суд 2-ї інстанції наголошує, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (або ж неналежне виконання) ТЦК та СП своїх обов`язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про особу до Реєстру не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов`язків за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та повторне постановлення на військовий облік військовозобов`язаного із проходженням військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров`я.

З урахуванням вищенаведеного, усі інші доводи і заперечення сторін по справі на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

У той же час, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст.13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, серед іншого, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005р. (заява №38722/02)).

Тобто, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому, суд може вийти за межі позовних вимог, втім якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини та громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У постанові Верховного Суду 25.03.2020р. у справі №752/18396/16-а сформульована правова позиція, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, пов`язане з публічно-правовим характером адміністративного позову та активною участю суду в процесі розгляду справ, а тому суд може та зобов`язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів.

Отже, суд може, та навіть зобов`язаний, в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів. Такий вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003р. №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким виключно за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (ст.2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (ст.13).

З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку, задоволення позовної заяви у частині дій зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Так, як вже зазначалося вище, відповідачем не надано будь-яких доказів, що довідка ВЛК від 08.05.2023р. №19/21715 та рішення (запис) про виключення позивача з військового обліку скасовані (визнані нечинними) у встановленому законодавством порядку.

За наведених обставин справи та їх чинного правового регулювання, колегія суддів доходить висновку, що по даній справі наявні усі правові підстави для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Реєстру інформацію про визнання позивача «непридатним» до військової служби та про виключення з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 08.05.2023р. (відповідно до інформації, яка міститься у довідці військово-лікарської комісії від 08.05.2023р. №19/21715 і тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 ).

У такому випадку, згідно із вказаним рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_2 також зобов`язаний видалити інформацію з Єдиного державного реєстру відносно позивача, а саме – фактично про повторну постановку (взяття) на військовий облік в статусі «військовозобов`язаного».

Саме такий спосіб поновлення прав позивача, на думку колегії суддів, і буде найбільш ефективним та унеможливить необхідність повторного звернення до суду за захистом своїх прав, враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , як вже зазначалося, не наводить обґрунтування щодо наявності підстав для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я.

При цьому, колегія суддів звертає увагу і на те, що аналогічні висновки з цих спірних питань вже були висловлені П`ятим апеляційним адміністративним судом, зокрема, у постановах від 13.01.2026р. у справі №420/22525/25 та від 26.03.2026р. у справі №420/31513/25.

У той же час, надаючи оцінку вимогам та доводам апеляційної скарги позивача, суд встановив, що відповідно до п.п.3, 4 Порядку №559 (у редакції, чинній на момент розгляду справи), відомості, що зазначаються у військово-обліковому документі, повинні повністю відповідати відомостям, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі ж невідповідності таких відомостей законодавством прямо передбачено обов`язок внесення змін саме до зазначеного вище Реєстру, тоді як військово-облікові документи в їх паперовій формі, відомості в яких не відповідають даним Реєстру, визнаються недійсними.

З урахуванням вказаного, судова колегія дійшла висновку, що чинне нормативне регулювання не передбачає можливості внесення змін до військово-облікових документів у паперовій формі (як просить здійснити позивач). А тому, заявлені позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача внести зміни до такого «паперового документа» не відповідають визначеному законом способу захисту порушеного права, оскільки належним способом є саме внесення відповідних змін до Реєстру із подальшим формуванням військово-облікового документа в електронній формі.

За таких обставин, підстави для задоволення вимог позивача у відповідній частині відсутні.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача частково знайшли своє підтвердження.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

До того ж, слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано апелянтом при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

У силу вимог ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, в обсязі встановлених обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв`язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове - про часткове задоволення даного позову.

Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року - скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку за висновком військово-лікарської комісії.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_9 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) «непридатним до військової служби», а також про «виключення його з військового обліку військовозобов`язаних», у зв`язку із його непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 08.05.2023 року (відповідно до інформації, яка міститься у довідці військово-лікарської комісії від 08.05.2023 року №19/21715 і тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_1 ).

Визнати протиправною постановку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на «військовий облік» у ІНФОРМАЦІЯ_10 в статусі «військовозобов`язаного».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_9 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про постановку (взяття) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на «військовий облік» в статусі «військовозобов`язаного».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 17.04.2026р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: В.А. Голуб

В.О. Скрипченко