Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №420/23135/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/23135/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 року у справі №420/23135/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

23 липня 2024 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року включно виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року включно виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року включно;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у виплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 29.09.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4090 грн. 24 коп. в місяць у загальній сумі 126 661 грн. 10 коп. за період з 01.03.2018 року по 29.09.2020 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2019, 2020 роки;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019 роки;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що у період з 29 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року відповідач не нараховував і не виплачував позивачу «поточну» індексацію грошового забезпечення у повному обсязі, чим порушив вимоги Закону України «Про індексацією грошових доходів населення» та його право на отримання грошового забезпечення у належному розмірі. Також, як стверджував позивач, базовим місяцем для проведення «поточної» індексації за спірний період має бути січень 2008 року, оскільки саме тоді був підвищений оклад за посадою, яку він займав.

Крім цього, в порушення приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, відповідачем протиправно не виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 29.09.2020 року у фіксованому розмірі. До того ж, на думку позивача, з огляду на вимоги податкового законодавства України відповідач повинен нарахувати й виплатити йому відповідну індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб.

Отже, у спірний період ОСОБА_1 протиправно нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення з порушенням відповідних норм та розмірів, у зв`язку з чим відповідач зобов`язаний здійниснити перерахунок та виплату недоплаченого грошового забезпечення.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 01 жовтня 2025 року прийнято судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців – січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – січень 2008 року відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди та з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року та за період 01.05.2020 року по 29.09.2020 року індексації грошового забезпечення в неповному розмірі, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року та за період 01.05.2020 року по 29.09.2020 року в загальній сумі 61353 грн. 60 коп. відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 року по 30.04.2020 року індексації грошового забезпечення в неповному розмірі, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2019 року по 30.04.2020 року в загальній сумі 16360 грн. 96 коп. відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2020 роки.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2018, 2020 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок виплаченої ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги частково, окружний адміністративний суд виходив з того, що індексація грошового забезпечення є державною соціальною гарантією і у зв`язку з інфляцією відповідач зобов`язаний її нарахувати й виплатити позивачу. Натомість обмежене фінансування не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування такої індексації.

При цьому, як зауважено судом першої інстанції, базовим місяцем для нарахування «поточної» індексації грошового забезпечення повинен бути січень 2008 року, оскільки з січня 2008 року до березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними. Більше того, позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 29.09.2020 року, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, із виплатою її різниці.

Разом з цим, як установлено окружним адміністративним судом, відповідачем в порушення абзаців 4, 6 пункту 5 пункту 5 Порядку №1078 безпідставно не виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням щомісячної фіксованої індексації у розмірі 4090 грн. 24 коп.

Відтак, за наслідками розгляду справи суд попередньої інстанції встановив порушене право позивача на отримання в належному розмірі грошового забезпечення, у зв`язку з чим зобов`язав відповідачів здійснити нарахування та виплату складових грошового забезпечення у відповідності до приписів законодавства України.

У свою чергу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення решти позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Не погоджуючись із означеним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що судом першої інстанції здійснений помилковий розрахунок загальної суми індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 29.09.2020 року. Крім того, як стверджував скаржник, позивач має право на включення індексації грошового забезпечення до розрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, яка виплачена на його користь за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року.

Окрім цього, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог, Військовою частиною НОМЕР_1 (далі – скаржник) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить апеляційний суд скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у спірний період позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . Так, позивач був зарахований у списки особового складу та поставлений на всі види забезпечення до Військової частини НОМЕР_2 , і всі нарахування здійснювалося саме у цій частині. Військовою частиною НОМЕР_1 здійснювалася лише виплата грошового забезпечення військовослужбовців Військової частини НОМЕР_2 , а не його розрахунок. Натомість, суд першої інстанції залишив поза увагою даний факт та належним чином не дослідив докази по справі, не установив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, в частині обчислення та нарахування грошового забезпечення Військовою частиною НОМЕР_2 .

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як з`ясовано судовою колегією, відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 29.11.2017 року №232 матроса служби за контрактом ОСОБА_1 , призначеного на посаду стрільця-гранатометника 3 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони Військової частини НОМЕР_2 , з 29 листопада 2017 року зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .

Згідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 29.08.2020 року № 60-РС 225 матроса ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас (у зв`язку із закінченням строку контракту), з 29.09.2020 року, та у подальшому згідно із витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 29.09.2020 року №203 виключено зі списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення.

Спірним в межах апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення є, зокрема, питання наявності у позивача права на включення індексації грошового забезпечення до розрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», установлено щомісячну додаткову грошову винагороду:

військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які, зокрема, займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Відповідно до п.2 цієї постанови, граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Як слідує з матеріалів справи, у період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року позивачу нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 60%, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2024 року №157/708. (а.с.73)

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку виплат військовослужбовців.

Зазначена правова позиція, викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 10 квітня 2025 року по справі №380/10576/23.

Оскільки індексація грошового забезпечення є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця, а тому, повинна включатися до розрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди.

За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з доводами позивача про те, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована щомісячна додаткова грошова винагорода.

Відтак, у даному випадку наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 1 березня 2018 року до 29 вересня 2020 року, а саме розрахунку загальної суми індексації-різниці грошового забезпечення, апеляційний суд вказує про таке.

Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, так званої «поточної індексації» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Як слідує з матеріалів справи, станом на лютий-березень 2018 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , і з 1 березня 2018 року йому не нараховувалася і не виплачувалася індексація-різниця грошового забезпечення.

За змістом абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указував, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Відтак, для правильного застосування абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, необхідно установити:

1) розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

2) суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

3) чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Так, розмір підвищення доходу у березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

При визначенні розміру грошового забезпечення ураховуються його складові, які не мають разового характеру (абзац 5 пункту 5 Порядку №1078).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 потрібно з`ясувати розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року, який визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

Порівнюючи грошове забезпечення ОСОБА_1 за лютий 2018 року (7475 грн. 04 коп.) та березень 2018 року (7847 грн. 95 коп.) і враховуючи положення речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078, суд першої інстанції дійшов висновку, що сталі види основного грошового забезпечення позивача в березні 2018 року підвищились на 372 грн. 91 коп.

Оскільки сума підвищення заробітної плати в березні 2018 року дорівнює 372 грн. 91 коп. та, відповідно, не перевищує суму індексації, яка склалася у зазначеному місяці (у розмірі 4463 грн. 15 коп.), починаючи з березня 2018 року сума індексації має виплачуватися у фіксованій сумі, яка становить 4090 грн. 24 коп., до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення із служби.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що Військова частина НОМЕР_2 зобов`язана нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.12.2018 року та за період з 01.05.2020 року по 29.09.2020 року у загальному розмірі 61353 грн. 60 коп. (4090 грн. 24 коп. х 15 місяців), з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Разом з цим, оскільки у період з 01.01.2019 року по 30.04.2020 року Військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 , суд попередньої інстанції дійшов висновку про те, що за вказаний період саме Військова частина НОМЕР_1 повинна нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення в загальній сумі 16360 грн. 96 коп.

У свою чергу, не заперечуючи про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій сумі, яка становить 4090 грн. 24 коп., ОСОБА_1 стверджує про помилковість проведеного судом розрахунку загального розміру індексації за вказані вище періоди.

З цього приводу, апеляційний суд вказує, що період з 1 березня 2018 року до 31 грудня 2018 року охоплює 10 місяців, а період з 01.05.2020 року по 29.09.2020 року охоплює 4 місяці і 29 днів, тож до нарахування й виплати на користь позивача належить індексація-різниця у сумі 61217 грн. 26 коп.: 57 263 грн. 36 коп. + 3953 грн. 90 коп. , яка розрахована за формулою: (4090 грн. 24 коп. x 14 місяців) + (4090 грн. 24 коп. / 30 x 29 днів).

При цьому, період з 01 січня 2019 року по 30 квітня 2020 року охоплює 16 місяців, а тому до нарахування й виплати належала індексація-різниця у сумі 65 443 грн. 84 коп., яка розрахована за формулою: (4090 грн. 24 коп. x 16 місяців).

Отже, загальна сума індексації-різниці грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 29 вересня 2020 року складає 126 661 грн. 10 коп.

За наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з доводами позивача про неправильний розрахунок судом першої інстанції суми індексації-різниці грошового забезпечення, яка підлягає нарахуванню та виплаті на користь ОСОБА_1 .

При цьому, стосовно доводів апеляційної скарги відповідача в частині помилкового задоволення судом першої інстанції позовних вимог щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.01.2019 року по 30.04.2020 року, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Доводи апеляційної скарги скаржника зводяться до того, що з 01.01.2019 року до Військової частини НОМЕР_1 зараховано на фінансове забезпечення Військову частину НОМЕР_2 . Як стверджував скаржник, позивач зарахований у списки особового складу та поставлений на всі види забезпечення до Військової частини НОМЕР_2 , і всі нарахування, а саме грошового забезпечення, здійснювалося саме у цій частині.

У свою чергу, Військовою частиною НОМЕР_1 здійснювалася лише виплата грошового забезпечення військовослужбовців на підставі відповідних наказів командира Військової частини НОМЕР_2 , а не його розрахунок. В підтвердження наведених обставин, до апеляційної скарги скаржником долучено лист ІНФОРМАЦІЯ_1 29.12.2018 року №154/24/2-1545. (а.с.218)

Як з`ясовано апеляційним судом, у відповідності до змісту вказаного листа, командирам військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 наказано організувати роботу з відповідальними виконавцями бюджетних програм в Командуванні Військово-Морських Сил Збройних Сил України щодо своєчасного фінансового забезпечення потреб військових частин.

Фінансово-господарську діяльність наказано здійснювати відповідно до вимог Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року № 280 та Інструкції з організації та ведення бухгалтерського обліку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 19.12.2014 року №905.

Під час розгляду справи судом першої інстанції з`ясовано, що у період з 29.11.2017 року по 29.09.2020 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . При цьому, як вказав окружний адміністративний суд, згідно із рішення командувача ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 01.01.2019 року по 30.04.2020 року Військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 .

Вказане слугувало підставою для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за вказаний період. Як наслідок суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різниці грошового забезпечення за вказаний період у належному розмірі.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до пункту 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира.

Так, наказом Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року № 280 (у редакції наказу Міноборони від 14 лютого 2020 року № 44) затверджено Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України (далі - Правила).

Ці Правила визначають механізм фінансового забезпечення військових частин, кораблів, військових навчальних закладів, військових комісаріатів, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військова частина), що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно до пункту 1.8 Правил командир військової частини керує фінансово-господарською діяльністю частини, розпоряджається згідно із законодавством коштами, забезпечує законне, цільове та ефективне їх використання в суворій відповідності із затвердженим кошторисом і зобов`язаннями перед державним бюджетом, несе відповідальністю за організацію фінансового забезпечення військової частини, стан фінансового господарства і забезпечення збереження готівки, організовує бухгалтерський облік активів і зобов`язань, доході і видатків.

Командир військової частини зобов`язаний, зокрема, особисто підписувати першим підписом фінансові документи, заяви на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату, грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати, договори і угоди, фінансову звітність та службове листування з питань фінансового забезпечення; забезпечувати виплату грошового забезпечення та заробітної плати особовому складу в установлені законодавством терміни.

У відповідності із пунктом 4.3. вказаних Правил грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу виплачується за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення). Відповідальність за правильність нарахування та своєчасність виплати грошового забезпечення (заробітної плати), проведення та перерахування за належністю в установлені терміни утримань і нарахувань покладається на командира військової частини та начальника фінансового органу.

Отже, обов`язки щодо нарахування військовослужбовцю грошового забезпечення, покладені на командира військової частини, у штаті якої військовослужбовець проходить військову службу. Грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати особовому складу виплачується за місцем штатної служби. Кошти на здійснення відповідних виплат надаються розпорядником на підставі відповідних наказів, заявок, кошторисів, розрахунків тощо, що надаються військовою частиною, яка перебуває на фінансовому забезпеченні такого розпорядника коштів.

Враховуючи вище наведене, на переконання суду апеляційної інстанції, належним відповідачем у цій справі є Військова частина НОМЕР_2 у зв`язку з тим, що в ній у період з 01.01.2019 року по 30.04.2020 року проходив військову службу позивач, і на її командира покладено обов`язки з організації своєчасного оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини, зокрема, виплати грошового забезпечення її військовослужбовцям.

Отже, Військова частина НОМЕР_1 не є особою, відповідальною за правильність обчислення та нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення, оскільки такими повноваженнями щодо позивача наділена Військова частина НОМЕР_2 .

Установлені обставини виключають можливість стверджувати про вчинення Військовою частиною НОМЕР_1 протиправної бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення.

З огляду на викладене вище, апеляційним судом з`ясовано, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме:

- Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року № 280.

Підсумовуючи вище викладене, у даному випадку наявні правові підстави для зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині розміром 4090 грн. 24 коп. в місяць за період з 01.03.2018 року по 29.09.2020 року включно у загальному розмірі 126 661 грн. 10 коп. відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що у свою чергу призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності і обґрунтованості. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції уважає за необхідне апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 задовольнити, а рішення суду скасувати в оскаржуваній частині з прийняттям в цій частині нового рішення суду про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити повністю.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 року у справі №420/23135/25 скасувати в частині задоволених вимог про:

«Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року та за період 01.05.2020 року по 29.09.2020 року індексації грошового забезпечення в неповному розмірі, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року та за період 01.05.2020 року по 29.09.2020 року в загальній сумі 61353 грн. 60 коп. відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 року по 30.04.2020 року індексації грошового забезпечення в неповному розмірі, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2019 року по 30.04.2020 року в загальній сумі 16360 грн. 96 коп. відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.».

Прийняти в цій частині у справі №420/23135/24 нове рішення суду.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 29.09.2020 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині розміром 4090 грн. 24 коп. в місяць за період з 01.03.2018 року по 29.09.2020 року включно у загальному розмірі 126 661 грн. 10 коп. відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо врахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року включно.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 за період з 29.11.2017 року по 28.02.2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька