Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №420/14705/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/14705/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Вербицької Н.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року у справі №420/14705/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

11 травня 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.01.2025 року №20-м про призов та поставку мобілізаційних ресурсів по загальній мобілізації до військових частин молодшого лейтенанта ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 №22 від 21.01.2025 року про призначення ОСОБА_1 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону Військової частини НОМЕР_2 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України по особовому складу від 22.01.2025 року №17-РС про призначення ОСОБА_1 на посаду стрільця-номер обслуги аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільного батальйону Військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 23.01.2025 року №23 командира Військової частини НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення з 23.01.2025 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказував на протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_3 , які полягають у безпідставному призову позивача на військову службу за мобілізацією. Так, позивач посилається на те, що ОСОБА_1 затримано працівниками районного ТЦК та СП, і доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою призову на військову службу. У подальшому, за наслідками проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби, позивач призваний на службу по мобілізації.

Разом з цим, як стверджував позивач, ОСОБА_1 є особою, яка має відстрочку та в силу приписів статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу по мобілізації. Крім цього, звертаючись до суду першої інстанції за захистом своїх прав, їх порушення ОСОБА_1 пов`язував з протиправністю дій ІНФОРМАЦІЯ_3 з огляду на безпідставність його призову на військову службу як особи, яка не підлягає мобілізації.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 08 вересня 2025 року прийнято судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.01.2025 №20-м «Про призов та поставку мобілізаційних ресурсів по загальній мобілізації до військових частин молодшого лейтенанта ОСОБА_1 ».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Приймаючи означене судове рішення, окружний адміністративний суд виходив з того, що приймаючи наказ від 21.01.2025 №20-м щодо призову ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації, ІНФОРМАЦІЯ_4 діяв протиправно, оскільки не врахував наявність у позивача діючої відстрочки.

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що направлення позивача у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 свідчить про реалізацію такого наказу та виникнення нових правовідносин, які стосуються не мобілізації, а проходження ним військової служби, особливості якої визначаються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ та Положенням, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008.

При цьому, позивач оскаржує накази про призначення на посаду, які на теперішній час вичерпали свою дію, а їх скасування не відновить становище позивача, що існувало до його призову на військову службу. Крім того, як зауважено судом, до матеріалів справи не надано доказів звернення позивача із рапортом про звільнення з військової служби на підставі приписів статті 26 Закону № 2232-ХІІ, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу, яким позивача зараховано до списків особового складу військової частини та зобов`язання виключити зі списків особового складу.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивачем (далі – скаржник) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати судове рішення в оскаржуваній частині та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що позивач є особою, яка має відстрочку у зв`язку з чим не підлягає призову на військову службу. Оскільки вчинення дій та прийняття протиправного рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову на військову службу призвели до безпідставного направлення позивача для проходження військової служби у військовій частині, відповідно, винесення похідних від цього наказів є протиправним, а тому у даному випадку наявні підстави для скасування оскаржуваних рішень та як наслідок виключення ОСОБА_1 зі списиків особового складу в/ч.

Як наголошував скаржник, юридичні наслідки порушень прав особи, допущені внаслідок протиправності рішення чи дій суб`єкта владних повноважень, породжує необхідність виправлення таких помилок як необхідний захід, який спрямований на повернення сторін в правовий стан, що існував до моменту порушення.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судом першої та апеляційної інстанцій, відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.01.2025 року №963 молодший сержант запасу ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби. (а.с.134)

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 «Про призов та поставку мобілізаційних ресурсів по загальній мобілізації до військових частин» №20-М від 21.01.2025 року молодшого лейтенанту запасу ОСОБА_1 призвано на військову службу за мобілізацією та направлено до Військової частини НОМЕР_2 . (а.с.133)

Згідно із витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 №22 від 21.01.2025 року ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону в/ч НОМЕР_2 . (а.с.52)

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 №23 від 22.01.2025 року молодшого сержанта ОСОБА_1 , виключено із списків особового складу в/ч НОМЕР_2 як такого, що призначений наказом командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України №17 від 22.01.2025 року на посаду стрільця батальйону в/ч НОМЕР_1 . (а.с.53)

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №23 від 23.01.2025 року молодшого сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини з 23.01.2025 року.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 №24 від 23.01.2025 року ОСОБА_1 направлено у відрядження з військової частин НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 з метою проходження загальновійськової підготовки у складі зведеного навчального батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_5 », де зараховано на котлове забезпечення. (а.с.54)

23.03.2025 року наказом командира ОСОБА_1 А2900 №83 позивача переміщено до складу навчального батальйону підготовки сержантського складу « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

Згідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 №87 ОСОБА_1 вважається таким, що з 27 березня 2025 року самовільно залишив військову частину та знятий з котлового забезпечення.

Не погоджуючись, зокрема, із наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову на військову службу за мобілізацією, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

За приписами частини першої статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Зі змісту положень статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» убачається, що призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов`язані, які, з-поміж іншого, визнані придатними до військової служби за станом здоров`я відповідно до висновку військово-лікарської комісії.

Частина п`ята статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки визначені Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (далі - Положення №154).

За змістом п.8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є, серед іншого, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком військовозобов`язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі - Порядок № 560), пунктом 3 якого передбачено, що призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Аналіз наведених приписів законодавства України свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, які забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. При цьому, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями щодо призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Під час розгляду справи судом першої інстанції установлено, що 20 січня 2025 року ОСОБА_1 доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та з метою визначення ступеня придатності до військової служби позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією, за наслідками якого складено Довідку №963. (а.с.134)

Зі змісту довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.01.2025 року №963 слідує, що молодший сержант запасу ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.

У подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_4 видано наказ «Про призов та поставку мобілізаційних ресурсів по загальній мобілізації до військових частин» №20-М від 21.01.2025 року, у відповідності до якого молодшого лейтенанту запасу ОСОБА_1 призвано на військову службу за мобілізацією та направлено для проходження служби до Військової частини НОМЕР_2 . (а.с.133)

Водночас, позивач наголошував, що його призов є протиправним, оскільки у нього наявна діюча відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Судом першої інстанції установлено, що відповідно до електронного військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+», позивачу оформлена відстрочка від призову під час мобілізації. У розділі «тип відстрочки» вказано - п. 1 ч. 3 ст. 23. Відстрочка дійсна до 07.02.2025 року.

Так, статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) визначені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Враховуючи те, що на момент видання ІНФОРМАЦІЯ_4 оскаржуваного наказу позивач мав дійсну відстрочку від призову (строк дії якої визначено до 07.02.2025 року), окружний адміністративний суд дійшов висновку про те, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII, ОСОБА_1 не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Як стверджував скаржник, оскільки вчинення дій та прийняття протиправного наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову на військову службу призвели до безпідставного направлення позивача для проходження військової служби у військовій частині, відповідно, винесення похідних від цього наказів є протиправним та такими, які підлягають скасуванню.

Судова колегія звертає увагу, що з 21.01.2025 року ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану, а відтак, станом на зазначену дату він втратив статус військовозобов`язаної особи.

Після мобілізації позивача виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями (ч. 2, 3 статті 2 Закону №2232-XII).

Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом № 2232-XII. Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Згідно із пунктом четвертим частини першої статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Частина третя статті 24 Закону №2232-XII передбачає, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Таким чином, після видання ІНФОРМАЦІЯ_4 наказу «Про призов та поставку мобілізаційних ресурсів по загальній мобілізації до військових частин» №20-М від 21.01.2025 року стосовно позивача виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом №2232-XII та відповідним Положенням.

Аналіз наведених вище законодавчих і підзаконних актів свідчить про те, що військова служба з моменту її початку покладає на її учасників (військовослужбовця та держави) велике коло взаємних прав та обов`язків матеріального, та фінансового забезпечення військовослужбовця, його соціального захисту, виконання ним безпосередньо покладених на нього службових обов`язків та інше.

Відповідно до положень Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 року № 280, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Пункт 233 Положення № 1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Статтею 26 Закону України «Про військову службу та військовий обов`язок» передбачені підстави для звільнення військовослужбовців з військової служби під час воєнного стану.

Як правильно зауважено судом першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до командира військової частини з відповідним рапортом та документами про звільнення з підстав наявності відстрочки.

Також, колегія суддів вказує, що ухвалення судом рішення про виключення позивача зі списків особового складу військової частини внаслідок скасування наказу про призов буде втручанням у дискреційні повноваження командира військової частини.

В даному випадку відновлення порушеного права повинно відбуватися в межах спірних відносин, відповідно, за участю їхніх учасників. Водночас, зобов`язання військової частини про виключення зі списків особового складу виходить за межі правовідносин між відповідачем та позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом розгляду в цій справі.

Іншими словами, такий спосіб захисту порушеного права втручатиметься в інші правовідносини, які врегульовані іншими правовими нормами, і фактично створюватиме ситуацію невиконуваності судового рішення.

Суд апеляційної інстанції враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом в постанові від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23, про те, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Відтак, позовні вимоги, у тому числі, і про зобов`язання військової частини щодо виключення позивача зі списків особового складу не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення цієї вимоги не призведе до поновлення такого права, а тому висновки суду попередньої інстанції інстанцій про відмову у задоволені позовних вимог у цій частині є правильними.

Відтак, установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 .

З огляду на викладене вище, колегія суддів уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року у справі №420/14705/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді Н.В. Вербицька О.І. Шляхтицький