Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №420/21546/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/21546/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Вербицької Н.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 року у справі №420/21546/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

У С Т А Н О В И В:

02 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (далі – позивач, Товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000110/2 від 01.07.2025 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500580/2025/000212 від 01.07.2025 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення відповідачем митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, за резервним методом відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу, а не за основним (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються), як здійснено позивачем, суперечить вимогам Митного кодексу України.

Як стверджувало Товариство, декларантом надано до митного органу всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та в підтвердження заявленої ним митної вартості. За таких обставин, на переконання позивача, оскаржувані рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 04 вересня 2025 року прийнято судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» задоволено повністю.

Визнано противоправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000110/2 від 01.07.2025 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500580/2025/000212 від 01.07.2025 року.

Ухвалюючи означене судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що Товариством подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових її значень, та як наслідок, відсутність у митного органу підстав для застосування при митному оформленні імпортованого позивачем товару іншого (резервного) методу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Одеською митницею (далі – скаржник, митний орган) подано апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги скаржник обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки документів, які надані позивачем до митного органу разом з митною декларацією, відповідачем правомірно скориговано митну вартість товарів за резервним методом у зв`язку із не підтвердженням Товариством правильності визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору (контракту).

У відзиві на апеляційну скаргу представник Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» спростовує доводи апеляційної скарги митного органу, вказуючи на законність ухваленого рішення суду та просить його залишити без змін.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судом першої інстанції та з`ясовано судовою колегією, 08.04.2024 року ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (далі - покупець) укладено з компанією «Alltag und Geratetechnik GmbH» (Швейцарія) (далі - продавець) Договір поставки №AUG-27М/080424 (далі - Договір). (а.с.63-69)

Відповідно до умов Договору продавець зобов`язується передати у зумовлені строки покупцеві товар та документи, що відносяться до нього, а покупець зобов`язується прийняти такий товар і сплатити продавцю за нього обумовлену грошову суму. Товар, що поставляється за цим договором - обладнання та устаткування для басейнів, а також супутні деталі та інше приладдя господарського призначення. Сторони можуть домовитись про постачання інших категорій товарів за цим Договором (підпункт 1.1 пункту 1 Договору).

Згідно із підпунктом 1.4 пункт 1 Договору детальний опис товару, що поставляться, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються сторонами y відповідних специфікаціях.

27.06.2025 року сторонами укладено специфікацію №45935 до Договору №AUG-27М/080424 від 08.04.2024 року на поставку товару загальною вартістю 37743,38 дол. США. Умови поставки – DPU CHERNIVTSI (відповідно до Incoterms 2020). (а.с.80-81)

Крім того, 27.06.2025 року компанією «Alltag und Geratetechnik AG» складено інвойс №246/06/2025, згідно із якого визначено поставку товару вартістю 37743,38 дол. США. Умови поставки – DPU CHERNIVTSI. (а.с.83)

На виконання умов Договору №AUG-27М/080424 від 08.04.2024 року на адресу ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» компанією «Alltag und Geratetechnik AG» (Швейцарія) поставлено партію товару.

Для проведення митного оформлення товарів, поставлених за Договором №AUG-27М/080424 від 08.04.2024 року, декларантом подано до Одеської митниці митну декларацію. (а.с.87-92)

Згідно до відомостей графи 42, 43 митної декларації декларантом зазначено метод визначення митної вартості « 1 - основний» – за ціною договору. Умови поставки (графа 20 митної декларації) – DPU Чернівці. При поданні митної декларації декларантом надано Одеській митниці наступні документи:

– пакувальний лист (Packing List) №246/06/2025 від 27.06.2025 року;

– рахунок – фактура (інвойс) (Commercial Invoice) 246/06/2025 від 27.06.2025 року;

– коносамент (Bill of Lading) №BW25040025 від 06.04.2025 року;

– автотранспортна накладна (Road consignment note) № 45935 від 29.06.2025 року;

– договір поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року;

– специфікація №45935 від 27.06.2025 року до Договору поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року;

– додаткова угода №1 від 25.09.2024 року до Договору поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року;

– додаткова угода №2 від 17.12.2024 року до Договору поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року.

За наслідками дослідження документів, які подані декларантом для здійснення митного оформлення товару, Одеською митницею повідомлено декларанта про те, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. У зв`язку із зазначеним, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, Товариство зобов`язано надати (за наявності) додаткові документи.

На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи декларантом надіслано до митного органу документи, а саме:

– прайс б/н від 26.06.2025 року, експертне дослідження № 250/25 від 16.06.2025 року, експортна декларація країни відправлення №310120250406307183 вiд 06.04.2025 року, комерційна пропозиція продавця.

01.07.2025 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000110/2. (а.с.110-112)

Так, у вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:

1) Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів «Alltag und Geratetechnik AG» (Швейцарія), відправник і виробник компанія «WUYI HAOYUAN HARDWARE PRODUCTS CO., LTD» (Китай), торговельні марки «START PRO» та «FORESTER».

Згідно до приписів п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту згідно із п.3.1.

Водночас, у специфікації №45935 відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

2) У наданому комерційному рахунку №246/06/2025 відсутнє посилання на специфікацію №45935 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів;

3) На момент відвантаження товару 06.04.2025 року згідно до даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС Україна» (інвойс від 27.06.2025 року №246/06/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів;

4) Заявлені комерційні умови поставки «DPU Чернівці» означають доставку товару на місце з розвантаженням. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту видачі – SHENZHEN (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування NINGBO (Китай) – Chornomorsk (Україна);

5) У наряді від 28.06.2025 року №345 на контейнер MSKU1805978 зазначено, що вантаж прибув в Україну на морському судні A. OBELIX рейс 020, а в поданому до митного оформлення коносаменті зазначено інше судно – AL JASRAH 515W.

Зазначене свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту, інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів.

Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості.

У відповідності із вказаним рішенням, митну вартість товару, що імпортується, скориговано та визначено відповідачем із застосуванням резервного методу згідно до наявної у митному органі інформації.

Як слідує зі змісту рішення про коригування митної вартості товару, враховуючи вимоги статті 64 Митного кодексу України, відповідачем використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, приписами ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України).

У відповідності із ч. 3, 4 ст. 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Положеннями ч. 5, 6 ст. 57 Митного кодексу України установлено, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно із положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Приписами ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із приписами ч. 1, 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 ст. 54 МК України).

При цьому, положеннями ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації;

ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вище наведених норм слідує, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є:

виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів;

невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу;

відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі №804/16271/15, від 18 травня 2022 року у справі №620/1735/20, від 21 вересня 2023 року у справі №520/18432/21.

Як слідує з матеріалів справи, однією з підстав для коригування митної вартості, відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначено про те, що оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів «Alltag und Geratetechnik AG» (Швейцарія), відправник і виробник компанія «WUYI HAOYUAN HARDWARE PRODUCTS CO., LTD» (Китай), торговельні марки «START PRO» та «FORESTER».

При цьому, згідно до приписів зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Разом з цим, у специфікації №45935 від 27.06.2025 року відсутня інформація щодо торгівельної марки, виробника, якісних характеристик (матеріалу виготовлення) та артикулів, що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати товар з заявленою поставкою.

З цього приводу, судова колегія звертає увагу, що контроль за правильністю митного оформлення товару полягає не тільки в перевірці математичного обрахунку складових митної вартості товару. Аналіз змісту статей 52, 55 Митного кодексу України дає можливість дійти висновку, що митний орган перевіряє, в тому числі, повноту та достовірність зазначених декларантом відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню.

Як установлено апеляційним судом, 08.04.2024 року ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (далі - покупець) укладено з компанією «Alltag und Geratetechnik GmbH» (Швейцарія) (далі - продавець) Договір поставки №AUG-27М/080424, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у зумовлені строки покупцеві товар та документи, що відносяться до нього, а покупець зобов`язується прийняти такий товар і сплатити продавцю за нього обумовлену грошову суму.

З матеріалів справи убачається, що у поданій до митного оформлення митній декларації декларантом зазначено компанію «WUYI HAOYUAN HARDWARE PRODUCTS CO., LTD» (Китай) в якості його відправника і виробника.

Судова колегія вказує, що наведені вище обставини свідчать про наявність у даному випадку посередницьких послуг, пов`язаних з купівлею товарів відповідно до Договору поставки №AUG-27М/080424. Так, на переконання апеляційного суду, прямий контракт з виробником товару відрізняється від непрямого контракту за ціноутворенням, умовами співпраці та ризиками. Непрямий контракт, зокрема, збільшує ціну товару за рахунок додання посередницьких послуг, у даному випадку компанії «Alltag und Geratetechnik AG» (Швейцарія).

За таких обставин, у митного органу виникли обґрунтовані підстави вважати, що наявність посередницьких послуг компанії «Alltag und Geratetechnik AG» (Швейцарія) впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Також, згідно до приписів п.1.4 Договору поставки №AUG-27М/080424 від 08.04.2024 року детальний опис товару, який поставляється, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються сторонами у відповідних специфікаціях.

Відповідно до підпунктів 3.1 - 3.2 вказаного Договору сторони погоджують та визначають обсяги та acoртимент товару у специфікаціях, які з моменту підписання сторонами є невід`ємною частиною цього Договору. Продавець зобов`язаний поставити покупцю товар належної якості в обумовленій Специфікацією кількості.

Апеляційним судом з`ясовано, що надана до митного органу специфікація №45935 від 27.06.2025 року не містить інформації щодо торгівельної марки, виробника, якісних характеристик (матеріалу виготовлення) та артикулів.

Відтак, обґрунтованим є висновок митного органу, що подані для митного оформлення документи не підтверджують зазначену в митній декларації інформацію про торгівельну марку, виробника, якісних характеристик (матеріалу виготовлення) та артикулів, яке у свою чергу має вплив на ціну товару.

Окрім того, як установлено апеляційним судом та слідує з матеріалів справи, в оскаржуваному рішенні та у своїх доводах апеляційної скарги митний орган ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів.

Так, мотивуючи рішення про коригування митної вартості в цій частині, відповідач вказував, зокрема, що на дату відвантаження товару – 06 квітня 2025 року згідно до даних коносаменту (Bill of Lading) №BW25040025 від 06.04.2025 року, товар ще не був проданий ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА", оскільки датою складення рахунку-фактури (інвойсу) №246/06/2025 є 27 червня 2025 року.

Крім цього, як стверджував митний орган, у даному випадку Товариством заявлені комерційні умови поставки товару – «DPU Чернівці», натомість у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту видачі SHENZHEN (Китай), та при цьому зазначено маршрут прямування з порту NINGBO (Китай) до порту CHORNOMORSK (Україна).

На переконання скаржника, наведені обставини свідчать про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат як на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, так і зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту.

Так, судова колегія вказує, що відповідно до положень частини 10 статті 58 Митного кодексу України складовою митної вартості товару, яка повинна при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари є, зокрема:

«витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України).».

Згідно із п.6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів та обов`язково подаються до митниці, є, серед іншого:

«транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.».

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати коносамент - це документ, що підтверджує укладення договору морського перевезення і прийняття або навантаження вантажу перевізником, яким останній зобов`язується передати вантаж проти вручення документа.

У свою чергу, згідно із міжнародними правилами перевезення, якщо коносамент видається на умовах «freight prepaid», то це означає, що фрахт повинен бути зібраний до видачі вантажу одержувачу. При цьому, зовсім не обов`язково, що фрахт повинен заплатити сам одержувач. За погодженням з морським перевізником фрахт може оплатити будь-яка особа, в тому числі відправник в порту відвантаження.

Разом з цим, напис «shipped on board» свідчить про те, що товар фактично був завантажений на борт. Відтак, товар, що передається відповідно до такого коносаменту, за визначенням вже відвантажено, та відповідно фрахт, повинен бути оплачений фрахтувальником судновласнику.

З урахуванням викладеного, коносамент встановлює факт навантаження на борт судна, а також підтверджує зобов`язання перевізника перевезти вантаж у порт призначення і видати його відповідній особі. Вказаний документ виконує три основні функції:

підтверджує укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов`язується доставити вантаж та видати отримувачу;

засвідчує факт прийняття вантажу для перевезення;

є товаросупроводжуючим документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний.

Як з`ясовано судом апеляційної інстанції, поставка імпортованих позивачем товарів здійснювалася на підставі Договору №AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року.

Відповідно п.1.4 Договору №AUG-27М/080424 від 08.04.2024 року, детальний опис товару, що поставляється, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються сторонами у відповідних специфікаціях.

Більше того, згідно до приписів п.2.1 Договору №AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року сторони погоджують та визначають умови і строки поставки у специфікаціях.

У відповідності із п.2 та п.3 Специфікації №45935 від 27.06.2025 року ціни на товар розраховані на умовах поставки – «DPU Чернівці».

Як слідує зі змісту коносаменту (Bill of Lading) №BW25040025 від 06.04.2025 року поставка товару здійснювалася морським шляхом за маршрутом NINGBO (Китай) - CHORNOMORSK (Україна). У свою чергу, у подальшому згідно до копії міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №45935 від 29.06.2025 року, поставка товару здійснювалася автотранспортом за маршрутом CHORNOMORSK (Україна) - Київ (Україна). (а.с.86)

Тобто, товар прибув в Україну на судні з Китаю морським шляхом до порту CHORNOMORSK (Україна), та відповідно далі автотранспортом до кордону України, та вже кінцевою точкою доставки вказана – Чернівці (Україна), одержувач - ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА».

Як з`ясовано апеляційним судом, наявні в матеріалах справи документи, зокрема, коносамент (Bill of Lading) №BW25040025 від 06.04.2025 року вказують про те, що відвантаження товару та як наслідок його відправка відбулася 06 квітня 2025 року, тобто ще до дати укладання сторонами специфікації №45935 від 27.06.2025 року.

Наведені обставини об`єктивно свідчать про те, що ціна та умови поставки товару не могли бути погоджені сторонами на дату відвантаження товару та відповідати відомостям, які зазначені у Специфікації №45935 від 27.06.2025 року, а саме щодо ціни товару у розмірі 37743,38 дол. США та умовам поставки – «DPU Чернівці».

Вказані обставини також підтверджуються наявною в матеріалах справи копією митної декларації країни відправлення №310120250406307183 вiд 06.04.2025 року, у відповідності до змісту якої умовами поставки товару вказано – «FOB». (а.с.104-105)

Також, наявні в матеріалах копії комерційних пропозицій щодо товарів, які постачались, містять інформацію щодо ціни товарів, яка визначена на умовах поставки «FOB» (Китай). (а.с.106)

На переконання апеляційного суду, саме на зазначених умовах поставки товари перевозилися морським транспортом в контейнері, у портах з подальшим перевантаженням на автомобільний транспорт та направлялись до ближньої станції на митному кордоні України. До місця призначення товари прибували в автомобільному транспорті українським перевізником.

Згідно із Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» умови постачання «FOB» передбачають, зокрема, що покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження та сплатити всі витрати, пов`язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження.

Отже, витрати на транспортування товарів, які поставляються на умовах «FOB», до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, не включені у ціну товару, оскільки ці витрати покладаються на покупця.

Враховуючи умови поставки «FОВ», витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовою митної вартості товару, яка повинна при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України).

У свою чергу, матеріали справи не містять відомостей щодо понесених позивачем транспортних витрат у зв`язку з поставкою товару з порту Нингбо (Китай) до порту Чорноморськ (Україна), які за умови поставки «FOB» сплачуються покупцем.

Відтак, як правильно вказав митний орган в оскаржуваному рішенні, надані позивачем документи не містять відомостей, що однозначно свідчать про включення до ціни товару транспортної складової, яка б враховувала усі понесені витрати від місця відправлення до місця призначення, а тому у відповідача були наявні підстави для сумніву у повноті врахування транспортної складової у заявленій декларантом митній вартості товару.

За таких обставин, вирішуючи спір суд першої інстанції не правильно застосував норми статті 49, частини другої 53 Митного кодексу України та неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи.

Водночас, в оскаржуваному рішенні митним органом поставлено під сумнів митну вартість товару у зв`язку із відсутністю документів, які б містили відомості щодо витрат на транспортування.

Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Митні органи мають право витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

01.07.2025 року на повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи декларантом надіслано прайс продавця б/н від 26.06.2025 року, в якому, як вказано відповідачем, умови поставки «EXW» не відповідають умовам поставки «FOB» (Китай) в наданій копії митної декларації країни відправлення від 06.04.2025 року №310120250406307183 та комерційній пропозиції.

При цьому, митний орган звертає увагу, що вартість за одиницю товару, наприклад «пила акумуляторна», зазначена в митній декларації країни відправлення на умовах поставки «FOB» Китай - 7,92 дол. США/шт., є меншою ніж у прайсі продавця на умовах «EXW» (Франко-завод) Китай - 8,20 дол. США/шт., яке у свою чергу містить протиріччя за змістом умов поставки.

Вказані вище обставини у сукупності не дають можливості митному органу ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару.

За даних обставин, на думку апеляційного суду, застосування до імпортованих позивачем товарів основного методу визначення їх митної вартості неможливе у зв`язку із заниженням її вартості, у тому числі транспортної складової, а тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніву щодо суми витрат на транспортування, які не включалися до вартості товару.

Під час судового розгляду справи позивач не надав пояснення з цього приводу, так само як і не подав додаткові документи, які можуть спростувати такі доводи митного органу.

Зміст доказів, досліджених судом апеляційної інстанції, не дає підстав вважати, що позивач вживав заходів, спрямованих на доведення у спосіб, визначений Митним кодексом України, що розбіжності між документами (зокрема, специфікації №45935 від 27.06.2025 року та коносаменту (Bill of Lading) №BW25040025 від 06.04.2025 року, а також експортної декларації країни відправлення Китаю) мали технічний характер або були такими, які не впливають на рівень митної вартості товару, який ввозився.

Усе перелічене вище у своїй сукупності свідчить, що в даному випадку у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару, а тому відповідач мав законні підстави для витребування додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості товару, чого позивачем зроблено не було, та, відповідно, слугувало наслідком для коригування такої вартості.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно із частиною другою статті 59 МК України, при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. Під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Відповідно до частини першої статті 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно із положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

В розумінні ч.2 ст.60 МК України подібними (аналогічними) є товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60 МК України).

За правилами, встановленими ч. 4 ст.60 МК України, ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Згідно до положень статті 61 МК України, товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються. Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні.

Так, зі змісту спірного рішення про коригування митної вартості товарів слідує, що його прийняттю передувало проведення митним органом консультації з декларантом.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, декларанта зобов`язано надати (за наявності) додаткові документи. Додатково повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

За результатом проведеної процедури консультації із декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта і митного органу прийнятної до застосування (згідно до положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій стосовно ідентичних товарів (стаття 59 Кодексу), митну вартість імпортованого товару визначено на основі вартості подібних товарів (статті 60 та 61 МК України), митне оформлення, яких вже здійснено, а саме:

«Товар №1 – 2,00 дол. США/кг до 2.18 дол. США/кг (МД №25UA500500012694U7 від 18.04.2025 року), товар №2 – 1,46 дол. США/кг до 2.52 дол. США/кг (МД №25UA500500013156U4 від 23.04.2025 року), товар №3 – 1,0499 дол. США/кг до 2.52 дол. США/кг (МД №25UA807200005350U1 від 15.04.2025 року), товар №4 – 2,80 дол. США/кг до 4.08 дол. США/кг та з 9,11 дол. США/шт. до 13,3186 дол. США/ шт. (МД №25UA500080003639U7 від 12.04.2025 року), товар №5 – 2,2731 дол. США/кг до 4.07 дол. США/кг та з 8,60 дол. США/шт. до 15,4553 дол. США/шт. (МД №25UA408020006270U0 від 20.02.2025 року), товар №10 – 1,25 дол. США/кг до 3.02 дол. США/кг та з 0,12 дол. США/шт. до 0,291 дол. США/ шт. (МД №25UA100230011000U3 від 28.05.2025 року), товар №11 – 1,56 дол. США/кг до 6.21 дол. США/кг та з 0,9991 дол. США/шт. до 3,991 дол. США/ шт. (МД №25UA100100426164U3 від 13.03.2025 року).».

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в Одеської митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» митної вартості товару, яка була нижчою від цін на такий товар, за якими вже здійснено митне оформлення. Визначаючи спірну митну вартість за митними деклараціями, митний орган діяв у відповідності до приписів статей 60, 61 Митного кодексу України.

Отже, висновок про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною контракту з підстав ненадання декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену митну вартість товару, та про застосування при визначенні митної вартості імпортованого позивачем товару на основі вартості подібних товарів, колегія суддів вважає правомірним.

З урахуванням викладеного, судова колегія зауважує, що суд попередньої інстанції не встановив усі фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшов помилкових висновків по суті спору.

Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписами статті 317 КАС України передбачено підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Беручи до уваги вище викладене, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, відтак, згідно до вимог ст. 315, 317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці – задовольнити повністю.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 року у справі №420/21546/25 – скасувати.

Прийняти у справі №420/21546/25 нове судове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення – відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді Н.В. Вербицька О.І. Шляхтицький